Постанова

від 24.05.2018 по справі 535/1253/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/1253/17 Номер провадження 22-ц/786/1135/18Головуючий у 1-й інстанції Загнійко А. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складіколегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Дряниці Ю.В.,Кривчун Т.О.,

секретар Рибак О.О.,

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2018 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства Святослав про визнання договору оренди землі припиненим та розірвання його й зобов'язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

14.12.2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд із вказаним позовом. В обґрунтування зазначала, що 11.10.2007 року уклала з відповідачем договір оренди землі, відповідно до умов якого вона передала відповідачу в оренду строком на 10 років належну їй земельну ділянку площею 4,98 га, що знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області. Договір зареєстрований у Котелевському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.01.2008 року за №040854500329. 29 вересня 2017 року вона направила орендарю повідомлення про не бажання продовжувати дію договору на новий строк, однак відповідач повідомив про продовження строку дії договору додатковою угодою від 19.10.2015 року на сім років. Оскільки вона не погоджувала умови останньої, просить визнати припиненим договір оренди у зв'язку із закінченням строку договору та розірвати його, зобов'язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку.

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства Святослав про визнання договору оренди землі припиненим у зв'язку із закінченням строку та розірвання його, зобов'язання повернути земельну ділянку - відмовлено.

З рішенням в частині відмови у визнанні договору припиненим та повернення земельної ділянки не погодилася позивач ОСОБА_4 та подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення в частині відмовив позові про визнання договору припиненим та зобов'язання повернути земельну ділянку і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог. З рішенням в частині відмови у позовних вимогах про розірвання договору - погодилася.

Зазначає, що з урахуванням державної реєстрації договору оренди землі 25.01.2008року строк його дії визначено до 25.01.2018 року, тому заявою від 29.09.2017 року вона повідомила орендаря про небажання продовжувати дію договору. Жодної письмової пропозиції від відповідача про укладення додаткової угоди на її адресу не надходило, а підписання нею 19.10.2015 року додаткової угоди було обумовлено бажанням відповідача збільшити розмір орендної плати за 2015 рік.

Посилається на неврахування судом першої інстанції її письмового повідомлення про небажання продовжувати договір оренди, а тому відповідно до ст.34 ЗУ Про оренду землі наполягає на поверненні їй земельної ділянки, оскільки з урахуванням норми ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України її право власності є непорушним та вона не може бути протиправно позбавлена цього права чи обмежена у його здійсненні.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 належить на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 земельна ділянка площею 4,98 га, що знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області з кадастровим № НОМЕР_2./а.с.7/

11 жовтня 2007 року між ОСОБА_4 та Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач передала відповідачу в оренду належну їй земельну ділянку строком на 10 років. Вказаний договір зареєстровано у Котелевському районному відділі Полтавської Регіональної філії ДП Центр ДЗК 25.01.2008 року./а.с.11-16/

Відповідно до додаткової угоди від 19 травня 2015 року до договору оренди землі сторони внесли зміни до договору оренди, визначивши строк дії договору на сім років та орендну плату в розмірі 6% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації, що становить 7029,37 грн. на 2015 рік./а.с.16-19/

29.09.2017 року ОСОБА_4 направила ПСП Святослав заяву, в якій, посилаючись на закінчення строку дії договору оренди від 11.10.2007 року, повідомила про небажання продовжувати договірні орендні відносини. Просила після збору урожаю на її земельній ділянці не проводити будь-яких польових робіт та повернути її в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду. /а.с.21-22/

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що строк дії договору оренди землі від 11.10.2007 року з урахуванням додаткової угоди від 19.10.2015 року, не закінчився, а отже не є припиненим, а підстави для його розірвання відсутні.

Однак колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачені підстави припинення договору оренди землі, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторони і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч.1.2 ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Укладаючи договір оренди від 11 жовтня 2007 року, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі, щодо строку його дії . Зокрема, пунктом 8 договору оренди землі від 11.10.2007 року передбачено, що договір укладенона 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. Крім того, пунктом 20 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання передачі.

Вказаний договір у встановленому законом порядку зареєстрований 25.01.2008 року, а тому позивач обґрунтовано усвідомлювала, що оренда належної їй земельної ділянки діє до 25 січня 2018 року та з урахуванням цих обставин 29.09.2017 року повідомила орендаря про небажання продовжувати орендні відносини./а.с.21-22/

Щодо укладення додаткової угоди від 19.05.2015 року, то колегія суддів вважає її такою, що укладена з порушенням загальних вимог ЦК щодо правочину та вимог Закону України Про оренду землі , а тому не може бути визнана як така, що продовжила дію договору оренди на новий строк.

По-перше, вказана додаткова угода не містить посилання на договір від 11.10.2007 року. По-друге, у п.8 додаткової угоди зазначено про укладення договору на сім років з правом пролонгації. Однак на час укладення додаткової угоди строк дії договору оренди від 11.10.2007 року не закінчився, а відповідно до ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Умови додаткової угоди не містять посилань, що вказаною угодою припиняється дія попереднього договору чи продовжується його дія цією угодою.

За змістом положень ч.ч.1-3 статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення додаткової угоди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, якиймає право скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договорром, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідач не надав суду доказів дотримання вимог вказаної норми Закону.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що примірних додаткової угоди не був вручений орендодавцю, а державна реєстрація угоди здійснена Комунальним підприємством Реєстраційна служба Оржицької районної ради Полтавської області тільки 08.08.2017 року, тобто майже через два роки після її укладення./а.с.16/ Пояснення причин зволікання державної реєстрації додаткової угоди після її підписання відповідач також не надав.

Зазначені обставини вказують на те, що ПСП Святослав діяв недобросовісно, маніпулюючи своїм правом орендаря та з метою ухилення від дотримання передбаченої ст.33 Закону України Про оренду землі процедури продовження дії договору оренди, яка передбачає обов'язкове надання орендодавцю проекту додаткової угоди для погодження умов. Тому колегія суддів приходить до висновку про нікчемність вказаної додаткової угоди, як такої, що суперечить вимогам ст. 33 Закону України Про оренду землі , та не створює юридичних наслідків.

Посилання відповідача на те, що позивач одержувала орендну плату в розмірі, встановленому додатковою угодою, не спростовує того висновку, що вказана угода не продовжила дію попереднього договору, а зміна розміру орендної плати відповідає п.12 договору оренди від 11.10.2007 року, яким передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки.

Отже, з урахуванням державної реєстрації договору оренди землі 25.01.2008 року строк його дії продовжувався до 25.01.2018 року, тому позивачка правомірно своєю заявою від 29.09.2017 року повідомила орендаря про небажання продовжувати дію договору, що є підставою для припинення договору після закінчення строку його дії.

Доводи відповідача про те, що час подання вказаної заяви набула чинності додаткова угода від 19.10.2015 року, підписанням якої позивачка погодилася на продовження орендних відносин з відповідачем на новий строк на умовах, зазначених в додатковій угоді, - не заслуговують на увагу із зазначених раніше підстав.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання припиненим дію договору оренди землі і зобов'язання повернути земельну ділянку - скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

Рішення в частині відмови у позовних вимогах про розірвання договору оренди не оскаржувалося та апеляційним судом не переглядалося.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів з урахуванням положень ст.137, 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача 1600 грн. витрат по оплаті судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 3600 грн.

Керуючись ст.ст.374, 376 п.п.3,4, ст.381-384, 389 -391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 19 березня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства Святослав про визнання договору оренди землі припиненим та зобов'язання повернути земельну ділянку - скасувати та ухвалити нове про задоволення цих вимог.

Визнати припиненим з 25 січня 2018 року договір оренди землі від 11 жовтня 2007 року, з урахуванням додаткової угоди від 12.10.2015 року, укладений між ОСОБА_4 і Приватним сільськогосподарським підприємством Святослав .

Зобов'язати Приватне сільськогосподарське підприємство Святослав повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 4,98 га, яка знаходиться на території Ковалевської сільської ради Котелевського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2, у стані, не гіршому до надання земельної ділянки в оренду.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ПСП Святослав на користь ОСОБА_4 у відшкодування витрат по оплаті судового збору 1600 грн. та по оплаті правової допомоги - 2000 грн., а всього 3600грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текс постанови складено 29.05.2018 року.

Головуючий - суддя підпис Л.І.Пилипчук

Судді: підпис Ю.В. Дряниця

підпис Т.О. Кривчун

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук