Рішення

від 26.03.2010 по справі 2-3/10

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-3/10

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" березня 2010 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі головуючої судді Ігнатової Г.В.

при секретарі Піх Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ракуш ОСОБА_4 до ОСОБА_5 сільської ради, Держкомзем Підгаєцької РДА про визнання права на спадкове майно за законом,-

ВСТАНОВИВ

Позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5 сільської ради та Держкомзем Підгаєцької РДА про визнання за кожним із них права власності на спадкове майно за законом по 1/4 частині, посилаючись на те, що вони є спадкоємцями своєї матері ОСОБА_6, яка померла 03 лютого 1997 року. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді: земельної ділянки, ,яке в установленому законом порядку вони нотаріально не оформили, як спадкоємці першої черги по закону в той час .

В даний час позивачі позбавлені можливості оформити своє право на спадщину у

нотаріальному порядку, тому вимушені звернутися до суду за захистом порушеного

права. Разом з тим вважає, що має право на спадкове майно, так як частину спадкового

майна позивачка ОСОБА_6 прийняли в установленому законом порядку згідно заповіту

спадкодавці та вступила в управління та володіння майном та в такий спосіб прийняла

спадщину.

В процесі судового розгляду представник позивачів ОСОБА_7 позов підтримав та просить задоволити його, при цьому вказав, що в нотаріальному порядку не оформив прийняття спадщини оскільки останні в усній формі відмовили в оформленні документів посилаючись на відсутність Державного акта на право приватної власності на землю у спадкодавці ОСОБА_6С, а наявність сертифіката на право на земельну частку (пай) до уваги не приймається. Зазначена обставина унеможливлює позивачам оформити документи на прийняття спадщини. В наступне судове засідання представник позивача не зявився. Хоч був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду та причин неявки суду не повідомляв. Дане підтверджено розпискою з особистим підписом ОСОБА_7

Відповідачі ОСОБА_5 сільська рада позов визнали, однак представник в судове засідання не з'явився , від них в суд поступила заява в якій просять розглянути справу по наявних матеріалах без їх участі.

Представник Держкомзем Підгаєцької РДА вважає, що наявність сертифіката є підставою для прийняття спадщини позивачами. Як спадкоємцями першої черги по закону. При цьому спадкоємиця ОСОБА_1 внесена в списки громадян, яким передаються земельні частки у власність.

Відповідно до ст.169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу в їх

відсутності, оскільки у справі є достатньо доказів про права та взаємини сторін та

постановлення рішення..

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З представлених свідоцтв про народження позивачів, видно їх мати є ОСОБА_6.

З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 1997 року померла ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації смертей зроблено актовий запис №2, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після її смерті відкрилась спадщина за законом у вигляді: земельної ділянки, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія TP №0137472 виданий Підгаєцького районною державною адміністрацією 20 серпня 1996 року.

На зазначене майно спадкодавець при житті заповіт не склала

Правовідносини, які виникли на час відкриття спадщини регулюються нормами Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Спадкоємцем першої черги за законом померлої згідно ст.529 ЦК України (вредакції 1963 р) залишилися її дочки, позивачі в справі. Інших спадкоємців немає.

Відповідно до вимог статей 548 та 549 Цивільного Кодексу Української РСР в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Суд приймає до уваги доводи позивача викладені в позовної заяви,про те, що спадкоємиця ОСОБА_1 в установленому законом порядку приняла спадкове майно померлої по заповіту, що підтверджено свідоцтвом на спадщину за заповітом ОСОБА_6

Крім того, після її смерті вступила в управління та володіння спадковим майном померлої, не заявляла відмову від прийняття спадщини та в такий спосіб прийняла спадщину. Дані обставини підтверджено довідкою управління Держкомзему у Підгаєцькому районі відповідно якої у списки громадян, яким передаються земельні частки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території мозолівської сільської ради внесено ОСОБА_1 та передано у власність земельну ділянку 3,9 га ріллі.

Зважаючи на ці обставини, суд визнає факт прийняття спадкового майна ОСОБА_1 , як спадкоємцем за за повітом та законом в порядку ст. 549 ЦК України (в редакції 1963р), від моменту відкриття спадщини.

Згідно вимог ст.560 вищезазначеного закону, спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть отримати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину.

Отже, отримання свідоцтва про право на спадщину, за цим Кодексом було право позивача, а не обовязком.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Стаття 1296 ЦК України (2004 р.) прямо вказує, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на неї.

Отже, виходячи зі змісту як попередньої, так і нової редакції Цивільного Кодексу України, суд приходить до висновку, що для позивача, який фактично прийняв спадщину, право власності на майно виникає з моменту прийняття спадщини, який збігається з моментом смерті спадкодавця.

Суд також враховує ту обставину, що спадкове майно, яке складається з земельної частки (паю), позивач ОСОБА_1 фактично прийняла ще в 1997році., а щодо земельної часки (пай) в 2004 році. З цього моменту, відповідно до змісту закону, успадковане май:но належало їй, і вона мала право користуватися й управляти цим майном.

Однак за змістом статті 537 ЦК України( в редакції 1963р) яка діяла на той час частина майна, що залишилась не заповідальною, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529-533 цього Кодексу. До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачено інше.

З представлених доказів сторін, які підтверджено представником Держкомзему вбачається, що покійна ОСОБА_6 отримав при житті сертифікат на право на земельний пай і це право ніким не оспорювалось.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05 червня 2003р. №899-1 У, право на земельну частку (пай) мають - спадкоємці права на земельну частку, посвідченого сертифікатом.

Таким чином, позивачі як законні спадкоємці першої черги по закону мають безперечне право На спадкове майно в рівних частках, щодо земельної ділянки (паю), отже слід задоволити їх позовні вимоги, визанати за ними право на 1/4 частини за кожною на спадкове майно по закону, що залишилось після смерті їх матері ОСОБА_6

На підставі наведеного , керуючись ст.ст.537, 549.561 ЦК України (1963р.), 1296 ЦК України (2004 р.) ст.ст10,60. 213,215. 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 право власності на спадкове майно по закону , що залишилось після смерті ОСОБА_6, щодо спадкового майна- 1/4 частки за кожною, земельної ділянки, що знаходиться на території ОСОБА_5 сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області відповідно до розподілу земельних часток (паїв) під номером №215.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення Підгаєцького районного суду подається в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений для її подання.

Головуючий: ОСОБА_9