Рішення

від 01.06.2018 по справі 927/242/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2018 року м. Чернігівсправа №927/242/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа Фуд ,

код ЄДРПОУ 39430972, вул. Грушевського, 3-Б, м. Бровари, Київська область, 07401

Відповідач: Приватне підприємство Гепард ХХІ ,

код ЄДРПОУ 34453225, АДРЕСА_1, 14008

Предмет спору: про стягнення 171083,75 грн

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Фуд подано позов Приватного підприємства Гепард ХХІ , у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 171083,75 грн, з яких 108995,82 грн основного боргу, 35048,10 грн штрафу за затримку суборендної плати, 2654,65 грн процентів річних, 10554,16 грн інфляційних нарахувань та 13831,02 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором суборенди №11016-57 від 01.10.2016.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2018 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Також ухвалою від 02.04.2018 встановлено сторонам строк для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 02.04.2018, направлена на адресу відповідача, повернулась неврученою з відміткою поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» .

Судом зроблено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), відповідно до якого місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард ХХІ » : 14008, АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Оскільки ухвала суду від 02.04.2018 направлялась відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та ЄДР, і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» , суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштового відправлення (фактично відмовившись від одержання поштового відправлення), відповідач не отримав ухвали суду, а отже не скористався своїми процесуальним правами.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом, 01.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Фуд (далі - Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гепард ХХІ (далі - Суборендар) укладено договір суборенди №11016-57 (далі - Договір) (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 1.1 Договору Суборендодавець передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування приміщення та майно, яке знаходиться у цьому приміщенні (далі - об'єкт), та сплачує орендну плату за його використання на умовах Договору та у розмірі відповідно до Додатку №1 до Договору.

Об'єкт суборенди розташований за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Соборна, 111 (п. 1.2 Договору).

Договір вступає в дію з дати його підписання ОСОБА_1 та діє до повного його виконання ОСОБА_1 (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 3.1, 3.2.1 Договору розмір щомісячної суборендної плати за об'єкт визначається у Додатку №1 до Договору. Окрім суборендної плати (п. 3.1 Договору), Суборендар компенсує Суборендодавцю витрати, пов'язані з обслуговуванням прилеглої території, у випадку, коли таке обслуговування проводиться силами і засобами Суборендодавця, внаслідок порушення Суборендарем вимог п. 3.6.1 Додатку №3 до Договору.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили порядок оплати за Договором, яка здійснюється наступним чином: оплата платежів за цим Договором (за користування об'єктом та додаткові послуги за поточний місяць) здійснюється Суборендарем до 5-го числа кожного поточного місяця оренди шляхом 100% передплати (п. 3.3.1 Договору). Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Суборендодавця (п. 3.3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3.4 Договору Сторони зобов'язуються переглянути суму суборендної плати та додаткових послуг Суборендодавця протягом 5 робочих днів з моменту виникнення обставин, які призвели до збільшення витрат Суборендодавця у наступних випадках: росту індексу інфляції більш ніж на 5%; збільшення тарифів на електричну енергію; змін у податковому законодавстві, які призводять до збільшення ставок податків, а також інших змін у чинному законодавстві України тощо.

Датою початку використання об'єкту є дата підписання ОСОБА_1 (ОСОБА_1) приймання-передачі об'єкта (п. 4.2.3 Договору).

Відповідно до п. 8.2.1 Договору Суборендар, у випадку прострочення по сплаті належних Суборендареві платежів - на вимогу Суборендодавця, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 8.3.1 Договору передбачено, що Суборендар несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50% від суми суборендної плати за місяць (Додаток №1 до Договору), зокрема, у випадку затримки оплати орендної плати більш ніж на 15 днів.

Відповідно до Додатку №1 від 01.10.2016 до Договору сторони домовились про наступну вартість суборендної плати суборенди об'єкту за Договором: складське приміщення - камера №5.7 площею 109,7 кв. м, загальна сума 19965,40 грн, контейнери дерев'яні 1,2*1,6*1,2 м у кількості 136 штук, загальна сума - 3400,00 грн (а.с. 14).

Згідно з Додатком №2 від 01.10.2013 до Договору вартість послуг з підтримання температурного режиму у суборендованих приміщеннях у діапазоні 0 - +8,0 градусів Цельсія за 1 кв. м становить 118,20 грн. Вартість таких послуг може змінюватись відповідно до п. 3.3.4 Договору (а.с. 15).

01.10.2016 сторонами Договору підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого Суборендар прийняв, а Суборендодавець передав у строкове платне володіння та користування складське приміщення - камера №5.7 площею 109,7 кв. м та контейнери дерев'яні 1,2*1,6*1,2 м у кількості 136 штук (а.с. 13).

Актів надання послуг за увесь період існування орендних відносин позивачем суду не надано.

Матеріали справи містять лише акти надання послуг на загальну суму 108995,82 грн, а саме:

- №219 від 28.02.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда складського приміщення - камери №5.7 на загальну суму 19965,40 грн (а.с. 24);

- №220 від 28.02.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда контейнера дерев'яного (136 шт.) на загальну суму 3400,00 грн (а.с. 25);

- №223 від 28.02.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: послуги з підтримання температурного режиму у суборендованих приміщеннях на загальну суму 12966,54 грн (а.с. 26);

- №343 від 31.03.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: послуги з підтримання температурного режиму у суборендованих приміщеннях на загальну суму 12966,54 грн (а.с. 27);

- №352 від 31.03.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда складського приміщення - камери №5.7 на загальну суму 19965,40 грн (а.с. 28);

- №354 від 31.03.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда контейнера дерев'яного (136 шт.) на загальну суму 3400,00 грн (а.с. 29);

- №467 від 30.04.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда складського приміщення - камери №5.7 на загальну суму 19965,40 грн (а.с. 30);

- №468 від 30.04.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда контейнера дерев'яного (136 шт.) на загальну суму 3400,00 грн (а.с. 31);

- №477 від 30.04.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: послуги з підтримання температурного режиму у суборендованих приміщеннях на загальну суму 12966,54 грн (а.с. 32).

Жодних документів, що підтверджують сплату відповідачем за надані за спірним договором послуги за період таких взаємовідносин, суду не надано.

Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Фуд та Товариством з обмеженою відповідальністю Гепард ХХІ підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період березень 2016 року - грудень 2016 року, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2016 становить 307658,38 грн, та акт звіряння взаємних розрахунків та за період 01.01.2017 - 20.06.2017, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 20.06.2017 становить 834163,38 грн (а.с. 41-42).

На підставі системного аналізу наданих актів звіряння взаємних розрахунків судом встановлено, що між сторонами здійснювались ще й інші, ніж зазначені позивачем, господарсько-фінансові операції.

При цьому, у актах відсутня конкретизуюча інформація щодо того, за яким договором надавались послуги та за які послуги сплачувались кошти.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 04.08.2017 про сплату суми заборгованості у розмірі 834163,38 грн, у тому числі, яка виникла за Договором суборенди №11016-57 від 01.10.2016 (а.с. 43-44).

Позивачем нараховано відповідачу 35048,10 грн штрафу за затримку суборендної плати, 2654,65 грн - 3% річних, 10554,16 грн інфляційних нарахувань та 13831,02 грн пені.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач протягом певного часу здійснював оплату за надані йому у суборенду приміщення та майно, а також оплачував додаткові послуги, проте через деякий час припинив здійснювати таку оплату, хоча і продовжував користуватись майном, переданим йому у суборенду, та отримувати відповідні послуги.

Позивач вказує, що неоплаченими залишились акти надання послуг на загальну суму 108995,82 грн, а саме:

- №219 від 28.02.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда складського приміщення - камери №5.7 на загальну суму 19965,40 грн;

- №220 від 28.02.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда контейнера дерев'яного (136 шт.) на загальну суму 3400,00 грн;

- №223 від 28.02.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: послуги з підтримання температурного режиму у суборендованих приміщеннях на загальну суму 12966,54 грн;

- №343 від 31.03.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: послуги з підтримання температурного режиму у суборендованих приміщеннях на загальну суму 12966,54 грн;

- №352 від 31.03.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда складського приміщення - камери №5.7 на загальну суму 19965,40 грн;

- №354 від 31.03.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда контейнера дерев'яного (136 шт.) на загальну суму 3400,00 грн;

- №467 від 30.04.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда складського приміщення - камери №5.7 на загальну суму 19965,40 грн;

- №468 від 30.04.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: суборенда контейнера дерев'яного (136 шт.) на загальну суму 3400,00 грн;

- №477 від 30.04.2017, відповідно до якого Виконавцем надано такі послуги: послуги з підтримання температурного режиму у суборендованих приміщеннях на загальну суму 12966,54 грн.

Також позивачем надано підписані сторонами акт звіряння взаємних розрахунків за період березень 2016 року - грудень 2016 року та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017-20.06.2017.

З акту звіряння взаємних розрахунків за період березень 2016 року - грудень 2016 року вбачається, що між сторонами здійснювались господарські операції, а саме: надавались певні послуги на загальну суму 794217,85 грн та здійснювались розрахунки за ці послуги на загальну суму 486559,47 грн. Згідно з вказаним актом звіряння взаємних розрахунків заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2016 становить 307658,38 грн.

Відповідно до наданого акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017-20.06.2017 між сторонами здійснювались господарські операції, а саме: надавались певні послуги та здійснювались розрахунки за ці послуги. До цього акту звіряння взаємних розрахунків включено акти надання послуг №219, №220, №223, №343, №352, №354, №467, №468, №477, які надані позивачем на підтвердження наявності заборгованості у відповідача.

З урахуванням заборгованості, яка існувала на початок періоду - 307658,38 грн, вартості наданих позивачем послуг на загальну суму 943563,88 грн та коштів, сплачених відповідачем на загальну суму 417058,88 грн, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 20.06.2017 становить 834163,38 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До первинних документів відноситься, зокрема, акти наданих послуг та платіжне доручення, що відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні є розрахунковим документом, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Первинних документів, які містять відомості про господарські операції, що здійснювались між позивачем та відповідачем, тобто щодо надання послуг та сплати за надані послуги, за увесь час існування взаємовідносин між сторонами позивачем суду не надано.

У наданій позивачем претензії від 04.08.2017 позивач зазначає, що 01.10.2016 між ТОВ Альфа Фуд та ПП Гепард ХХІ укладено договори суборенди №11016-55, №11016-56, №11016-57, №11016-58, заборгованість за якими становить 834163,38 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2017-20.06.2017.

Тобто, у акті звіряння взаємних розрахунків зазначені господарські операції, які здійснювались сторонами не лише за спірним договором, але й за іншими договорами.

Проте, з наданого акту звіряння взаємних розрахунків неможливо встановити, які суми сплачувались саме за спірним договором.

Жодними іншими поясненнями, обґрунтуваннями, доказами, чому саме заборгованість існує за актами надання послуг №219 від 28.02.2017, №220 від 28.02.2017, №223 від 28.02.2017, №343 від 31.03.2017, №352 від 31.03.2017, №354 від 31.03.2017, №467 від 30.04.2017, №468 від 30.04.2017, №477 від 30.04.2017, а не усіма іншими, що зазначені у акті звіряння взаємних розрахунків, позивач не підтвердив, а тому суд не може достовірно встановити, які саме суми сплачувались за спірним договором, а відтак і наявність заборгованості саме за цими актами.

Як вбачається з наданих позивачем актів звіряння взаємних розрахунків, відповідачем за період спірних взаємовідносин сплачено: за 2016 рік - 486559,47 грн, за 2017 рік - 417058,88 грн, а усього - 903618,35 грн, що значно більше ніж вартість послуг за спірним договором.

Встановити, яка частина цих коштів сплачена саме за спірним договором (за відповідним призначенням платежу) на підставі наданих актів звіряння взаємних розрахунків неможливо, а первинних документів (платіжних документів, актів надання послуг за увесь період тощо), як вже зазначалось судом, позивачем не надано.

Таким чином, через неможливість встановлення фактичного стану взаєморозрахунків між сторонами, суд позбавлений можливості встановити та підтвердити стан заборгованості у спірних взаємовідносинах.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності заборгованості у відповідача у розмірі 108995,82 грн за актами надання послуг №219 від 28.02.2017, №220 від 28.02.2017, №223 від 28.02.2017, №343 від 31.03.2017, №352 від 31.03.2017, №354 від 31.03.2017, №467 від 30.04.2017, №468 від 30.04.2017, №477 від 30.04.2017, а отже вимоги позивача у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв'язку з наведеним не підлягають задоволенню і похідні вимоги про стягнення з відповідача 35048,10 грн штрафу за затримку суборендної плати, 2654,65 грн процентів річних, 10554,16 грн інфляційних нарахувань та 13831,02 грн пені, нарахованих на таку заборгованість.

Інші пояснення позивача судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua /.

Суддя В.В. Шморгун