Ухвала

від 31.05.2018 по справі 910/6150/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

м. Київ

31.05.2018Справа № 910/6150/18

Суддя Господарського суду міста Києва Якименко М.М., розглянувши

позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; код ЄДРПОУ 14360570)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Ілма (03126, м. Київ, вулиця Академіка Білецького, будинок 34; код ЄДРПОУ 38792593)

2) ОСОБА_1 (01001, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1)

про стягнення 490 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Іліма та ОСОБА_1 про стягнення 490 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 (ТОВ "Ілма") умов Договору банківського обслуговування б/н від 02.07.2013 року в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів та сплати відсотків за користування ними, а також невиконанням відповідачем-2 (ОСОБА_1) обов'язків поручителя за Договором поруки № РОR1423041236420 від 04.02.2015 року, укладеним на забезпечення виконання відповідачем1 його зобов'язань перед позивачем за Договору банківського обслуговування б/н від 02.07.2013 року.

Дослідивши подану позовну заяву, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001 зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Отже суб'єктний склад правовідносин, що підпадають під юрисдикцію господарських судів у даному випадку обмежений юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, в тому числі і за договорами, укладеними для забезпечення виконання зобов'язань.

Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (ч.ч. 2, 3 вказаної статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Виходячи з викладених норм, спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає нормам ст. ст. 4, 45 ГПК України, а спірне правовідношення носить господарський характер.

Натомість, як встановлено судом, стороною за договором поруки № РОR1423041236420 від 04.02.2015 року та, відповідно, стороною даного спору є фізична особа, яка не є підприємцем, - ОСОБА_1, отже даний спір не належить до юрисдикції господарських судів.

При цьому судом не приймається до уваги посилання позивача в обґрунтування визначеної останнім господарської підсудності даного спору на пояснювальну записку до Проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, позаяк вказаний документ, згідно п. 1 ч. 1 ст. 91 Закону України Про Регламент Верховної Ради України є супровідним документом до відповідного законопроекту, містить обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства; обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття;інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту, та не є процесуальним законодавчим актом.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України закріплено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 4 ст. 175 ГПК України).

Частиною 6 ст. 175 ГПК України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи викладене, а також правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №918/722/17, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за даною позовною заявою, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, та належить до юрисдикції місцевого загального суду, як суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 4, 20, 175, 232, 234, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі.

2. Роз'яснити заявнику, що даний спір віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Ухвала набирає законної сили 31.05.2018 року та відповідно до ст. 256 та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту ухвали: 31.05.2018 року