Рішення

від 30.05.2018 по справі 581/112/18

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/112/18

Провадження № 2/581/84/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2018 року селище ОСОБА_1

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець до ОСОБА_3

про стягнення майнової шкоди, завданої самовільним захопленням земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

20 лютого 2018 року СВК Колядинець звернулося до суду з позовом, який мотивує наступними обставинами.

15 січня 2007 року між ОСОБА_5 та СВК Колядинець строком на 15 років було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,330 га, з яких рілля 2,748 га, 0,424 га сінокоси, 0,158 га пасовища, з наступною його реєстрацією 9 серпня 2007 року у Липоводолинському районному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК .

15 січня 2007 року між ОСОБА_6 та СВК Колядинець строком на 15 років було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,099 га, з яких рілля 2,737 га, 0,158 га сінокоси, 0,205 га пасовища, з наступною його реєстрацією 7 липня 2007 року у Липоводолинському районному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК .

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 померли, проте дія договорів оренди не припинилася. У червні 2017 року СВК Колядинець виявило, що вказані земельні ділянки, зокрема, площею 2,737 га (кадастровий № 5923282600:01:001:0021, яка належала ОСОБА_6І.) та 2,748 га (кадастровий № 5923282600:01:001:0020, яка належала ОСОБА_5М.) самовільно зайняті та обробляються жителькою с. Колядинець ОСОБА_3

Правління кооперативу неодноразово зверталося до ОСОБА_3 з метою припинення протиправних дій, на що постійно отримувало відмови з тих підстав, що вона є власником зазначених ділянок і має право на вільний розсуд розпоряджатися нею.

За заявою представника СВК Колядинець Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області проводилася перевірка, якою встановлено, що у 2016 році відповідач прийняла спадщину, що відкрилася після смерті орендодавців та на підставі рішення Липоводолинського районного суду від 10 травня 2016 року набула право власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Проте, всупереч вимогам закону та умов договору ОСОБА_3 не повідомила СВК Колядинець про те, що вона прийняла спадщину та успадкувала землю, яка перебуває в оренді кооперативу.

Оскільки ОСОБА_3, самовільно захопивши, обробляла земельні ділянки, які на законних підставах знаходяться в оренді СВК Колядинець , позивач вважає, що такими діями кооперативу завдано майнових збитків, які полягають у наступному.

Загальна площа самозахоплених земельних ділянок ріллі складає 5,485 га, які СВК Колядинець у 2017 році засіяло насінням соняшнику сорту НК БРІО . Згідно з довідкою-розрахунком, шляхом знищенням посівів позивачу були нанесені збитки у розмірі 53851 грн. 73 коп., а дохід від урожаю, який кооператив міг би отримати (упущена вигода) становить 84071 грн., тому завдані збитки становлять 137922 грн. 73 коп., які і просить стягнути на свою користь позивач.

У своєму відзиві відповідач ОСОБА_3 позов не визнала. Вказала, що про наявність укладених між ОСОБА_6 та СВК Колядинець договорів оренди дізналася лише після отримання позовної заяви, оскільки успадковані нею земельні ділянки до цього часу оброблялися ОСОБА_7 Зазначила, що перед початком обробітку земельних ділянок вони не були зорані та не були засіяні соняшником і позивач таких доказів не надав, так як і не надав відомостей про звернення до неї про припинення з її сторони протиправних дій, оскільки до неї ніхто не звертався. Вважає, що розрахунок розміру завданих використанням земельної ділянки збитків повинен обраховуватися за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 та у відповідності з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 № 284. Надані позивачем дані бухгалтерського обліку та звітності самі по собі, без актів витрат посівного матеріалу соняшнику, доказів нарахування заробітної плати працівникам за виконання певного обсягу робіт, придбання та витрат паливно-мастильних матеріалів, не можуть бути доказом завданих збитків. Посилається на те, що для доведення обов'язку відшкодування шкоди необхідно довести протиправну поведінку відповідача, заподіяну шкоду, причинний зв'язок між протипрвною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вини, проте, усіх складових позивачем не доведено.

У судовому засіданні представник позивача підримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Вказав, що надав достатньо доказів для доведення самого факту заподіяння відповідачем збитків та їх розміру.

Відповідач у судовому засіданні вказала, що власники успадкованих нею земельних ділянок померли ще у 2007 та 2008 р. і про те, що спірні ділянки перебували в оренді позивача вона не знала, оскільки ці земельні ділянки оброблялися ОСОБА_7 Спадщину після їхньої смерті вона оформила лише у 2016 році, орендної плати жодного разу від кооперативу не отримувала. Весною 2017 року, після виділення належних їй земельних ділянок на місцевості, які на той час нічим не були засіяні, вона вирішила їх обробляти самостійно та звернулася до того ж ОСОБА_7, який зорав ці земельні ділянки. Після цього земельні ділянки були засіяні гречкою, потім вона зібрала урожай. Сільськогосподарську техніку для обробітку землі вона винаймала. Просила відмовити у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала викладену у письмовому відзиві на позовну заяву позицію та просила відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

17 вересня 2004 року ОСОБА_8 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку (серії СМ №047285) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,330 га, що розташована на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 20).

23 липня 2005 року ОСОБА_9 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (серії СМ №047528) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,099 га, з яких 2,737 га рілля, що розташована на території Колядинецької сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 12, 13).

15 січня 2007 року між СВК Колядинець та ОСОБА_9 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, остання строком на 15 років надала в оренду належну їй земельну ділянку, загальною площею 3,099 га, з яких: 2,737 га рілля, 0,158 га сінокоси, 0,205 га пасовища. 7 липня 2007 року вказаний договір був зареєстрований Липоводолинським районним відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК за реєстровим № 040763104616 (а.с. 8 -11).

15 січня 2007 року між договірними сторонами підписано акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а 7 липня 2007 року - акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду (а.с.14).

15 січня 2007 року між СВК Колядинець та ОСОБА_8 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, останній строком на 15 років надав в оренду належну йому земельну ділянку, загальною площею 3,330 га, з яких: 2,748 га рілля, 0,424 га сінокоси, 0,158 га пасовища. 9 серпня 2007 року вказаний договір був зареєстрований Липоводолинським районним відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК за реєстровим №040763104869 (а.с. 16-19).

15 січня 2007 року між договірними сторонами підписано акт визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), а 9 серпня 2007 року - акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду (а.с.21).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 травня 2016 року, із виправленою ухвалою цього ж суду опискою від 3 серпня 2016 року, за ОСОБА_3 в порядку спадкування визнано право власності на розташовані на території Колядинецької сільської ради Липоволинського району Сумської області земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:

після смерті ОСОБА_8, пощею 2,7483 га (рілля, кадастровий №5923282600:01:001:0020), 0,4241 га (сіножаті, кадастровий №5923282600:01:001:0114), 0,1575 га (пасовища, кадастровий № 5923282600:01:001:0121);

після смерті ОСОБА_9, пощею 2,7365 га (рілля, кадастровий №5923282600:01:001:0021), 0,2052 га (сіножаті, кадастровий №5923282600:01:001:0113), 0,1576 га (пасовища, кадастровий № 5923282600:01:001:0122) (а.с. 69-71).

31 серпня 2016 року ОСОБА_3 зареєструвала право власноті на вказані земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 72-76).

27 листопада 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Сумській області провело перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за наслідком якої складено актом, у якому встановлено, що станом на час проведення перевірки ОСОБА_3 обробляє належні їй земельні ділянки, площею 2,737 га (кадастровий №5923282600:01:001:0021), площею 2,748 га (кадастровий №5923282600:01:001:0020) (а.с. 46-48).

У довідці-розрахунку СВК Колядинець без дати та номеру зазначено такі відомості.

У 2017 році затрати на вирощування 600 га соняшнику становили 5890969 грн., з яких посівний матеріал - 1702771 грн., ПММ - 243545 грн., оплата праці - 254560 грн., мінеральні добрива, ядохімікати - 2634133грн., транспортні послуги - 37110 грн., послуги оприскувача - 102780 грн., послуги комбайна - 338750 грн., десикація - 76200 грн., десикант - 501120 грн., валовий збір - 16900 ц, урожайність - 28,2 ц/га. Затрати на вирощування одного гектара соняшника становлять 9818 грн.

Для розрахунку упущеної вигоди у розмірі 84071 грн. зазначено, що урожайність соняшника - 28,2 ц/га, валовий збір втрачений становить - 15 т 468 кг, ціна 1 т соняшника - 10700 грн., виручка з ПДВ - 165508 грн., виручка без ПДВ - 137923 грн., затрати 5,485 га х 9818,00 грн. = 53852 грн. (а.с. 23-24).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави для відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Факт обробітку належної ОСОБА_3 земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача, встановлено в суді належними письмовими доказами, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства та не заперечувався самою відповідачкою.

Однак, позивач, який має на меті відшкодування збитків у вигляді втрат, яких він зазнав у зв'язку зі знищенням посівів, та упущеної (втраченої) вигоди, повинен довести, що ці земельні ділянки дійсно були засіяні насінням соняшнику вказаного сорту, та що він дійсно гарантовано отримав би відповідну вигоду у разі, якщо б посіви не було знищено іншою особою.

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування вказаних збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправність поведінки відповідача, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним певного зобов'язання; дійсна наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками - останні мають бути наслідком саме даного порушення, а не інших обставин; вина заподіювача збитків).

Пунктами 1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 № 284 (зі змінами), передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, зокрема заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники вказаних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до п. 4 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за відповідною формулою.

Згідно з п. 7 вказаної Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року № 1619.

Таким чином, зазначені нормативно-правові акти визначають склад комісій, які уповноважені здійснювати обрахунок завданої самовільним захопленням земельних ділянок шкоди, порядок та основні показники для такого розрахунку.

Надана позивачем копія довідки-розрахунку (а.с. 23-24), яка не містить ні дати, ні номеру, та включає в себе загальну інформацію про затрати кооперативу на обробіток масиву землі, площею 600 га, у розмірі 5890969 грн., із якого визначено середні затрати на один гектар та помножено на загальну площу належної відповідачу ріллі, а також саме посилання у цій довідці на марку насіння соняшника, яким було засіяно ці землі, та аналогічний самостійний обрахунок втраченої можливості виростити та продати врожай соняшника, яку оцінено у 84071 грн., не є належними доказами у розумінні ст. 77 ЦПК України. Крім того, незрозумілим є включення позивачем до розрахунку вартості посівних робіт та посівного матеріалу послуг десикації та десиканту, які використуваються при переджнивному підсушуванні рослин з метою прискорення достигання, та послуг комбайну, який використувається для збору врожаю.

Таким чином, позивачем не доведена обґрунтованість заявлених вимог, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Сільськогосподарський виробничий кооператив Колядинець ; вул.Щастя,23, с.Колядинець, Липоводолинський район, Сумська область; ЄДРПОУ: 31622896.

Відповідач: ОСОБА_3; вул.Щастя,30, с.Колядинець, Липоводолинський район, Сумська область; РНОКПП: НОМЕР_1.

Суддя Д. В. Сізов