Вирок

від 21.10.2010 по справі 1-33/10

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-33/10

ВИРОК

Іменем України

"21" жовтня 2010 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі головуючої Ігнатової Г.В.

при секретарі Лежигубській О.В.

за участю потерпілого ОСОБА_1

захисника підсудних ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в місті Підгайці справу по обвинуваченню ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 району, гр-н України, українець, з освітою середньо-спеціальною, неодружений, непрацює, не судимого - за ст.125 ч.2 України,-

ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3, уроженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, гр-н України, українець, з освітою середньо-спеціальною, неодружений, непрацює, не судимого - за ст.125 ч.2 України,-

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 уроженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, гр-н України, українець, з освітою середньо-спеціальною, неодружений, непрацює, не судимого - за ст.125 ч.2 України,-

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 уроженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_8, гр-н України, українець, з освітою середньою, неодружений, непрацює, не судимого - за ст.125 ч.2 України,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2010 року потерпілий ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. В скарзі, поданій в порядку ст..27 КПК України він вказав, що 09 березня 2010 року приблизно 18 годин в м. Підгайці ОСОБА_3В, ОСОБА_7, ОСОБА_5П та ОСОБА_6 умисно нанесли йому декілька ударів в область голови та руках, чим спричинили тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.Під час зазначеної бійки підсудній ОСОБА_3 умисно завдали удар в область правого ока, спричинивши йому тілесне ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоровя та незначну втрату працездатності.

20 липня 2010 року постановою судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області порушено кримінальну справу за скаргою ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.2 ст. 125 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав обвинувачення за ч.2 ст. 125 КК України відносно підсудних та цивільний позов про стягнення в його користь 973,60 грн матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної. Так, потерпілий суду пояснив, що 09 березня 2010 року приблизно 18 годин знаходячись в м. Підгайці на прохання громадянки ОСОБА_8 він намагався припинити бійку між підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Розлютившись на таку поведінку, підсудний ОСОБА_3 накинувся на нього і наніс удар кулаком в праве око. Після цього, він, ОСОБА_1,відійшов в сторону та мав намір по телефону викликати міліцію, однак до нього знову підійшов підсудний ОСОБА_3 схопив за руку, а підсудні ОСОБА_4, та ОСОБА_5 підбігли до них почали безпричинно чіплятись до нього, затіяли бійку, в результаті чого він впав на землю, В той час, всі четверо підсудні наносили йому удари в область голови, спричинивши при цьому легкі тілесні ушкодження.

Внаслідок неправомірних умисних дій підсудного ОСОБА_3 у співучасті з підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_5П та ОСОБА_6 він отримав травму ока, з приводу чого з 18 березня по 29 березня 2010 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Тернопільській обласній клінічній комунальній лікарні, та продовжив лікування з 30 березня по 08 квітня 2010 року амбулаторно, пролежавши вдома. За свій рахунок придбав ліків на суму- 409,99 грн.. та змушений був пройти обстеження компютерною томографією, вартість якої становить 390 грн. Оскільки в нього була травма ока, він потребував покращеного харчування у вигляді соків, фруктів, що потягнуло додаткові витрати, також він змушений був їздити на обстеження та в лікарню в м. Тернопіль в зв'язку з чимним понесені транспортні витрати на суму 173,61грн. Крім того протиправними діями підсудні спричинили йому і моральну шкоду, яка виразилась у фізичних, моральних та душевних стражданнях, через вказані ушкодження він не міг працювати реалізувати свої наміри взяти участь в конкурсі по мистецтву, і він оцінює її у сумі 5000 грн.

Підсудні ОСОБА_4В, ОСОБА_5П та ОСОБА_6 вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України не визнали, суду пояснили, що ніяких тілесних ушкоджень вони не спричиняли ОСОБА_1, ніяких поганих намірів вони не мали, а навпаки це він втрутився до них. Також, не визнали підсудні позовних вимог ОСОБА_1, в їх задоволенні просили відмовити.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 вину свою у вчиненні злочину визнав частково і пояснив, що дійсно в той день 09 березня 2010 року між ним та ОСОБА_6 на побутовому грунті виникла суперечка. Під час даної суперечки до них підбіг потерпілий ОСОБА_1 та почав заступатись за ОСОБА_6 , на цьому їх дії були припинені. Згодом, він , підійшов до потерпілого, щоб поговорити, проте, останній схопив його за руку, та накинувся на нього і став його бити. Його дії припинили підсудні ОСОБА_4В та ОСОБА_5П, кожний з них відтягнув їх в різні сторони. Разом з тим, підсудні ОСОБА_4В та ОСОБА_5П жодних ударів потерпілому не наносили, а підсудній ОСОБА_6 взагалі на той момент пішов від них та участі в цих діях не приймав. Далі підсудній ОСОБА_3 показав, що поведінка потерпілого спровокувала такі його дії і можливо в процесі самооборони і вдарив ОСОБА_1 в боличчя в область ока..

Підсудній ОСОБА_3 в процесі розгляду справи змінював свої покази. Спочатку вини не визнавав, потім вказував що можливо і спричинив тілесні ушкодження в процесі самооборони, однак не довів суду, що потерпілим були спричинені йому якісь ушкодження і він наніс згаданий вище удар, обороняючись.

Що стосується доводів підсудного про те, що удар він наніс із-за неправомірної поведінки самого потерпілого з приводу нанесеного удару, а тому він змушений був нанести ОСОБА_1 удар в обличчя у відповідь, то суд до уваги не приймає, оскільки крім тверджень підсудного, даний факт нічим не доведено.

Винність підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень повністю доведена сукупністю доказів зібраних та досліджених в судовому засіданні.

Допитані судом свідки: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомили, що були очевидцями зазначеної події та отримання тілесних ушкоджень потерпілим.

Так, свідок ОСОБА_8 вказала, що потерпілий ОСОБА_1 по своїй ініціативі втрутився в конфлікт, що мав місце між підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_6 так як заступався за ОСОБА_6. Внаслідок цього, ОСОБА_6 від них відійшов в сторону. Також, вона бачила, що підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 били потерпілого ОСОБА_1, а в цей час між ними ОСОБА_6 не було.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 09 березня 2010 року приблизно 18 годин поблизу приміщення Приват Банк , що в м. Підгайці бачила, як, підсудні по справі били потерпілого, а ОСОБА_1 захищався, при цьому підсудні наносили удари руками та ногами в різні частини тіла потерпілого. На її зауваження останні не реагували, а продовжували свої протиправні дії відносно потерпілого. Разом з тим, вона не може пригадати чи брав участь в даній події ОСОБА_6.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердила той факт, що в 09 березня 2010 р. перебуваючи у себе дома до його дружини зателефонувала ОСОБА_8 Н, яка повідомила, що їх син ОСОБА_1 знаходиться біля Приват банку в м. Підгайці і його бють. При зустрічі з сином він побачив на обличчі синець під оком та око напухло, а також верхній одяг був грязний.. Зі слів останнього він дізнавсь, що його побили підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4В та ОСОБА_5П, при цьому їх він бачив на місці події. Також, підсудній ОСОБА_3, підійшов до нього, ОСОБА_10 та повідомив, що не знав, про те що потерпілий є його сином, якби йому були відомі дані факти, отже він би його не чіпав.

Суд приймає до уваги дані свідчення, оскільки вони є послідовними і відповідають фактичним обставинам справи, зазначені свідчення не спростовані і самим підсуднім ОСОБА_3

Заслуговують на увагу свідчення, свідка ОСОБА_11, який безпосередньо припинив дії підсудніх та потерпілого. Даний свідок пояснив, що бачив шарпанину між трьома підсудними та потерпілим, яку змушений був припинити, Про обставини справи в зв'язку з чим мав місце даний інцендент йому нічого не відомо. Разом з тим свідок вказав, що на обличчю потерпілого були тілесні ушкодження, хто саме їх заподіяв з трьох підсудних він не знає, оскільки цих обставин не бачив. Однак в той час, коли він припинив шарпанину між трьома підсудними та потерпілими, ОСОБА_6 на місці події не було. Вся подія тривала протягом десяти хвилин.

Згідно рапорту оперативного чергового Підгаєцького РВ УМВСУ від 09.03.2010 р., вбачається, що 18.05 год. по телефону надійшло повідомлення від ОСОБА_1, про те, що йому нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Той факт, що потерпілому спричинено тілесні ушкодження підсудними є підтвердження - акт судово-медичного обстеження №443 від 10.03.2010р. з якого видно, що при відповідно судово-медичному обстеженні у ОСОБА_1 виявлені синець нижньої повіки правого ока, що поширюється на праву виличну ділянку із садном на його тлі, садна лівих ліктя та кисті, ознаки забою правої кисті у вигляді набряку мяких тканин та синця.

Тілесні ушкодження були спричиненні обслідуваного за добу до обстеження та утворились від дії тупого предмета .

Відмічені вище тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Суд вважає, що заперечення підсудними ОСОБА_3, ОСОБА_4В та ОСОБА_5П, своєї вини у вчиненні злочину спрямоване на ухилення їх від відповідальності.

Суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що ініціатором бійки був ОСОБА_3, розпочата бійка переросла також з підсудними ОСОБА_4В та ОСОБА_5П відносно потерпілого.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх сукупно, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення підсудними ОСОБА_3 , ОСОБА_4В та ОСОБА_5П умисного нанесення легких тілесних ушкоджень, а тому їх дії необхідно кваліфікувати: підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст. 125 КК України, оскільки він заподіяв ОСОБА_1 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя та незначну втрату працездатності. В судовому засіданні доведено, що саме підсудний ОСОБА_3 наніс тілесне ушкодження потерпілому в область правого ока та саме з приводу зазначеного отриманого тілесного ушкодження, потерпілий ОСОБА_1 перебував на амбулаторному та стаціонарному лікуванні та та той час мав незначну втрату працездатності.

Суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_4В та ОСОБА_5П слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, переквалікувавши їх дії в цій частині з ч. 2 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України, так як вони умисно нанесли удари потерпілому, якими завдали фізичну біль і легкі тілесні ушкодження.

Потерпілим ОСОБА_1 дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковані по ч. 2 ст.125

КК України. Суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення необгрунтоване, підсудний ОСОБА_6 по даному обвинуваченню підлягає виправданню, а справа закриттю за відсутності складу злочину з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлений факт спричинення потерпілому ОСОБА_1 легкого тілесного ушкодження у вигляді синець нижньої повіки правого ока, яке заподіяно безпосередньо підсудним ОСОБА_3 та інші тілесні ушкодження заподіяні підсудними ОСОБА_3, ОСОБА_4В та ОСОБА_5

Із суб'єктивної сторони злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України характеризується прямим умислом. Підсудний ОСОБА_6 заявив, що він не мав умислу на спричинення потерпілому будь-яких тілесних ушкодженні таких йому не наносив, ці твердження потерпілим не спростовані і матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_6 мав намір спричинити та спричинив легкі тілесні ушкодження .

Відповідно до ст..62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до норм КПК України та Постанови Пленуму ВСУ №2 Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування від 11 лютого 2005 року, якщо немає доказів на підтвердження обвинувачення, суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити виправдувальний вирок. Досліджені у своїй сукупності джерела доказів по справі обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 125 КК України носять сумнівний характер щодо направлення умислу винного на заподіяння потерпілому тілесних ушкодження і на сам факт заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень діями підсудного ОСОБА_6.

Відповідно до ч.4 ст.327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли в діяннях підсудного немає складу злочину. Враховуючи вищевикладене суд вважає, що в діянні ОСОБА_6 відсутній склад злочину передбачений ч.2 ст. 125 КК України, тому відносно нього необхідно постановити виправдальний вирок.

Вирішуючи питання про заявлений потерпілим цивільний позов, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_10 підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

З урахуванням наявних у справі підтверджувальних документів, що є для потерпілого матеріальним збитком, тому суд вважає за необхідне стягнути з підсудних названу суму 973,60 грн на користь потерпілого ОСОБА_1 Суд не приймає доводи захисника підсудного, щодо виключення із зазначеної суми вартості придбаних медикаментів, які не були назначені лікуючими лікарями, оскільки саме із за отриманої травми ока потерпілий змушений був купляти медикаменти, які є профілактичними засобами по відновленню попереднього стану здоровя. Аналогічно не заслуговують доводи захисника, щодо виключення із суми матеріальної шкоди вартість проїзних квитків, щодо поїздки ОСОБА_1 додому з м. Тернопіль, підчас перебування його на стаціонарному лікуванні , а також щодо проходження медобстеження, оскільки саме з винних дій підсудного ОСОБА_3 потерпілий був обмежений в реалізації своїх прав.

Відповідно до ст..23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданні у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, у душевних стражданнях, заподіяних протиправною поведінкою щодо самої особи, членів її сім'ї або близьких родичів. У душевних стражданнях у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна фізичної особи. У приниженні честі, гідності а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно із статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка завдала цю шкоду за наявності її вини.

Суд встановив, що в зв'язку із зазначеними діями винних, підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4В та ОСОБА_5П потерпілий ОСОБА_1 зазнав моральні страждання. Після побиття, він почувався приниженим, що відбилося на його самопочутті, створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя. Заподіяння моральної шкоди підтверджується поясненням потерпілого. Тому суд вважає, що підсудні зобов'язані відшкодувати потерпілому заподіяну моральну шкоду. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує ступінь вини особи, яка завдала шкоду, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, погіршення стану його здоровя, з врахуванням матеріального стану особи, яка завдала шкоди, які не працюють, визначає розмір шкоди. Розмір моральної шкоди з урахуванням обставин справи, тяжкості наслідків, що настали, суд вважає необхідним визначити з ОСОБА_3 в сумі 1000 грн. та з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 кожному з них в сумі-800 грн.. Разом з тим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з підсудного ОСОБА_6 в користь потерпілого матеріальної та моральної шкоди оскільки ним не заподіно шкоди і потерпілим цих обставин не доведено .

Переходячи до обрання підсудному ОСОБА_3 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, його часткове визнання вини, і розкаяння у скоєному, вік підсуднього, що підсудній ніде не працює та його важкий матеріальний стан сім ї, суд також приймає до уваги думку потерпілого, який не простив підсудному та просить покарати у відповідності до Закону, а тому з врахуванням усіх цих обставин по справі вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді штрафу

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного який не визнав свою вину, також враховує думку потерпілого, який просить покарати підсудного так як вважає, що наслідків суспільної небезпечності скоєного злочину останній неусвідомив, що понесені вирати на лікування та за моральні страждання не відшкодовано збитки, а тому вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Разом з тим при обранні міри покарання суд враховує і пом'якшуючі його вину обставини ,що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, його вік , характеристику підсудного його важкий матеріальний стан сім ї, із врахуванням всіх цих обставин справи вважає що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства а тому слід призначити йому покарання відповідно санкції статті ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_5 суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного злочину, особу винного, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його вік, суд також враховує і ті обставини, що підсудний вини своєї у вчиненні злочину не визнав, ніде не працює, його матеріальне становище і з врахуванням цих обставин по справі, суд вважає за можливе призначити покарання у межах, встановлених у санкції статті ч. 1 ст. 125 КК України за даний злочин, проте менш суворий вид покарання з числа передбачених, оскільки менш суворий вид покарання буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів, а тому вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 міру покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст..ст.323,324,328 КПК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого 2 ст.125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн..

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого 1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі пятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого. 1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі пятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 973,60 грн. та моральної шкоди 1000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_1.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 800 грн на користь потерпілого ОСОБА_1 в решті позовних вимог відмовити .

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 800 грн в решті позовних вимог відмовити.

ОСОБА_6 за обвинуваченням по ч.2ст. 125 КК України виправдати за відсутністю в діянні складу злочину. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 по ч.2ст. 125 КК України закрити на підставі п.2ст. 6 КПК України.

На вирок може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Підгаєцький районний суд на протязі 15 днів.

Головуючий: ОСОБА_12