Постанова

від 22.05.2018 по справі 803/1713/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2483/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Смидюк Х.В.,

представника позивача Максимчука Ю.В.,

представника відповідача Виш А.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Буд Вест Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Костюкевич С.Ф.,

час ухвалення рішення - 09:27:35,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 22 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Інтер Буд Вест Груп звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2017 року № 0008751401, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій в розмірі 926110,00 грн, та № 0008741401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1316106,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Інтер Буд Вест Груп з питань податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 pоку, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року. За результатами перевірки складено акт №8682/14-01/38740681 від 23 серпня 2017 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2017 року. Вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про безтоварність операцій, оскільки реальність, правомірність і відповідність господарських операцій діючому законодавству підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 11 вересня 2017 року № 0008751401 та № 0008741401.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що актом перевірки не заперечується той факт, що ТзОВ Інтер Буд Вест Груп за вказаний період правомірно сформувало свої зобов'язання по податку на додану вартість і у податкового органу з приводу зазначеного виду податку будь-які претензії відсутні, а також в акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року не встановлено жодного заниження (завищення) показників задекларованих ТзОВ Інтер Буд Вест Груп у рядках 2000, 2120 Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва, тому податкове повідомлення-рішення №0008751401 є протиправним. Також, підприємством у відповідності до чинного законодавства у декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2016 pік, а саме у рядку 3.2.4. додатку РІ Різниці було відображено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в розмірі 1516921,00 грн. З врахуванням того, що прибуток за 2016 року становив 200815,00 грн, що відображено у рядку 02 Декларації, то у відповідності до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єкт оподаткування за 2016 рік становить - 1316106,00 грн, а тому відсутнє жодне завищення від'ємного значення. Крім того, у висновках акта перевірки №8682/14-01/38740681 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ Інтер Буд Вест Груп не міститься жодної інформації про порушення позивачем п. 140.4.2 ПК України, відтак податкове повідомлення-рішення №0008741401 теж є протиправним.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що при перевірці не встановлено ідентифікацію фізичних осіб, яким реалізувався товар, також були відсутні договори купівлі-продажу товару та договори на відстрочку чи розстрочку платежів, тому перевіркою не встановлено як і на яких умовах позивач контролював оплату товарів після їх відвантаження фізичним особам(кінцевим споживачам).

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що актом перевірки не заперечується той факт, що ТзОВ Інтер Буд Вест Груп за вказаний період правомірно сформувало свої зобов'язання по податку на додану вартість і у податкового органу з приводу зазначеного виду податку будь-які претензії відсутні. З акту перевірки слідує, що інспекторами контролюючого органу не встановлено укладення позивачем, перелічених у ст. 14 ПК України договорів. Отримання коштів відображено як оплата за реалізовані товари покупцями-фізичними особами, внаслідок чого, розрахунок за отриманий товар не може розглядатися як безповоротне надання коштів.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ТзОВ Інтер Буд Вест Груп зареєстроване як юридична особа 23 травня 2013 року.

ГУ ДФС у Волинській області в період з 28 липня 2017 року по 17 серпня 2017 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Інтер Буд Вест Груп з питань податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

За результатами перевірки складено акт №8682/14-01/38740681 від 23 серпня 2017 року.

ТзОВ Інтер Буд Вест Груп не погодилося з висновками акту та подало заперечення.

Рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 08 вересня 2017 року №8203/10/03-20-14-01-08 Про розгляд заперечення вимоги, викладені в запереченні було задоволено частково, а саме в частині порушень пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, п. 7, п. 28 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 звіт про фінансові результати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87; п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ; пп. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року № 637, затвердженого Постановою Нацбанку України від 15 грудня 2004 року за № 637 та зареєстрованого в Мін'юсті України 13 січня 2005 року за № 40/10320 не підлягають задоволенню, а вимоги в частині порушень: а п. 176.2 ст. 176 ПК України; ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було задоволено.

На підставі даного акту перевірки винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0008741401 згідно якого встановлено порушення пп. 140.4.2. п. 140.4 ст. 140 ПК України та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1316106,00 грн, №0008751401 згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 740888,00 грн та штрафні (фінансові) санкції 185222,00 грн, а всього в розмірі 926110,00 грн. Із податковим повідомленням-рішенням від 11 вересня 2017 року №0008701405 погодилися та не оскаржували його, штрафні санкції сплачені.

Позивач із висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями від 11 вересня 2017 року №0008741401 та №0008751401 не погодився і подав скаргу до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 28 листопада 2017 року №27852/6/99-99-11-01-01-25 Про результати розгляду скарги , скарга була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно із ст. 699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору. Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно із ст. 706 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

З матеріалів справи слідує, що серед видів діяльності ТзОВ Інтер Буд Вест Груп є: КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

Впродовж 2015-2016 років ТзОВ Інтер Буд Вест Груп серед іншого здійснювало продаж товарів (будівельних матеріалів) фізичним особам на підставі публічного договору. Загалом за перевіряємий період було реалізовано товару 46 фізичним особам на загальну суму 18 161 483,13 грн. з ПДВ.

Договори купівлі - продажу товарів із вказаними у акті перевірки фізичними особами укладалися в усному порядку. Продавець передав у власність покупцям товари відповідно до рахунків - фактур та видаткових накладних.

По факту реалізації товарно-матеріальних цінностей фізичним особам ТзОВ Інтер Буд Вест Груп оформлялись видаткові накладні(а.с.41-89). Вказані господарські операції були відображені в оборотно-сальдових відомостях та у складі податкових зобов'язань у відповідних деклараціях. Відтак, товар передавався покупцям в момент укладення правочину, що підтверджується виписаними видатковими накладними.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснював продаж товару на підставі публічного договору. Ціна зазначалася на момент укладення такого договору і фіксувалася у рахунках та накладних. При цьому, усною домовленістю сторони визначали порядок та строки оплати, що не заборонено чинним законодавством. Оплата за проданий товар була здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується відповідними банківськими виписками, не заперечується актом перевірки та представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання та не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань позивачем надано примірники первинних документів: рахунки-фактури, видаткові накладні, акти звіряння, звіти про дебетові і кредитові операції по рахунках товариства(том 1, а.с.41-149).

Наведені документи відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , порушень в оформленні цих документів, які б могли слугувати про нереальність спірних операцій, не виявлено.

З наявних в матеріалах справи податкових декларацій слідує, що суми доходів від господарських взаємовідносин з фізичними особами відображено у повному обсязі у фінансовій та податковій звітності ТОВ Інтер Буд Вест Груп (том 1, а.с.150-164).

Згідно оборотно-сальдових відомостей товар був реалізований та вибув зі складу, а кошти, які були сплачені покупцями, надійшли на банківський рахунок позивача.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги висновків податкового органу про те, що отримання ТзОВ Інтер Буд Вест Груп грошових коштів за товар, які поступали від покупців вважати безповоротною фінансовою допомогою, з наступних підстав.

Згідно до розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, 1.3. касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Як слідує із змісту акта перевірки, інспекторами контролюючого органу не встановлено укладення позивачем, перелічених у ст. 14 ПК України договорів. Отримання коштів відображено як оплата за реалізовані товари покупцям - фізичними особами, внаслідок чого, розрахунок за отриманий товар не може розглядатися як безповоротне надання коштів.

Судом першої інстанції встановлено, що актом перевірки не заперечується той факт, що ТзОВ Інтер Буд Вест Груп за вказаний період правомірно сформувало свої зобов'язання по податку на додану вартість і у податкового органу з приводу зазначеного виду податку будь-які претензії відсутні. Також, в акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року не встановлено жодного заниження (завищення) показників задекларованих ТзОВ Інтер Буд Вест Груп у рядках 2000, 2120 Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0008751401 є протиправним, оскільки заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 740888,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій на суму 185222,00 грн не підтверджено матеріалами справи.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0008741401, то судом першої інстанції вірно встановлено, що таке неправомірно прийняте податковим органом з наступних підстав.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років)

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно із пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Для відображення цієї суми передбачено рядок 3.2.4 Сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III ПК України) додатку РІ Різниці до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємств Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+,-) .

Згідно декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2016 рік підприємством у відповідності до чинного законодавства у рядку 3.2.4. додатку РІ Різниці було відображено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в розмірі 1516921,00 грн. Також, у рядку 02 Декларації відображено, що прибуток за 2016 року становив 200815,00 грн, а тому у відповідності до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єкт оподаткування за 2016 рік становить - 1 316 106 грн. (рядок 02 + рядок З РІ).

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0008741401 є протиправним, оскільки у висновках акта перевірки №8682/14-01/38740681 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ Інтер Буд Вест Груп не міститься жодної інформації про порушення позивачем п. 140.4.2 ПК України.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 807/1713/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. М. Багрій В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 25 травня 2018 року.