Вирок

від 21.11.2011 по справі 1-278/11

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа 1-278/11

Номер провадження 1/1412/278/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2011 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Бобрової І.В.,

при секретарі - Демянюк І.А.,

за участю помічника прокурора Заводського району м. Миколаєва Залойло Д.Г.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника Попова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта повна середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2010 року близько 01.30 години ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння після спільного вживання алкогольних напоїв протягом дня, прийшли на сходовий майданчик першого поверху будинку АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_5, між останнім та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 почав заштовхувати ОСОБА_5 в його квартиру, на що ОСОБА_5, знаходячись в дверному проймі з боку квартири, дістав з кишені своєї куртки балончик з газом миттєвої дії Терен-1 та з відстані приблизно одного метру розпилив в напрямку ОСОБА_7. Внаслідок чого газ потрапив в очі як ОСОБА_7 так і ОСОБА_6, який на той момент знаходився позаду ОСОБА_7. Після чого у ОСОБА_5, який сприйняв слова та дії ОСОБА_7 як особисту образу, раптово виник умисел спрямований на навмисне протиправне спричинення смерті ОСОБА_8, з метою реалізації якого, він закрив двері, зайшов в кухню, взяв господарську сокиру, вийшов на сходовий майданчик та навмисно завдав декілька ударів обухом сокири в потиличну частину голови ОСОБА_7, який в цей момент сидів на верхній сходинці спиною до ОСОБА_5. ОСОБА_6, який в цей момент стояв обличчям до ОСОБА_8, та бачив як ОСОБА_5 наносить удари ОСОБА_8, злякався та втік з місця події. Від завданих ударів ОСОБА_7 на деякий час втратив свідомість, а потім піднявся та спробував зупинити ОСОБА_5, який продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії, наніс ще декілька ударів обухом та лезом сокири в область обличчя ОСОБА_7, після яких ОСОБА_7 помер.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи №1907 від 29 грудня 2010 року смерть ОСОБА_8 наступила внаслідок тяжкої відкритої черепно-мозкової травми у вигляді розтрощень та забоїв речовини головного мозку по базальним поверхням обох лобових часток з пошкодженням твердої і м'якої мозкових оболонок, субарахноїдальний крововилив, множинних переломів кісток склепіння та основи черепу, а також кісток скелету обличчя.

Крім того, після вбивства ОСОБА_8 у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення майна потерпілого. Внаслідок чого біля 01 годині 30 хвилин ОСОБА_5, знаходячись на сходовому майданчику першого поверху будинку АДРЕСА_1, переконавшись, що ОСОБА_8 мертвий, обшукав його одяг та таємно викрав з кишені брюк ОСОБА_7, належне потерпілому майно: мобільний телефон "Samsung-X 630", згідно висновкам товарознавчої експертизи вартістю 288,00 гривень.

Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні підсудний вину у вчиненні злочинів визнав частково, суду показав, що 22 листопада 2011 року він зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 біля дому ОСОБА_9, після чого всі зайшли в квартиру останнього, де грали в покер. Приблизно 21.00 годину вони разом пішли на вулицю з метою придбати горілку, оскільки в них з собою була тільки одна пляшка 0,5 л.. Пляшку горілки об'ємом 0.5 л. купили в супермаркеті Гиппо по вул. Фрунзе, а потім у одному з дворів розташованих поблизу розпили спиртні напої. В той час до них підійшов знайомий ОСОБА_3. Через деякий час всі разом пішли у двір його будинку, де він з ОСОБА_3 покурили коноплі. Далі він, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вирішили піти на ринок Мінутка купити ще горілки. Після вживання придбаної горілки вони почали розходитися по домам. ОСОБА_9 пішов окремо, а всі останні проводжали його додому. По дорозі він попросив телефон у ОСОБА_7 для здійснення дзвінку, але забув його повернути і залишив його при собі. Тому він повністю не визнає обвинувачення пред'явлене за ч.1 ст. 185 КК України. До того ж наголошував на тому, що ще по дорозі ОСОБА_7 неодноразово починав сварку, з яких підстав не пам'ятає, та намагався дратися, а коли піднялися на сходовий майданчик біля його квартири, знову почалася поттасовка, в ході якої ОСОБА_7 заштовхував його в квартиру. Він зайшов в квартиру, викурив сигарету та хотів ще вийти пройтися, але відкривши двері побачив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 курять на площадці. Вони побачили, що він хоче вийти та знову почали його заштовхувати в квартиру при цьому образливо висловлювались в його бік, але як саме він не памятає, в зв'язку з чим він розпилив газовий балончик, який був у нього при собі, через дверну щілину в обличчя ОСОБА_7, той в свою чергу штовхнув ногою двері та придавив йому палець. Така ситуація та поведінка і висловлювання ОСОБА_7 його дуже обурила, тому він закрив двері, зайшов в кімнату, взяв сокиру і знову вийшов на сходовий майданчик. ОСОБА_7 в цей момент сидів на верхній сходинці спиною до нього, а ОСОБА_6 стояв нижче обличчям до нього. Він підійшов і декілька разів вдарив ОСОБА_7 обухом сокири в потиличну частину голови, від чого останній на деякий час втратив свідомість, а ОСОБА_6 крикнув і вибіг з поїзду. Потім ОСОБА_7 оговтавшись від ударів встав і намагався вдарити його, тому він наніс удари ОСОБА_7 в область голови, обличчя. Коли розвернув сокиру лезом не пам'ятає. ОСОБА_7 впав, але хотів встати, тоді він наніс ще один удар лезам сокири в обличчя, від чого сокира застрягла. Після чого він пішов в зал ігрових автоматів, по дорозі зателефонував у міліцію та родичам ОСОБА_7, розповів про скоєне. В залі ігрових автоматів грав поки не закінчилися гроші, а потім вирішив повернутися на місце скоєного, оскільки не бачив сенсу переховуватися, де і був затриманий працівниками міліції. Визнає, що наносив ОСОБА_7 удари сокирою, але робив це в межах самооборони. Не визнає, що своїми діями спричинив комусь моральних страждань, тому цивільні позови, заявлені потерпілими не вважає за необхідне відшкодовувати.

Крім часткового визнання своєї вини самим підсудним, його винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується показаннями свідків, зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 21 листопада 2010 року до нього до дому прийшли ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з якими він був раніше знайомий. Після того як пограли в покер, вирішили піти купити та випити горілки, що і зробили. Придбані у супермаркеті Гиппо , а потім на ринці Мінутка спиртні напої вживали на вулиці. Ніяких сварок між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не було, хоча ОСОБА_5 вів себе неадекватно та агресивно. Після вживання спиртних напоїв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пішли проводжати ОСОБА_5 до дому, а він пішов до себе до дому.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 21 листопада 2010 року вони домовилися з ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, з якими він підтримує дружні стосунки біля 5 років, пограти в покер. Грали вдома у ОСОБА_9, а потім пішли за горілкою в супермаркет. Після того, як вжили куплену горілку, вирішили придбати ще. В проміжок часу, коли вживали спиртне, ОСОБА_5 зі своїм знайомим, який підійшов до нього, і попросив покурити траву, а також ОСОБА_7 курили коноплю. Потім на ринку Мінутка вони придбали та розпили ще одну пляшку горілки і вирішили розходитися по домах. Він з ОСОБА_7 пішли спочатку проводити до дому ОСОБА_5. По дорозі ОСОБА_7 почав вичитувати ОСОБА_5 за те, що останній тільки пияче і не працює, не допомагає матері, при цьому вони штовхали один одного. Після того, як всі разом піднялися на сходову площадку біля дверей квартири ОСОБА_5, знову між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 почалися штовхання і ОСОБА_5 бризнув з свого газового балончику в обличчя ОСОБА_7. Оскільки газ потрапив в очі йому також, він на деякий час вийшов з під'їзду, а коли повернувся ОСОБА_7 сидів на верхній сходинці спиною до квартири ОСОБА_5. В цей момент вийшов ОСОБА_5 з сокирою в руках і наніс ОСОБА_7 два удари обухом сокири с заду по голові від чого останній боком упав на спину схилившись до сходин. Він крикнув ОСОБА_5, щоб він припинив, а потім з переляку вибіг з під'їзду і пішов до дому.

Свідок ОСОБА_10, суду показала що її син ОСОБА_5 тривалий час підтримував дружні стосунки з ОСОБА_7. 21 листопада 2010 року вона була дома і чула, як близько 22.00 її син зі своїми друзями, з ким саме вона не бачила бо з кімнати не виходила, прийшли до дому і на кухні курили траву, після чого пішли. Згодом, десь за північ, вона почула на сходовій площадці метушіння та голоси, ніби хтось з'ясовував відношення, чула що розпилювали газовий балончик. Син завжди носив з собою газовий балончик. Прислухавшись вона розпізнала три голоси, серед яких голос сина ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ще когось не знайомого. Вона виглянула з своєї кімнати в коридор, щоб зробити зауваження, але побачила, що ОСОБА_5 заскочив в квартиру схопив сокиру і знову вибіг в під'їзд, прикривши за собою двері. Після чого пролунало декілька глухих ударів. Вона підійшла до вхідних дверей, відкрила їх і побачила, що ОСОБА_5 стоїть з сокирою в руках увесь в крові, а на площадці лежить мертвий ОСОБА_7. ОСОБА_5 сказав їй, що вбив ОСОБА_7, після чого вона дала йому грошей на сигарети, а сама зателефонувала в міліцію. Чи брав він після того, як вийшов мобільний телефон, вона не бачила, але в нього був свій.

Свідок ОСОБА_3, що є рідною сестрою ОСОБА_7 і проживала разом з ним та батьками, в судовому засіданні показала, що ОСОБА_7 дружив з ОСОБА_5 тривалий час. 21 листопада 2010 року ОСОБА_7 ввечері сказав, що іде до ОСОБА_5, а вночі 22 листопада на мобільний телефон батька подзвонив ОСОБА_5, і коли вона забрала трубку у матері, що відповіла на телефонний дзвінок, то почула голос ОСОБА_5, який кричав нецензурною лайкою, що вбив ОСОБА_7, а також назвав адресу де вони можуть забрати тіло. Також зазначила, що у ОСОБА_7 був мобільний телефон Samsung чорного кольору.

Окрім показів свідків вина ОСОБА_5, підтверджується письмовими доказами:

- Заявою ОСОБА_5 про скоєння злочину від 22.11.2010 року, в якій він власноручно написав, що наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження сокирою, в наслідок чого останній помер. (а.с.20);

- Протоколом огляду місця події від 22.11.2011 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто перший поверх другого під'їзду будинку АДРЕСА_1, де було виявлено труп ОСОБА_7, а також вилучені змиви крові (а.с. 7-17);

- Протоколом виїмки від 22.11.2011 року, а саме: сокири, витягнутої працівниками СМЕ з голови ОСОБА_7 (а.с.44-45);

- Протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_5, в ході якого у ОСОБА_5 був вилучений одяг з слідами крови та мобільний телефон "Samsung-X 630", що належить ОСОБА_7 (а.с. 49);

- Протоколом огляду предметів від 12.01.2010 року, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто речі, що були вилучені в ході досудового слідства та по яких проведена експертиза (а.с. 197);

- Постановою про визнання речовими доказами від 12.01.2010 року (а.с.198).

- Висновком судово-медичної експертизи за № 1907 від 29.12.2010 року (а.с.69-72), відповідно до якого смерть ОСОБА_7 настала внаслідок тяжкої відкритої черепно-мозкової травми у вигляді розтрощень та забоїв речовини головного мозку по базальним поверхням обох лобових часток з пошкодженням твердої і м'якої мозкових оболонок, субарахноїдальний крововилив, множинних переломів кісток склепіння та основи черепу, а також кісток скелету обличчя. Зазначені ушкодження утворилися від неодноразового ударного впливу як рубящого предмету, що має виражену кромку довжиною не менше 13,00 см, яким може бути лезо сокири, так і тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею прямокутної форми 3х3,5 см., яким міг бути обух сокири. За ступенем тяжкості дані пошкодження в області голови в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть. Згідно локалізації тілесних ушкоджень, виявлених на тілі ОСОБА_7, встановлено, що при їх отриманні останній знаходився як спиною так і обличчям до нападника. Яких-небудь тілесних ушкоджень, що вказують на можливу боротьбу або самооборону, при дослідженні трупу ОСОБА_7 не встановлено. Малоймовірно, що після отриманих тілесних ушкоджень в область голови, ОСОБА_7 міг здійснювати якісь активні дії (ходити, кричати, повзати).

- Висновком судово-імунологічної експертизи за № 325 від 24.12.2010 року, згідно якого на одязі ОСОБА_5, вилученому при особистому обшуку, виявлена кров людини і її походження не виключає кров ОСОБА_7 (а.с.78-83);

- Висновком судово-імунологічної експертизи за № 324 від 23.12.2010 року, згідно якого на 4-х марлевих серветках, вилученому при ОМП, виявлена кров людини і її походження не виключає кров ОСОБА_7 (а.с.89-93);

- Протоколом ВООС з застосуванням відеозапису від 23 листопада 2010 року, при якому ОСОБА_5 докладно відтворював свої дії в момент здійснення злочину (а.с. 95-101);

- Протоколом пред'явлення предмету для впізнання від 03 січня 2011 року, згідно якого свідок ОСОБА_3 впізнала серед пред'явлених для впізнання мобільних телефонів, телефон "Samsung-X 630", що належав ОСОБА_7 і був вилучений у ОСОБА_5.(а.с.177-178);

- Протоколом пред'явлення предмету для впізнання від 03 січня 2011 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_3 впізнав серед пред'явлених для впізнання мобільних телефонів, телефон "Samsung-X 630", що належав ОСОБА_7 і був вилучений у ОСОБА_5.(а.с.182-183).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що винуватість підсудного у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються, доведена повністю, та кваліфікує дії ОСОБА_5, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, за ч. 1 ст. 115 КК України, а дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна - за ч. 1 ст. 185 КК України.

При цьому оцінюючи показання підсудного ОСОБА_5 в судовому засіданні в тій частині, що у нього не було наміру на умисне вбивство ОСОБА_7 і діяв він виключно в межах самооборони, суд не приймає їх до уваги, оскільки як в процесі досудового слідства так і в судовому засіданні підсудний давав свідчення про те, що він зайшов в свою квартиру, а потім вийшов і почав наносити потерпілому удари сокирою, коли той сидів до нього спиною, та навіть останній удар лезом сокири в обличчя ОСОБА_7 наніс тому, що той ще ворушився, тобто на момент початку нанесення ударів ОСОБА_5 в нього були відсутні підстави вважати, що з боку ОСОБА_7 має місце реально небезпечне посягання на його інтереси, життя або здоров'я. До того ж в судовому засіданні ОСОБА_5 не заперечувався сам факт вбивства ним ОСОБА_7, а показання підсудного про механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 повністю узгоджуються як з протоколом огляду місця події, так і з висновком судово-медичної експертизи дослідження трупа потерпілого ОСОБА_7.

Критично суд ставиться і до показань ОСОБА_5 щодо прохання працівників міліції зізнатися в крадіжці мобільного телефону ОСОБА_7, оскільки в судовому засіданні підсудним було заявлено, що показання на досудовому слідстві давав добровільно, будь-якого тиску або заходів психічного впливу з боку працівників міліції не було.

Таку поведінку підсудного ОСОБА_5, суд оцінює критично, як природну захисну реакцію на пред'явлене обвинувачення з метою уникнути покарання за вчинений злочин, заплутати суд та перешкодити встановленню істини у справі.

Згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 910 від 17.12.2010 року підсудний ОСОБА_5 психічним захворюванням не страждає, а виявляє признаки вживання канабіноїдів та алкоголю, зі шкідливими наслідками. У період здійснення інкримінованого йому злочину, знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння та ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння та міг віддавати звіт у своїх діях і керувати ними.

Примусових заходи медичного характеру не потребує. Перенесена ОСОБА_5 раніше черепно-мозкова травма не потягнула за собою психічних розладів (а.с. 155-158).

У справі потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заявлено цивільні позови, в яких вони просять стягнути по 50 000 грн. на кожного з них в рахунок відшкодування моральної шкоди та витрати пов'язані з похованням сина ОСОБА_7 у розмірі 12 435,00 грн., а також вартість мобільного телефону "Samsung-X 630" у сумі 288,00 грн..

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує характер і тривалість страждань позивачів, порушення родинних зв'язків, які виразились у втраті рідного сина, а також непоправність суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті. Проте суд вважає, що розмір моральної шкоди потерпілими завищений і задовольняє позовні вимоги частково в сумі 20 000 гривень на кожного.

Що стосується позовних вимог про стягнення з підсудного на користь ОСОБА_2 12 435,00 грн. та на користь ОСОБА_3 288,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, суспільно небезпечним наслідком одного з яких є неправомірне позбавлення життя іншої людини, ставлення ОСОБА_5 до скоєних злочинів, повну відсутність розкаяння. Що стосується даних про особу підсудного, то до кримінальної відповідальності він притягується вперше, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в обласному наркологічному диспансері не перебуває, в Миколаївській обласній психіатричній лікарні №1 на обліку не перебуває, був обстежений по направленню Заводського РВК в 2000 році, діагноз: наслідки органічного ураження ЦНС у вигляді стійкого в міру вираженого невротичного синдрому .

Обставини, що пом'якшують покарання, судом не виявлені.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а також вчинення злочину (крадіжки) щодо особи, що перебуває в безпорадному стані.

Суд призначає ОСОБА_5 покарання у виді позбавленні волі, оскільки вважає, що тільки таке покарання, яке полягає в ізоляції, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З підсудного підлягають стягненню судові витрати в розмірі вартості судово-криміналістичної та товарознавчої експертиз - 438,60 грн..

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 321, 323, 324, 328, 330, 331 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.185 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 115 КК України - 9 /дев'ять/ років позбавлення волі;

за ч.1 ст. 185 КК України - 2 /роки/ позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 /одинадцять/ років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 22 листопада 2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 20 000 /двадцять тисяч/ гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином та 288 /двісті вісімдесят вісім/ гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 20 000 /двадцять тисяч/ гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином та 12435 /дванадцять тисяч чотириста тридцять п'ять/ гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Миколаївського відділення ОНДІСЕ вартість товарознавчої експертизи у сумі 258,00 грн., а також на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області - 180,60 грн. за проведення судово-криміналістичної експертизи.

Речові докази, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3: грошова купюра Національного Банку України номіналом 1 грн. № БА1386650; упаковка вологих гігієнічних серветок Браво плюс ; посвідчення червоного кольору з надписом Общество борьбы с трезвостью ; зв'язка ключів, яка складається з двох ключів; пластикова картка Приват Банку кредитка універсальна № НОМЕР_1- залишити ОСОБА_3.

Вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_5 мобільний телефон сіро-чорного кольору марки "Samsung-X 630" ІМЕІ НОМЕР_2 обернути в рахунок виконання вироку суду в частині цивільного позову ОСОБА_3.

Речові докази, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Заводського РВ, а саме:

- Каучукове кільце коричневого кольору, вилучене при ОМП

-Газовий балончик миттєвої дії Терен-4

-Господарська сокира

-Полувер з синтетичного трикотажу зеленого кольору

-Светр з бавовняної ниті синього кольору

-Брюки з синтетичної тканини чорного кольору

-Дубльонка з шкірозамінювача чорного кольору

-Кросівки з комбінованої шкіри чорного кольору

-Змиви речовини бурого кольору - знищити.

Диск для системи лазерного зчитування формату DVD з записом ВООС від 23.11.2010 року - залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Боброва І.В.