Постанова

від 21.01.2019 по справі 925/174/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2019 р. м. Київ Справа№ 925/174/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Тищенко А.І.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. за участю представників учасників процесу: від прокуратури: згідно протоколу судового засідання від позивача: згідно протоколу судового засідання від відповідача: згідно протоколу судового засідання розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Одородька Юрія Миколайовича на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 24.05.2018 суддя Васянович А.В. повний текст складений 29.05.2018 за позовомпершого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури, м. Сміла, Смілянський р-н, Черкаської обл. в інтересах держави в особі Сердюківської сільської ради Смілянського району Черкаської області, с. Сердюківка, Смілянський р-н, Черкаської обл. дофізичної особи-підприємця Одородько Юрія Миколайовича, с. Ташлик, Смілянський р-н, Черкаської обл. прозобов'язання вчинити дії

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури (надалі-прокурор) в інтересах держави в особі Сердюківської сільської ради Смілянського району Черкаської області (надалі-позивач) до фізичної особи - підприємця Одородька Юрія Миколайовича (надалі-відповідач) про зобов'язання відповідача повернути Сердюківській сільській раді Смілянського району Черкаської області земельну ділянку (ставок) за кадастровим № 7123788000:01:000:0169 площею 4,1682 га в межах с. Сердюківка шляхом підписання акту приймання - передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між позивачем та відповідачем 07.03.2007 договір оренди землі припинив свою , а відповідач вимогу позивача про повернення йому земельної ділянки не виконав.

У відзиві на позовну заяву фізична особа - підприємець Одородька Юрій Миколайович просить відмовити у задоволені позову, оскільки відсутні будь-які підстави для повернення відповідачем земельної ділянки, в зв'язку з тим, що договір оренди діє до 08.02.2022 року.

Крім того у відзиві відповідач вважає, що:

- пункт додаткової угоди від 12 січня 2012 року в якому йдеться, що "Цей договір діє з моменту його підписання та державної реєстрації до 14 березня 2017 року" є недійсним внаслідок своєї нікчемності.

- строк дії договору був продовжений на підставі ч.ч. 1,2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки сільською радою 19.12.2011 року було прийнято відповідне рішення.

- Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.09. 2017 року у справі № 925/493/17 не є доказом на підставі якого відповідач має повернути спірну земельну ділянку, оскільки преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18 позов задоволено повністю. За рішенням суду зобов'язано фізичну особу - підприємця Одородька Юрія Миколайовича повернути Сердюківській сільській раді Смілянського району Черкаської області земельну ділянку (ставок) за кадастровим №7123788000:01:000:0169 площею 4,1682 га в межах с. Сердюківка шляхом підписання акту приймання - передачі. Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, виходив з того, що строк дії договору оренди землі закінчився 14.03.2017 року, а тому відповідач повинен повернути земельну ділянку позивачу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Одородько Юрій Миколайович (надалі-ФОП Одородько Ю.М./скаржник) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга ФОП Одородько Ю.М. обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме - ст.ст. 6, 7, 121, 140 Конституції України, ст.ст. 11, 26, 29 Закону України Про місцеве самоврядування , ст. 23 Закону України Про прокурату , ст.ст. 251, 252, 253, 254, 654, 762 Цивільного кодексу України та ст. 33 Закону України Про оренду землі, а також норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 7, 14, 53 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до заперечень підстав звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави позивача (Сердюківської сільської ради).

За твердженнями скаржника, у даному випадку підстави для звернення прокурора з даним позовом відсутні, оскільки подана прокурором позовна заява не місить жодних належних обґрунтувань та доказів на підтвердження представництва прокуратурою позивача.

Також заявник апеляційної скарги вважає, що місцевим господарським судом не було враховано те, що сторони в додаткові угоді від 17.01.2012 дійшли згоди, що вказана угода набуває чинності з моменту її підписання і держаної реєстрації.

Як вказує скаржник, що право оренди на підставі додаткової угоди було зареєстровано 08.02.2017, а тому перебіг дії договору в редакції від 17.01.2012 почався 08.02.2017, та, відповідно, закінчується 08.02.2022 року.

За доводами скаржника, пункт додаткової угоди від 12 січня 2012 року в якому йдеться, що "Цей договір діє з моменту його підписання та державної реєстрації до 14 березня 2017 року" є недійсним внаслідок своєї нікчемності.

За аргументами скаржника, місцевий господарський суд залишив поза увагою той факт, що строк дії договору був продовжений на підставі ч.ч. 1,2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки сільською радою 19.12.2011 року було прийнято відповідне рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 у справі № 925/174/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Одородька Ю.М. на рішення господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18.

Згідно розпорядження Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/174/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/174/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

15.08.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2018 у справі № 925/174/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Одородька Ю.М. на рішення господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18; закінчено проведення підготовчих дій; розгляд справи призначено на 25.09.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 925/174/18 розгляд справи відкладено на 24.10.2018.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу № 925/174/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2018, справу № 925/174/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 у справі № 925/174/18 прийнято апеляційну скаргу ФОП Одородька Ю. М. на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.; розгляд апеляційної скарги ФОП Одородька Ю.М. на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18 призначено на 10.12.2018.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/377/18 від 10.12.2018 у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 925/174/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.12.2018 для розгляду справи № 925/174/18 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Чорна Л.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ФОП Одородька Ю.М. на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18 колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Чорної Л.В., Тищенко А.І. Розгляд апеляційної скарги ФОП Одородька Ю.М. на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18 призначено на 21.01.2019.

В судовому засіданні прокурор просив апеляційну скаргу залишити без зволення, а оскаржуваний судовий акт-без змін, як такий, що був постановлений з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Голова сільської ради та депутат сільської ради доводи апеляційної скарги заперечували, з підстав викладених у відзиві на неї та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт -без змін.

Відповідач (скаржник) в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Будь-яких заяв чи клопотань через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) від скаржника (відповідача) до суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України визначено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце (рекомендовані поштові повернення), дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши прокурора та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, що 07.03.2007 між Сердюківською сільською радою, як орендодавцем та приватним підприємцем Огородько Юрієм Миколайовичем, як орендарем було укладено договір оренди землі (надалі-договір).

За умовами п. 1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, яка знаходиться в межах населеного пункту Сердюківської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2 га, в тому числі 4,2 га -із земель водного фонду зайнятих водним об'єктом -ставком ( п. 2 договору оренди).

Договір укладено на 5 ( п'ять) років, після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. договору).

Відповідно до п. 19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання передачі.

У п. 20 договору оренди сторони визначили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він її одержав в оренду.

Договір зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 березня 2007 року № 040779200010.

В подальшому 17.01.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі від 07.03.2007 року за умовами якої сторони погодили, що цей додатковий договір діє з моменту його підписання та державної реєстрації до 14 березня 2017 року.

На підставі цієї додаткової угоди за позивачем 08.02.2017 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 4,1682 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0169

17.02.2017 року на засіданні Сердюківської сільської ради було прийнято рішення за № 16-1/VII про відмову фізичній особі-підприємцю Одородьку Ю.М. у продовженні дії договору оренди земельної ділянки.

07.04.2017 року сільською радою було прийнято рішення № 18-2/VІІ про направлення відповідачу листа - повідомлення про закінчення дії договору оренди земельної ділянки.

Листом - повідомленням від 07.04.2017 року за № 02-42/73 позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди землі та вимагала повернути орендовану земельну ділянку площею 4,1682 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0169.

Відповідач не погоджуючись з рішенням позивача, звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом про визнання права оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.05.2017 року у справі № 925/493/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року та Постановою Верховного Суду від 20.03.2018 відмовлено фізичній особі-підприємцю Одородьку Ю.М. у задоволенні позову до Сердюківської сільської ради про визнання права оренди земельної ділянки.

Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного

Звертаючись до суду із вказаним позовом прокурор зазначає, що договір оренди земельної ділянки є припиненим на підставі ст. 31 Закону України Про оренду землі , у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а саме 14.03.2017

Однак, відповідач (орендар) земельну ділянку не повернув.

Вказане й зумовило звернення заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Сердюківської сільської ради Смілянського району до фізичної особи-підприємця Одородько Юрія Миколайовича про повернення Сердюківській сільській раді Смілянського району Черкаської області земельну ділянку (ставок) за кадастровим № 7123788000:01:000:0169 площею 4,1682 га в межах с. Сердюківка шляхом підписання акту приймання - передачі.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, виходив з того, що строк дії договору оренди землі закінчився 14.03.2017 року, що також встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.05.2017 року у справі № 925/493/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2017 року та Постановою Верховного Суду від 20.03.2018, а тому відповідач повинен повернути земельну ділянку позивачу.

Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи за наступного.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами та договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря.

За змістом ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 30 травня 2017 року у справі № 925/493/17 відмовлено фізичній особі-підприємцю Одородьку Ю.М. у задоволенні позову до Сердюківської сільської ради про визнання права оренди земельної ділянки.

Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09. 2017 року та постановою Верховного Суду від 20.03.2018 року рішення суду першої та апеляційної інстанцій також залишено без змін.

Верховний Суд у своїх постанові вказав, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав (частини 3, 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Таким чином, з урахуванням викладених норм поняття "державна реєстрація договору" та "державна реєстрація речового права" не є тотожними.

Також Верховний Суд зазначив про те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що строк дії додаткової угоди від 17.01. 2012 року, укладеної між Сердюківською сільрадою і приватним підприємцем Одородьком Ю.М., закінчився 14.03. 2017 року, як це передбачено у пункті 1 цієї угоди, а Сердюківська сільрада у листі-повідомленні від 07 квітня 2017 року № 02-42/73 (отриманому позивачем 13 квітня 2017 року) зазначила про закінчення строку дії договору оренди землі та вимагала повернути орендовану земельну ділянку площею 4,1682 га, кадастровий номер 7123788000:01:000:0169.

Посилання скаржника на те, що право оренди на підставі додаткової угоди було зареєстровано 08.02.2017, а тому перебіг дії договору в редакції від 17.01.2012 почався 08.02.2017, та, відповідно, закінчується 08.02.2022 року судом апеляційної інстанції, з підстав наведених вище.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка з урахуванням положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"застосовується при розгляді справ як джерело права, одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, № 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, № 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Отже, строк дії договору оренди землі закінчився 14 березня 2017 року.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач в порушення вимог ст. 34 Закону України Про оренду землі станом на час звернення прокурора до суду із цим позовом, ФОП Одородько Ю.М. після припинення договору оренди землі, земельну ділянку орендодавцеві не повернув, а тому місцевий господарський суд, з яким і погоджується суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Стосовно доводів ФОП Одородько Ю.М. про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Сердюківської сільської ради, а також про відсутність порушення інтересів держави в цьому випадку суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, якою передбачена необхідність обґрунтування прокурором у суді наявність підстав для представництва.

Частина 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" надає право подання позовної заяви в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Аналогічні норми містить і ст. 324 Цивільного кодексу України.

Як убачається зі змісту позовної заяви та встановлено судом першої інстанції, необхідність захисту інтересів держави прокурор аргументував необхідністю відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства і орендаря, повернення землі у комунальну власність та відновлення порушеного порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано заявлено позов в інтересах держави саме в особі Сердюківської сільської ради.

Крім того, судом першої інстанції також було встановлено, що прокурор своїм листом від 27 лютого 2018 року попередньо повідомив Сердюківську сільську раду про звернення до суду (а.с.49).

Однак, орган місцевого самоврядування без поважних причин самостійно не звертався до суду про повернення земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтями 77-79 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані до матеріалів справи докази та пояснення сторін свідчать про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість заявлених ним позовних вимог до відповідача, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.05.2018 у справі № 925/174/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Одородька Юрія Миколайовича- без задоволення.

Справу № 925/174/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 24.01.2019.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді А.І. Тищенко

Л.В. Чорна