Рішення

від 24.05.2018 по справі 925/174/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року Справа № 925/174/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від керівника Смілянської місцевої прокуратури - Буджерак М.Р. - прокурор відділу прокуратури Черкаської області,

від позивача - Ресенчук М.В. - сільський голова,

Ляшенко Н.В. - секретар сільської ради,

Грушевий Ю.В. - представник за довіреністю,

від відповідача - Шимановський А.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури,

м. Сміла, Черкаської області в інтересах держави в особі

Сердюківської сільської ради Смілянського району Черкаської

області, с. Сердюківка, Смілянського району, Черкаської області

до фізичної особи - підприємця Одородько Юрія Миколайовича,

с. Ташлик, Смілянського району, Черкаської області

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернувся з позовом перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сердюківської сільської ради Смілянського району Черкаської області до фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича про зобов'язання відповідача повернути Сердюківській сільській раді Смілянського району Черкаської області земельну ділянку (ставок) за кадастровим №7123788000:01:000:0169 площею 4,1682 га в межах с. Сердюківка шляхом підписання акту приймання - передачі.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27 березня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 березня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання призначено на 03 травня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 24 травня 2018 року.

24 травня 2018 року від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №925/14/18 за позовом фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича до Сердюківської сільської ради Смілянського району про визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Згідно ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Тобто, виключні випадки зупинення провадження у справі, яка перебуває на стадії розгляду по суті врегульовано ч.3 ст.195 ГПК України.

Оскільки розгляд справи по суті розпочинається з моменту оголошення головуючим судового засідання відкритим, то з урахуванням вищенаведеної норми процесуального закону, зупинення провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України вже не допускається, а тому відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Прокурор та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Так у відзиві на позов від 07 березня 2018 року відповідач зазначав, що у прокуратури відсутні підстави для представництва інтересів держави або територіальної громади в особі відповідних місцевих рад у судах.

Зокрема, відповідач вказував, що тільки місцева рада може приймати рішення щодо передачі іншим органам, у тому числі прокуратурі, повноважень щодо управління майном, включаючи подання позовів про витребування такого майна із чужого незаконного володіння.

В зв'язку з чим відповідач просив суд позов залишити без розгляду.

Водночас у відзиві на позов від 19 березня 2018 року відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки відсутні будь-які підстави для повернення відповідачем земельної ділянки, в зв'язку з тим, що договір оренди діє до 08 лютого 2022 року.

Пункт додаткової угоди від 12 січня 2012 року в якому йдеться, що "Цей договір діє з моменту його підписання та державної реєстрації до 14 березня 2017 року" відповідач вважає недійсним внаслідок своєї нікчемності.

Відповідач вважає, що строк дії договору був продовжений на підставі ч.ч. 1,2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки сільською радою 19 грудня 2011 року було прийнято відповідне рішення.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2017 року зі справи №925/493/17 на думку відповідача не є доказом на підставі якого відповідач має повернути спірну земельну ділянку, оскільки преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

У відповіді на відзив від 26 березня 2018 року прокурор зазначав, що порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду "інтересам держави" і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду про витребування майна.

Згідно ст. 122 ЗК України органом, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема, здійснює функції щодо розпорядження земельними ділянками комунальної форми власності, що розташовані в межах сіл, є відповідні сільські ради.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямовано саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності у зв'язку з відсутністю законного права на користування фізичною особою-підприємцем Одородько Ю.М. земельною ділянкою площею 4, 1682 га в межах с. Сердюківка.

Оскільки Сердюківською сільською радою, як органом, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, як власником земельної ділянки, самостійно не вживаються заходи, спрямовані на захист порушених прав, з метою забезпечення додержання земельного законодавства, що є безпосередніми інтересами держави, і має своїм завданням регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, то Смілянська місцева прокуратура звертається до суду в інтересах Сердюківської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

У відповіді на відзив від 11 квітня 2018 року прокурор не погоджується з посиланням відповідача на відсутність підстав для повернення земельної ділянки, оскільки в договорі чітко вказано про необхідність державної реєстрації додаткової угоди, а несвоєчасна реєстрація відповідачем вказаної додаткової угоди не змінює строку її дії, визначеного п. 1 додаткової угоди.

Посилання відповідача у своєму відзиві на позицію Верховного Суду України у справі №6-277цс16 є недоречним, оскільки справи не є тотожними.

На думку прокурора строк дії договору між сторонами закінчився 14 травня 2017 року.

Вказаний факт, як і факт відсутності за відповідачем права оренди спірної земельної ділянки, встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2017 року.

В свою чергу судом апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено дві обставини:

- строк дії договору між сторонами закінчився 14 березня 2017 року;

- відсутність правових підстав для визнання права оренди спірної земельної ділянки.

Також прокурор не погоджується з висновком відповідача, що пункт додаткової угоди від 12 січня 2012 року є недійсним внаслідок своєї нікчемності.

Якщо господарський суд Черкаської області при вирішенні даної справи встановить, що вищевказаний пункт додаткової угоди є недійсним, який в свою чергу відображає одну з істотних умов договору, то і додаткова угода повинна бути визнана недійсною в цілому.

За таких обставин, на думку прокурора право оренди спірної земельної ділянки у відповідача закінчилось ще 07 березня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, прокурор просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У своїх запереченнях відповідач зазначав, що з урахуванням вимог Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

З урахуванням зазначених норм матеріального права відповідач вказував, що строк дії договору оренди землі від 07 березня 2007 року в редакції додаткової угоди від 17 січня 2012 року не закінчився, він є чинним, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про витребування землі.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 травня 2018 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/174/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор в обґрунтування своїх вимог вказував на те, що відповідач всупереч положенням ст. 34 Закону України "Про оренду землі" безпідставно не повернув до комунальної власності земельну ділянку після припинення дії договору оренди.

З матеріалів справи вбачається, що 07 березня 2007 між Сердюківською сільською радою (орендодавець) і фізичною особою-підприємцем Одородьком Юрієм Миколайовичем (орендар) було укладено договір оренди землі, умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, розташовану в межах населеного пункту Сердюківської сільської ради, загальною площею 4,2 га, в тому числі 4,2 га із земель водного фонду зайнятих водним об'єктом - ставком, строком на 5 років.

Договір зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 березня 2007 року № 040779200010.

В подальшому 17 січня 2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 07 березня 2007 року за умовами якої сторони погодили, що цей додатковий договір діє з моменту його підписання та державної реєстрації до 14 березня 2017 року.

На підставі цієї додаткової угоди за позивачем лише 08 лютого 2017 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 4,1682 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0169.

17 лютого 2017 року на засіданні Сердюківської сільської ради було прийнято рішення за №16-1/VII про відмову фізичній особі-підприємцю Одородьку Ю.М. у продовженні дії договору оренди земельної ділянки.

07 квітня 2017 року сільською радою прийнято рішення №18-2/VІІ про направлення відповідачу листа - повідомлення про закінчення дії договору оренди земельної ділянки.

Листом - повідомленням від 07 квітня 2017 року за №02-42/73 Сердюківська сільська рада повідомила відповідача про закінчення строку дії договору оренди землі та вимагала повернути орендовану земельну ділянку площею 4,1682 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0169.

В подальшому відповідач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом в якому захищав своє право оренди земельної ділянки.

Так, рішенням господарського суду Черкаської області від 30 травня 2017 року у справі № 925/493/17 відмовлено фізичній особі-підприємцю Одородьку Ю.М. у задоволенні позову до Сердюківської сільської ради про визнання права оренди земельної ділянки.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2017 року.

Постановою Верховного Суду від 20 березня 2018 року рішення суду першої та апеляційної інстанцій також залишено без змін.

У своїй постанові Верховний Суд вказав, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав (частини 3, 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Таким чином, з урахуванням викладених норм поняття "державна реєстрація договору" та "державна реєстрація речового права" не є тотожними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що строк дії додаткової угоди від 17 січня 2012 року, укладеної між Сердюківською сільрадою і приватним підприємцем Одородьком Ю.М., закінчився 14 березня 2017 року, як це передбачено у пункті 1 цієї угоди, а Сердюківська сільрада у листі-повідомленні від 07 квітня 2017 року № 02-42/73 (отриманому позивачем 13 квітня 2017 року) зазначила про закінчення строку дії договору оренди землі та вимагала повернути орендовану земельну ділянку площею 4,1682 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0169.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, строк дії договору оренди землі закінчився 14 березня 2017 року.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами в обов'язковому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що станом на лютий 2018 року він користувався земельною ділянкою правомірно, зокрема, що між сторонами укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди на новий строк.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Водночас, відповідач всупереч положенням названої норми закону, після припинення договору оренди землі, земельну ділянку орендодавцеві не повернув.

Інші доводи відповідача, що наведені у своїх письмових заявах також не спростовують вищенаведеного факту.

Законом України від 14 жовтня 2014 року N1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон), який набрав чинності 15 липня 2015 року, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зокрема до статей 2 та 29.

Зазначеними статтями ГПК регламентовано участь прокурора у розгляді справ.

Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року N1697-VII "Про прокуратуру", а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Матеріалами справи підтверджується, що прокурор своїм листом від 27 лютого 2018 року попередньо повідомив Сердюківську сільську раду про звернення до суду (а.с.49).

Проте, орган місцевого самоврядування без поважних причин самостійно не звертався до суду про повернення земельної ділянки.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Аналогічні норми містить і ст. 324 Цивільного кодексу України.

Необхідність захисту інтересів держави прокурор обґрунтував необхідністю відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства і орендаря, повернення землі до комунальної власності та відновлення порушеного порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі.

Частина 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" надає право подання позовної заяви в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Таким чином суд дійшов висновку, що в даному випадку прокурором обґрунтовано заявлено позов в інтересах держави саме в особі Сердюківської сільської ради - орендодавця про повернення землі після припинення дії договору.

Відповідачем всупереч ст. 74 ГПК України, під час розгляду даного спору, не було доведено факту передачі (повернення) орендодавцеві земельної ділянки після припинення дії договору оренди та підписання відповідного акту.

При цьому судом також враховано, що відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Пунктом 19 договору оренди землі визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.20 договору).

Оскільки передача земельної ділянки в оренду за умовами договору здійснюється за актом приймання-передавання, то і повернення земельної ділянки з оренди повинно відбуватися в такий самий спосіб - за відповідним актом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця Одородька Юрія Миколайовича (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) повернути Сердюківській сільській раді Смілянського району Черкаської області (вул. Д.Лопатка, 66, с. Сердюківка, Смілянського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 26358035) земельну ділянку (ставок) за кадастровим №7123788000:01:000:0169 площею 4,1682 га в межах с. Сердюківка шляхом підписання акту приймання - передачі.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Одородька Юрія Миколайовича, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь прокуратури Черкаської області, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800 - 1 762 грн. 00 коп. судового збору. Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 29 травня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович