Ухвала

від 17.05.2018 по справі 761/34408/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_6 на вирок Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року щодо ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чита-46 Росія, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 205-1 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік; ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді обмеження волі строком 3 роки без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки. На підставіст. 75 КК України ОСОБА_7 від відбування покарання звільнено з випробуванням строком на 1 рік, покладено обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_7 , восени 2015 року (точна дата судом не встановлена), в денний час доби, біля станції метро «Лук`янівська» м. Києва, зустрівся з невстановленою особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду.

Усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою особою, гр. ОСОБА_7 з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію.

В свою чергу, ОСОБА_7 , реалізовуючи злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав копію паспорту серії НОМЕР_1 виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 07.03.2000 року та копію облікової картки платника податків № НОМЕР_2 невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила протокол №1/15 Загальних зборів учасників ТОВ «САКЕЛАРІ» (код за ЄДРПОУ 40124647) від 12.11.2015 в якому ОСОБА_7 був зазначений як директор та засновник товариства та Статут ТОВ «САКЕЛАРІ».

В подальшому, ОСОБА_7 за попередньою домовленістю з невстановленою особою, заздалегідь усвідомлюючи, що ТОВ «САКЕЛАРІ» реєструється для прикриття незаконної діяльності, не маючи намір здійснювати господарську діяльність передбачену Статутом організації та вносити до Статутного капіталу організації будь-яких коштів та майна, в районі метро «Лук`янівська» м. Києва, зустрівся з невстановленою особою та підписав протокол №1/15 Загальних зборів учасників ТОВ «САКЕЛАРІ» (код за ЄДРПОУ 40124647) від 12.11.2015 в який внесені неправдиві відомості, щодо включення ОСОБА_7 до складу учасників товариства, призначення на посаду директора та внесення коштів до статутного капіталу підприємства.

В подальшому, того ж дня, за попередньою змовою з невстановленою особою ОСОБА_7 прослідував до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , де в присутності вказаного нотаріуса підписав статут ТОВ «САКЕЛАРІ» в який були внесені неправдиві відомості, щодо наміру ОСОБА_7 здійснювати господарську діяльність передбачену статутом. З даного приводу він розписався в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Після підписання протоколу №1/15 Загальних зборів учасників ТОВ «САКЕЛАРІ» (код за ЄДРПОУ 40124647) від 12.11.2015 та засвідченого нотаріально Статуту ТОВ «САКЕЛАРІ», ОСОБА_7 передав вказані документи невстановленій особі біля станції метро «Лук`янівська» м. Києва.

На час підписання ОСОБА_7 протоколу №1/15 Загальних зборів засновників учасників ТОВ «САКЕЛАРІ» (код за ЄДРПОУ 40124647) від 12.11.2015 та засвідченого нотаріально Статуту ТОВ «САКЕЛАРІ», останній розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «САКЕЛАРІ», оскільки ОСОБА_7 та невстановлені особи, домовились, про те, що директором та засновником товариства буде призначено ОСОБА_7 і він в подальшому до діяльності ТОВ «САКЕЛАРІ» не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ «САКЕЛАРІ» будуть займатись інші особи.

17.11.2015 на підставі підписаних ОСОБА_7 документів, зареєстровано ТОВ «САКЕЛАРІ» у реєстраційній службі Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 13541020000005833.

За свої злочинні дії, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «САКЕЛАРІ», ОСОБА_7 отримав від невстановленої особи грошову винагороду в розмірі 300 гривень.

Крім того ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, але перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, з метою отримання фінансової вигоди у розмірі 300 грн., повторно вніс завідомо неправдиві відомості до документів, а саме: протокол №1/15 Загальних зборів учасників ТОВ «ЛІНК-ТРЕЙС» (код ЄДРПОУ 40124378) від 12.11.2015 та Статут ТОВ «ЛІНК-ТРЕЙС», які в подальшому були надані невстановленою особою в реєстраційну службу Бориспільського міського управління юстиції Київської області.

В апеляційній скарзі заступник прокурора міста Києва ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність винності та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 , порушує питання про зміну вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року в частині визначення обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 205-1 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ч. 2 ст. 205-1 КК України на 3 роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік та покласти обов`язки, визначенні п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Зазначає, що суд першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , не визначав які саме обов`язки покладаються на нього.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, провівши дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Згідност. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205-1 КК України, за обставин, викладених у вироку, є правильним, ґрунтується на зібраних та належним чином перевірених у суді доказах, та ніким із часників не оспорюється.

Порушень кримінального процесуального закону, які могли б істотно вплинути на висновки суду про доведеністьвинуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205-1 КК України, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку, судом першої інстанції вимоги ст.ст. 50, 65 КК України дотримано, призначене ОСОБА_7 покарання відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з чим і погоджується колегія суддів

Так, ч. 1 ст. 76 КК України передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд прокладає на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції поклав на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, який є вичерпним.

З огляду на вкладене доводи прокурора у апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції у вироку не визначені обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Також слід зазначити, що згідно п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої ст. 537 КПК України.

Пункт 13-3 ст. 537 КПК України передбачає, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про зміну обов`язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням.

Тобто, питання яке порушує прокурор у апеляційній скарзі, може бути вирішене під час виконання вироку.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно як законний та обґрунтований залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205-1 КК України, - без змін.

Ухвала суду може бути окаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-кп/796/1105/2018

Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1