Вирок

від 03.11.2010 по справі 1-45/10

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-45/10

ВИРОК

Іменем України

"03" листопада 2010 р. м. Підгайці

Підгаєцький міський суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Ігнатової Г.В., при секретарі Лежигубській О.В, з участю прокурора Балда А.Є. захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області, громадянка України, одружена, ІНФОРМАЦІЯ_2, приватний підприємець, така, що немає судимості, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2, працюючи приватним підприємцем-фізичною особою, яка зареєстрована у Підгаєцькій РДА в порушення вимог ст.ст. 43, 45, 46 Конституції України, ст.ст. 2,5-1, 21, 22, 24, 29, 50, 54, 94, 95 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1,5, 12, 13,30 Закону України Про оплату праці , прийняла на постійну основу без укладення трудового договору в червні 2010 року ОСОБА_3, якій виплачувала зарплату без сплата податків та інших загальнообов'язкових відрахувань і на неї не поширювалися гарантії, передбачені законодавством про працю та соціальне забезпечення. Вказаними діями ОСОБА_2 грубо порушила законодавство про працю в частині забезпечення прав вищевказаного працівника на соціальний захист, передбачених Конституцією України, Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням , що виключає право на їх забезпечення у разі повної, часткової, або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених Законом.

Як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду справи підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України визнала повністю і показала, що підприємство кафе Наталка , що в с. Старе Місто відкрилось недавно в 2008 р. і в неї не було ні фінансової, ні фізичної можливості оформити офіційно людей на роботу. Працівники у неї працювали по усній домовленості і зарплату вона виплачувала їм безготівковим коштами не проводячи бухгалтерські операції. Станом на сьогоднішній день всі порушення трудового законодавства будуть усунуті, з працівницею ОСОБА_3 буде офіційно укладенно трудовий договір, про що повідомлять уповноважені на то органи.

Крім визнання підсудною своєї вини, її вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України доведена іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувались, оскільки проти цього не заперечували інші учасники судового розгляду і фактичні обставини справи ніким не оспорювалися, тому суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Аналізуючи наведені докази, достовірність яких у зв'язку з їх відповідністю фактичним обставинам сумніву не викликають, та оцінюючи їх у всій сукупності, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст. 172 ч.1 КК України, оскільки ОСОБА_2 здійснила грубе порушення законодавства про працю, щодо найманого працівника.

Визначаючи вид та міру покарання підсудній ОСОБА_2, суд виходить з усіх обставин, за яких було вчинено злочин, наслідки що настали від його здійснення. Також, суд враховує, що нею вчинено злочин невеликої тяжкості, особу винної, що вона вперше притягається до кримінальної відповідальності її визнання вини та розкаяння у скоєному, позитивну характеристику по місцю проживання, сприяння досудовому слідству та суду в встановленні істини по справі, також суд враховує ту обставину, що підсудна є пенсіонеркою,а також її думку, що вона взмозі буде оплатити штраф, і з врахуванням всіх цих обставин суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції її від суспільства і вважає можливим обрати покарання у вигляді штрафу в розмірі відповідно санкції статті.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 172 КК України і за даною статтею призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімсот шістьдесять пять гривень.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_2 підписку про невиїзд з постійного місця проживання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Тернопільської області через Підгаєцький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_4