Постанова

від 05.12.2018 по справі 817/549/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/1384/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

представника позивача Сиськової О.Л.,

представника відповідача Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року (рішення ухвалене у м. Рівне, судом у складі головуючого судді Зозулі Д.П., дата складання повного тексту рішення - 23.04.2018 року) у справі №817/549/18 за позовом Виробничого кооперативу "Титанн" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Виробничий кооператив "Титанн" (далі - позивач, ВК "Титанн") звернуся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23.03.2018 року, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 09.11.2017 р. № 008021401 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 107504,76 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2018року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0008021401 від 09.11.2017 в частині застосування суми штрафних (фінасових) санкцій у розмірі 107504,76 грн.

Стягнуто на користь Виробничого кооперативу "Титанн" (код ЄДРПОУ 13976688, вул. Старицького, 21-А, м. Рівне, Рівненської області, 33024) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненської області, 33023) судові витрати на суму 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначив, що у позивача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка, за результатами якої складений акт і на підставі висновків акту прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення. Перевіркою встановлено, що позивач у ході господарської діяльності допустив порушення пунктів 2.6, 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зміст яких полягає у перевищенні лімітів залишку готівки в касі підприємства на суму 25002,38 та не оприбуткуванні позивачем готівкових коштів в касу підприємства при отриманні торгової виручки на суму 11500грн. За що передбачена відповідальність визначена у ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06.1995. Окрім того, зазначає, що судом невірно дано оцінку фактичним обставинам справи щодо наявності у позивача структурного підрозділу та ведення ним електронної касової книги. Вказує, що під час проведення перевірки у позивача був відсутній жоден підрозділ, який би відповідав вимогам, що пред'являються до самостійного структурного підрозділу. При виявленні порушень позивач не надав в ході перевірки контролюючому органу жодних пояснень, доводів та доказів ведення електронних касових книг певними структурними підрозділами.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому вказує, що виявлений в ході перевірки залишок готівки у касі відповідав ліміту залишку такої готівки, встановленої відповідними наказами відповідача. Також вказав, що всі готівкові кошти оприбутковувалися в касі підприємства в день надходження коштів шляхом виписування прибуткових касових ордерів та здійснення записів у касовій книзі, яка велася у електронному вигляді у підрозділі кооперативу. За наведених обставин, просив відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зібраними у справі доказами підтверджуються обставини, щодо відсутності порушення пунктів 2.6, 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, оскільки виявлений в ході перевірки залишок готівки у касі відповідав ліміту залишку такої готівки, встановленої відповідними наказами відповідача, а всі готівкові кошти оприбутковувалися в касі підприємства в день надходження коштів шляхом виписування прибуткових касових ордерів та здійснення записів у касовій книзі, яка велася у електронному вигляді у підрозділі кооперативу.

Судом встановлено, що Виробничий кооператив "Титанн" (код ЄДРПОУ 13976688) є зареєстрованою юридичною особою, що перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Рівненській області № 1607 від 06.10.2017 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ВК "Титанн" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 06.10.2017 та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 06.10. 2017 року, результати якої оформлені актом перевірки від 23.10.2017 № 1138/17-00-14-03/13976688.

За висновками акту, перевіркою ВК "Титанн" встановлено порушення пунктів 2.6, 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, зміст яких полягає:

у перевищенні позивачем лімітів залишку готівки в касі підприємства на суму 25002,38грн;

не оприбуткуванні позивачем готівкових коштів в касу підприємства при отриманні торгової виручки на суму 11500грн. згідно пред'явлених для перевірки записів в касовій книзі, що завірені підписами касира та бухгалтера та виписками банку по операціях на розрахунковому рахунку платника встановлені факти не оприбуткування готівкових коштів у касу підприємства при отриманні торгової виручки, а саме згідно банківських виписок здано в банк через голову кооперативу Бондарука Михайла Петровича "торгову виручку" 22.07.2016 в сумі 5000,00 грн., 10.08.2016 в сумі 1500,00 грн. та 08.11.2016 в сумі 5000,00 грн., однак за даними акту перевірки вказані суми не оприбутковано в касовій книзі підприємства.

09.11.2017 на підставі висновків акту перевірки від 23.10.2017 № 1138/17-00-14-03/13976688 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008021401, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 110140 грн. 26 коп.

Позивач не погодився з вище вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Вказані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються зібраними у справі доказами.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 (далі - Положення № 637).

Відповідно до п. 1.2 Положення № 637 ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Пунктом 2.8 Положення № 637 передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно з п. 2.9 Положення № 637 готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Відповідно до розрахунку приведеного відповідачем у апеляційній скарзі та встановлених судом обставин, за порушення залишку готівки в касі підприємства відповідачем на підставі Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки від 120.06.1995року (із змінами та доповненнями) визначено оскаржуваним рішенням фінансову санкцію у розмірі 50004,76грн (25002,38грн х 2).

Приймаючи рішення про застосування до позивача обумовленої фінансової санкцій за порушення положень щодо залишку готівки в касі позивача, відповідач виходив з того, що позивачем не встановлено ліміту каси.

Позивач заперечуючи обумовлені обставини щодо відсутності встановленого ліміту каси надав суду копії наказів директора БВК фірма "Титан" (в подальшому перейменовано на ВК "Титанн"):

- № 1 від 02.01.2014, яким встановлено ліміт залишку готівки в касі БВК фірми "Титан" на підставі Розрахунку ліміту залишку готівки в касі від 02.01.2014 у розмірі 870,00 грн.

- № 1 від 02.01.2015 встановлено ліміт залишку готівки в касі БВК фірми "Титан" на підставі Розрахунку ліміту залишку готівки в касі від 02.01.2015 у розмірі 4400,00 грн.

Відповідач в свою чергу заперечує наявність таких наказів на момент проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним обставинам справи колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін судом встановлено, що відповідачем не надано доказів звернення до позивача в ході перевірки на предмет надання відомостей та доказів затвердження ліміту каси або відсутності такого затвердження. В ході перевірки також не складено актів, які свідчили б про обставини стосовно того, що відповідачем на вимогу контролюючого органу не надано відомостей та доказів затвердження ліміту каси або відсутності такого затвердження.

За наведених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не доведено обставин щодо того, що на момент проведення перевірки позивача у нього був відсутній затверджений ліміт каси. Відтак, надані позивачем докази, а зокрема накази про затвердження лімітів залишку готівки у касі є належними та допустимими доказами, які свідчать про відсутність порушень позивачем положень пунктів 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004, оскільки наведені в ату перевірки залишки готівки у касі позивача відповідали граничним сумам затвердженого позивачем ліміту залишку готівки у касі підприємства.

Відтак, колегія суддів вважає рішення суду у частині скасування фінансових санкцій у розмірі 50004,76 грн за порушення положень пунктів 2.8, 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004року таким, що прийнято за належно встановлених обставин справи та з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги на предмет порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004року (далі по тексту постанови іменовано - Положення №637), колегією суддів враховано, що відповідно до названої норми уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення , є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Отож, з наведеної норми слідує, що готівкові розрахунки здійснюються з оформленням їх касовими ордерами і обов'язковим веденням веденням касової книги.

З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється (п. 4.1. Положення №637).

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств , які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу, що видається і оформляється підприємством - юридичною особою, до складу якого вони входять .

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи). (п. 4.2. Положення №637).

Відповідно до п.4.3. Положення №637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Згідно п. 4.4. названого Положення саме підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" і "Звіту касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати "Звіт касира" разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у "Вкладному аркуші касової книги".

"Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

З аналізу зазначених положень законодавства слідує, що кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті. За загальним правилом підприємства ведуть касову книгу в паперовій формі, однак ведення такої книги допускається підприємством і в електронній формі (за умови дотримання положень щодо порядку її ведення, щомісячного роздрукування вкладних аркуш касової книги та формуванням в підшивки в хронологічному порядку у формі книги яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Що ж стосується ведення касової книги відокремленими підрозділами, то наведеними положенням не передбачено можливості ведення електронної касової книги відокремленими підрозділами, оскільки в п. 4.2. Положення №637 визначається порядок ведення книг у паперовій формі. І у вказаному пункті чітко передбачено, що відокремлені підрозділи відповідно до приписів наведених норм ведуть касову книгу, що видається і оформляється підприємством - юридичною особою, до складу якого вони входять.

Водночас, п. 4.4. названого Положення, який визначає порядок ведення касових книг в електронній формі закріплює право на ведення касових книг у зазначеній формі виключно для підприємств, а не для їх відокремлених структурних підрозділів.

Поряд із зазначеним колегією суддів враховано, що відповідно до норм Цивільного та Господарського Кодексів України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Згідно ст. 95 Цивільного Кодексу України. Філії відокремлений підрозділ юридичної особи є філією або представництвом, що розташовані поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (для філій) або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (для представництв). Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Статтею 58 Господарського кодексу України передбачено, що відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Однак, відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань також передбачено внесення відомостей про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Дослідивши реєстраційні відомості з бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch/ щодо підприємства позивача, копію яких залучено судом апеляційної інстанції до матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що у зазначеного позивача відсутні відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання.

За наведених обставин справи та положень законодавства посилання позивача на оприбуткування готівкових коштів в електронній касовій книзі структурним підрозділом підприємства, який перебував на складі велася електронна касова книга не заслуговують на увагу, оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у позивача відсутній відокремлений підрозділ суб'єкта господарювання.

Водночас, як слідує з положень обумовленого вище законодавства кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде виключно одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті в електронній або паперовій формі. Вести касову книгу може виключно в паперовій формі може лише відокремлений підрозділ підприємства. При цьому, такий відокремлений підрозділ згідно з положеннями наведеного законодавства не наділений правом ведення касової книги в електронній формі. Відтак, ведення касових книг в електронній формі структурними підрозділами, а зокрема складами не передбачено положеннями законодавства.

Таким чином, долучені позивачем докази щодо ведення касової книги складом, як невідокремленим структурних підрозділом позивача в електронній формі є нічим іншим, як спробою позивача уникнути від відповідальності.

Поряд із зазначеним, зібраними в ході перевірки позивача доказами, підтверджуються обставини з приводу ведення позивачем касової книги виключно в паперовій формі, копію якої долучено відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно до наявних у матеріалах справи виписок із банку здано в банк через голову кооперативу Бондарука Михайла Петровича "торгову виручку" 22.07.2016 в сумі 5000,00 грн., 10.08.2016 в сумі 1500,00 грн. та 08.11.2016 в сумі 5000,00 грн.

Згідно дослідженої копії касової книги ВК "Титанн", яка ведеться на підприємстві із 2013 року, вказані суми не оприбутковано в касовій книзі підприємства.

Відтак, зібраними у справі доказами підтверджуються обставини щодо порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004року в частині не оприбуткування готівки в касі підприємства на суму 11500грн.

Відтак, відповідачем правомірно притягнуто позивача до фінансової відповідальності на підставі положень абз.3 ст.1 Указу Президента Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки у п'ятикратному розмірі від неоприбуткованої суми (11500 х5), що складає 57500грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи нормам матеріального права лише в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0008021401 від 09.11.2017 в частині застосування суми штрафних (фінасових) санкцій у розмірі 57500грн. за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004року щодо не оприбуткування готівки в касі підприємства.

Як наслідок безпідставного задоволення названої вимоги, перерахунку підлягає також розмір судового збору присудженого на користь позивача, який з урахуванням положень ст. 139 та суми понесених витрат позивачем по сплаті судового збору підлягає присудженню пропорційно до розміру задоволених позивачем вимог.

Розрахунок: загальна сума заявлених позивачем вимог- 107504,76грн, розмір вимог позивача, які правомірно задоволено судом першої інстанції -5000,76грн, що складає 46,51%. Розмір судового збору сплаченого позивачем 1762грн. Розмір витрат по сплаті судового збору, що підлягають присудженню на користь позивача у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог 1762 х 46,51%=819,51грн.

В решті вимог позовної заяви рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі фактичних обставин справи, а відтак апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0008021401 від 09.11.2017 в частині застосування суми штрафних (фінасових) санкцій у розмірі 57500 грн. за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004року щодо не оприбуткування готівки в касі підприємства та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 942,49грн. У решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області задовольнити частково, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 року скасувати у частині:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області № 0008021401 від 09.11.2017 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57500 грн. за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року щодо не оприбуткування готівки в касі підприємства;

- стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на користь Виробничого кооперативу "Титанн" судових витрат у розмірі 942,49 грн.

Ухвалити у названій частині нове судове рішення, яким Виробничому кооперативу "Титанн" у задоволенні названих вимог до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області -відмовити.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос

Повне судове рішення складено 06 грудня 2018 року.