Рішення

від 25.05.2018 по справі 189/1826/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1826/17

2/189/69/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.2018 року Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Лукінової К.С.

при секретарі - Копиця С.І.

учасники процесу:

позивачка - ОСОБА_1

представник позивачки - ОСОБА_2

представник відповідача СФГ Олексій - ОСОБА_3

відповідач - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства Олексій , ОСОБА_4, ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третьої особи: Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів селянського фермерського господарства Олексій , ОСОБА_4, ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третьої особи: Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними. 08.02.2018 року позивачка уточнила позовні вимоги та просила : поновити строки звернення до суду для захисту свого порушеного права; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та селянським фермерським господарством Олексій Покровського району в особі ОСОБА_6 від 14.12.2010 року, зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах запис за № 04:1:130:00844 від 21.12.2010 року; зобов'язати селянське фермерське господарство Олексій Покровського району в особі ОСОБА_7 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 4,679 га., кадастровий номер 1224282300:01:001:1167, яка розташована на території Березівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно Державного акта серії ГЗ № 138499 від 07.04.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 275; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та селянським фермерським господарством Олексій Покровського району в особі ОСОБА_6 від 14.12.2010 року, зареєстрований у Покровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах запис за № 04:1:130:00845 від 21.12.2010 року; зобов'язати селянське фермерське господарство Олексій Покровського району в особі ОСОБА_7 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 4,679 га., кадастровий номер 1224282300:01:001:1186, яка розташована на території Березівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно Державного акта серії ІV-ДП № 030400 від 05.12.2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 148. В обґрунтування поданого позову позивачка зазначила, що вона є власницею спірних земельних ділянок з цільовим призначенням земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно вказаних спірних договорів земельні ділянки були передані позивачкою відповідачу в оренду. Пунктом 6 спірних договорів оренди передбачено, що договори укладено на 15 років, але на час підписання уповноважена особа позивача та відповідач домовились укласти дані договори на 5 років. Пізніше, після підписання уповноваженою особою позивача спірних договорів оренди, особисто позивач неодноразово зверталась до відповідача з вимогами про надання примірників кожного із вказаних договорів з додатками до них. Лише в 2014 році отримавши від відповідача копії спірних договорів оренди позивачка дізналася, що у вказаних договорах зазначено про їх укладення на 15 років. На її звернення до відповідача з цього питання відповідач пояснив, що строки в договорах вказані правильно. Однак позивачка не мала наміру укладати з відповідачем спірних договорів оренди на 15 років. Уповноважена особа позивачки підписала тільки останній аркуш договору з незаповненими графами договору, які заповнюються від руки . Окремо позивачка зазначає, що спірні договори оренди особисто позивачем не укладалися, а тому спірні договори містять неправдиву інформацію як про дійсну особу Орендодавця безпосередньої із якою їх було укладено, а також інформацію про дійсну особу Орендодавця якою їх було підписано. Фактично відповідач ввів позивача (уповноважену особу позивача) в оману не лише щодо даних істотних умов спірних договорів оренди (особи орендодавця, строку дії договору), а також інших істотних умов, а саме: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); умови використання та цільове призначення земельнох ділянки, яка передається в оренду. Позивачка вважає, що пунктами 11, 12, 13 спірних договорів в договір включена лише частина даних умов щодо цільового використання земельних ділянок, але не повідомлено орендодавця щодо можливості обміну вказаними земельними ділянками та можливість їх передачі в суборенду. Однак п. 23 спірних договорів в договір включено право орендаря за згодою орендодавця передавати спірні земельні ділянки в суборенду. Позивачка зазначає, що в спірних договорах оренди земельних ділянок права та обов'язки орендаря є не конкретизованими. Крім того відповідачем не дотримано вимоги ст.. 15 ЗУ Про оренду землі і до того ж, позивачу надано лише акти приймання-передачі земельних ділянок, які також належним чином не оформлені і не містять дійсної інформації щодо особи орендодавця. Позивачка посилається на те, що відсутність істотних умов в договорі є підставою для визнання його недійсним. Крім того, із довідки ТОВ Маяк від 04.01.2017 року позивачка дізналася про те, що належна їй земельна ділянка знаходиться в обробітку ТОВ Маяк за обміном земельних ділянок. Із довідки СФГ Україна позивачка дізналась, що належна їй друга земельна ділянка обробляється СФГ Україна за обміном земельних ділянок. Позивачка вважає, що обмінювати земельні ділянки можуть тільки їх власники, а не орендарі. Посилаючись на ст..ст. 638, 792, 215, 16, 261 ЦК України, ЗУ Про оренду землі просила задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, позивачка вказує, що дізналась про порушення своїх прав лише у 2014 році отримавши від відповідача копії спірних договорів оренди земельних ділянок, звідки і дізналась, що їх укладено не на 5, а на 15 років. Крім цього, рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року позивачці було відмовлено у задоволенні аналогічних позовних вимог в зв'язку з пропущенням встановленого строку позовної давності для захисту свого права за даним позовом.

Ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської Чорної О.В. області від 08.12.2017 року у даній справі позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорної О.В. від 26.12.2017 року було відкрито провадження у справі і розгляд справи призначений на 29.01.2018 року та здійснено виклик сторін в судове засідання.

Згідно розпорядження № 22-а від 05.01.2018 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.01.2018 року праву було передано судді Лукіновій К.С.

Ухвалою судді Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінової К.С. від 09.01.2018 року справу було прийнято до свого провадження, здійснено перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання на 29.01.2018 року, оскільки на цю дату вже був здійснений виклик сторін у справі.

25.01.2018 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області було направлено СФГ Олексій відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач СФГ Олексій просить відмовити в задоволенні позову виходячи з того, що між сторонами були укладені спірні договори оренди земельних ділянок. Після здійснення державної реєстрації спірних договорів оренди земельних ділянок позивачці було видано по одному примірнику кожного договору. Крім того, СФГ Олексій зазначає, що ним було дотримано вимоги ЗУ Про оренду землі при укладенні і реєстрації вказаних договорів, оскільки підтверджується висновками про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок від 23.11.2010 року № 38-1992 та 38-1993. Крім того, СФГ Олексій вказує, що спірні договори оренди земельних ділянок були підписані представником позивачки, що не є порушенням, при цьому позивачка отримувала орендну плату на протязі дії договору. Крім того, в спірних договорах оренди є всі істотні їх умови згідно ЗУ Про оренду землі в редакції, що діяла на момент укладення цих договорів. Обов'язкове зазначення кадастрового номеру в договорі оренди землі законом не було передбачено. Крім того, нотаріальне посвідчення договорів оренди землі не було обов'язковим на той час, а могло бути здійснено за бажанням однієї зі сторін договору. Твердження позивачки щодо незаконного обміну земельними ділянками, на думку СФГ Олексій , спростовується ст.. 25 ЗУ Про оренду землі . Крім того, позивачкою пропущено строк позовної давності без поважних причин, про застосування якого просить СФГ Олексій .

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2018 року підготовчий розгляд справи було відкладено на 05.03.2018 року.

08.02.2018 року позивачка ОСОБА_1 подала відповідь на відзив в якій вказала, що твердження СФГ Олексій , викладені в відзиві на позов, не відповідають дійсності і спростовуються ЗУ Про оренду землі в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору. Крім того в спірних договорах відсутня така необхідна умова, як використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду. Крім того, спірні договори оренди земельних ділянок укладено і підписано не уповноваженою особою, а саме в довіреності вказано прізвище повіреного Лопатко , тоді як вірним прізвищем повіреного є Лопатка . Крім того, ні позивачка, ні її представник не звертались до реєстраційних служб з метою реєстрації спірних договорів оренди земельних ділянок. Позивачка вважає, що в даному випадку строки позовної давності нею не пропущені, оскільки вона дізналась про строк дії спірних договорів лише в 2014 році, після їх отримання, а тому цього ж дня дізналась про порушення свого права. Грошові ж кошти, які позивачка отримала від відповідача слід вважати не орендною платою, а компенсацією за порушення прав позивача від неправомірних дій відповідача. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2018 року розгляд справи було відкладено на 28.03.2018 року.

28.03.2018 року представник відповідача СФГ Олексій знов подав заяву про застосування позовної давності, вказуючи, що підстав для поновлення строків позовної давності немає і вважають дату, з якої позивачка дізналась про спірні договори і початком перебігу строку позовної давності 14.12.2010 року (дати підписання спірного договору).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28.03.2018 року та 05.04.2018 року підготовче засідання у справі було закрите, а розгляд справи по суті було призначено на 26.04.2018 року.

26.04.2018 року через відрядження судді розгляд справи було перенесено на 25.05.2018 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, спираючись на доводи викладені в уточненій позовній заяві та суду пояснила, що вона не згодна зі строком, на який було укладено спірний договір, оскільки вона давала згоду на укладення договору строком на 5 років, а коли отримала свій примірник побачила, що договір укладено строком на 15 років. Доказів того, що договір підписувався між сторонами на 5 років в неї немає, іншого примірника договору ніж той, що в матеріалах справи в неї немає. Крім того позивачкою не заперечувався факт укладення спірного договору і вона не заперечувала справжність і правомочність підпису в графі орендодавець . Судом було роз'яснено позивачці її право клопотати про призначення судово-почеркознавчої та інших видів експертиз, але позивачка від експертиз відмовилась. Крім того позивачка зазначила, що примірник договору отримала в грудні 2013 - січні 2014 року, а тому вважає, що строки позовної давності нею не пропущені. Крім цього, вона вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, оскільки вона в цей період подала позов до неналежного відповідача - ОСОБА_7 і справа з цього самого питання перебувала в судах різних інстанцій.

Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, спираючись на доводи позовної заяви з урахуванням уточнень, а також пояснив, що спірний договір підписаний не уповноваженою на те особою і в ньому прописом не вказаний строк його дії. Крім цього в договорі відсутні істотні умови, що є безумовною підставою для його скасування. Строк звернення до суду позивачкою пропущений з поважних причин, а саме перебування в суді попередньої справи і неотримання вчасно позивачкою її примірнику договору.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та суду пояснив, що він діяв від імені позивачки на підставі довіреності і укладав спірний договір строком на 5 років. При цьому примірнику договору не отримував, його отримувала позивачка особисто. Вважає, що в спірному договорі СФГ Олексій навмисно дописав цифру 1 без їх згоди, оскільки вони з позивачкою домовились, що строк договору має становити 5 років. Саме на цей строк він і підписував договір від 14.12.2010 року.

В судовому засіданні представник відповідача СФГ Олексій - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав в повному обсязі спираючись на доводи поданого письмового відзиву на позовну заяву та зазначив, що позивачка отримала примірник договору після його підписання, порушень вимог Закону при його укладенні не було, сторони узгодили строк договору 15 років і на момент укладення договору будь-яких заперечень з цього питання не було. Наполягав на застосуванні позовної давності. Просив в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, направивши заяву про розгляд справи в їх відсутності, просять винести рішення на розсуд суду.

Представник третьої особи Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направили суду заяву про розгляд справи в їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.

Так, матеріалами справи встановлене наступне:

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 138499 виданого 07.04.2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 4.679 га. На території Березівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 12).

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДП № 030400 виданого 05.12.2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 5.516 га. На території Березівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 13).

Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 14.12.2010 року укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Олексій видно, що ОСОБА_1 передала в оренду СФГ Олексій належну їй земельну ділянку розміром 5.516 га. згідно державного акту серії IV-ДП № 030400. (а.с. 14). Вказана обставина не була заперечена сторонами і вважається судом встановленою. При цьому строк договору встановлений 15 років, і були визначені інші істотні умови договору, що було заперечено позивачкою.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 14.12.2010 року укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Олексій видно, що ОСОБА_1 передала в оренду СФГ Олексій належну їй земельну ділянку розміром 4.679 га. згідно державного акту серії РЗ № 138499. (а.с. 15). Вказана обставина не була заперечена сторонами і вважається судом встановленою. При цьому строк договору встановлений 15 років, і були визначені інші істотні умови договору, що було заперечено позивачкою.

Згідно копії акту приймання-передачі земельної ділянки на підставі договору ОСОБА_1 передала СФГ Олексій земельну ділянку розміром 5.516 га. строком до грудня 2025 року (а.с. 16).

Згідно копії довідки № 40 від 08.11.2017 року СФГ Україна повідомило ОСОБА_1 про те, що в 2005 році було здійснено тимчасовий обмін земельними ділянками з СФГ Олексій для кращого обробітку землі, так як пай ОСОБА_1 розташований в центрі масиву (а.с. 18).

Згідно копії довідки № 276 від 01.12.2017 року ТОВ Маяк повідомило ОСОБА_1 про те, що між ТОВ Маяк та СФГ Олексій заключений договір тимчасового обміну земельних ділянок (а.с. 19).

Згідно копії довіреності від 21.05.2004 року посвідченої державним нотаріусом ОСОБА_8 ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 бути її представником в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, землевпорядних органах з усіх питань, які стосуються укладення договорів оренди земельних ділянок, розташованих на території Березівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отримувати орендну плату. Визначені повноваження представника (а.с. 20).

Згідно копії відомостей про отримання орендної плати за землю згідно договорів за 2010р., 2011р., 2012р., 2013р., 2014р., 2015р., 2016р., 2017р. ОСОБА_1 отримувала орендну плату від СФГ Олексій в повному обсязі. Вказана обставина також не була заперечена сторонами (а.с. 62-69).

Згідно копії висновку про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 38-1992 від 23.11.2010 року перевіркою встановлено, що подані документи відповідають вимогам чинного законодавства. Договір оренди земельної ділянки загальною площею 5.516 га № 1186 між ОСОБА_1 та СФГ Олексій підлягає державній реєстрації (а.с. 70).

Згідно копії висновку про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 38-1993 від 23.11.2010 року перевіркою встановлено, що подані документи відповідають вимогам чинного законодавства. Договір оренди земельної ділянки загальною площею 4.679 га № 1167 між ОСОБА_1 та СФГ Олексій підлягає державній реєстрації (а.с. 71).

Згідно копії рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.06.2017 року вбачається, що вперше ОСОБА_1 звернулась до суду в квітні 2016 року до ОСОБА_7 і їй в задоволенні позову було відмовлено (а.с. 105-106).

Згідно копії заяви ОСОБА_1 на адресу СФГ Олексій видно, що станом на 20.12.2013 року їй було відомо про існування спірних договорів оренди земельних ділянок (а.с. 179).

Суд дійшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову виходячи з наступного.

В якості підстав задоволення позову позивачка ОСОБА_1 та її представник вказали на те, що термін дії договору не відповідає волевиявленню позивачки та особи, яка підписала договір - ОСОБА_4, оскільки строк договору узгоджувався на 5 років, а з невідомих причин в договорі було вказано - 15 років. Однак дане твердження в якості підстав задоволення позову судом не приймається, оскільки не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, окрім власних пояснень позивачки. До того ж дане твердження спростовується наданим самою позивачкою актом приймання-передачі оренди земельної ділянки від 14.12.2010 року, де строк дії договору вказаний прописом, що виключає внесення будь-яких змін до самого договору оренди земельної ділянки.

Ще однією підставою для задоволення позовних вимог позивачка зазначає підписання спірних договорів не тією особою, яка вказана в договорі. Однак дана підстава судом також не приймається, оскільки сама позивачка в ході розгляду справи не оспорювала факту укладення спірного договору уповноваженою на те особою, тобто підтвердила факт укладення договору.

Крім того позивачка зазначила, що в спірних договорах відсутні істотні умови, передбачені ЗУ Про оренду землі , а саме: кадастрові номери об'єктів оренди, умови використання та цільове призначення земельної ділянки. Однак, дані твердження судом також не приймаються до уваги виходячи з того, що умови використання і цільове призначення спірних земельних ділянок визначено розділом УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ , а згідно ст.. 15 ЗУ Про оренду землі в редакції, що діяла станом на момент укладення спірного договору не було передбачено обов'язкове зазначення кадастрового номеру. Крім того правомірність укладення спірних договорів в цій частині підтверджується дослідженими судом висновками про Державну реєстрацію договорів оренди землі від 23.11.2010 року.

Щодо обов'язкового нотаріального посвідчення спірних договорів оренди земельних ділянок, то дана обставина не підтверджена вимогами ЗУ Про оренду землі , оскільки вказаним Законом передбачена можливість нотаріального посвідчення такого виду договорів, а не обов'язковість.

Щодо підстав позову у вигляді тимчасового обміну земельними ділянками, то суд зазначає, що дані договори, що були укладені між СФГ Олексій та ТОВ Маяк і СФГ Олексій та СФГ Україна по своїй суті не є договорами суборенди, а укладені на підставі ст.. 25 ЗУ Про оренди землі .

Крім того відповідачем СФГ Олексій подано заяву про застосування строку позовної давності, яка підлягає задоволенню, а в позові має бути відмовлено також і з причин пропуску позовної давності, а твердження позивачки про поважність причин пропуску строку позовної давності задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в квітні 2016 року позивачка зверталась до суду з аналогічним позовом, за яким було прийнято рішення апеляційним судом Дніпропетровської області від 29.06.2017 року. Через те, що позивачка звернувся до суду до неналежного відповідача, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.06.2017 року рішення першої інстанції було змінено, а в задоволенні позову було відмовлено.

В грудні 2017 року позивачка звернулась до суду з даним позовом з пропущенням строку позовної давності і вважає поважною причину пропуску цього строку перебування попередньої справи в суді. При цьому поясни ти, чому вона звернулась до суду до неналежного відповідача не змогла.

Однак дане твердження повністю спростовується поясненнями самої позивачки, даними в ході розгляду цієї справи та наданими доказами, а саме копією заяви ОСОБА_1 на адресу СФГ Олексій з вимогою перервати орендні відносини через невірний строк договору - 15 років від 20.12.2013 року, копіями спірних договорів з яких видно, що вони укладались саме з СФГ Олексій а не будь-якою іншою особою.

Вказані обставини суд вважає не поважними причинами пропуску позовної давності, оскільки у позивача і його представника не було перешкод у зверненні до суду з цим позовом до належного відповідача у визначені Законом строки позовної давності, оскільки сама позивачка зверталась з вимогою про розірвання договору саме до СФГ Олексій , а відтак починаючи з 20.12.2013 року знала про особу належного відповідача. Крім того, сам зміст спірних договорів вказує на належного відповідача у даній справі.

Так, у відповідності до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальний строк позовної давності становить 3 роки, який має бути застосований до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає причини пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту, про що зазначено в ч.5 ст.267 ЦК України .

Оскільки позивачка ознайомлена зі спірним договором, подавала заяву про його розірвання і вказані дії робила саме по відношенню до СФГ Олексій , то строк позовної давності для цих вимог розпочався з дати укладення договорів - 14.12.2010 року і закінчився 14.12.2013 року за цими позовними вимогами, який поновленню не підлягає. Доказів неотримання позивачкою спірних договорів документально не підтверджений. Навіть якщо вважати, що спірні договори позивачка отримала в грудні 2013 року, то строк позовної давності для неї закінчився в грудні 2016 року. З цим позовом позивачка звернулась до суду в грудня 2017 року, також з пропуском строку позовної давності.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Згідно вимог ст.. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивачку.

На підставі наведеного та керуючись ЗУ Про оренду землі , ст..ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст..ст. ст..ст. 78, 81, 82, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства Олексій , ОСОБА_4, ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третьої особи: Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати в сумі 1280 грн. у вигляді судового збору, який був сплачені позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову до суду - покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції.

Повний текст рішення складено 30.05.2018 року.

Суддя: К.С. Лукінова