Ухвала

від 01.06.2018 по справі 331/2713/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

01.06.2018

ЄУН № 331/2713/18

Провадження № 1-кс/331/2920/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_6 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017080060002226 від 19.06.2017 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Запоріжжя, громадянка України, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , розлучена, з вищою освітою, яка працює продавцем у ПП «Кадіров», не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження за ст. 480 КПК України, раніше не судима,

ВСТАНОВИВ :

Старший слідчий 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що у травні 2008 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 заснували агентство нерухомості ТОВ «Аверс-2008» (ідентифікаційний код юридичної особи 35924867; юридична адреса м.Запоріжжя, вул. Фортечна, б. 5, кв. 132). Керівником та підписантом зазначеного підприємства виступила ОСОБА_7 , а співзасновницею ОСОБА_5 .

У невстановлений період часу, але не пізніше червня місяця 2017 року, будучи обізнаною у сфері ринку нерухомості м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою постійного, швидкого та незаконного збагачення, ОСОБА_7 організувала стійке об`єднання, до складу якого залучила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також своїх знайомих, а саме: громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння шахрайства), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка є донькою приватного нотаріуса ОСОБА_10 та юрисконсультом-секретарем останньої), раніше засудженого за скоєння підробки документів громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та інших невстановлених осіб.

Згідно спільно розробленого та погодженого злочинного плану ОСОБА_7 організовано схему відшукання нею та ОСОБА_8 на території м. Запоріжжя об`єктів нерухомості, власники яких померли чи належать до малозахищених верств населення, виготовлення ОСОБА_11 підроблених документів про право власності на ці об`єкти нерухомості, здійснення нотаріального посвідчення правочинів, пов`язаних із зміною, набуттям та припиненням права власності на об`єкти нерухомого майна ОСОБА_9 , та шляхом подальшого введення ОСОБА_5 покупців в оману щодо законності прав на це майно, заволодіння їх грошовими коштами.

Так, у першій половині березня 2018 року (точну дату органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 підшукали об`єкт нерухомого майна квартиру у багатоквартирному будинку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої був громадянин України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Достовірно знаючи про факт смерті власника даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані ОСОБА_11 виготовив підроблені документи які стали підставою для набуття права власності на цей об`єкт нерухомого майна а саме довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_1 ), які передав ОСОБА_7 .

Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи на виконання спільного злочинного плану, видаючи себе за представників ОСОБА_12 , померлого власника квартири за адресою: АДРЕСА_2 , підшукали мешканку міста Запоріжжя ОСОБА_13 , від якої приховали факт смерті ОСОБА_12 та, ввівши її в оману щодо наявності законного права власності на цей об`єкт нерухомості, запропонували придбати цю квартиру за 8500 доларів США.

Діставши згоду ОСОБА_13 на придбання зазначеної квартири, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 14.03.2018, близько 16 год. 00 хв., організували нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні офісу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_10 , за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 91, офіс 65.

14.03.2018, в приміщенні офісу приватного нотаріуса ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаною щодо факту смерті реального власника зазначеної квартири ОСОБА_12 , на виконання спільного з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_7 видаючи себе за супроводжуючого особи похилого віку, т.зв. ОСОБА_12 невстановлену особу, яка фактично видавала себе за померлого ОСОБА_12 , та ОСОБА_9 , яка видавала себе за свою матір приватного нотаріуса ОСОБА_14 , повідомили ОСОБА_13 неправдиві відомості про наявність у продавця оформлених у встановленому законодавством порядку документів про право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , та, приховуючи від ОСОБА_13 факт смерті ОСОБА_12 , уклали та здійснили нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 14.03.2018 (запис у реєстрі №965). Таким чином, організована група осіб у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 шляхом обману фактично заволоділа чужим майном грошовими коштами ОСОБА_13 в сумі 8500 доларів США, що станом на 14.03.2018 за курсом НБУ складає 220 285,04 грн.

Отримані грошові кошти ОСОБА_7 розподілила між членами організованої групи, а саме між: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 у заздалегідь обумовлених частках.

Крім того, у невстановлений період часу, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 підшукали об`єкт нерухомого майна квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , власником якої, згідно даних ТОВ «ЗМБТІ», на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого 29.12.1999 Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, були ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (1/2 частина) та ОСОБА_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (1/2 частина).

Достовірно знаючи про факт смерті власників даної квартири, втілюючи спільний злочинний план на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 залучила до протиправної діяльності ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_17 , між якими розподілила та обумовила роль кожного.

Виконуючи свою роль у спільному злочинному плані ОСОБА_11 незаконно виготовив документи про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , а саме свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 , нібито видане 29.12.1999 Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради, а також довідку фізичної особи-платника податків на ім`я ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_3 ), які передав ОСОБА_7 .

Отримані завідомо підроблені документи ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 передали державному реєстратору КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_17 , яка 23.03.2018, тобто після смерті ОСОБА_16 , виконуючи свою роль у спільному злочинному плані, будучи обізнаною в недостовірності наданих їй документів та у злочинному умислу інших членів організованої злочинної групи, внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дані щодо права власності ОСОБА_16 на зазначений об`єкт нерухомого майна, чим забезпечила можливість здійснення з цим об`єктом нерухомого майна цивільних правочинів.

Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи у змові з іншими членами організованої групи, за допомогою ОСОБА_11 виготовили підроблені документи щодо передачі від імені померлої ОСОБА_16 права власності на зазначену квартиру до уставного фонду ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ 41986028), яке зареєстроване 07.03.2018 за сприянням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Після смерті ОСОБА_15 , його частина житлового приміщення (1/2 квартири), на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-257, виданого 25.10.2014 року 3-ю Запорізькою державною нотаріальною конторою та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №16743439 від 25.10.2014 року, державним реєстратором ОСОБА_18 , згідно чинного законодавства, передано у власність ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .

16.02.2018 (тобто після фактичної смерті ОСОБА_16 ), із використанням підроблених ОСОБА_11 приблизно у лютому 2018 року документів, зокрема, свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого 29.12.1999 року Орджонікідзевською районною адміністрацією Запорізької міської ради та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39830274 від 23.02.2018 року, державним реєстратором КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Запорізької області ОСОБА_17 до реєстру внесено дані щодо 1/2 частини житлового приміщення, яка фактично належить ОСОБА_16 . Після цього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказану квартиру повністю визначено за ОСОБА_16 .

При цьому ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаною щодо факту смерті власниці квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_16 , діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання спільного з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_7 підшукувала потенційних покупців вказаної квартири, з метою неправомірної реалізації зазначеного об`єкту нерухомості, а також, замовчуючи про факт смерті ОСОБА_16 , здійснювала покази квартири потенційним покупцям, вводячи останніх в оману.

23.03.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_10 право власності на вказану квартиру зареєстровано за ТОВ «ХЮГВАРТ» (ЄДРПОУ 41986028), на підставі підробленого акту приймання-передачі нерухомого майна від 13.03.2018, відповідно до якого право власності на вказану квартиру перейшло від ОСОБА_16 (яка фактично померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ) до ТОВ «ХЮГВАРТ», яке зареєстровано 07.03.2018, засновниками якого виступають померла ОСОБА_16 та ОСОБА_19 (директор ТОВ «ХЮГВАРТ»). Таким чином, організована група осіб у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 та ОСОБА_9 , шляхом обману фактично заволоділа чужим майном квартирою за адресою: АДРЕСА_4 , з метою її подальшої реалізації та отримання грошових коштів.

Органом досудового розслідування встановлено наявність достатніх доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190 КК України шахрайстві, тобто заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчиненому організованою групою.

Враховуючи викладене, слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної поведінки підозрюваної ОСОБА_5 , з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні внесене клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор нічим не підтверджені, підозра, повідомлена ОСОБА_5 , не обґрунтована та не базується на доказах. ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, має постійне місце проживання, має на утриманні мати-інваліда та неповнолітню дитину, не має наміру переховуватись від суду та органу досудового розслідування, або якимось чином впливати на свідків, на підставі викладеного, просить слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримала позицію свого захисника та просила слідчого суддю у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного висновку.

31.05.2018 року о 14-40 годині ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

31.05.2018 року об 14-58 годині підозрюваній ОСОБА_5 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_20 , протоколом пред"явлення особи для впізнання, під час якого ОСОБА_20 впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка брала участь під час оформлення угоди купівлі-продажу квартири, протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , у помешканні якої були вилучені речі та документи, які свідчать про її причетність до укладення незаконних угод з приводу нерухомого майна.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

За таких обставин, проаналізувавши надані слідчому судді докази, приходжу до висновку, що доводи захисника про необгрунтованість підозри є безпідставними, оскільки не грунтуються на будь-яких доказах та є суб"єктивним.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та наявні ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та може продовжити злочинну діяльність з метою отримання доходу. На користь цього свідчить той факт, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох епізодів аналогічних шахрайських дій, які були вчинені спільно із іншими особами, за вчинення яких ОСОБА_5 отримала матеріальну винагороду.

Крім того, слідчий суддя враховує обставини злочинів, які інкримінуються ОСОБА_5 , залучення до вчинення злочинів певної кількості осіб із різних сфер діяльності, а також ніявність декількох потерпілих, тому існують обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, інших співучасників, або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що є обгрунтованими ризиками у розумінні ст. 177 КПК України.

В той же час, аналізуючи дані біографії підозрюваної слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, на її утриманні перебуває неповнолітній син - ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який за станом здоров"я потребує медичного нагляду та лікування, а також мати похилого віку - ОСОБА_22 , яка є інвалідом 2 групи, та проживає разом із ОСОБА_5 та потребує постійного піклування та догляду. Зазначені обставини переконують слідчого суддю у тому, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надмірно суворим та таким, що не відповідає цілям кримінального провадження.

За таких обставин, беручи до уваги другорядну роль ОСОБА_5 , дані її біографії, наявність міцних соціальних зв"язків, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання іншого більш м"якого запобіжного заходу, а саме: домашнього арешту із забороною покидати житло у певний час та із покладенням інших обов"язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. В той же час, підстав для застосування електронного засобу контролю немає, оскільки ризик можливого зникнення ОСОБА_5 , від слідства не знайшов свого підтвердження, а підстав вважати, що таке обмеження буде дієвим для запобігання іншим ризикам немає.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12017080060002226, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2017 року, відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , погодженого з прокурором відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 відмовити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22.00 годин до 06.00 годин без застосування електронного засобу контролю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду у період з 22.00 годин до 06.00 годи

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ;

- здати на зберігання до УДМС України в Запорізькій області свій паспорт для виїзду за кордон.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ ГУНП у Запорізькій області за місцем проживання підозрюваної.

Роз`яснити органу Національної поліції, що вони повинні негайно поставити на облік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і повідомити про це слідчому судді.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити на два місяці, тобто до 30 липня 2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1