Рішення

від 17.09.2010 по справі 2-540/2010

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-540/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17.09.2010 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Тетеревятникова А.П., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення порушеного права та зобов'язання здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення порушеного права на отримання надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов'язанні нарахувати і виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за період з 27 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по день звернення з позовом до суду, відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично отриманих сум за вказаний період.

Її позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, як громадянка України, якій на день закінчення Другої світової війни, саме 02 вересня 1945 року, було менше 18 років, вона являється дитиною війни.

Відповідно до ст. 6 цього Закону, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, вона отримала право на державну соціальну допомогу у вигляді підвищення (надбавки) до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Але за період дії цього Закону, з 01 січня 2006 року надбавку до пенсії у визначеному розмірі вона не отримувала, у зв'язку з чим звернулася до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі з заявою про нарахування та виплату їй неотриманої надбавки до пенсії за період часу з 01 січня 2006 року і по теперішній час.

Відповідач у нарахуванні та виплаті надбавки до пенсії як дитині війни їй відмовив, посилаючись на те, що нарахування та виплата надбавки у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за минулий час законодавчо не була врегульована, а при нарахуванні надбавки до пенсії дітям війни (починаючи з 22 травня 2008 року і по теперішній час) управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі керується п. 8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян , згідно з якою щомісячне підвищення до пенсії дітям війни проводиться в таких розмірах: з 22 травня - 48,10 гривень, з 01 липня - 48,2 гривні та з 01 жовтня 2008 року і далі - 49,8 гривень.

Вказані вище розміри надбавки до пенсії є меншими, ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка в період часу з травня до грудня 2008 року становила від 482 гривень до 498 гривень, а в 2009 році - 498 гривень, тобто щомісячний розмір надбавки до пенсії мав становити від 144,30 гривень до 149,30 гривень, а не ту щомісячну суму надбавки, яку вона фактично отримує.

Крім цього, відповідач вважає, що за період часу до 28 травня 2008 року, коли була прийнята постанова Кабінету Міністрів України №530, вона взагалі не має права на отримання надбавки до пенсії.

Відмову відповідача у нарахуванні та виплаті їй надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком вона вважає неправомірною і такою, що порушує її право на отримання державної соціальної підтримки у вигляді надбавки до пенсії у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Вона вважає, що має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, потім з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, а далі з 01 січня 2009 року і по теперішній час, виходячи з наступних правових підстав.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V, було призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України про Державний бюджет України на 2007 рік .

Статтею 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік про призупинення дії ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни на 2007 рік визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України зміст ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, у зв'язку з чим дітям війни виплата підвищення до пенсії передбачена у розмірі надбавки встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Вказані вище рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими. Крім цього, ці рішення мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними.

Слідуючи ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У межах трирічного строку позовної давності за період часу з 30 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни зобов'язаний нарахувати та виплатити їй заборгованість по виплаті надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Окрім цього, зважаючи на те, що відповідач не в повному розмірі виплачував надбавку до пенсії в 2008, в 2009 та поточному 2010 роках, то за цей час він також повинен зробити перерахунок та виплатити заборгованість у вигляді різниці між надбавкою до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та фактично виплаченою за минулий час надбавкою.

Відповідно до вимог ст.. 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто цей розмір складав 498 гривень. Зміни до ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у 2009 році не вносилися, а тому виплата надбавки до пенсії за 2009 та 2010 рік (на час звернення з позовом до суду 30 серпня 2010 року) має виплачуватись відповідачем також у розмірі, що складає 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №430 від 28 травня 2008 року Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян щодо виплати надбавки до пенсії у розмірах, вказаних в названій постанові з 22 травня 2008 року - 48,10 гривень, з 01 липня - 48,2 гривні та з 01 жовтня 2008 року і далі - 49,8 гривень, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та Конституції України.

Постанова Кабінету Міністрів України №430 від 28 травня 2008 року є підзаконним актом і не відповідає ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , тобто видана в порушення ст.. 8 Конституції України, у якій зазначено принципи верховенства права. Відповідно до п.4 ст. 8 ЦПК України, у разі невідповідності правового акта Закону України суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу. Положення вказаної Постанови Кабінету Міністрів України №430 від 28 травня 2008 року протирічать також рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп.

Крім того, ст.. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік, Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Тобто, було встановлено в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, тоді як розмір соціальних виплат згідно із Законом України Про соціальний захист дітей війни залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому розміри надбавки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, на які посилається відповідач у своїй відмові, не можуть застосовуватись до дітей війни.

Необґрунтованою вона вважає відмову позивача і в частині виплати їй щомісячної надбавки до пенсії у розмірах 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з посиланням на частину 3 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій і що для розрахунку розмірів пенсій або підвищень за іншими Законами України цей мінімальний розмір не застосовується.

Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ст.. 78 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тому при обчисленні розміру надбавки до пенсії, передбаченої ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі Про Державний бюджет України на відповідний рік і з якого і визначається мінімальна пенсія за віком.

У своїй письмовій заяві позивачка просила суд розглянути справу без її присутності у судовому засіданні, на задоволенні позову наполягає.

Представник управління ПФУ в Томаківському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з'явися, у своїй письмовій заяві просив суд розглянути справу без його присутності. Крім того, надав суду письмові заперечення проти позовних вимог зі змісту яких вбачається, що позивачка перебуваючи на обліку в управлінні ПФУ у Томаківському районі, отримує пенсію за віком з 12 серпня 1990 року, перераховану відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Підвищення позивачу призначено згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 28 грудня 2007 року) та виплачувалося з 01 січня 2008 року в сумі 47 гривень, з 01 квітня 2008 року - 48 гривень 10 копійок, з 01 липня 2008 року - 48 гривень 20 копійок, а з 01 жовтня 2008 року в сумі 49 гривень 80 копійок.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 01 січня 2008 року) підвищення до пенсії передбачено у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком без визначення величини мінімальної пенсії за віком. Однак, у вказаному нормативно-правовому акті не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус діти війни. Мінімальний розмір пенсії за віком визначено ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначаються виключно цим Законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником яких є Державне казначейство України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, а реалізація нормативних приписів пенсійних програм здійснюється за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел, відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Тому управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі в частині виплати зобов'язань підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» не є належним відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, суд дійшов наступного висновку.

Позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Томаківському районі і з 12 серпня 1990 року отримує пенсію за віком.

На день закінчення Другої світової війни, а саме 02 вересня 1945 року, їй було менше 18 років, а тому згідно ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, вона має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Положенням п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489 - V Про Державний бюджет України на 2007 рік , було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни виплачуєтсья особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Контитуційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнанні неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік щодо зупинення дії на 2007 рік ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Водночас згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, із 01 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V Про Державний бюджет України на 2007 рік .

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення знову почали діяти положення ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , тобто з часу прийняття цього Рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до Закону України Про соціальний захист дітей війни та ст. 6 цього Закону передбачено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України , а з 22 травня 2008 року положення ст.. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року №2195-VI, поновило свою дію.

Статтею 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, а в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України Про соціальний захист дітей війни залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії, відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове Державне пенсійне страхування» від 0 9 липня 2003 року N 1058-IV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Управління Пенсійного фонду Україниу Томаківському районі як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, суд вважає не приймати до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено за липень 2007 року в сумі 406 гривень, а з жовтня 2007 року в сумі 411 гривень. Відповідно позивач повинен був отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму з 09 липня по грудень включно 2007 року.

Законом України „Про Державн6ий бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 01 січня - 470 гривень; з 01 квітня - 481 гривня; з 01 липня - 482 гривні; з 01 жовтня - 498 гривень. Відповідно позивач повинен був отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків від прожиткового мінімуму з 22 травня по грудень включно 2008 року.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом України „Про Державн6ий бюджет України на 2009 рік» з 01 січня у розмірі 498 гривень, а з 01 листопада у розмірі 573 гривні.

У поточному 2010 році відповідач також повинен провести перерахунок та виплачувати, відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком враховуючи встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність відповідною нормою Закону України Про Державний бюджет України на 2010 рік .

Тому при обчисленні розміру підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі Про Державний бюджет України на відповідний рік і з якого і визначається мінімальна пенсія за віком.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214-215 ЦПК України, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, ст.. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18 листопада 2004 року, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення порушеного права та зобов'язання здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії дитині війни - задовольнити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1, підвищення до пенсії як дитині війни за період з 27 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 17 вересня 2010 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з урахуванням фактично отриманих сум за вказаний вище період часу.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Томаківському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 сплачені по справі судові витрати загальною сумою 45 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_2