Постанова

від 22.05.2018 по справі 643/8394/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Харків

Справа № 643/8394/13-ц

Провадження № 22ц/790/1868/18

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - Бровченко І.О.,

суддів -Хорошевського О.М., Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Афоніна К.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Пакс - адвоката ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Розвитку до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Пакс , ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-виробниче підприємство Адамант про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Заявник звернулася до суду з заявою в якій просить замінити сторону виконавчого провадження стягувача - публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 банк розвитку на правонаступника стягувача ОСОБА_4

Мотивує вимоги тим, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 03 вересня 2013 року стягнуто солідарно з ТОВ ТВП ПАКС та ОСОБА_3 на користь ПАТ ОСОБА_2 банк розвитку заборгованість за кредитним договором № MKLVU.12369.006 від 14 жовтня 2011 року у розмірі 4184342, 66 грн., звернуто стягнення на предмет застави - стаціонарну машину LD 2006S2, що належить на праві власності ТОВ ТВП Адамант , шляхом реалізації заставного майна переданого ПАТ ВБР в заставу згідно договору застави № ZXD029500.12527.002 від 14 жовтня 2011 року. На виконання зазначеного рішення видано виконавчі листи №643/8394/13-ц від 07 жовтня 2013 року. На теперішній час у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження щодо виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2013 року. На сьогоднішній день триває процедура ліквідації ПАТ ОСОБА_2 банк розвитку . 10 травня 2017 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було проведено відкриті торги з продажу права вимоги за кредитним договором № MKLVU.12369.006 від 14.10.2011 року. Переможцем аукціону стало ТОВ ФК Некстджен Фінанс . 31.05.2017 року між ТОВ ФК Некстджен Фінанс та ОСОБА_4, був укладений Договір про відступлення права вимоги №350-К, шляхом відступлення прав вимоги за Кредитним договором № MKLVU.12369.006 від 14.10.2011 року та договором застави № ZXD029500.12527.002 від 14.10.2011 року.

Представник ОСОБА_4 в судове засідання з'явився, заявлені вимоги підтримав.

Представник ТОВ ТВП ПАКС в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення в яких проти задоволення заяви заперечував, зазначив, що заявником не додано доказів про те, що ПАТ ВБР вибув як сторона у зобов'язанні і те що, ОСОБА_4 є правонаступником та посилався на недійсність договору про відступлення права вимоги.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року заяву задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження стягувача у зведеному виконавчому провадженні, відкритому за виконавчими листами Московського районного суду м.Харкова № 643/8394/13-ц з ПАТ ОСОБА_2 банк розвитку на правонаступника стягувача ОСОБА_4

В апеляційній скарзі представник ТОВ НВП Пакс - ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені заяви ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що договір про відступлення прав вимоги є недійсним, оскільки ОСОБА_4 не є фінансовою установою та не має відповідної ліцензії на здійснення факторингових операцій. Заявник не надала суду докази щодо сплати ТОВ ФК Некстджен Фінанс 3600000 грн. відповідно до умов договору про відступлення прав вимоги. При ухвалені судового рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги ст. 36 Закону України про виконавче провадження .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених ОСОБА_4 вимог.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

За правилами ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.09.2013 року по справі № 643/8394/13-ц задоволено позов ПАТ ОСОБА_2 банк розвитку до ТОВ ТВП Пакс , ТОВ ТВП Адамант та ОСОБА_3 та стягнуто солідарно з ТОВ ТВП Пакс та ОСОБА_3 на користь ПАТ ОСОБА_2 банк розвитку заборгованість за кредитним договором № MKLVU.12369.006 від 14 жовтня 2011 року у загальному розмірі 4184342,66 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MKLVU.12369.006 від 14 жовтня 2011 року у розмірі 4184342,66 грн., звернуто стягнення на предмет застави - стаціонарну машину LD 2006S2 під інв. № 19, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробниче підприємство Адамант шляхом реалізації заставного майна переданого ПАТ ВБР в заставу згідно договору застави № ZXD029500.12527.002 від 14 жовтня 2011 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

07 жовтня 2013 року на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2013 року судом було видано виконавчі листи.

29 травня 2017 року між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ ФК Некстджен Фінанс був укладений Договір про відступлення права вимоги №20, шляхом відступлення прав вимоги за Кредитним договором № MKLVU.12369.006 від 14 жовтня 2011 року, договором іпотеки № ZXR039523.12369.007 від 14 жовтня 2011 року, договором застави № ZXD029500.12527.002 від 14 жовтня 2011 року.

31 травня 2017 року між ТОВ ФК Некстджен Фінанс та ОСОБА_4 був укладений договір про відступлення права вимоги №350-К згідно якого ОСОБА_4 набула права вимоги первісного кредитора за вищезазначеними договорами.

Згідно ч.1 ст. 378 ЦПК України, в редакції на час ухвалення судового рішення, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналогічні вимоги містить ст. 442 ЦПК України.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов'язків, що особисто не пов'язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Під правонаступництвом у виконавчому проваджені необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Так, підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Таким чином, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження.

Стосовно доводів апеляційної скарги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги колегія суддів зазначає наступне.

Розділ І книги п'ятої ЦК України регулює загальні положення про зобов'язання, зокрема положення щодо сторін у зобов'язанні.

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Діючим законодавством України не встановлено обмеження на відступлення права вимоги за кредитним договором та похідними договорами забезпечення на користь фізичної особи.

Прийняття коштів у рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором не належить до банківських операцій чи інших фінансових послуг у розумінні ст. 47 Закону України Про банки та банківську діяльність . Відтак, не вимагається отримання ліцензії для здійснення діяльності щодо отримання коштів від позичальника у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та не обмежується у зв'язку з цим коло осіб, які мають право вчиняти такі дії.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

З урахуванням вищезазначеного, правові підстави вважати договір про відступлення права вимоги недійсним відсутні. Матеріали справи не містять доказів, що ТОВ НВП Пакс зверталось до суду з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та останній судовим рішенням визнано недійсним.

Посилання в апеляційній скарзі на вимоги ст. 36 Закону України Про іпотеку є безпідставним, оскільки згідно рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2013 року звернуто стягнення на рухоме майно згідно договору застави № ZXD029500.12527.002 укладеним між ПАТ ВБР та ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Адамант , а не предмет іпотеки. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року у справі № 643/8394/13-ц замінено сторону виконавчого провадження стягувача у зведеному виконавчому провадженні, відкритими за виконавчими листами Московського районного суду м. Харкова № 643/8394/13-ц з ПАТ ОСОБА_2 банк розвитку на правонаступника стягувача ОСОБА_4 Питання щодо заміни сторони виконавчого провадження з приводу звернення стягнення на нерухоме майно не було предметом розгляду суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не перевірив виконання ОСОБА_4 умов договору відступлення права вимоги щодо перерахування грошових коштів, не є підставою для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до пунктів 2,5 договору № 350-К про відступлення прав вимоги від 31 травня 2017 року, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами. Новий кредитор підтвердив, що в момент укладання цього договору отримав від первісного кредитора усі наявні документи, що підтверджують права вимоги до боржників.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство Пакс - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді -