ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/2726/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного підприємства "Артферрум",
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
(головуючий - Разюк Г.П., судді - Головей В.М., Колоколов С.І.)
від 15.02.2018,
за позовом приватного підприємства "Артферрум",
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС",
про стягнення 402 188,19 грн,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року приватне підприємство "Артферрум" звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРС" про стягнення 402 188,19 грн заборгованості за договором підряду № 1/09 від 18.09.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 1/09 від 18.09.2015, порушення вимог ст. ст. 525, 526, 629, 837 ЦК України, ст. 193 ГК України, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 402 188,19 грн заборгованості та судовий збір.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 рішення місцевого суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
05.03.2018 позивач ПП "Артферрум" подало касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2018, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Підставами для скасування постанови апеляційного суду позивач зазначає те, що апеляційним судом не було враховано, що відповідач тривалий час під різними приводами ухиляється від підписання акту виконаних робіт; апеляційним судом безпідставно не прийнято надані позивачем докази, що підтверджують виконання ним робіт згідно з умов договору та вимог законодавства, зокрема, письмові заяви ТОВ "ЗАРС" вих. № 2908/01 від 29.08.2017, № 1409/02 від 14.09.2017; листи № 69 від 04.09.2017, б/н від 04.09.2017; акти № 1 від 04.09.2017, № 2 від 05.09.2017. Зазначає, що сертифікатом серії ОД № 164163622770 від 27.12.2016 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради підтверджується виконання позивачем робіт згідно з договором підряду № 1/09 від 10.09.2015. Посилається на те, що апеляційним судом не було дотримано ст. ст. 5, 7, 11, 13, 14, 15 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що апеляційним судом обґрунтовано відмовлено позивачу у задоволенні позову, оскільки частина робіт, вартістю 402 188, 19 грн була виконана не позивачем, а відповідачем; ПП "Артферрум" не було надано до суду доказів, що підтверджували б складання актів виконаних робіт щодо окремого етапу робіт (за специфікацією № 4) та підсумковий акт виконаних робіт (ф. КБ-2в) згідно з п. п. 2.4.2, 4.1.3., 4.1.8., 4.2.3. договору. Надані позивачем акт № 3 за грудень 2016 року на суму 683 351, 44 грн, акт № 4 від за 2017 рік на суму 402 188,18 грн не є належними і допустимими доказами, оскільки підписані лише представником позивача, на них відсутній відтиск печатки відповідача, про їх наявність відповідач дізнався лише у судовому засіданні, адже, вони не направлялися відповідачу. На думку відповідача, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову, а касаційна скарга позивача зводиться до переоцінки доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову та скасовуючи рішення місцевого суд, апеляційний суд виходив з того, що надані позивачем довідка про вартість виконаних робіт та витрат за 2017 року, акт приймання - виконаних будівельних робіт за 2017 року на суму 402 188,19 грн не є належними доказами виконання позивачем робіт, оскільки вони складені в односторонньому порядку, не направлялися відповідачу та не були ним підписані. Оскільки інших належних доказів, що підтверджують виконання позивачем робіт на суму 402 188,19 грн позивачем не надано, апеляційний суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем виконання робіт, погоджених сторонами в специфікації № 4 до договору.
Проте, погодитись з таким висновком апеляційного суду неможливо, з огляду на таке.
18.09.2015 між ТОВ "ЗАРС" (замовником) і ПП "Артферрум" (підрядником) було укладено договір підряду № 1/09, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) зобов'язується за рахунок замовника, власними чи залученими силами на свій ризик відповідно до цього договору, проектної документації, наданої замовником, державних будівельних норм і правил та інших положень діючого законодавства України виконати комплекс робіт за адресою об'єкта будівництва: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, Італійський бульвар, 1, а саме - виготовлення і монтаж металевих балконних огороджень, вказаних в специфікаціях до цього договору. Виконання робіт за цим договором проводиться підрядником поетапно з власного матеріалу і власним обладнанням.
Пунктом 2.2. договору визначено, що вартість кожного етапу робіт встановлюється сторонами в специфікаціях до цього договору.
У специфікації № 1 сторонами погоджено виконання робіт на суму 1 692 062,93 грн, у специфікації № 2 на 1 337 211,33 грн, у специфікації № 3 на 719 038,98 грн, у специфікації № 4 на 402 188,18 грн, у специфікації № 5 на 683 351,44 грн, у специфікації № 6 на 4 833 852,86 грн (загальна вартість робіт) (а.с. 27-33).
Відповідно до п. 2.4. договору оплата за цим договором здійснюється поетапно в такому порядку: п. 2.4.1 - замовник оплачує 70 % вартості кожного етапу робіт авансом протягом 5-ти банківських днів з дня початку виконання підрядником робіт за кожним етапом. п. 2.4.2 - інші 30% вартості кожного етапу робіт оплачуються замовником протягом 10 - ти банківських днів з дня прийняття усіх виконаних робіт по такому етапу і підписання сторонами відповідного акту (актів) виконаних робіт (ф.КБ-2в).
Згідно з п. 4.1.10 договору підрядник зобов'язується впродовж трьох днів після завершення робіт скласти та подати на затвердження і підписання замовником акт виконаних робіт.
Пунктом 4.2.3 договору визначено, що акт виконаних робіт готовить підрядник і передає для підписання уповноваженим представникам замовника. Уповноважені представники замовника протягом 5-ти робочих днів перевіряють достовірність акту і підписують його в частині фактично виконаних об'ємів робіт.
За п. 4.2.4 договору замовник зобов'язується прийняти в установленому договором порядку і оплатити фактично виконані роботи.
Приймання-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту приймання виконаних робіт впродовж 5 робочих днів з дня завершення виконання робіт, про що підрядчик письмово інформує замовника (п. 7.1. договору).
Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Згідно з ст. 236 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України).
Частиною 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не було надано належних доказів, що підтверджують виконання останнім робіт на суму 402 188, 19 грн та направлення на адресу відповідача і підписання ним довідки та акта приймання - виконаних будівельних робіт за 2017 рік. Однак, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків без з'ясування всіх обставин справи та дотримання вимог ст. 86 ГПК України (в редакції з 15.12.2017). Судом апеляційної інстанції не було належним чином досліджено всі наявні в матеріалах справи докази, зокрема, акт № 1 від 04.09.2017, акт № 2 від 05.09.2017, лист № 69 від 04.09.2017, який був адресований відповідачу та отриманий Андрющенком С.С. - 04.09.2017, лист № 85 від 22.09.2017 - отриманий 22.09.2017 Андрющенком С.С., накладні експрес - доставки Меркурій (а.с. 62, 65). Таким чином, апеляційним судом не було належним чином досліджено факт виконання позивачем робіт на суму 402 188, 19 грн, надсилання позивачем відповідачу акту приймання - виконаних будівельних робіт за 2017 рік на суму 402 188, 19 грн чи відсутність такого надсилання, а отже і виникнення за таким актом прав та обов'язків у сторін.
Відповідно до ст. 7 ГПК України (в редакції з 15.12.2017) правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог норм процесуального права щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки постанова апеляційного суду не відповідає вимогам ч. 5 ст. 236 ГПК України, то вона підлягає скасуванню.
Водночас, не може бути залишене в силі і рішення місцевого суду, оскільки, місцевий суд, посилаючись на договір, платіжні доручення, акти виконаних робіт, листи позивача, розрахунок заборгованості, як на підставу задоволення цього позову, не надав їм належної оцінки. Не встановив яким саме актом підтверджується виконання позивачем робіт на спірну суму, чи дотримався позивач умов договору та вимог законодавства щодо надіслання такого акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт позивачу, чи не відмовлявся відповідач від прийняття цих робіт, а отже чи виник у відповідача обов'язок з оплатити 402 188,19 грн.
За таких обставин рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суду слід врахувати наведене, належним чином дослідити наявні в матеріалах справи доказах, зокрема, договір № 1/09 від 18.09.2015, акт приймання-виконаних будівельних робіт за 2017 рік, акти № 1 від 04.09.2017, № 2 від 05.09.2017, листи № 69 від 04.09.2017, № 85 від 22.09.2017, накладні експрес - доставки Меркурій (а.с. 62, 65), належним чином з'ясувати чи виконувалися позивачем роботи за договором на суму 402 188,19 грн, чи направлявся позивачем відповідачу акт приймання-виконаних будівельних робіт за 2017 рік, та наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача 402 188,19 грн.
Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу приватного підприємства "Артферрум" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року у справі за № 916/2726/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді О. Баранець
І. Ткач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2018 |
Оприлюднено | 01.06.2018 |
Номер документу | 74346025 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Стратієнко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні