Рішення

від 03.04.2018 по справі 911/3342/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. Справа № 911/3342/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Новопетрівської сільської ради

до Приватного акціонерного товариства "Автоп"

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від позивача: Іванченко А.П. (довіреність №03-06/12 від 03.01.2018)

Павленко О.В. (довіреність №03-06/13 від 03.01.2018)

від відповідача: Вільданова О.В. (довіреність №11 від 10.11.2017)

Міняйло Є.В. (довіреність №12 від 10.11.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.11.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Новопетрівської сільської ради (далі - Новопетрівської сільської ради/позивач) надійшла позовна заява до Приватного акціонерного товариства "Автоп" (далі - ПрАТ "Автоп"/відповідач) про визнання недійсним договору оренди земельної дялінки від 14.12.2006, укладеного між Новопетрівською сільською радою та Приватним акціонерним товариством "Автоп", посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. за реєстровим №19232, зареєстрований у Новопетрівській сільській раді за №9 від 20.12.2006 та у Вишгородському районному відділі КОФ ДП Центр ДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за №041094200113 від 30.12.2010.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2017 порушено провадження в справі №911/3342/17 та призначено розгляд справи на 04.12.2017.

01.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого ПрАТ "Автоп" просило відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 04.12.2017 було оголошено перерву до 09.01.2018

27.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач не погодився із доводами відповідача та просив позов задовольнити.

До того ж, 27.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого Новопетрівська сільська рада просила поновити їй строк для подачі відповідного клопотання та витребувати від відповідача примірник проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який за твердженнями відповідача був наявний на момент укладення спірного договору.

Вищенаведене клопотання обґрунтоване тим, що позивач не має можливості самостійно отримати відповідні докази, оскільки вони не знаходяться у віданні Новопетрівської сільської ради.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, (далі - Господарський процесуальний кодекс України/ГПК України), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приписами ст. 81 ГПК України унормовано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Однак, в порушення відповідних процесуальних приписів у клопотанні позивача про витребування від відповідача примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не зазначено заходів, які позивач вжив для отримання цього доказу самостійно та, відповідно, не надано до клопотання доказів вжиття таких заходів, у той час як вказані позивачем доводи стосуються лише обставин відсутності у нього такого документу, а не обставин вжиття заходів до його отримання.

Вимога ж позивача про поновлення строку на подання відповідного клопотання залишається судом без розгляду з огляду на відсутність обставин пропуску відповідного строку та неактуальність такого клопотання у розрізі недотримання заявником порядку подання клопотання про витребування доказів.

З огляду наведеного, суд дійшов про необґрунтованість клопотання позивача про витребування доказів, відтак відмову у задоволенні відповідного клопотання.

05.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення стосовно відповіді на відзив, згідно яких відповідач не погодився з доводами позивача щодо необґрунтованості відзиву та просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.01.2018 постановлено розглядати справу №911/3342/17 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2018, а також запропоновано учасникам справи надати суду додаткові докази, необхідні до вирішення у порядку ст. 182 ГПК України заяви та клопотання, за їх наявності, та встановлено строки для подання таких доказів і клопотань - 19.01.2018.

19.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява, відповідно до якої Новопетрівська сільська рада просила поновити їй строк для подачі доказу, а саме заяви свідка - Новопетрівського сільського голови ОСОБА_6 від 19.01.2018 та відповідно долучення до матеріалів справи і прийняття до розгляду такої заяви.

Згідно приписів ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

З огляду вищенаведеного, оскільки вищенаведену заяву свідка, як доказ, подано з дотриманням приписів ст. ст. 80 та 88 ГПК України, у встановлені судом строки для подання додаткових доказів, судом відповідну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2018 відкладено підготовче засідання на 19.02.2018 та запропоновано учасникам справи надати суду за наявності докази, необхідні до вирішення у порядку ст. 182 ГПК України заяви та клопотання, та встановлено строки для подання таких доказів і клопотань - 19.02.2018.

31.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого Новопетрівська сільська рада просила:

- поновити їй строк для подачі відповідного клопотання;

- витребувати від відповідача копію примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (загальна площа 0,6518 кадастровий номер 3221886001:02:0870004), який за твердженнями відповідача був наявний на момент укладення спірного договору;

- витребування у приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О.Б. копію примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (загальна площа 0,6518 кадастровий номер 3221886001:02:0870004), який за твердженнями відповідача був наявний на момент укладення спірного договору.

Однак, позивачем не обґрунтовано поважності причини пропуску строку для подання відповідного клопотання, а обставини відмови у задоволенні відповідного клопотання, поданого вперше, з підстав допущення позивачем процесуальних порушень не є поважними причинами пропуску відповідного строку.

Таким чином у підготовчому засіданні 19.02.2018 судом відмолено у задоволенні вищенаведеного клопотання з огляду на пропуск строку на його подання та відсутністю поважних причин пропуску відповідного строку.

19.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про роз'яснення учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи. Відповідне клопотання вирішено судом у підготовчому засіданні 19.02.2018 та роз'яснено сторонам обставини, які входять до предмета доказування та, які докази мають бути подані сторонами.

До того ж, 19.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач просив визнати обов'язковою участь в судовому засіданні свідка, копію показань якого надав позивач, для того, щоб відповідач міг поставити уточнюючі запитання свідку, які стосуються предмета спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Водночас, згідно та ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи відсутність передбачених ч. 1 ст. 89 ГПК України підстав для виклику свідка у даній справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача, відтак відмову у його задоволенні.

У підготовчих засіданнях 19.02.2018 та 05.03.2018 судом постановлено ухвали про відкладення відповідних засідань на 05.03.2018 та 19.03.2018.

Водночас, 01.03.2018 та 14.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області відповідачем та, відповідно, позивачем було подано заперечення щодо доводів один одного.

19.03.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов додаток до заперечень, відповідно до яких ПрАТ "Автоп" просило суд у відповідності до ст. ст. 89, 90 ГПК України поставити перед свідком, заява якого є в матеріалах справи, ряд питань у зв'язку із наявністю сумнівів щодо достовірності викладених у відповідній заяві обставин.

Оскільки приписи ст. 90 ГПК України стосуються порядку письмового опитування учасників справи як свідків, а не самих свідків, враховуючи відмову у задоволенні клопотання відповідача про обов'язкову присутність свідка у судовому засіданні, суд дійшов висновку про процесуальну безпідставність клопотання відповідача про опитування свідка, відтак відмову у задоволенні такого клопотання.

У підготовчому засіданні 19.03.2018 судом за клопотанням сторін поставлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, а також постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 27.03.2018.

У підготовчому судовому засіданні 27.03.2018 представниками сторін було подано письмову згоду щодо розгляду спору у даній справі по суті.

Відповідно до приписів ст. ст. 183 та 194 Господарського процесуального кодексу України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

З огляду вищенаведеного, у підготовчому судовому засіданні 27.03.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та початок розгляду справи по суті, та надалі у відповідному судовому засіданні 27.03.2018 судом оголошено перерву до 03.04.2018.

У судовому засіданні 03.04.2018 після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами судом голошено про перехід до судових дебатів.

Після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати, після виходу з якої

ВСТАНОВИВ :

14.12.2006 між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області (далі - орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу "Автоп", перейменованого надалі в ПрАТ "Автоп", (далі - орендар) строком на 49 років укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди землі), за умовами якого, зокрема п. 1.1., передбачено, що орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6518 га, з них: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, для адміністративного корпусу із складським приміщенням та пунктом громадського харчування в селі Нові Петрівці, по вулиці Мазепи, 1 (один) Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:02:0870004.

Відповідно до пп. 1.2. та 1.3. договору оренди землі цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (адміністративний корпус зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування).

Зазначена земельна ділянка, що надається під розміщення адміністративного корпусу зі складськими приміщеннями та пунктом громадського харчування в селі Нові Петрівці, вул. Мазепи, 1, Вишгородського району Київської області, що знаходиться в межах населеного пункту і передається в оренду на підставі рішення восьмої сесії п'ятого скликання №169 від 03.11.2006 Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. На даній земельній ділянці будівлі відсутні.

Вказаний договір скріплено підписами і печатками сторін, посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. та зареєстровано 30.12.2010 у Вишгородському районному відділі КОФ ДП "Центр ДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за номером 41094200113.

Відповідно до акту прийняття-передачі земельної ділянки, остання була передана відповідачеві 14 грудня 2006 року.

Надалі, 16.10.2013 між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області та ПрАТ "Автоп" укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яким згідно рішень двадцять першої сесії шостого скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 02.04.2013 №475.1-21-6 та №477.1-21-6 сторони домовились:

- пункт 1.1. розділу "Предмет договору" викласти в такій редакції: "Орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6518 га, з них: 0,6518 га забудовані землі, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в селі Нові Петрівці, вул. Баліцька, земельна ділянка, 1 (один) Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:02:087:0157.",

- пункт 1.2. розділу "Предмет договору" викласти в такій редакції: "Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування будівель торгівлі",

- пункт 1.3. розділу "Предмет договору" викласти в такій редакції: "Зазначена земельна ділянка, що надається для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в селі Нові Петрівці, вул. Баліцька, земельна ділянка, 1 (один) Вишгородського району Київської області, що знаходиться в межах населеного пункту і передається в оренду на підставі рішення восьмої сесії п'ятого скликання №169 від 03.11.2006 Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. На даній земельній ділянці будівлі відсутні".

Копії договору оренди землі та дублікату змін та доповнень до договору оренди землі наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування поданого позову Новопетрівська сільська рада зазначила, що договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, адже докази прийняття радою рішення №169-VIII-V від 03.11.2006, як вказаної у договорі підстави укладення відповідного правочину, відсутні, як і відсутній проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки, переданої в оренду за оскаржуваним договором.

Як зауважив позивач, про відповідні обставини порушення норм законодавства він дізнався під час проведення аудиту з приводу дотримання вимог земельного законодавства при передачі в оренду земель комунальної власності, та за наслідками якого, з отриманого від Головного управління Держгеокадастру у Київській області листа-висновку №21100.441-12811/2-17 від 09.08.2017, було встановлено такі порушення.

Так, позивач зазначив, що приватним нотаріусом Левчук О.Б. надано копії невід'ємних частин договору оренди землі, зокрема копію титульного аркуша Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки АТЗТ Автоп в оренду терміном на 49 років під розміщення адміністративного комплексу на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району київської області , а також копію рішення №169-VIII-V від 03.11.2006 Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп під розміщення адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування за підписом голови ОСОБА_7.

Однак, за доводами позивача в матеріалах сесійного засідання та в архівах Новопетрівської сільської ради відсутні будь-які оформлені у встановленому законом порядку документи, які підтверджували б обставини прийняття рішення 169-VIII-V від 03.11.2006, зокрема відсутні протоколи та стенограми сесійного засідання, відсутні відомості щодо включення питання про відведення земельної ділянки до порядку денного, відтак результатів його вирішення.

Таким чином, позивач вважає, що рішення №169-VIII-V від 03.11.2006 Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп під розміщення адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування Новопетрівською сільською радою не приймалось, а підписи посадових осіб на тексті наданої його копії могли бути виготовлені шляхом копіювання з інших документів або за допомогою програмних засобів для роботи з графічними зображеннями.

В розрізі відповідних доводів позивач зазначив, що сільський голова ОСОБА_7 на момент підписання спірного договору повноваженнями на його підписання наділений не був з огляду на законодавчі положення, за якими виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішуються питання врегулювання земельних відносин.

До того ж, позивач зазначив, що Київська обласна філія Державного підприємства Центр державного земельного кадастру листом №4-2/294 від 19.05.2017 повідомила, що нею та її структурними підрозділами не розроблявся проект землеустрою щодо земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду за спірним правочином.

В обґрунтування незаконності договору оренди землі позивач зазначив про те, що частина переданої в оренду під забудову земельної ділянки - рілля, за цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, що суперечить законодавчим приписами використання землі у відповідності із цільовим призначенням.

Поряд з тим, позивач зауважив, що прийняття ним рішень про надання відповідачу дозволу на поновлення розробки проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки №850-XXXVII-V від 29.07.2010 не свідчить про обставини усунення порушень законодавства, які мали місце на час укладення спірного правочину, адже наявність такого проекту землеустрою на даний час не встановлена, а вказане рішення стосується земельної ділянки за іншим розміром, ніж розмір земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу за спірним договором.

Крім того, в підтвердження відповідних обставин позивачем надано заяву свідка - голови Новопетрівської сільської ради ОСОБА_6, який пояснив, що ним було виявлено невідповідність договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 у зв'язку з проведенням інвентаризації архівних документів та встановлення обставин, що є тотожним всім вищенаведеним у позові обставинам.

Посилаючись на те, що в порушення ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу, ст. ст.. 15, 16 Закону України Про оренду землі , ст. 20, 50 Закону України Про землеустрій передання земельної ділянки в оренду за спірним договором відбулось без розроблення проекту її відведення, без рішення ради на передачу в оренду під забудову землі, у тому числі частини землі сільськогосподарського призначення, позивач просить суд визнати договір оренди землі недійсним з підстав ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти відповідно заявленої позивачем вимоги, відповідач зауважив, що земельна ділянка загальною площею 0,6518 га, яка на сьогодні має кадастровий номер 3221886001:02:087:0157, була передана за договором оренди земельної ділянки та виділена на підставі рішення VIII сесії V скликання Новопетрівської сільської ради від 03.11.2006 №169-VIII-V, належним чином засвічена копія якого надана суду для огляду у судовому засіданні.

В розрізі зазначеного відповідач стверджує, що відповідне рішення позивачем не оскаржується, у той час як підстав відсутності у позивача такого рішення, як і матеріалів сесії позивачем не наведено та не заперечено обставини проведення у листопаді 2006 року VIII сесії V скликання.

Водночас, відповідач зазначив про наявність під час укладення спірного договору належним чином розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який надалі був втрачений та відновлений згідно дозволу відповідно до рішення Новопетрівської сільської ради №850-XXXVII-V від 29.07.2010, копія якого додано до матеріалів справи.

Надалі, як стверджує відповідач, ним у передбаченому законом порядку було вчинено дії по зміні цільового призначення наданої за спірним договором земельної ділянки, в результаті чого розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, та 16.10.2013 укладено між сторонами договір про внесення змін до спірного договору. Копії рішень органу місцевого самоврядування щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється та відповідного проекту наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач зазначив, що у результаті відповідно вчинених дій земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 3221886001:02:087:0157 та змінено її цільове призначення - будівництво та обслуговування будівель торгівлі, як наслідок земельна ділянка набула іншого статусу, а спірний договір оренди землі діє в новій редакції із внесеними до нього у 2013 році змінами, а тому такий правочин відповідає законодавчим вимогам.

З огляду наведеного, відповідач вважає позов Новопетрівської сільської ради необґрунтованим та просить суд відмовити у його задоволені повністю.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Приписами ст. 202, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України унормовано, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З системного аналізу вищенаведених норм прав слідує, що для визнання правочину недійсним є необхідним встановлення наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину недійсним на момент його вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, зокрема щодо спору у даній справі суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно вимог статей 123, 124 ЗК України.

У відповідності до положень статей 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 123, ч. ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Так, згідно ст. ст. 25, 42, 59 Закону України Про місцеве самоврядування (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

Сільський, селищний, міський голова, зокрема, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як слідує з наявного в матеріалах справи рішення Новопетрівської сільської ради VIII сесії V скликання від 03.11.2006 №169-VIII-V Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп під розміщення адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування відповідним актом рада вирішила, зокрема:

- затвердити проект відведення земельної ділянки Акціонерного товариства закритого типу Автоп , розробленого ДП Вишгородський районний центр державного земельного кадастру ,

- вилучити із резервних територій с. нові Петрівці по вул. Мазепи, 1 Вишгородського району Київської області земельну ділянку загальною площею 0,6518 га, з них: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, яка надається в оренду АТЗТ Автоп терміном на 49 років, для комерційного використання - адміністративного корпусу із складським приміщенням та пунктом громадського харчування.

Відповідне рішення скріплене печаткою ради та підписом сільського голови ОСОБА_7

Водночас, відповідно до п. 1.3. спірного у даній справі договору земельна ділянка відповідачу була передана в оренду саме на підставі вищевказаного рішення ради.

З огляду вищенаведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно передачі земельної ділянки за спірним договором за відсутності рішення Новопетрівської сільської ради про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду землі за договором.

Посилання ж позивача щодо обставин неприйняття відповідного рішення з огляду на відсутність матеріалів сесії засідання ради та відповідно підтверджуючих документів в архівах Новопетрівської сільської ради визнаються судом неспроможними, позаяк згідно законодавчих приписів згода органу місцевого самоврядування на передачу землі в оренду оформлюється актом відповідного органу у формі рішення, у той час як обставини фактичної наявності відповідного акту законодавцем не ставляться в залежність від наявності матеріалів сесійного засідання (протоколів, стенограм).

До того ж, доводи позивача стосовно виготовлення на рішенні від 03.11.2006 №169-VIII-V Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп підписів посадових осіб шляхом копіювання інших документів чи за допомогою програмних засобів оцінюються судом критично як доказово не підтверджені суб'єктивні припущення.

Що ж до посилань позивача стосовно відсутності у сільського голови ОСОБА_7 повноважень на підписання спірного договору з огляду на те, що виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються питання врегулювання земельних відносин, то відповідні твердження є безпідставними, адже наведеними судом вище нормами презюмується право сільського голови укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, у той час як позивачем не заперечувались обставини наявності у ОСОБА_7 повноважень сільського голови станом на момент укладення спірного договору оренди землі.

Стосовно покладених в основу підстав заявленого позову тверджень позивача щодо відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передання земель сільськогосподарського призначення в оренду не за цільовим призначенням, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно зі ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Статтею 20 ЗК України унормовано, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

До того ж, відповідно 15 Закону України Про оренду землі невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

З викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними позиції слідує, що у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов.

Так, відповідно до наданих відповідачем пояснень, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як не від'ємна частина спірного договору, був втрачений та надалі ПрАТ Автоп вчинялись дії щодо його відновлення.

Водночас, рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області №431.9-19-6 від 25.12.2012 надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6518 кадастровий номер 3221886001:02:087:0004 цільове призначення якої змінюється з земель комерційного використання на будівництво та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель, які перебувають у власності ПрАТ Автоп , розташованої в с. Нові Петрівці по вул. Мазепи, 1, Вишгородського району Київської області.

Рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області №475.1-21-6 від 02.04.2013, зокрема:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3221886001:02:087:0004 площею 0,6518, цільове призначення якої змінюється з земель комерційного використання на будівництво та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель, які перебувають у власності ПрАТ Автоп , розташованої в с. Нові Петрівці по вул. Мазепи, 1, Вишгородського району Київської області;

- доручено сільському голові ОСОБА_6 укласти додаток про внесення змін до договору оренди від 14.12.2006 на земельну ділянку площею 0,6518 га по вул.. Мазепи, 1 с. нові Петрівці Вишгородського району Київської області для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з ПрАТ Автоп .

Копії відповідних рішень, наявність та чинність яких позивачем не оспорюється, додані до матеріалів даної справи.

За таких обставин, з матеріалів справи слідує, що на підставі вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування, у передбаченому законом порядку, сторонами 16.10.2013 внесено до спірного правочину зміни та відповідно до розробленого проекту землеустрою змінено цільове призначення і кадастровий номер земельної ділянки, яка була надана відповідачу у користування в 2006 році.

Правомірність внесених 16.10.2013 змін до договору оренди землі позивачем не заперечено.

З огляду наведеного, доводи позивача щодо невідповідності спірного договору оренди землі вимогам законодавства з огляду на відсутність проекту землеустрою та передачі земель сільськогосподарського призначення під забудову не відповідають дійсності та є доказово необґрунтованими.

Посилання ж позивача на лист Київської обласної філії ДП Центр державного земельного кадастру №4-2/294 від 19.05.2017, як на підтвердження обставин відсутності проекту землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки на спірним договором, оцінюються судом критично, оскільки лист не містить жодних ідентифікуючих даних щодо земельної ділянки, окрім відсилання до листа позивача, а тому у сукупності із вище встановленими обставинами відповідний лист не є належним та допустимим доказом на підтвердження доводів позивача стосовно відсутності проекту землеустрою.

Окрім того, судом не приймається як належний, допустимий та достатній доказ на підтвердження всіх вищевикладених у позові доводів позивача лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області листа-висновку №21100.441-12811/2-17 від 09.08.2017, оскільки останній за своїм змістом містить аналіз наданих позивачем пояснень та документів, яким в частині, наданій суду, останнім надано відповідну оцінку.

Показання свідка - Новопетрівського сільського голови ОСОБА_6, судом у порядку ч. 4 ст. 87 ГПК України не беруться до уваги, оскільки усі викладені ОСОБА_6 обставини ґрунтуються на повідомленнях інших осіб та власному аналізі свідком норм закону, і до того ж є ідентичними викладеним позивачем доводам, оцінку яким судом вже надано.

Приписи ж ст. ст. 20, 50 Закону України Про землеустрій , на які позивач посилається у поданій позовній заяві, судом не застосовано з огляду на те, що обставини обов'язковості проведення землеустрою не є спірними в розрізі предмету та підстав позову у даній справі.

За приписами статтей 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, жодних інших належних та допустимих доказів, що підтверджували б викладенні у позові обставини та/або спростовували б викладені відповідачем доводи, суду не надано.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами покладених в основу обґрунтування позову обставин, наявність яких є необхідною умовою для визнання правочину недійсним у порядку визначених позивачем нормативних приписів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди земельної дялінки від 14.12.2006, укладеного між Новопетрівською сільською радою та Приватним акціонерним товариством "Автоп", посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. за реєстровим №19232, зареєстрований у Новопетрівській сільській раді за №9 від 20.12.2006 та у Вишгородському районному відділі КОФ ДП Центр ДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за №041094200113 від 30.12.2010.

Поряд з тим, оскільки положення закону про правові наслідки спливу позовної давності застосовуються лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання, у той час як у задоволенні вимоги позивач про визнання договору недійсним відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування передбачених ст. 267 ЦК України наслідків спливу позовної давності за поданою відповідачем заявою.

Витрати про сплаті судового збору у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. 13, 19, 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 77, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 202, 203, 215 Цивільного кодексу України, 20, 22, 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 25, 42, 59 Закону України Про місцеве самоврядування , ст. 15 Закону України Про оренду землі , суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Новопетрівської сільської ради (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул.Свято-Покровська, буд. 171, ідентифікаційний код 04359620) до Приватного акціонерного товариства "Автоп" (04210, м. Київ, Оболонська Набережна, буд. 3, корпус 2 /літера А/, ідентифікаційний код 25196783) про визнання недійсним договору оренди земельної дялінки від 14.12.2006, укладеного між Новопетрівською сільською радою та Приватним акціонерним товариством "Автоп", посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. за реєстровим №19232, зареєстрований у Новопетрівській сільській раді за №9 від 20.12.2006 та у Вишгородському районному відділі КОФ ДП Центр ДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за №041094200113 від 30.12.2010, відмовити повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 17.5) підпункту 17) пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення складено 24.05.2018.

Суддя В.А. Ярема