Ухвала

від 30.05.2018 по справі 817/549/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/549/18

УХВАЛА

"30" травня 2018 р. м. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Капустинський М.М. , перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "18" квітня 2018 р. у справі за позовом Виробничого кооперативу "Титанн" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2018р. позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої ін6станції, Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області звернулось з апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір.

Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в апеляційній скарзі, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на зазначене, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється Законом України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов подано у лютому 2018 року та містить вимогу майнового характеру - скасування податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання позову) судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою становить 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.2 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на день подання апеляційної скарги) визначено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Сумма майнових вимог складає 110140,26грн.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 2643,00 грн. (1762грн. - в суд першої інстанції 1762 х 150%= 2643 грн. в суд апеляційної інстанції).

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: рахунок 31216206781002, найменування отримувача УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ отримувача 38035726, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Документ про сплату судового збору подається тільки в оригіналі.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Рівненській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення.

Апеляційну скаргу Головному управлінню Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без руху.

Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у Рівненській області десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Роз'яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Рівненській області, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Капустинський