Постанова

від 04.12.2018 по справі 911/3342/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р. Справа№ 911/3342/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Разіної Т.І.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 04.12.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2018 (повний текст складено 24.05.2018)

у справі №911/3342/17 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Новопетрівської сільської ради

до Приватного акціонерного товариства Автоп

про визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

Новопетрівська сільська рада (далі, позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Автоп (далі, відповідач або ПрАТ Автоп ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, укладеного між Новопетрівською сільською радою та Приватним акціонерним товариством Автоп , посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. за реєстровим №19232, зареєстрованого у Новопетрівській сільській раді за №9 від 20.12.2006 та у Вишгородському районному відділі КОФ ДП Центр ДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за №041094200113 від 30.12.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір оренди земельної ділянки від 14.12.2006 укладений із порушенням положень статей 123, 124 Земельного кодексу, статей 15, 16 Закону України Про оренду землі , статей 20, 50 Закону України Про землеустрій , оскільки передача земельної ділянки в оренду відповідачу за спірним договором відбулась без розроблення проекту її відведення, без рішення ради на передачу в оренду під забудову землі, у тому числі частини землі сільськогосподарського призначення, а тому такий договір має бути визнаний судом недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 203, статтею 215 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.04.2018 у справі №911/3342/17 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами покладених в основу обґрунтування позову обставин, наявність яких є необхідною умовою для визнання правочину недійсним у порядку визначених позивачем нормативних приписів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Новопетрівська сільська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2018 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- судом першої інстанції безпідставно відхилені доводи позивача із приводу того, що Новопетрівська сільська рада не приймала жодних рішень про згоду на розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки, а також рішень про затвердження цього проекту та передачу земельної ділянки в оренду відповідачу, а відтак передача земельної ділянки в оренду відбулась за відсутності обов'язкового елементу процедури відведення земельної ділянки - рішення Новопетрівської сільської ради, що є неприпустимим та прямо вказує на порушення вимог статті 123 Земельного кодексу України при передачі земельної ділянки та невідповідність умов Договору оренди вимогам вказаної статті;

- судом безпідставно не взяті до уваги як докази на підтвердження факту відсутності проекту відведення земельної ділянки лист Київської обласної філії ДП Центр державного земельного кадастру №4-2/294 від 19.05.2017, лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області №21-10-0.441-12811/2-17 від 09.08.2017, показання Новопетрівського сільського голови як свідка, а також посилання позивача на відсутність в його архівних матеріалах протоколів, стенограм сесійного засідання від 03.11.2006, відомостей щодо включення питання про відведення земельної ділянки до порядку денного восьмої сесії п'ятого скликання, а також про його розгляд та результати голосування;

- відсутність прийнятого на пленарному засіданні Новопетрівської сільської ради рішення щодо передачі спірної земельної ділянки відповідачу свідчить, що сільський голова ОСОБА_4 не мав повноважень на підписання оспорюваного договору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №911/3342/17, встановлено відповідачу строк на подання відзиву, розгляд справи призначено на 07.08.2018.

16.07.2018 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін. У відзиві відповідач зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався у позові, а відповідач у свою чергу довів наявність рішення про виділення спірної земельної ділянки в оренду, на підставі якого було укладено оспорюваний договір.

Під час розгляду справи склад суду змінювався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2018 у справі №911/3342/17 апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Гончаров С.А, Яковлєв М.Л. та призначено до розгляду на 23.10.2018.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно частини 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №911/3342/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2018 справу №911/3342/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Разіної Т.І., Тищенко А.І.

Враховуючи вищевикладене, з метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 прийнято апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2018 у справі №911/3342/17 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Тищенко А.І., призначено справу до розгляду на 04.12.2018.

У судове засідання 04.12.2018 з'явились представники сторін.

Представник позивача у судовому засідання підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду просив скасувати, а позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги позивача, просили у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 14.12.2006 між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області (далі, орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу Автоп , перейменованого надалі в Приватне акціонерне товариство Автоп (далі, орендар), строком на 49 років укладено Договір оренди земельної ділянки (далі, Договір оренди землі), за умовами якого, зокрема пункту 1.1., передбачено, що орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6518 га, з них: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, для адміністративного корпусу із складським приміщенням та пунктом громадського харчування в селі Нові Петрівці, по вулиці Мазепи, 1 (один) Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:02:0870004.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Договору оренди землі цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (адміністративний корпус зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування).

Зазначена земельна ділянка, що надається під розміщення адміністративного корпусу зі складськими приміщеннями та пунктом громадського харчування в селі Нові Петрівці, вул. Мазепи, 1, Вишгородського району Київської області, що знаходиться в межах населеного пункту і передається в оренду на підставі рішення восьмої сесії п'ятого скликання №169 від 03.11.2006 Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. На даній земельній ділянці будівлі відсутні.

Вказаний договір скріплено підписами і печатками сторін, посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. та зареєстровано 30.12.2010 у Вишгородському районному відділі КОФ ДП Центр ДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за номером 41094200113.

Відповідно до акту прийняття-передачі земельної ділянки, остання була передана відповідачеві 14 грудня 2006 року.

У подальшому, 16.10.2013 між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області та ПрАТ Автоп укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яким згідно рішень двадцять першої сесії шостого скликання Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 02.04.2013 №475.1-21-6 та №477.1-21-6 сторони домовились:

- пункт 1.1. розділу Предмет договору викласти в такій редакції: Орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6518 га, з них: 0,6518 га забудовані землі, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в селі Нові Петрівці, вул. Баліцька, земельна ділянка, 1 (один) Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:02:087:0157. ,

- пункт 1.2. розділу Предмет договору викласти в такій редакції: Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування будівель торгівлі ,

- пункт 1.3. розділу Предмет договору викласти в такій редакції: Зазначена земельна ділянка, що надається для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в селі Нові Петрівці, вул. Баліцька, земельна ділянка, 1 (один) Вишгородського району Київської області, що знаходиться в межах населеного пункту і передається в оренду на підставі рішення восьмої сесії п'ятого скликання №169 від 03.11.2006 Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. На даній земельній ділянці будівлі відсутні .

Копії договору оренди землі та дублікату змін та доповнень до договору оренди землі наявні в матеріалах справи.

В обґрунтування поданого позову та апеляційної скарги Новопетрівська сільська рада зазначає, що Договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, адже докази прийняття радою рішення №169-VIII-V від 03.11.2006, як вказаної у договорі підстави укладення відповідного правочину, відсутні, як і відсутній проект землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки, переданої в оренду за оскаржуваним договором.

Як зауважив позивач, про відповідні обставини порушення норм законодавства він дізнався під час проведення аудиту з приводу дотримання вимог земельного законодавства при передачі в оренду земель комунальної власності, та за наслідками якого, з отриманого від Головного управління Держгеокадастру у Київській області листа-висновку №21-10-0.441-12811/2-17 від 09.08.2017, було встановлено такі порушення.

Так, позивач зазначив, що приватним нотаріусом Левчук О.Б. надано копії невід'ємних частин Договору оренди землі, зокрема копію титульного аркуша Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки АТЗТ Автоп в оренду терміном на 49 років під розміщення адміністративного комплексу на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області , а також копію рішення №169-VIII-V від 03.11.2006 Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп під розміщення адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування за підписом голови ОСОБА_4.

Однак, за доводами позивача, у матеріалах сесійного засідання та в архівах Новопетрівської сільської ради відсутні будь-які оформлені у встановленому законом порядку документи, які підтверджували б обставини прийняття рішення №169-VIII-V від 03.11.2006, зокрема, відсутні протоколи та стенограми сесійного засідання, відсутні відомості щодо включення питання про відведення земельної ділянки до порядку денного, відтак результатів його вирішення.

Таким чином, позивач вважає, що рішення №169-VIII-V від 03.11.2006 Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп під розміщення адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування Новопетрівською сільською радою не приймалось, а підписи посадових осіб на тексті наданої його копії могли бути виготовлені шляхом копіювання з інших документів або за допомогою програмних засобів для роботи з графічними зображеннями.

Виходячи із вищевказаних тверджень, позивач також зазначив, що сільський голова ОСОБА_4 на момент підписання спірного договору повноваженнями на його підписання наділений не був з огляду на законодавчі положення, за якими виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішуються питання врегулювання земельних відносин.

До того ж, позивач зазначив, що Київська обласна філія Державного підприємства Центр державного земельного кадастру листом №4-2/294 від 19.05.2017 повідомила, що нею та її структурними підрозділами не розроблявся проект землеустрою щодо земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду за спірним правочином.

В обґрунтування незаконності договору оренди землі позивач зазначив про те, що частина переданої в оренду під забудову земельної ділянки - рілля, за цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, що суперечить законодавчим приписами використання землі у відповідності із цільовим призначенням.

Поряд з тим, позивач зауважив, що прийняття ним рішень про надання відповідачу дозволу на поновлення розробки проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки №850-XXXVII-V від 29.07.2010 не свідчить про обставини усунення порушень законодавства, які мали місце на час укладення спірного правочину, адже наявність такого проекту землеустрою на даний час не встановлена, а вказане рішення стосується земельної ділянки за іншим розміром, ніж розмір земельної ділянки, наданої в оренду відповідачу за спірним договором.

Крім того, в підтвердження відповідних обставин позивачем надано заяву свідка - голови Новопетрівської сільської ради ОСОБА_6, який пояснив, що ним було виявлено невідповідність договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 у зв'язку з проведенням інвентаризації архівних документів та встановлення обставин, що є тотожним всім вищенаведеним у позові обставинам.

Посилаючись на те, що в порушення статей 123, 124 Земельного кодексу України, статей 15, 16 Закону України Про оренду землі , статей 20, 50 Закону України Про землеустрій передання земельної ділянки в оренду за спірним договором відбулось без розроблення проекту її відведення, без рішення ради на передачу в оренду під забудову землі, у тому числі частини землі сільськогосподарського призначення, позивач просить суд визнати договір оренди землі недійсним з підстав, передбачених частиною 1 статті 203, статтею 215 Цивільного кодексу України.

У свою чергу відповідач, заперечуючи проти заявленої позовної вимоги та апеляційної скарги, стверджує, що земельна ділянка загальною площею 0,6518 га, яка на сьогодні має кадастровий номер 3221886001:02:087:0157, була передана за договором оренди земельної ділянки та виділена на підставі рішення VIII сесії V скликання Новопетрівської сільської ради від 03.11.2006 №169-VIII-V, належним чином засвічена копія якого була надана суду для огляду під час розгляду справи в суді першої інстанції.

У розрізі зазначеного відповідач стверджує, що відповідне рішення позивачем не оскаржується, у той час як підстав відсутності у позивача такого рішення, як і матеріалів сесії позивачем не наведено та не заперечено обставини проведення у листопаді 2006 року VIII сесії V скликання.

Водночас, відповідач зазначив про наявність під час укладення спірного договору належним чином розробленого та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який надалі був втрачений та відновлений згідно дозволу відповідно до рішення Новопетрівської сільської ради №850-XXXVII-V від 29.07.2010, копія якого додано до матеріалів справи.

Надалі, як стверджує відповідач, ним у передбаченому законом порядку було вчинено дії по зміні цільового призначення наданої за спірним договором земельної ділянки, в результаті чого розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, та 16.10.2013 укладено між сторонами договір про внесення змін до спірного договору. Копії рішень органу місцевого самоврядування щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється та відповідного проекту наявні в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач зазначив, що у результаті відповідно вчинених дій земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер 3221886001:02:087:0157 та змінено її цільове призначення - будівництво та обслуговування будівель торгівлі, як наслідок земельна ділянка набула іншого статусу, а спірний договір оренди землі діє в новій редакції із внесеними до нього у 2013 році змінами, а тому такий правочин відповідає законодавчим вимогам.

Враховуючи наведене, відповідач вважає позов та апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності законодавчо визначених підстав для визнання недійсним оспорюваного Договору оренди земельної ділянки, та, відповідно, задоволення позовних вимог Новопетрівської сільської ради з огляду на наступне.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними №11 від 29.05.2013 визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009 відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод (їх частин недійсними) недійсними.

Зокрема, щодо спору у даній справі суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно вимог статей 123, 124 Земельного кодексу України.

У відповідності до положень статей 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 123, частин 1, 2 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Так, за змістом статей 25, 42, 59 Закону України Про місцеве самоврядування (у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

Сільський, селищний, міський голова, зокрема, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи рішення Новопетрівської сільської ради VIII сесії V скликання від 03.11.2006 №169-VIII-V Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп під розміщення адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування відповідним актом рада вирішила, зокрема:

- затвердити проект відведення земельної ділянки Акціонерного товариства закритого типу Автоп , розробленого ДП Вишгородський районний центр державного земельного кадастру ,

- вилучити із резервних територій с. нові Петрівці по вул. Мазепи, 1 Вишгородського району Київської області земельну ділянку загальною площею 0,6518 га, з них: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, яка надається в оренду АТЗТ Автоп терміном на 49 років, для комерційного використання - адміністративного корпусу із складським приміщенням та пунктом громадського харчування.

Відповідне рішення скріплене печаткою ради та підписом сільського голови ОСОБА_4

Водночас, відповідно до пункту 1.3. оспорюваного Договору земельна ділянка відповідачу була передана в оренду саме на підставі вищевказаного рішення ради.

Судом встановлено, що рішення Новопетрівської сільської ради VIII сесії V скликання від 03.11.2006 №169-VIII-V Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп під розміщення адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування , на підставі якого укладено спірний договір, позивачем не оскаржувалось та не скасоване.

З огляду на вищенаведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно передачі земельної ділянки за спірним договором за відсутності рішення Новопетрівської сільської ради про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду землі за договором.

Посилання позивача на неприйняття відповідного рішення з огляду на відсутність матеріалів сесії засідання ради та відповідно підтверджуючих документів в архівах Новопетрівської сільської ради не приймаються судом до уваги, оскільки згідно законодавчих приписів згода органу місцевого самоврядування на передачу землі в оренду оформлюється актом відповідного органу у формі рішення, у той час як обставини фактичної наявності відповідного акту законодавцем не ставляться в залежність від наявності матеріалів сесійного засідання (протоколів, стенограм).

Посилання позивача в апеляційній скарзі на Регламент Новопетрівської сільської ради та Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджені наказом Державного комітету архівів України №16 від 16.03.2001, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, колегією суддів оцінюються критично, оскільки відсутність матеріалів сесійного засідання стосовного прийнятого рішення та відсутність відповідного рішення в архіві позивача не свідчать безпосередньо про факт наявності або відсутності такого рішення взагалі. Зазначене, зокрема, може свідчити про неналежне дотримання самим позивачем встановлених правил ведення діловодства.

Крім того, до матеріалів справи відповідачем додана, зокрема, копія постанови Вишгородського районного суду Київської області у справі №2-А-229/2011 за позовом прокурора Вишгородського району до Новопетрівської сільської ради, третя особа: АТ ЗТ Автоп , про скасування рішення Про надання дозволу на поновлення розробки проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 29.07.2010 №850, яка набрала законної сили 22.03.2011, та якою у задоволенні даного позову відмовлено. У даній постанові зазначено, зокрема, наступне: Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовував наступним: договір оренди земельної ділянки був укладений між Новопетрівською сільською радою та акціонерним товариством закритого типу Автоп ще у грудні 2006 р. на підставі рішення Новопетрівської сільської ради за №169 від 03.11.2016 р. Вся технічна документація щодо розробки проекту землеустрою даної земельної ділянки була здійснена . Зазначене, у тому числі, свідчить, що Новопетрівська сільська рада у 2011 році не заперечувала факт прийняття нею рішення №169 від 03.11.2016, на підставі якого між сторонами було укладено оспорюваний у даній справі договір оренди, а навпаки посилалася на нього у якості заперечень проти пред'явленого прокурором у межах справи №2-А-229/2011 позову.

Також, судом встановлено, що Новопетрівська сільська рада у 2014 році зверталась до Господарського суду Київської області із позовом про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення від 03.11.2006 №169-VIII-V (справа №911/642/14).

Доводи позивача стосовно виготовлення на рішенні від 03.11.2006 №169-VIII-V Про передачу в оренду земельної ділянки АТЗТ Автоп підписів посадових осіб шляхом копіювання інших документів чи за допомогою програмних засобів не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються належними та допустимим доказами та ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях позивача.

Що ж до посилань позивача на відсутність у сільського голови ОСОБА_4 повноважень на підписання спірного договору з огляду на те, що виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішуються питання врегулювання земельних відносин, то відповідні твердження є безпідставними, адже наведеними судом вище нормами презюмується право сільського голови укладати від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, у той час як позивачем не заперечувались обставини наявності у ОСОБА_4 повноважень сільського голови станом на момент укладення спірного договору оренди землі.

Стосовно покладених в основу підстав заявленого позову та доводів апеляційної скарги твердження позивача щодо відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передання земель сільськогосподарського призначення в оренду не за цільовим призначенням, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Статтею 20 Земельного кодексу України унормовано, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

До того ж, відповідно 15 Закону України Про оренду землі невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Із викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними позиції слідує, що у процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 Цивільного кодексу України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов.

Так, відповідно до наданих відповідачем пояснень, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як невід'ємна частина спірного договору, був втрачений та надалі ПрАТ Автоп вчинялись дії щодо його відновлення.

До матеріалів справи відповідачем додана копія рішення Новопетрівської сільської ради від 29.07.2010 №850-XXXVII-V Про надання дозволу на поновлення розробки проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду , яким, за клопотанням відповідача, було надано АТ ЗТ Автоп дозвіл на поновлення розробки проекту із землеустрою земельної ділянки.

Дана обставина також не заперечувалась Новопетрівською сільською радою під час розгляду Вишгородським районним судом Київської області вищезгаданої справи №2-А-229/2011.

У матеріалах справи також містяться архівні копії невід'ємних частин договору оренди земельної ділянки, надані нотаріусом Левчук О.Б., яка посвідчувала спірний договір, а саме: кадастровий номер земельної ділянки, висновок державної землевпорядної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Автоп , викопіровка з плану меж Новопетрівської сільської ради, Акт про перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі на зберігання межевих знаків, проект землеустрою (титульна сторінка), які у своїй сукупності також підтверджують факт того, що відповідний проект землеустрою станом на дату укладення договору відповідачем розроблявся.

Водночас, рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області №431.9-19-6 від 25.12.2012 надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6518 кадастровий номер 3221886001:02:087:0004 цільове призначення якої змінюється з земель комерційного використання на будівництво та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель, які перебувають у власності ПрАТ Автоп , розташованої в с. Нові Петрівці по вул. Мазепи, 1, Вишгородського району Київської області.

Рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області №475.1-21-6 від 02.04.2013, зокрема:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3221886001:02:087:0004 площею 0,6518, цільове призначення якої змінюється з земель комерційного використання на будівництво та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель, які перебувають у власності ПрАТ Автоп , розташованої в с. Нові Петрівці по вул. Мазепи, 1, Вишгородського району Київської області;

- доручено сільському голові ОСОБА_6 укласти додаток про внесення змін до договору оренди від 14.12.2006 на земельну ділянку площею 0,6518 га по вул.. Мазепи, 1 с. нові Петрівці Вишгородського району Київської області для будівництва та обслуговування будівель торгівлі з ПрАТ Автоп .

Копії відповідних рішень, наявність та чинність яких позивачем не оспорюється, додані до матеріалів даної справи.

За таких обставин, з матеріалів справи слідує, що на підставі вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування, у передбаченому законом порядку, сторонами 16.10.2013 внесено до спірного правочину зміни та відповідно до розробленого проекту землеустрою змінено цільове призначення і кадастровий номер земельної ділянки, яка була надана відповідачу у користування в 2006 році.

Правомірність внесених 16.10.2013 змін до договору оренди землі позивачем не заперечено.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача щодо невідповідності спірного Договору оренди землі вимогам законодавства з огляду на відсутність проекту землеустрою та передачі земель сільськогосподарського призначення під забудову не відповідають дійсності та є доказово необґрунтованими.

Посилання позивача на лист Київської обласної філії ДП Центр державного земельного кадастру №4-2/294 від 19.05.2017, як на підтвердження обставин відсутності проекту землеустрою щодо відведення відповідачу земельної ділянки на спірним договором, оцінюються судом критично, оскільки лист не містить жодних ідентифікуючих даних щодо земельної ділянки, окрім відсилання до листа позивача, а тому у сукупності із вищевстановленими обставинами відповідний лист не є належним та допустимим доказом на підтвердження доводів позивача стосовно відсутності проекту землеустрою.

Окрім того, судом не приймається як належний, допустимий та достатній доказ на підтвердження всіх вищевикладених у позові доводів позивача лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області листа-висновку №21-10-0.441-12811/2-17 від 09.08.2017, оскільки останній за своїм змістом містить аналіз наданих позивачем пояснень та документів, яким в частині, наданій суду, останнім надано відповідну оцінку.

Показання свідка - Новопетрівського сільського голови ОСОБА_6, судом у порядку частини 4 статті 87 Господарського процесуального кодексу України не приймаються до уваги, оскільки усі викладені ОСОБА_6 обставини ґрунтуються на повідомленнях інших осіб та власному аналізі свідком норм закону, і до того ж є ідентичними викладеним позивачем доводам, оцінку яким судом вже надано.

Приписи ж статей 20, 50 Закону України Про землеустрій , на які позивач посилається у поданій позовній заяві, судом першої інстанції правомірно не застосовано з огляду на те, що обставини обов'язковості проведення землеустрою не є спірними в розрізі предмету та підстав позову у даній справі.

За змістом статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, за встановлених обставин справи, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт існування обставин, з якими закон у відповідності до приписів статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язує можливість визнання недійсним спірного договору, як і не доведено факту порушення його інтересів зі сторони відповідача, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, укладеного між Новопетрівською сільською радою та Приватним акціонерним товариством Автоп , посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. за реєстровим №19232, зареєстрованого у Новопетрівській сільській раді за №9 від 20.12.2006 та у Вишгородському районному відділі КОФ ДП Центр ДЗК в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за №041094200113 від 30.12.2010, з огляду на відсутність порушень сторонами норм статей 123, 124 Земельного кодексу, статей 15, 16 Закону України Про оренду землі .

Поруч із цим, оскільки положення закону про правові наслідки спливу позовної давності застосовуються лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання, суд вірно зазначив, що оскільки позов не підлягає до задоволення з інших підстав, суд не може задовольнити заяву відповідача про застосування при розгляді справи норм права про позовну давність, оскільки станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, його права не були порушені відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Новопетрівської сільської ради є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новопетрівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2018 у справі №911/3342/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2018 у справі №911/3342/17 залишити без змін.

Матеріали справи №911/3342/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.12.2018.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді Т.І. Разіна

А.І. Тищенко