Постанова

від 04.09.2018 по справі 805/1198/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року справа № 805/1198/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Гайдара А.В.

секретар судового засідання Романченко Г.О.

за участі представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (повний текст складено 30 травня 2018 року в м. Слов'янську) у справі № 805/1198/18-а (суддя в 1 інстанції Кірієнко В.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІА КОМ до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0020514604 від 27.12.2017, податкової вимоги від 16.01.2018 за №759-46, -

В С Т А Н О В И В:

15.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю ВІА КОМ (далі - ТОВ ВІА КОМ ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0020514604 від 27.12.2017.

10.04.2018 на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0020514604 від 27.12.2017, податкову вимогу від 16.01.2018 за №759-46.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0020514604 від 27.12.2017 суперечить нормам чинного законодавства, а саме, нормам Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки відповідачем не враховані вірні значення фінансового результату до оподаткування, які визначені в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017 року, що отримана відповідачем 28.12.2017.

Разом з тим, позивач зазначив, що за результатами подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017 року, відповідачем не було проведено перевірку зазначеної звітності. Отже, визначене в спірному податковому повідомленні-рішенні податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 640 519 грн. не було зменшено контролюючим органом за наслідками подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017 року від 28.12.2017. Окрім того, позивач зазначив, що у зв'язку зі штучним виникненням податкового боргу на адресу товариства було не правомірно направлено податкову вимогу від 16.01.2018 за №759-46.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Управління № 0020514604 від 27.12.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 800 648,75 грн., з яких сума основного платежу - 640 519 грн., штрафні санкції - 160 129,75 грн., визнано протиправною та скасовано податкову вимогу відповідача від 16.01.2018 за №759-46. В частині позовних вимог про визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним - відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкової декларації, а тому документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкова звітність платника податків і ніяка інша, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки буде виявлено факт порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) підприємства, отже, сума донарахованого відповідачем податкового зобов'язання, а саме податку на прибуток за 3 квартали 2017 року в розмірі 640 519 грн., нівелює дані податкової звітності позивача за відповідний податковий період, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкової вимоги, суд дійшов висновку, що сума податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 815335,43 грн., неправомірно значилась в інтегрованій картці платника податків станом на момент винесення спірної вимоги в якості недоїмки, а іншого податкового боргу позивача інтегрована картка платника податків не містить.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Управління звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною, за результатами камеральної перевірки було встановлено заниження Фінансового результату до оподаткування рядок 02 декларації на суму 3558,4 тис. грн., а саме: платником відображено 3,5 тис. грн., а перевіркою встановлено 3562,0 тис. грн., правом подання заперечень у разі незгоди з висновками акту перевірки позивач у визначені ПК України строки не скористався, уточнююча фінансова звітність та уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за три квартали 2017 року була надана після проведення камеральної перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку (а.с.240), а крім того, шляхом надіслання документів на електронну пошту.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до наступних висновків.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВІА КОМ (код ЄДРПОУ 38349158, місцезнаходження: 87519, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сибірська, буд.36/84), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та є платником податків.

Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому ПК України повноваження.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2017 року за №9234956038 від 09.11.2017, якою Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності задекларовано у сумі 3 562 грн., а в графі 19 Податок на прибуток, нарахований за результатами податкового періоду зазначено 641 грн., разом з тим, у фінансовому звіті позивача станом на 30.09.2017 (вх.№14853 від 09.11.2017) задекларовано Фінансовий результат до оподаткування по рядку 2290 у сумі 3 562 000 грн.

04.12.2017 відповідачем була проведена камеральна перевірка декларації з податку на прибуток ТОВ ВІА КОМ за 3 квартали 2017 року, за результатами якої встановлено порушення п.137.1 ст.137 ПК України та складено акт від 04.12.2017 за №444/05-99-46-04/38349158. За висновками даного акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0020514604 від 27.12.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 800 648,75 грн., з яких 640 519 грн. сума основного платежу, 160 129,75 грн. - штрафні санкції.

В подальшому, платником податків 28.12.2017 було подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2017 року за №9281259935, якою позивачем було задекларовано об'єкт оподаткування в розмірі 2 886 грн., а в графі 19 Податок на прибуток, нарахований за результатами податкового періоду зазначено - 516 грн. , що вказує на збитковість підприємства в зазначеному податковому періоді. Вказана звітність була прийнята податковим органом, про що свідчить квитанції №1 та №2. Також, позивачем було надано податковому органу фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва від 28.12.2017 за 3 квартали 2017 року (уточнюючий), яким задекларовано Фінансовий результат до оподаткування по рядку 2290 у сумі 2 900 грн.

В подальшому, контролюючим органом прийнято податкову вимогу від 16.01.2018 за №759-46 на суму боргу в розмірі 815 335,43 грн., з яких основний платіж 639 570 грн. та донараховані штрафні санкції 160 129,75 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0020514604 від 27.12.2017 та пеня в розмірі 15 635,68 грн., обчислена на підставі виявлених сум занижень податкових зобов'язань згідно спірного податкового повідомлення-рішення. Вказана вимога була оскаржена позивачем до Державної фіскальної служби України, та рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 21.02.2018 була залишена без змін.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що аналізуючи дані податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2017 року (звітної та уточнюючої), платник податків вказав на збитковість в зазначеному податковому періоді, проте показники уточнюючої податкової звітності від 28.12.2017 контролюючим органом не були рознесені в інтегровану карту платника податків, сума донарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартали 2017 року в розмірі 640 519 грн. нівелює дані податкової звітності позивача за відповідний податковий період, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення в цій в частині, в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 160 129,75 грн. та нарахованої пені і підлягає скасуванню, отже й сума податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 815335,43 грн., неправомірно значилась в інтегрованій картці в якості недоїмки.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись колегія суддів апеляційного суду.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються нормами ПК України. Згідно з п. 44.1 ст. 44 цього кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статі 20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Так, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до пунктів 76.1, 76.2 статті 76 цього кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього кодексу. Згідно приписів пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно із пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 цього кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Відповідно до вимог п.137.1 ст. 137 ПК України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу. Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення камеральної перевірки було проведено порівняльний аналіз фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-) зазначеного у рядку 02 Податковій звітності з податку на прибуток за три квартали 2017 року та даними Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2 за три квартали 2017 року (рядки 2290, 2295).

В ході проведеного співставлення було встановлено заниження (рядку 02) у податковій декларації з податку на прибуток внаслідок того, що невірно перенесено фінансовий результат до оподаткування рядок 2290 Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2, а саме заниження Фінансового результату до оподаткування рядок 02 декларації на суму 3558,4 тис. грн., а саме: платником відображено 3,5 тис. грн., а перевіркою встановлено 3562,0 тис. грн. Крім того, згідно декларації з податку на прибуток за три квартали 2017 року № 9234956038 від 09.11.2017, задекларовано рядок 18 у сумі 1035 грн.

За результатами виявлених порушень 04.12.2017 було складено акт камеральної перевірки, який зареєстровано за № 444/05-99-46-04/38349158. 06.12.2017 посадовою особою відповідача акт направлено засобами поштового зв'язку та вручений платнику податків 13.12.2017 (про що свідчить відмітка на корінці поштового відправлення).

Податкове повідомлення-рішення форми „Р" прийнято 27.12.2017 за № 0020514604, в якому визначено суму заниженого податкового зобов'язання у розмірі 640519 грн., та застосовані штрафні санкції (відповідно до п. 123.1, ст. 123 Кодексу) в розмірі 160129,75 грн. Податкове повідомлення-рішення було направлено платнику поштою 28.12.2017 та вручено 03.01.2018 (про що свідчить відмітка на корінці поштового відправлення).

Уточнююча фінансова звітність та уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за три квартали 2017 року була надана 28.12.2017, тобто після проведення камеральної перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Суми зобов'язань, які визначені Позивачем в уточнюючій податковій декларації, наданої 28.12.2017, не знайшли своє відображення в акті № 444/05-99-46-04/38349158 від 04.12.2017.

Відповідно до п.п.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України, у разі подання платником податків контролюючому органу уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся, контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку протягом 1095 днів.

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 по справі № 812/872/17 (номер в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 73486840).

З приводу висновків місцевого суду про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області від 16.01.2018 за №759-46 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 цього кодексу податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770 Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків , який розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II ПК України (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму, зокрема суму узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог п 3 розділу II цього Порядку протягом періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Матеріали справи не містять відомостей про оскарження податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 815335,43 грн., з яких основний платіж - 639 570 грн., донараховані штрафні санкції - 160 129,75 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0020514604 від 27.12.2017 та пеня в розмірі 15 635,68 грн. на момент формування та прийняття вимоги в адміністративному чи судовому порядку. Натомість, сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 815335,43 грн. не була сплачена в установлені законом строки, набула статусу узгодженого податкового зобов'язання та значилась в інтегрованій картці платника податків станом на момент винесення спірної вимоги в якості недоїмки.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає висновок місцевого суду таким, що зроблений без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак це судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України та відповідно до вимог ст. 317 цього ж кодексу є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 250, 310, 315, 317, 321, 322, ч.1 ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 805/1198/18-а - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ВІА КОМ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0020514604 від 27.12.2017, податкової вимоги від 16.01.2018 за №759-46 відмовити.

Повне судове рішення - 6 вересня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді

О.О. Шишов

А.В. Гайдар