Постанова

від 31.07.2018 по справі 581/112/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м.Суми

Справа №581/112/18

Номер провадження 22-ц/788/1297/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

сторони:

позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив Колядинець ,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року, ухвалене у складі судді Сізова Д.В. в приміщенні Липоводолинського районного суду Сумської області, повний текст рішення складено 31 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У лютому 2018 року Сільськогосподарський виробничий кооператив Колядинець (далі СВК Колядинець ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 53 851 грн. 73 коп. та упущену вигоду, що становить 84 071 грн. 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за договорами оренди від 15 січня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали в оренду кооперативу належні їм на праві власності земельні ділянки строком на 15 років. Після їх смерті, право власності на вказані земельні ділянки в порядку спадкування набула ОСОБА_1 У червні 2016 року посадовими особами СВК Колядинець було виявлено, що земельні ділянки, які орендує кооператив, самовільно зайняті та обробляються ОСОБА_1 Діями відповідача спричинено значних матеріальних збитків СВК Колядинець . Зокрема, нею знищено посів соняшнику під назвою НК БРІО , загальною площею 5,485 га, та СВК Колядинець не отримані реальні доходи від обробітку самозахопленої землі.

Рішенням Липоволодинського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року у задоволенні позову СВК Колядинець відмовлено.

В апеляційній скарзі СВК Колядинець , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

У доводах апеляційної скарги вказує на те, що судом безпідставно не взято до уваги факт визнання самовільного захоплення земельної ділянки відповідачем, а надана ним довідка є належним доказом понесених кооперативом витрат при обробітку землі та доходів, які планувалося отримати від продажу врожаю. Зазначає, що норми матеріального права не встановлюють обов'язку підтверджувати вимоги щодо розміру спричиненої самовільним захопленням земельної ділянки шкоди, виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ від 25 липня 2007 року №963. Посилається також на неправдивість доводів відповідача про обробіток спірної земельної ділянки ОСОБА_4 та щодо виділення земельної ділянки в натурі.

ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на законність на обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить його залишити без змін, а скаргу без задоволення. При цьому вказує на те, що матеріли справи не містять доказів того, що спірні земельні ділянки позивачем були засіяні соняшником та розміру завданих збитків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника СВК Колядинець ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу, відповідача ОСОБА_1, яка заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт обробітку ОСОБА_1 земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача підтверджується зібраними по справі доказами та нею не заперечується. Однак, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження понесення ним внаслідок такого використання збитків та не обґрунтовано їх розмір.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2007 року між СВК Колядинець та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, остання строком на 15 років надала в оренду належну їй земельну ділянку, загальною площею 3,099 га, з яких: 2,737 га рілля, 0,158 га сінокоси, 0,205 га пасовища. 7 липня 2007 року вказаний договір був зареєстрований Липоводолинським районним відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК за реєстровим № 040763104616 (а.с. 8 -11).

Того ж дня, між СВК Колядинець та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, останній строком на 15 років надав в оренду належну йому земельну ділянку, загальною площею 3,330 га, з яких: 2,748 га рілля, 0,424 га сінокоси, 0,158 га пасовища. 9 серпня 2007 року вказаний договір був зареєстрований Липоводолинським районним відділенням Сумської регіональної філії ДП Центр ДЗК за реєстровим №040763104869 (а.с. 16-19).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 травня 2016 року, за ОСОБА_1 в порядку спадкування визнано право власності на розташовані на території Колядинецької сільської ради Липоволинського району Сумської області земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: після смерті ОСОБА_2, пощею 2,7483 га (рілля, кадастровий №5923282600:01:001:0020), 0,4241 га (сіножаті, кадастровий №5923282600:01:001:0114), 0,1575 га (пасовища, кадастровий № 5923282600:01:001:0121); після смерті ОСОБА_3, пощею 2,7365 га (рілля, кадастровий №5923282600:01:001:0021), 0,2052 га (сіножаті, кадастровий №5923282600:01:001:0113), 0,1576 га (пасовища, кадастровий № 5923282600:01:001:0122) (а.с. 69-71).

31 серпня 2016 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на вказані земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 72-76).

За результатами проведеної 27 листопада 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки встановлено, що станом на час проведення перевірки ОСОБА_1 обробляє належні їй земельні ділянки, площею 2,737 га (кадастровий №5923282600:01:001:0021), площею 2,748 га (кадастровий №5923282600:01:001:0020) (а.с. 46-48).

В підтвердження своїх вимог позивачем надано суду довідку-розрахунок в якій зазначено, що внаслідок порушення умов договору оренди, ОСОБА_1 завдала значних збитків, які полягають в наступному: на полі на якому знаходяться вказані земельні ділянки у 2017 року висіяне насіння соняшнику НК БРІО. У 2017 році затрати на вирощування 600 га соняшнику становили 5 890 969 грн., з яких посівний матеріал - 1 702 771 грн., ПММ - 243 545 грн., оплата праці - 254 560 грн., мінеральні добрива, ядохімікати - 2 634 133 грн., транспортні послуги - 37 110 грн., послуги оприскувача - 102 780 грн., послуги комбайна - 338 750 грн., десикація - 76 200 грн., десикант - 501 120 грн. Затрати на вирощування одного гектара соняшника становлять 9 818 грн., отже загальна сума збитків становить 53 852 грн. 00 коп. (5,485 га х 9818,00 грн.). При розрахунку суми упущеної вигоди, на загальну суму 84 071 грн. 00 коп., позивач виходив з наступного : урожайність соняшника - 28,2 ц/га, валовий збір втрачений становить - 15 т 468 кг, ціна 1 т соняшника - 10700 грн., виручка з ПДВ - 165508 грн., виручка без ПДВ - 137923 грн. (а. с. 23-24)

За змістом статей 15, 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, визначені статтею 1166 ЦК України. Зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, нормами Земельного кодексу України.

Згідно зі статтею 211 ЗК України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

СВК Колядинець не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки весною 2017 року були засіяні насінням соняшнику. Відповідач в свою чергу заперечує факт використання належних їй на праві власності земельних ділянок позивачем, та стверджує, що земельні ділянки не були засіяні, коли вона почала самостійно їх обробляти.

Судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги надану позивачем довідку-розрахунок. Зокрема, вказані в довідці дані щодо понесених позивачем витрат на посівні матеріали, паливно-мастильні матеріали, оплату праці, мінеральні добрива та ядохімікати, транспортні послуги тощо, не підтверджені даними бухгалтерського обліку та звітності. Крім того, позивач вказує, що співробітниками кооперативу виявлено знищення ОСОБА_1 посівів соняшнику ще в червні 2017 року, однак в розрахунок заборгованості за завданими йому збитками були включені витрати на послуги комбайну, десикацію та десикант, які фактично на той час ним ще понесені не були.

Слід зазнати також, що про самовільне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок позивач дізнався ще в червні 2017 року, проте до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з приводу приведення перевірки та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності звернувся лише 18 жовтня 2017 року (а. с. 25), що унеможливило проведення обстеження земельних ділянок та визначення розміру завданих йому збитків.

Крім того, СВК Колядинець не надало жодних доказів можливості отримання реальних доходів. Натомість надав лише розраховані за середніми статистичними показниками уявні розрахунки бажаних, але не реальних доходів, які начебто міг би отримати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона дійсно в 2017 році використовувала належні їй в порядку спадкування земельні ділянки. Але про те, що земельні ділянки перебувають в оренді позивача вона не знала, так як вони оброблялись іншою особою - мешканцем с. Колядинець ОСОБА_4 Після того, як СВК Колядинець пред'явило їй претензії з приводу обробітку земельних ділянок, вона їх з 2018 року не використовує.

Таким чином, оскільки в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження спричинення СВК Колядинець діями відповідача по використанню належних їй на праві власності земельних ділянок під час дії договорів оренди від 15 січня 2007 року, збитків та їх розміру, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Враховуючи, що ціна позову складає 137 922 грн. 73 коп., дана справа є малозначною, а тому касаційному оскарженню відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колядинець залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 травня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2018 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.Ю. Кононенко

ОСОБА_6