Постанова
від 22.05.2018 по справі 495/3374/16-к
КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 травня 2018 року

м. Київ

справа № 495/3374/16

провадження № 51-2320км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, та представника цивільного позивача в.о.директора Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_6 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2017 року укримінальному провадженні №12015160240003437 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдови, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від15грудня 2016 року клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області задоволено, кримінальне провадження закрито тазвільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки. Цією ж ухвалою постановлено уточнений цивільний позов Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_7 коштів у розмірі 88684, 60 грн залишити без розгляду.

За ухвалою місцевого суду ОСОБА_7 у період з січня по липень 2013 року, більш точний час встановити не надалося можливим, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Білтранс», будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у приміщенні ТОВ«Білтранс» на пров. Водопровідний, 3 у м. Білгород-Дністровський Одеської області, діючи умисно, за попередньою змовою з головним бухгалтером ТОВ«Білтранс», матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, з метою безпідставного отримання ТОВ «Білтранс» дотації, достовірно знаючи про те, щосуми єдиних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування працівників ТОВ «Білтранс» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 сплачено не було, підписав завідомо неправдиві документи довідки про нарахування та виплачену заробітну плату вказаним працівникам тасплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що не відповідає дійсності.

Продовжуючи свої протиправні дії та реалізуючи злочинний намір, направлений набезпідставне отримання ТОВ «Білтранс» дотації в якості відшкодування Білгород-Дністровським міськрайонним Центром зайнятості витрат на оплату праці (у тому числі зарплати та нарахування єдиного внеску) працівників, працевлаштованих за направленням центру зайнятості, з якої не проведено ТОВ«Білтранс» перерахування єдиного соціального внеску до органів Пенсійного фонду України, директор ТОВ «Білтранс» ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні ТОВ «Білтранс» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, пров.Водопровідний, 3, у період з січня по липень 2013 року, більш точний час встановити не надалось можливим, діючи умисно за попередньою змовою зголовним бухгалтером ТОВ «Білтранс», матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, надав до Білгород-Дністровського міськрайонного Центру зайнятості підписані ним завідомо неправдиві документи довідки пронарахування та виплачену заробітну плату, сплату єдиного внеску назагальнообов`язкове державне соціальне страхування працівникам ТОВ«Білтранс» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в результаті чого Білгород-Дністровським міськрайонним Центром зайнятості безпідставно перераховано ТОВ «Білтранс» дотації в розмірі 88684,6 грн, чим спричинено матеріальну шкоду Державі вособі Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України назазначену суму.

21 грудня 2016 року представник цивільного позивача в.о. директора Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_6 подала досуду апеляційну скаргу на зазначену ухвалу місцевого суду.

Ухвалою судді Апеляційного суду Одеської області від 23 січня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника цивільного позивача на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від15грудня 2016 року.

Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 16 березня 2017 року, керуючись ст.399 КПК України, закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості наухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від15грудня 2016 року, а апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала. Якубачається з судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості не наділений правом оскаржувати судове рішення суду першої інстанції з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник цивільного позивача порушує питання проскасування оскаржуваних судових рішень і просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області щодо закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК України, задовольнити уточнений цивільний позов Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості. При цьому зазначає, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення, яке не передбачено ст. 407 КПК України.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Зазначає, щомісцевий суд, звільняючи ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, неврахував, що заподіяна злочином шкода не відшкодована, у матеріалах кримінального провадження відсутні дані про втрату злочином суспільної небезпечності. Крім того прокурор указує, що звільнення ОСОБА_7 напідставі ст. 48 КК України могло бути здійснено лише за наявності двох підстав, а в провадженні щодо ОСОБА_7 має місце лише одна зміна обстановки. Також прокурор посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції неузгоджується з положеннями ст. 407 КПК України та при розгляді кримінального провадження цим судом не враховано позиції Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості, який оскаржував ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_7 не лише в частині вирішення цивільного позову, а й з підстав неправильного звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 частково підтримала касаційні скарги, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 424 КПК України у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду вапеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

Зі змісту касаційних скарг та з матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_7 вбачається, що ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 грудня 2016 року в апеляційному порядку по суті непереглядалась, а тому вона не може бути предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Разом із тим, доводи прокурора та представника цивільного позивача щодо невідповідності рішення суду апеляційної інстанції положенням ст. 394 КК України є слушними.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За змістом положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Однак суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення зазначених вимог закону недотримався.

Так, із кримінального провадження вбачається, що на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 грудня 2016 року представником Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_6 подана апеляційна скарга, в якій ставилося питання проскасування ухвали місцевого суду. При цьому представником зазначалося, що ОСОБА_7 безпідставно звільнено від кримінальної відповідальності напідставі ст. 48 КК України, а також те, що судом необґрунтовано залишено без розгляду цивільний позов.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 січня 2017 року було відкрито апеляційне провадження і в подальшому суд апеляційної інстанції ухвалою призначив зазначене кримінальне провадження за вказаною апеляційною скаргою дорозгляду.

За наслідками провадження за апеляційною скаргою представника Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження, а апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала. При цьому апеляційний суд зазначив, що оскільки представник цивільного позивача ставить питання за межами цивільного позову, то діючим законодавством не передбачено оскарження цивільним позивачем ухвали місцевого суду щодо ОСОБА_7 .

При цьому апеляційний суд не перевірив процесуального статусу особи, щоподала апеляційну скаргу, залишив поза увагою те, що Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості органом досудового розслідування та судом першої інстанції визнаний потерпілим від злочину.

Між тим, згідно зі ст. 393 КПК України потерпілий або його законний представник чи представник мають право подати апеляційну скаргу у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу від 16 березня 2017 року, дійшов передчасного висновку про те, що апеляційна скарга представника Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості не може бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції з підстав, зазначених вапеляційній скарзі.

З огляду на викладенене, наведені порушення, на думку колегії суддів суду касаційної інстанції, є такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення у суді апеляційної інстанції, а тому касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, тапредставника цивільного позивача в.о. директора Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду від 16 березня 2017 року скасуванню зпризначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, здійснити провадження з додержанням правил Глави 31 КПК України й ухвалити рішення, яке відповідає вимогам ст. 370 цього Кодексу.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд

ухвалив:

Касаційні скарги прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, тапредставника цивільного позивача в.о. директора Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 березня 2017 року про закриття апеляційного провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною йоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_14 єва ОСОБА_3

СудКасаційний кримінальний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.05.2018
Оприлюднено01.03.2023
Номер документу74309745
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —495/3374/16-к

Ухвала від 28.03.2019

Кримінальне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Ухвала від 28.03.2019

Кримінальне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Ухвала від 21.09.2018

Кримінальне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Гусєва Н. Д.

Ухвала від 14.09.2018

Кримінальне

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Боярський О. О.

Ухвала від 21.08.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Толкаченко О. О.

Ухвала від 06.07.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Толкаченко О. О.

Постанова від 22.05.2018

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Маринич В`ячеслав Карпович

Ухвала від 03.04.2018

Кримінальне

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Маринич В`ячеслав Карпович

Ухвала від 10.10.2017

Кримінальне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Солодков Андрій Андрійович

Ухвала від 10.10.2017

Кримінальне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Солодков Андрій Андрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні