Рішення

від 24.05.2018 по справі 910/3944/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2018Справа № 910/3944/18

За позовом: приватного підприємства Ольховий

до: приватного підприємства Приватна фірма СИЛУЕТ

про: розірвання договору та стягнення 35 659,65 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Гнідіна М.Ю.

Представники:

від позивача: Сапегін В.В. - за дог. прав. доп.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/3944/18 за позовом приватного підприємства Ольховий до приватного підприємства Приватна фірма СИЛУЕТ про розірвання договору та стягнення 35 659,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем на виконання умов укладеного сторонами договору № 3010/17 7905 від 30.10.2017 року було перераховано відповідачу аванс у розмірі 31 758,00 грн на виконання ним робіт за договором. Разом з тим, відповідач виконання обумовлених договором робіт не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить розірвати спірний договір, стягнути з відповідача суму авансового платежу у розмірі 31 758,00 грн. та неустойку у розмірі 3 901,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 року у справі № 910/3944/18 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

02.04.2018 року судом також одержано заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 35 659,65 грн., що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2018 року у справі № 910/3944/18 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено у зв'язку з тим, що заявником належним чином не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів.

Сторони у справі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав.

У судовому засіданні 24.05.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2017 року між приватним підприємством Ольховий (позивач, замовник) та приватним підприємством Приватна фірма СИЛУЕТ (відповідач, виконавець) укладено договір № 3010/17 7905 (надалі - договір). Згідно з п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи: виготовлення виробу двері металеві ДМК 130, 1 (одна) шт. на основі бланка заміру (додаток № 1 до договору); доставка на адресу, вказану замовником, встановлення і монтаж.

Відповідно до п. 2.1 договору, за виконання робіт згідно договору замовник сплачує виконавцеві суму у розмірі 45 368,00 грн., у тому числі ПДВ 7 561,33 грн.

При цьому, авансовий платіж у розмірі 70 % 31 758,00 грн., у тому числі ПДВ 5 293,00 грн. від вартості, вказаної у п. 2.1 договору, перераховується замовником на розрахунковий рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з дня підписання даного договору та виставлення рахунку-фактури (п. 2.2 договору). Остаточний розрахунок за договором, з урахуванням раніше проведених платежів (п. 2.2), проводиться протягом трьох банківських днів після приймання дверей на виробництві у повному комплекті з облицюванням та підписання сторонами акта приймання-передачі виробу (п. 2.3 договору).

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору виконавець приступає до виконання робіт після зарахування на його поточний рахунок, вказаний у договорі, грошових коштів від замовника відповідно до п. 2.2 договору. Строк виконання робіт виконавцем становить 45 робочих днів з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

На виконання умов договору та відповідно до рахунку-фактури № СФ-3010 від 30.10.2017 року, 30.10.2017 року позивачем перераховано відповідачу суму авансового платежу у розмірі 31 758,00 грн. (70% від вартості робіт), що підтверджується платіжним дорученням № 1529.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як зазначає позивач, відповідач не виконав роботи у встановлений Договором строк. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

З огляду на те, що відповідачем не спростовано достатніми та допустимими доказами тверджень позивача щодо порушення умов Договору щодо строків виконання робіт, суд вважає встановленою обставину невиконання відповідачем зобов'язань згідно з Договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

За своїм змістом укладений між сторонами Договір є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У даному випадку право позивача на розірвання договору передбачене ч. 2 ст. 848 ЦК України. При цьому відповідачем не спростовано доводів позивача щодо того, що відповідач не розпочав виконання роботи у встановлений договором строк, що свідчить про порушення Договору та наявність у позивача права вимагати його розірвання з огляду на те, що станом на момент розгляду справи виконання роботи не розпочато та невідомо чи відповідач розпочне виконання обумовлених Договором робіт. За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога про розірвання Договору підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач сплатив відповідачу суму авансового платежу у розмірі 31 758,00 грн. (70% від вартості робіт), що підтверджується платіжним дорученням № 1529.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Правовою підставою набуття відповідачем коштів у сумі авансового платежу у розмірі 31 758,00 грн. є Договір, укладений з позивачем.

З огляду на те, що судом задоволено вимогу про розірвання Договору, правова підстава набуття відповідачем вказаних коштів відпала.

Доказів повернення відповідачем суми авансового платежу позивачу матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача суми авансового платежу в розмірі 31 758,00 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання з виконання обумовлених Договором робіт, позивач здійснив нарахування штрафної санкції за період з 04.01.2018 р. по 30.03.2018 р.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що у випадку зриву строків встановлення виробу з вини виконавця, за винятком випадків, пов'язаних з виникненням форс-мажорних обставин, виконавець повертає замовнику 0,1% від вартості замовлення за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З формулювання п. 3.1 договору вбачається, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 3.1 договору відсоток, який підлягає сплаті замовнику виконавцем у випадку прострочення ним зобов'язання зі встановлення виробу, є штрафною санкцією, а саме - неустойкою.

З огляду на порушення відповідачем строків виконання робіт, обумовлених Договором, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно нараховано відповідачу неустойку за порушення строків виконання робіт.

За розрахунком позивача, що містяться у матеріалах справи, за період з 04.01.2018 р. по 30.03.2018 р. сума неустойки становить 3 901,65 грн.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення позивачем суми неустойки, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок є правильним.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення неустойки в сумі 3 901,65 грн.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання договору, стягнення суми авансового платежу та неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір № 3010/17 7905 від 30.10.2017 року, укладений між приватним підприємством Ольховий (02091, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9-Д, кв. 103, ідентифікаційний код 32704716) та приватним підприємством Приватна фірма СИЛУЕТ (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 11, ідентифікаційний код 22866125).

3. Стягнути з приватного підприємства Приватна фірма СИЛУЕТ (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 11, ідентифікаційний код 22866125) на користь приватного підприємства Ольховий (02091, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 9-Д, кв. 103, ідентифікаційний код 32704716) 31 758 (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. - авансовий платіж; 3 901 (три тисячі дев'ятсот одна) грн. 65 коп. - неустойка, 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. - витрати зі сплати судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення судового рішення: 31.05.2018р.