Ухвала

від 01.06.2018 по справі 640/6735/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/6735/17

н/п 1-кс/640/4957/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участі слідчого ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м.Харкова клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017221080000135 від 04.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України,-

в с т а н о в и в:

14.05.2018 до суду надійшло клопотання власника майна ОСОБА_7 про скасування арешту майна, у якому заявник просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме заборони відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху №1-;-14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою АДРЕСА_1 та будівельні матеріали, що були використані, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛМ-ХХ1», код ЄДРПОУ: 33291093, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 13 травня 2017 року.

На обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що він є добросовісним набувачем майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛМ-ХХІ», а саме: нежитлових приміщення 1-го поверху № 1-; -14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ «А-2» за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 98 та будівельні матеріали, що були використані.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2017 року по справі № 5023/4669/12 було затверджено мирову угоду від 03 квітня 2017 року, за умовами якої ТОВ «ЛМ-ХХІ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 33291093) в особі директора ОСОБА_8 , яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та кредитора ТОВ «ЛМ-ХХІ» в особі Голови комітету кредиторів з іншої сторони, за умовами якої, в рахунок погашення вимог кредитора у сумі 850 000 грн., ТОВ «ЛМ-ХХІ» передає у власність кредитору належне ТОВ «ЛМ-ХХІ» на праві власності майно: нежитлові будівлі приміщення 1-го поверху № 1-:-14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», за адресою: місто Харків, вул. Шевченка, 98.

Вказане рішення суду набрало законної сили, однак на сьогоднішній день не виконується з огляду на те, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження.

Зазначив, що підставою для внесення відомостей в ЄРДР стала заява ОСОБА_6 про суттєве заниження вартості нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 98, (літ. «А-2»), чим ОСОБА_6 , як учаснику Товариства, нібито, було спричинено збитків, внаслідок чого його визнано потерпілим.

Вважав, що органом досудового розслідування заявника протиправно було визнано потерпілим у цьому кримінальному провадженні, оскільки ТОВ «ЛМ-ХХІ» діяло в межах своїх повноважень, що підтверджено в порядку господарського судочинства. Крім того, ОСОБА_6 є лише засновником товариства, а тому не має жодних прав на майно ТОВ, а є власником частки у статутному капіталі Товариства. З цих мотивів, постановою Вищого спеціалізованого суду України від 30 серпня 2017 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.04.2017 року. Не погоджуючись з вказаним рішенням та з метою створення перешкод у виконанні вказаних рішень судів ОСОБА_6 і подав вказану заяву.

Крім того, вважав, що слідчим було подано клопотання про накладення арешту на майно ТОВ «ЛМ-ХХІ» з порушенням встановлених КПК України засад кримінального провадження та встановленого статтею 41 Конституції України права власності.

Зазначив, що арешт нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 98, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.05.2017 створює перешкоди його правам та законним інтересам як нового власника приміщень, а кримінальне провадження затягується органом досудового розслідування навмисно, з метою як найбільше відстрочити виконання рішення господарських судів, обґрунтування чому полягає в наступному.

Правомірність дій посадових осіб ТОВ «ЛМ-ХХІ», ПП «Агентство з оцінки майна та землі» та арбітражного керуючого ОСОБА_9 вже була предметом розгляду в порядку господарського судочинства. Постановою Вищого Господарського суду України від 30 серпня 2017 року у справі № 5023/4669/12 було підтверджено законність та залишено в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 04 квітня 2017 року у справі №5023/4669/12, якою було затверджено мирову угоду по справі № 5023/4669/12 укладену 03 квітня 2017 року, предметом якої була домовленість між боржником та кредитором стосовно обміну вимог кредитора на активи ТОВ «ЛМ-ХХІ», тобто спірних нежитлових приміщень. В рахунок погашення вимог кредитора у сумі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. ТОВ «ЛМ-ХХІ» передало у власність кредитора належне на праві власності майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 98 та будівельні матеріали, що були використані.

ОСОБА_6 неодноразово намагався оскаржити вказані рішення судів в порядку господарського судочинства з аналогічних підстав, як і в кримінальному провадженні, а саме нібито заниженої власності майна ТОВ «ЛМ-ХХІ», чим ОСОБА_6 було нібито спричинено збитки. Однак його вимоги не були задоволені господарськими судами, з огляду на те, що він не є суб`єктом вказаних правовідносин, а законність та правомірність вказаної Мирової угоди була підтверджена рішенням господарських судів, у зв`язку з чим заява ОСОБА_6 суперечить правовим засадам, викладеним в ст. 2 КПК України.

У своїй заяві про нібито вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 посилається на той факт, що внаслідок нібито заниження вартості майна ТОВ «ЛМ-ХХІ» йому нібито спричинено значні матеріальні збитки. Однак вказані твердження заявника не відповідають а ні вимогам закону, а ні обставинам справи, оскільки ОСОБА_6 є засновником та учасником ТОВ «ЛМ-ХХІ», який володіє 42,5 % статутного капіталу. Статутний фонд товариства, у відповідності до п. 7.8. Статуту, сформований майном на 100 % і складається із нежитлової будівлі, на яку у вказаному кримінальному провадженні було накладено арешт. Отже, у вказаному випадку ОСОБА_6 є лише власником частини корпоративних прав, а не власником майна спірних нежитлових приміщень. Власником вказаного майна є саме Товариство, а внаслідок затвердження мирової угоди кредитори товариства, що підтверджується статтею 12 ЗУ «Про господарські товариства», в якій зазначено, що власником майна, переданого товариству учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу є товариство.

Також зазначив, що відомості до ЄРДР у вказаному кримінальному провадженні внесені 04.05.2017. З вказаного часу органом досудового розслідування не проводилось жодних слідчих дій, крім призначення будівельно-технічної експертизи.

У вказаному кримінальному провадженні не було допитано жодну особу, вказану в заяві ОСОБА_6 , не зібрано жодних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин. Усі особи, які на думку прокурора повинні бути допитані, тобто розпорядник майна ОСОБА_9 , співзасновники ТОВ «ЛМ-ХХІ», посадова особа ПП «Агентство оцінки майна та землі», яка проводила оцінку майна, з самого початку кримінального провадження не переховувалися та були зацікавлені в повному, швидкому та неупередженому досудовому розслідуванні, оскільки вказаний арешт на майно ТОВ «ЛМ-ХХІ» створює перешкоди для нормальної господарської діяльності всіх вказаних осіб.

Крім того, судово-будівельна експертиза була призначена 10.05.2017 року, тобто більше 11 місяців тому. Однак її проведення протягом усього часу досудового розслідування затягується навмисно органом досудового розслідування. До тепер слідчим, прокурором було тричі змінено питання, які ставились на вирішення експерта та перепризначено експертизу у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим вказана експертиза досі не проведена. Довготривалий час, протягом якого проводиться експертиза також не може виправдовувати бездіяльність органу досудового розслідування щодо проведення інших слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, а саме допитів свідків та інших.

На думку заявника, вказані обставини свідчать про те, що кримінальне провадження здійснюється саме з метою створення перешкод у виконанні рішень господарських судів та навмисно затягується органом досудового розслідування.

Крім того, посилаючись на ст.98 КПК України, вважав відсутніми підстави подальшого арешту нежитлових приміщень. Так зазначив, що виходячи з фабули ст.365-2 КК України, нежитлові приміщення, що належать ТОВ «ЛМ-ХХІ» та на які було накладено арешт, не є речовим доказом кримінального правопорушення, не є предметом злочину, оскільки таким є неправомірна вигода.

Крім того вважав, що ТОВ «ЛМ-ХХІ» не може бути суб`єктом відповідальності у вказаному кримінальному провадженні, тому є необгрунтованим накладення арешту саме на майне ТОВ «ЛМ-ХХІ», яке в подальшому передано за мировою угодою.

На думку заявника, неможливим є обґрунтування накладення арешту у зв`язку з тим, що майно ТОВ «ЛМ-ХХІ» є знаряддям вчинення злочину, оскільки вказане майно не відповідає вказаним ознакам.

Також вказав, що у вказаному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено тому обтяження на майно ТОВ «ЛМ-ХХІ» не може застосовуватися з мотивів забезпечення майбутнього цивільного позову та майбутньої конфіскації.

На підставі викладеного вище вважав, що подальша необхідність в арешті майна ТОВ «ЛМ-ХХІ» відпала, а вказаний арешт на нежитлові приміщення, що належать ТОВ «ЛМ-ХХІ» порушує права не тільки Товариства, а й інших осіб - кредиторів Товариства, які не можуть набути в законному порядку майно Товариства та виконати рішення господарських судів.

Посилаючись на ст.ст. 2, 170, 173, 174 КПК України, рішення ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вважав, що відпала подальша необхідність в накладенні арешту на майно ТОВ «ЛМ-ХХІ», а саме: нежитлові приміщення 1 -го поверху № 1-; -14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 98 та будівельні матеріали, що були використані.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 клопотання про скасування арешту майна підтримав з підстав, зазначених у клопотанні.

Потерпілий ОСОБА_6 та його адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, вважали заяву ОСОБА_7 необгрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, на їх думку, її задоволення призведе до завершення злочинної схеми щодо незаконного відчуження майна ТОВ «ЛМ-ХХІ» вартістю 4 456 840,00 грн.

Посилаючись на ст.174 КПК України вказали, що ОСОБА_7 не є власником майна, а саме нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ. «А-2» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 98, оскільки власником цього майна є ТОВ «ЛМ-ХХІ», про що на теперішній час мається відповідний запис у реєстрі прав на нерухоме майно.

Також зазначили, що посилання ОСОБА_7 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.04.2017 року у справі №5023/4669/12 як на підставу реєстрації майна є не обгрунтованими, оскільки відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та самої ухвали господарського суду Харківської області від 04.04.2017 року у справі №5023/4669/12 мирова угода повинна бути виконана протягом одного місяця. У разі не виконання мирової угоди протягом одного місяця з боку ТОВ «ЛМ-ХХІ» ОСОБА_7 повинен звернутись до господарського суду Харківської області та ТОВ «ЛМ-ХХІ» повинно бути визнано банкрутом. Таким чином, ухвала господарського суду Харківської області від 04.04.2017 року у справі №5023/4669/12 вже не має юридичної сили для переведення права власності будь-якого майна з ТОВ «ЛМ-ХХІ».

Також вказали,що відповіднодо СтатутуБоржника питаннящодо відчуженняосновних засобівБоржника здійснюєтьсялише зарішенням зборівучасників товариства. ОСОБА_6 є засновникомБоржника таволодіє 42%статутного капіталута є потерпілим у кримінальному провадженні №42017221080000135 від 04.05.2017 р. у зв`язку з чим рішення щодо відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ «А-2», за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 98 в жодному разі не могло бути прийняте без його участі, оскільки збори учасників боржника є правомочними у випадку присутності на них більш ніж 60% учасників. Його частка у статутному капіталі Боржника до переведення права власності на нежитлову будівлю та будівельні матеріали станом на 03.05.2017 року коштувала 1 894 160.00 гривень. У випадку переведення права власності на нежитлову будівлю та будівельні матеріали ТОВ «ЛМ-ХХІ» було би позбавлено будь-яких активів та можливості здійснювати господарську діяльність та вартість його частки у статутному капіталі ТОВ «ЛМ-ХХІ» становила би 4 500 грн. Таким чином, заниження вартості майна ТОВ «ЛМ-ХХІ» призвело до зменшення вартості його власності приблизно на два мільйони гривень та він був позбавлений права розпоряджатись нею у встановленому порядку, тому є потерпілим у кримінальному провадженні. Вартість майна ТОВ «ЛМ-ХХІ», а саме нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ «А-2», за адресою: АДРЕСА_1 , становить 4 456 840,00 грн., що підтверджується відповідним звітом про вартість майна. На теперішній час в рамках кримінального провадження призначено відповідну експертизу.

Також посилалися на те, що кримінальне провадження тільки нещодавно було передано до слідчого управління, змінено процесуальних керівників, а до цього часу знаходилось у Київському відділі поліції тому посилання заявника на затягування розслідування є необгрунтованим.

Слідчий СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 проти задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечував, пояснив, що на сьогоднішній день призначено проведення будівельно-технічної експертизи. Вказав, що кримінальне провадження закривалось слідчим, в подальшому постанова про закриття була скасована прокуром і саме цим пояснював тривалість досудового розслідування. Вважає, що арешт майна потрібно залишити в силі з метою запобігання його відчуженню.

Прокурор у кримінальному провадженні №42017221080000135 від 04.05.2017 прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_10 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, приходить висновку до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42017221080000135 від 04.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України (а.с.35).

Так, з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000135 від 04.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, вбачається, що 04.05.2017 надійшло звернення ОСОБА_6 про те, що в ході оцінки нежитлових приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_2 , їх вартість була суттєво занижена, чим ОСОБА_6 , як учаснику ТОВ «ЛМ-XXI», якому належали вказані приміщення, спричинено істотну шкоду (а.с.35).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2017 року накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», за адресою АДРЕСА_1 , та будівельні матеріали, що були використані, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛМ-ХХІ», код ЄДРПОУ: 33291093, шляхом заборони їх відчуження, до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку (а.с.247-248).

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Посилання потерпілого та його представника на те, що ОСОБА_7 не є власником майна, через те, що його право власності не зареєстроване не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення національного суду ЄСПЛ розцінює як втручання в право потерпілої особи на мирне володіння своїм майном, як визначено в першому реченні п.1 ст.1 Першого протоколу ( рішення у справах «Бурдов проти Росії», «Ясіюнієне проти Литви», «Войтенко проти України» та «Джасійне проти Литви»). Саме про неможливість такого виконання ухвали господарського суду Харьківської області стверджує заявник у своїй заяві про скасування арешту на майно.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

Як видно з матеріалів справи потерпілий ОСОБА_6 є співзасновником ТОВ «ЛМ-ХХІ», тобто учасником господарського товариства. Майно, на яке накладено арешт належало саме юридичній особі ТОВ «ЛМ-ХХІ».

Посилання представника потерпілого на те, що мирова угода у справі про банкрутство втрачає свою силу через місяць у разі її невиконання у відповідності до ст. ст. 77-82 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не знайшли свого законодавчого підтвердження. Навпаки стаття 82 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом містить вимоги, щодо можливості визнання вказаної угоди недійсною або її розірвання в судовому порядку. Натомість слідчому судді не надавалось жодних рішень про визнання мирової угоди недійсною чи її розірвання.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачає, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримано за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Накладаючи арешт на вищевказане майно, суд в ухвалі від 13.05.2017 зазначив, що слідчим доведено, що вищевказане приміщення та будівельні матеріали, що були використані, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

В ході розгляду клопотання встановлено, що постановою слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_11 від 10.05.2017 призначено судову оціночну-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім.. засл. проф.. М.С. Бокаріуса. На вирішення експертам поставлено наступне питання: Яка ринкова вартість нежитлового приміщення 1-го поверху № 1-:-14, загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», розташованій за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 98, станом на 03.04.2017 (а.с. 25-26 матеріалів справи №640/6735/17 н/п 1-кс/640/3685/17).

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 пояснив, що вище вказана експертиза виконана не була, оскільки слідчим закривалось кримінальне провадження, в подальшому постанова про закриття була скасована прокуром.

Постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_12 від 26.02.2018 призначено судову оціночну-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ ім.. засл. проф.. М.С. Бокаріуса. На вирішення експертам поставлено наступне питання: Яка ринкова вартість нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-14, загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», розташованій за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 98, станом на 03.04.2017 (а.с. 54-55,57).

16.05.2018 кримінальне провадження №42017221080000135 прийняте до провадження старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 (а.с.56).

Згідно звіту про оцінку майна № 14-1/05/2017 виконаного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_13 , ринкова вартість нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-14 загальною площею 247,0 кв.м. в літ. А-2, за адресою: АДРЕСА_1 на дату оцінки без ПДВ складає: 4456840 грн. (а.с.67-127).

Згідно звіту про оцінку вартості майна № 14-1/05/2017 корпоративних прав (частка у розмірі 42,5% статутного капіталу) ТОВ «ЛМ-XXI», що належать ОСОБА_6 , вартість корпоративних прав (частка у розмірі 42,5% статутного капіталу), що належать ОСОБА_6 становить 1894157 грн. (а.с.128-238).

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що вказані звіти були здійснені на його замовлення.

Однак, як вже зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі №5023/4669/12 за результатом розгляду заяви ОСОБА_7 до ТОВ "ЛМ-ХХ1" м.Харків про визнання банкрутом, затверджено мирову угоду по справі № 5023/4669/12 укладену 03.04.2017 року, предметом якої була домовленість між боржником та кредитором стосовно обміну вимог кредитора на активи ТОВ «ЛМ-ХХІ», тобто спірних нежитлових приміщень. В рахунок погашення вимог кредитора у сумі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. ТОВ «ЛМ-ХХІ» передало у власність кредитора належне на праві власності майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», за адресою АДРЕСА_1 та будівельні матеріали, що були використані. Вказана ухвала набула чинності.

Окрім цього, суд зазначає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно подане у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.365-2 КК України, який є злочином середньої тяжкості та санкція якого не передбачає конфіскацію майна.

Слідчий суддя також приймає до уваги, що у кримінальному провадженні до теперішнього часу нікому не повідомлено про підозру.

Крім того слідчим не надано даних, що вищевказане нерухоме майно визнано речовим доказом у справі.

Також, до суду не надано даних про наявність цивільного позову у вказаному кримінальному провадженні.

Як зазначено вище, в межах вказаного кримінального провадження двічі призначалась судова оціночно-будівельна експертиза (10.05.2017 та 26.02.2018), проте жодних даних про проведення вищевказаних експертиз слідчим не надано.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Згідно з положеннями статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудовогорозслідування урозумні строкизабезпечує прокурор,слідчий суддя(вчастині строківрозгляду питань,віднесених дойого компетенції),а судовогопровадження -суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Досудове розслідування триває з 04.05.2017 року, проте слідчим не надано жодних доказів, що можуть свідчити про складність даного кримінального провадження, поведінки учасників, обсягу чи специфіки процесуальних дій, що спричинило таке тривале досудове розслідування.

Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для заявника, та тривалість застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що на теперішній час в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання та скасування арешту.

На теперішній час слідчим не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є необхідність, та що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 98, та будівельних матеріалів, що були використані, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛМ-ХХІ».

Скасування арешту за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження №42017221080000135 від 04.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України.

Таким чином, наявні правові підстави до задоволення клопотання заявника щодо скасування арешту вказаного майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42017221080000135 від 04.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365-2 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт з нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «А-2», за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 98, та будівельні матеріали, що були використані, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛМ-ХХІ», код ЄДРПОУ: 33291093, накладений ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1