Вирок

від 19.10.2010 по справі 1-46/10

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-46/10

ВИРОК

Іменем України

"19" жовтня 2010 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючої судді Ігнатової Г.В.

при секретарі . ОСОБА_1

з участю прокурора Репехи Б.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Підгайці справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, гр.України, українець, з освітою вищою, не одруженого, працює Підгаєцькій ЦРКЛ, такий що немає судимості - за ч. 1 ст.185 КК України,-

В С Т А НО В И В :

Підсудній ОСОБА_3 будучи родичем- сином подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з якими проживає в будинку, що в м.Підгайці по вул.. Шкільна, 10. 06 вересня 2010 року знаходячись приміщенні будинку, та маючи вільний доступ до всього майна таємно викрав грошові заощадження потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які вони зберігали в чоботі, захованому в складному столі, що у вітальні. Викрадені гроші в сумі три тисяч двісті пятьдесять пять грн. підсудний повернув, а решта двісті сорок п'ять грн.. використаи у власних погребах. Своїми діями ОСОБА_2 спричинив потерпілим збитки на вищезазначену суму .

В судовому засіданні підсудній вину свою у скоєнні злочину визнав повністю, розкаються у його вчиненні.

Так підсудній пояснив, що дійсно 06 вересня 2010 року приблизно 10 годині знаходячись вітальній кімнаті, в будинку своїх батьків, якому він проживає скориставшись нагодою, що ніхто не бачить він знайшов чобіт в якому знаходились гроші і таємно викрав їх. Фактично, було три тисячі п'ятсот грн., з яких лише незначну частину використав у власних потребах, а решту при проведенні обшуку виявили і він повернув батькам

Далі підсудній вказав, що фактично усвідомлював, що вчиняє крадіжку у своїх батьків, однак злочин вчинив із-за важкого матеріального становища.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин зазначених в інкримінованому йому злочині доведено показаннями потерпілої, яка вказала, що ніхто крім підсудного немав доступ до господарства в якому вони разом проживають. Фактично гроші в сумі три тисячі пятсот грн. були поміщені в чоботі, який вона заховала в складному столі, що знаходиться у вітальній кімнаті. Далі потерпіла пояснила, що на даний час їм повернуто частину коштів, та викрадене не є для них значною сумою, тому просить суворо не карати підсудного, який є її сином.

Крім особистого і повного визнання підсудним своєї вини у вчиненому злочині згідно пред'явленого йому обвинувачення винність підсудного ОСОБА_2 доведена матеріалами справи зібраними досудовим слідством при цьому сам підсудний та потерпіла не заперечували їх істинність щодо фактичних обставин справи та погодилися зі всіма доказами по справі не оспорюючи їх достовірність, відмовившись від дослідження цих доказів в судовому засіданні та допиту потерпілого ОСОБА_4 та свідків в суді.

Згідно ст. 2УУ КПК України учасники процесу відмовились від дослідження доказів по справі суд, приходить, до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ст. 185 ч.1 КК України як умисне таємне викрадення чужого майна.

Переходячи до обрання підсудному ОСОБА_2 міри покарання, у відповідності до вимрг ст. ст. 50,65 КК України суд, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, що він раніше несудимий, його визнання вини, та розкаяння у скоєному, вік підсудного, що збитки, основна сума 3255 грн. повернута потерпілим, суд також приймає до уваги ту обставину, що потерпіла просила підсудному та просить суворо не карати із врахуванням із врахуванням всіх цих обставин справи, вважає за можливе призначити покарання у межах, встановлених у санкції статті за даний злочин, проте не пов'язану з більш суворим видом з числа передбачених, оскільки менш суворий вид покарання буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому вважає за необхідне обрати до ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323.324 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину за ч.1ст.185 КК України і за даною статтею призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі пятьдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятьдесять гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази по справі які передано потерпілим залишити в їх розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_6