Ухвала

від 29.05.2018 по справі 910/12977/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"29" травня 2018 р., м. Київ Справа№ 910/12977/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен Енд Ен Пертнершіп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. у справі №910/12977/16 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товариства "Експериментальне проектно-конструкторське технологічне бюро "Будпластик",

третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінаста",

третя особа 2 - Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України",

третя особа 3 - ОСОБА_3,

третя особа 4 - ОСОБА_4,

третя особа 5 - ОСОБА_5,

третя особа 6 - ОСОБА_6,

третя особа 7 - ОСОБА_7,

третя особа 8 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ен Енд Ен Пертнершіп",

про визнання недійсними загальних зборів акціонерів,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2018р. Третя особа 8 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 20.02.2017р. у справі №910/12977/16.

Згідно з ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вбачається із оскаржуваного рішення від 20.02.2017р., повний текст останнього складено 24.02.2017р. Проте, як вбачається з поданої апеляційної скарги, остання, згідно з відміткою місцевого суду була подана лише 17.05.2018р. Тобто після спливу одного року і трьох місяців з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Так, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України строк на подання апеляційної скарги може бути поновлено, а апеляційну скаргу прийнято до розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, та у разі пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

З наведеного вбачається, що для відновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку, нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний суд встановив, що Третьою особою 8 подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання даної апеляційної скарги. В обґрунтування вказаного клопотання Третя особа 8 зазначає, що не була присутньою на судовому засіданні та не отримала копію судового рішення і довгий час не могла довідатися про його суть.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України строк на подання апеляційної скарги може бути поновлено у разі подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи, а не особою, яка не була присутня у судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає зазначені Третьою особою 8 підстави для поновлення строку на подання даної апеляційної скарги неповажними з огляду на наступне. Судом встановлено, що ухвалою суду від 21.11.2016р. Третю особу 8 було залучено до участі у справі за особистою заявою останньої, представник якої був присутній у судовому засіданні 21.11.2016р. Тобто Третя особа 8 достовірно знала про розгляд даної справи за її участі та могла звернутися до місцевого суду з клопотанням про отримання тексту оскаржуваного рішення.

Також судом встановлено, що оскаржуване рішення вже було переглянуто апеляційним та касаційним судами. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що апеляційний суд направляв кореспонденцію Третій особі 8 за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас дана кореспонденція не була вручена Третій особі 8 та в подальшому повернута апеляційному суду. Як вбачається із довідки відділення поштового зв'язку на конвертах, причиною повернення останнього зазначено: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Водночас з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржуване рішення було оприлюднено 07.03.2017р. Проте Третьою особою 8 не вказано причин неможливості отримання оскаржуваного рішення чи ознайомлення з його змістом.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Отже, апеляційний суд вважає, що несвоєчасне оскарження рішення місцевого суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені Третьою особою 8, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду, прийнятої у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2018р. у справі №916/3188/16.

За вказаних обставин, апеляційний суд зазначає, що підстави неможливості вчасного оскарження рішення місцевого суду від 20.02.2017р., на які посилається Третя особа 8, не є непереборними. Отже, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен Енд Ен Пертнершіп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. у справі №910/12977/16 слід відмовити.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Третя особа 8 у своїй апеляційній скарзі помилково зазначила дату оскаржуваного рішення 02.02.2017р., тоді як останнє прийнято місцевим судом 20.02.2017р. Водночас зі змісту апеляційної скарги вбачається, що доводи Третьої особи 8 стосуються саме рішення від 20.02.2018р. Крім того, в матеріалах даної справи відсутні будь-які процесуальні рішення суду від 02.02.2017р.

Керуючись ст.234, 261, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ен Енд Ен Пертнершіп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017р. у справі №910/12977/16.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до ст.287, ст.288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов