Рішення

від 17.05.2018 по справі 904/990/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2018м. ДніпроСправа № 904/990/18

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Татарчук В.О. при секретарі судового засідання Нечепоренко Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (м. Київ)

до дочірнього підприємства Петриківкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради (смт Петриківка, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості у сумі 716516,30 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 14-84 від 14.04.2017

від відповідача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 26.03.2018

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось з позовом до дочірнього підприємства Петриківкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради про стягнення пені у сумі 393437,76грн, 3% річних - 20290,73грн, інфляційних втрат - 302787,81грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- відповідачем неналежно виконувались зобов'язання за договором №1373/15-БО-3 від 29.12.2014 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природний газ;

- у зв'язку з несвоєчасною сплатою основного боргу відповідачу нараховано пеню у сумі 393437,76грн, 3% річних - 20290,73грн та інфляційні втрати - 302787,81грн;

- на час набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 № 1730-VIII у відповідача була наявна заборгованість в сумі 0,27грн;

- застосування ч. 3 ст. 7 вказаного Закону є безпідставним, що підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України.

Відповідач погоджується з позовними вимогами в частині стягнення пені в сумі 0,05грн та 3% річних - 0,01грн та заперечує в іншій частині посилаючись на те, що:

- 30.11.2016 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 № 1730-VIII, який виключає можливість нарахування спірних сум;

- пеня, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані позивачем на основну заборгованість за спожитий природний газ за січень-грудень 2015 року, яка була погашена відповідачем в сумі 4336788,19грн до набрання чинності вказаним Законом;

- заборгованість, на яку обґрунтовано нараховані штрафні санкції, складає лише 0,27грн.

В судовому засіданні 17.05.2018 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

29.12.2014 між ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (продавець) та дочірнє підприємство Петриківкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради (покупець) укладено договір № 1373/15-БО-3 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі - споживачам покупця).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 0,05грн - пені, 0,01грн - 3% річних та відмовити в позові щодо стягнення 393437,71грн - пені, 20290,72грн - 3% річних, 302787,81грн - інфляційних втрат з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вказано вище, між сторонами укладено договір № 1373/15-БО-3 від 29.12.2014 купівлі-продажу природного газу.

Позивачем було поставлено відповідачу протягом січня-грудня 2015 року газ на загальну суму 4336788,46грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 952724,94грн, 28.02.2015 - 803444,03грн, 31.03.2015 - 662031,91грн, 30.04.2015 - 100927,32грн, 31.10.2015 - 226756,16грн, 30.11.2015 - 602887,86грн, 31.12.2015 - 988016,24грн.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати поставленого газу, позивач нарахував до сплати відповідачу пеню у сумі 393437,76грн, 3% річних - 20290,73грн, інфляційні втрати - 302787,81грн.

30.11.2016 набрав чинності Закон України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії від 03.11.2016 № 1730-VIII.

Відповідно до приписів статті 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно зі статтею 2 Закону, дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Водночас частиною третьою статті 7 Закону, врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, та передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії і її застосування не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набранням чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Отже, єдиною умовою списання заборгованості, нарахованої за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії є набрання чинності Законом.

Наведена правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 914/3131/15, від 29.01.2018 по справі №904/10745/16, від 07.02.2018 по справі №927/1152/16, від 14.02.2018 по справі №908/3211/16, від 15.03.2018 по справі №904/10736/16.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нарахована пеня, 3% річних та інфляційні втрати на основну заборгованість за спожитий природний газ за січень-грудень 2015 року. Наведена заборгованість була погашена відповідачем в сумі 4336788,19грн до набрання чинності Законом і з урахуванням викладених положень ч. 3 ст. 7 вказаного Закону нарахування позивачем спірних сум є безпідставним.

Заборгованість, яка не була погашена відповідачем станом на 30.11.2016 та на яку мають бути нараховані штрафні санкції складає 0,27грн.

Таким чином, є обґрунтованим розрахунок відповідача щодо визначення пені в сумі 0,05грн та 3% річних - 0,01грн.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи позивача.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 0,05грн - пені, 0,01грн - 3% річних та відмови в позові щодо стягнення 393437,71грн - пені, 20290,72грн - 3% річних, 302787,81грн - інфляційних втрат.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до дочірнього підприємства Петриківкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства Петриківкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради (51800 Дніпропетровська область, смт Петриківка, вул. Калнишевського, 69, ідентифікаційний код 25000834) на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 0,05грн - пені, 0,01грн - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з дочірнього підприємства Петриківкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 393437,71грн - пені, 20290,72грн - 3% річних, 302787,81грн - інфляційних втрат.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.05.2018

Суддя В.О. Татарчук