Рішення

від 22.05.2018 по справі 805/1198/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р. Справа№805/1198/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кірієнко В.О.,

при секретарі Кіксель В.П.,

за участю

представника позивача не з'явився,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІА КОМ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року, податкової вимоги від 16.01.2018року за №759-46, -

В С Т А Н О В И В:

15.02.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІА КОМ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року.

10.04.2018року на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року, податкову вимогу від 16.01.2018року за №759-46.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року суперечить нормам чинного законодавства, а саме, нормам Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не враховані вірні значення фінансового результату до оподаткування, які визначені в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017року, що отримана відповідачем 28.12.2017року.

Позивач зазначив, що за результатами подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017року, відповідачем не було проведено перевірку зазначеної звітності. Отже, визначене в спірному податковому повідомленні-рішенні податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 640 519грн. не було зменшено контролюючим органом за наслідками подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017року від 28.12.2017року. Окрім того, позивач зазначив, що у зв'язку зі штучним виникненням податкового боргу на адресу товариства було не правомірно направлено податкову вимогу від 16.01.2018року за №759-46.

Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач 06 квітня 2018 року до суду надав відзив на адміністративний позов (а.с.77-78), в якому вказує, що позиція позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є цілком необґрунтованою та безпідставною, оскільки станом на момент винесення спірного податкового повідомлення - рішення контролюючий орган діяв в межах та у спосіб, що визначений законодавством. Так, в ході камеральної перевірки позивача було виявлено арифметичні помилки в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2017року за №9234956038 від 09.11.2017року, дані якої не співпадали зі Звітом про фінансові результати товариства за цей період, а саме, рядок 02 декларації Фінансовий результат до оподаткування було занижено на суму 3558,4тис.грн. (платником відображено 3,5тис.грн., а перевіркою встановлено 3562,0тис.грн.). Разом з тим, у зв'язку із існуванням станом на 15.01.2018року податкового боргу у розмірі 815 335,43грн. контролюючим органом відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України (далі ПКУ) винесено спірну податкову вимогу.

Просив в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.02.2018року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІА КОМ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору за заявлені вимоги.

13.03.2018року представником позивача засобами електронного зв'язку та 16.03.2018року засобами поштового зв'язку, було надано суду заяву про усунення недоліків та платіжне доручення від 12.03.2018року про сплату судового збору у відповідному розмірі.

Ухвалою суду від 19.03.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання на 12.04.2018 року.

Ухвалою суду від 12.04.2018року по справі було оголошено перерву до 08.05.2018року та витребувано у позивача додаткові докази.

07.05.2018року на адресу суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення, а саме, ухвали суду від 12.04.2018року про витребування доказів.

Ухвалою суду від 08.05.2018року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІА КОМ» про роз'яснення судового рішення від 12.04.2018року про витребування доказів по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІА КОМ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року та податкової вимоги №759-46 від 16.01.2018року було відмовлено.

Ухвалою суду від 08.05.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 травня 2018 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи представників сторін, встановивши яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю « ВІА КОМ » (код ЄДРПОУ 38349158, місцезнаходження: 87519, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сибірська, буд.36/84), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2017року за №9234956038 від 09.11.2017року, якою Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності задекларовано у сумі 3 562грн., а в графі 19 Податок на прибуток, нарахований за результатами податкового періоду зазначено 641грн., разом з тим, у фінансовому звіті позивача станом на 30.09.2017року (вх.№14853 від 09.11.2017року) задекларовано Фінансовий результат до оподаткування по рядку 2290 у сумі 3 562 000грн. (а.с.14-18).

Судом встановлено, що 04.12.2017 року відповідачем була проведена камеральна перевірка декларації з податку на прибуток ТОВ ВІА КОМ за 3 квартали 2017 року, за результатами якої встановлено порушення п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України та складено акт від 04.12.2017 року за №444/05-99-46-04/38349158 (а.с.10-12).

За висновками даного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 800 648,75грн., з яких 640 519грн. - сума основного платежу, а 160 129, 75грн. - штрафні санкції (а.с.6-7).

Разом з тим, платником податків 28.12.2017року було подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2017року за №9281259935, якою позивачем було задекларовано об'єкт оподаткування в розмірі 2 886грн., а в графі 19 Податок на прибуток, нарахований за результатами податкового періоду зазначено - 516грн. , що вказує на збитковість підприємства в зазначеному податковому періоді (а.с.19-22). Вказана звітність була прийнята податковим органом, про що свідчить квитанції №1 та №2 (а.с.25-26).

Також, позивачем було надано податковому органу фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва від 28.12.2017року за 3 квартали 2017року (уточнюючий), яким задекларовано Фінансовий результат до оподаткування по рядку 2290 у сумі 2 900грн. (а.с.23-24).

Судом встановлено, що спірна вимога від 16.01.2018року за №759-46 була прийнята відповідачем станом на 15.01.2018року на суму боргу в розмірі 815 335,43грн., з яких основний платіж - 639 570грн. та донараховані штрафні санкції - 160 129,75грн., згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року та пеня в розмірі 15 635,68грн., обчислена на виявлені суми занижень податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року (а.с.118).

Вказана вимога була оскаржена позивачем до Державної фіскальної служби України, та рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 21.02.2018року була залишена без змін (а.с.116-117).

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пункту 76.1, пункту 76.2 статті 76 Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно приписів пункту 86.2 статті 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Так, згідно п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.49.18.2 п. 49.18 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Аналізуючи дані податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017року (звітної та уточнюючої), судом встановлено, що платник податків вказав на збитковість в зазначеному податковому періоді, проте показники уточнюючої податкової звітності від 28.12.2017року контролюючим органом не були рознесені в інтегровану карту платника податків (а.с.102-113, 147-158).

Разом з тим, суд зазначає, що у зв'язку з встановленням податковим органом ризику маніпулювання показниками, що були задекларовані у фінансовій звітності позивача, які вплинули на суму нарахованого податку на прибуток за 3 квартали 2017року та з метою недопущення втрат бюджету з податку на прибуток, посадовими особами Маріупольського управління ГУ ДФС у Донецькій області було спрямовано службову записку від 10.05.2018року на ім'я начальника управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 про розгляд питання щодо проведення документальної позапланової перевірки згідно п.п. 78.1.3 п.78.1 ст.78 ПКУ (а.с.173-174). Станом на момент розгляду справи з усних пояснень представника відповідача вбачається, що документальна позапланова перевірка позивача контролюючим органом не призначалась та не проводилась.

Таким чином, суд звертає увагу податкового органу на те, що предметом саме документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів. Вказана перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПКУ).

Натомість, предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації, а тому документами що мають відношення до такої перевірки є саме податкова звітність платника податків і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) підприємства.

Отже, сума донарахованого відповідачем податкового зобов'язання, а саме податку на прибуток за 3 квартали 2017року в розмірі 640 519грн., нівелює дані податкової звітності позивача за відповідний податковий період, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Враховуючи той факт, що штрафні санкції в розмірі 160 129,75грн. становлять 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, суд дійшов висновку також про скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Аналогічної правової позиції суд додержується в частині нарахування пені, що обчислена контролюючим органом на виявлені суми занижень податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року.

З огляду на зазначене, сума податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 815335,43грн., неправомірно значилась в інтегрованій картці платника податків станом на момент винесення спірної вимоги в якості недоїмки, а іншого податкового боргу позивача інтегрована картка платника податків не містить. Таким чином, позовні вимоги в частині скасування податкової вимоги від 16.01.2018року за №759-46 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, суд враховує доводи представника відповідача стосовно того, що станом на день винесення спірного податкового повідомлення-рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже позовні вимоги в частині визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З вищевказаних мотивів суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог п.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІА КОМ» (код ЄДРПОУ 38349158, місцезнаходження: 87519, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сибірська, буд.36/84) до Головного управління ДФС у Донецькій області ( код ЄДРПОУ 39406028, місцезнаходження: 85612, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року, податкової вимоги від 16.01.2018року за №759-46 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 27.12.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 800 648,75грн., з яких сума основного платежу - 640 519грн., штрафні санкції - 160 129, 75грн.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області від 16.01.2018року за №759-46.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІА КОМ» (код ЄДРПОУ 38349158, місцезнаходження: 87519, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сибірська, буд.36/84) судовий збір у розмірі 18234,89грн.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.05.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кірієнко В.О.