Рішення

від 06.06.2007 по справі 40/51пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

06.06.07 р.                                                                              

Справа № 40/51пн                              

Господарський суд Донецької області

у складі колегії суддів

Головуючого           Підченко Ю.О.

Суддів                Морщагіна Н.С. 

                     Мартюхіна Н.О. 

При секретарі судового засідання

Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом ОСОБА_1 м. Київ

до першого відповідача товариства з

обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” м. Донецьк

до другого відповідача Компанії

„ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,  Сполучене

Королівство

за участю третіх осіб: 1.ОСОБА_2 м.

Київ

2.ОСОБА_3 м. Київ

3.Управління Державної реєстрації

Донецького Виконавчого комітету м. Донецьк

про визнання недійсними положень

статуту, договорів купівлі-продажу часток в статутному фонді та рішення

загальних зборів      

за участю:

представників сторін:

від позивача ОСОБА_4 - представник

від першого відповідача

ОСОБА_6-представник, ОСОБА_5 - представник

від другого відповідача не з'явився

від третьої особи 1: ОСОБА_5 -

представник

від третьої особи 2:

ОСОБА_6-представник, ОСОБА_5 - представник

від третьої особи 3: не з'явився

Сторін було належним чином

повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з

урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для

вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед

законом.

З урахуванням складності справи та

витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час

процесу, усунення порушення прав учасників корпоративних відносин, ухвалою суду

від 19.04.07р. до участі у справи за клопотанням першого відповідача було

залучено другого відповідача - Компанію "Енекс-Енерджі ЛТД Сполучене

Королівство, тому розгляд справи почався заново.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до

господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи” про визнання недійсними: 1) з моменту реєстрації положень п.

1.3 та 4.3 статуту, зареєстрованого 04.10.04р. державним реєстратором

Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Антипчук О.Ю. за номером

12741020000000432, в частині зазначення компанії “Енекс Енержді Лімітед”

(Сполучене Королівство) як засновника та учасника товариства; 2) з моменту

укладання договорів від 08.09.05р. та 27.01.06р. купівлі-продажу частки в

статутному фонді ТОВ “ЕНЕКС - Енерджи”; 3) з моменту реєстрації положень п. 1.3

та 4.2 нової редакції статуту, зареєстрованої 13.02.06р. державним реєстратором

Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Антипчук О.Ю. за номером

12741050001000438, в частині зазначення ОСОБА_2 як засновника та учасника

товариства; 4) рішення загальних зборів учасників ТОВ “ЕНЕКС - Енерджи” від

27.10.06р.

До прийняття рішення по справі

позивач згідно ст. 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги та намагається

визнати недійсними: 1) з моменту реєстрації положень п. 1.3 та 4.3 статуту,

зареєстрованого 04.10.04р. державним реєстратором Виконавчого комітету

Маріупольської міської ради Антипчук О.Ю. за номером 12741020000000432, в

частині зазначення компанії “Енекс Енержді Лімітед” (Сполучене Королівство) як

засновника та учасника товариства; 2) з моменту укладання договорів від

08.09.05р. та 27.01.06р. купівлі-продажу частки в статутному фонді ТОВ “ЕНЕКС -

Енерджи”; 3) з моменту реєстрації положень п. 1.3 та 4.2 нової редакції

статуту, зареєстрованої 13.02.06р. державним реєстратором Виконавчого комітету

Маріупольської міської ради Антипчук О.Ю. за номером 12741050001000438, в

частині зазначення ОСОБА_2 як засновника та учасника товариства; 4) рішення

загальних зборів учасників ТОВ “ЕНЕКС - Енерджи” від 27.10.06р. у частинах

переобрання (обрання та відкликання) виконавчого органу товариства з обмеженою

відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”, виключення з товариства з обмеженою

відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” учасника ОСОБА_1, внесення змін до Статуту

товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

Перший відповідач позов не визнав,

мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          Позивачем - ОСОБА_1 не доведено

які  права чи охоронювані законом

інтереси порушені змістом положень відповідних пунктів статуту товариства;

-          позовні вимоги не обґрунтовані та

суперечать нормам чинного законодавства;

-          позивачем особисто було здійснено

державну реєстрацію та прийнято на себе обов'язки директора, які він виконував

до 29.08.06р.;

-          товариство з обмеженою

відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” не є належним відповідачем у спорі про

визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 08.09.05р. та 27.01.06р.,

оскільки не є стороною вищезгаданих договорів;

-          підставою для виключення позивача зі

складу учасників та звільнення з посади директора було скоєння низки злочинів;

-          дії позивача по справі на посаді

директора товариства, так і учасника призвели до того, що усе майно вибуло із

володіння товариства, що неможливо розцінювати інакше, як свідому шкоду

інтересам товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”;

-          довіреність від 17.03.04р. жодним

чином не обмежувала повноваження ОСОБА_3 тільки на створення підприємства

„Енекс-Україна”;

-          Компанія „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м.

Лондон,  Сполучене Королівство, було

законним власником частки у статутному фонді товариства з обмеженою

відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”, та внаслідок цього Компанії належать усі

права власності, зокрема, право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм

майном.

Неприбуття у судове засідання

представника другого відповідача, якого було належним чином повідомлено про час

та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті

згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Однак сторони повідомили суд про

те, що судовий документ ( ухвала суду) було доставлено відповідачеві і це було

здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту, що знайшло своє

відображення в Законі України " Про приєднання України до Конвенції про

вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або

комерційних справах" від 19.10.2000р. № 2052-III, статті 15  Конвенції про вручення за кордоном судових та

позасудових документів у цивільних  або

комерційних справах, далі Конвенція.

Таким чином, якщо виконано всі

умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя не обмежений щодо

строків розгляду справи і незалежно від положень частини першої статті 15

Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження

про вручення або безпосередню доставку документів.   

ОСОБА_2 - Третя особа 1 у справі,

надала суду пояснення по суті позову, в яких зазначила про те, що:

-          при укладенні договорів

купівлі-продажу ОСОБА_3 діяв як повноважний представник продавця;

-          позивач по справі дав згоду на продаж

частки у статутному фонді та не стверджував, що Компанія „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м.

Лондон,  Сполучене Королівство, не є

законним власником цієї частки;

-          про проведення зборів учасників позивач

був належним чином повідомлений, але на збори не з'явився.    

ОСОБА_3- Третя особа 2 у справі,

пояснила суду те, що:

-          ОСОБА_3, як директор Компанії

„ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,  Сполучене

Королівство, мав усі права власності, які надані українським законодавством і

не обмежений у правах згідно закону, Статуту та установчого договору Компанії;

-          ОСОБА_1 дійсно спричинив суттєву

шкоду інтересам товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” у

зв'язку з чим його було виключено з числа учасників 27.10.06р.;

-          прийняття рішення за результатами

розгляду справи на даний час не вплине на особисті права та обов'язки третьої

особи 2.    

Управління державної реєстрації

Донецького виконавчого комітету - Третя особа 3  по справі, у судове засідання не з'явилась,

однак на виконання ухвали від 21.05.07р. надала суду копії документів які були

предметом розгляду і оцінюються судом зі урахуванням вимог статті 34 ГПК

України через призму належності та допустимості.

Витребування судом документів з

реєстраційних справ відповідає вимогам статті 13 Закону України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Крім того, третя особа 3 надала

суду пояснення та вказала на те, що:

-          державна реєстрація товариства з

обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” була проведена у відповідності до

Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців”, Закону України „Про господарські товариства”, ГК України та ЦК

України;

-          крім того зазначила, що не має

юридичного інтересу до  справи, оскільки

рішення ніяким чином не вплине на подальші відносини з позивачем та

відповідачем, учасниками корпоративних відносин;

Неприбуття у судове засідання

третьої особи 3, яку було належним чином повідомлено про час та місце

проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно

вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні 

обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову

кваліфікацію  відносинам сторін і

виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка

підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, третіх

осіб суд встановив:

На час слухання справи

господарський суд керувався вимогами статті 4 ГПК України щодо вибору

законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні спору за участю іноземного

підприємства.

Якщо в міжнародних договорах

України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,

встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то

застосовуються правила міжнародного договору.

Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним

договором, застосовує норми права інших держав.

Так стаття 34 Закону України "

Про міжнародне приватне право" визначає, що порядок видачі, строк дії

припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом

держави, у якій видана довіреність.

У той же час представництво за

довіреністю, та прийняття будь-яких заходів від імені Компанії  яка була зареєстрована в Англії 25.03.1999р.

згідно з "Актом  про компанії"

від 1985 року містить посилання на те, що вона повинна відповідати діючому

законодавству України.

Тому до представництва за

довіреністю іноземної держави застосовується законодавство України.

Позов мотивовано тим, що 04.0.04р.

державним реєстратором Виконавчого комітету Маріупольської міської ради

Антипчук О.Ю. за номером 12741020000000432 була проведена державна реєстрація

товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”, засновниками якого

зазначені ОСОБА_1 та Компанія „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон, (Сполучене

Королівство), про що свідчить протокол № 1 від 14.09.04р.

Згідно пунктів 1.3 та 4.3 Статуту

товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” засновником та учасником

товариства є Компанія „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,  Сполучене Королівство, від імені якої на

підставі доручення від 17.03.04р. діє ОСОБА_3.

Однак дорученням від 17.03.04р.

Компанія „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м.Лондон, (Сполучене Королівство), доручає ОСОБА_3

діяти від її імені для відкриття та реєстрації в України товариства з обмеженою

відповідальністю „Енекс-України”, а не товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи”.

А тому, позивач вважає, що при

створенні товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” ОСОБА_3 не

мав повноважень діяти від імені Компанії „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,

(Сполучене Королівство).

08.09.05р. та 27.01.06р. договорами

купівлі-продажу, зареєстрованими в реєстрі за № 3836 та № 109 відповідно,

ОСОБА_3 продав від імені Компанії „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,  Сполучене Королівство, зареєстровану за цією

компанією право власності на частку в статутному фонді товариства з обмеженою

відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” своїй дружині - ОСОБА_2.

13.02.06р. за номером

12741050001000438 була проведена державна реєстрація нової редакції Статуту

товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” у зв'язку зі зміною

учасника.

Пункти 1.3 та 4.2 нової редакції

Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” визначають

ОСОБА_2 як власника частки, що була раніше зареєстрована за Компанією

„ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,(Сполучене Королівство).

Проте, доручення від 17.03.04р. не

надає право ОСОБА_3 повноважень на продаж часток в статутному фонді товариства

з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

27.10.06р. ОСОБА_2 було оформлено

протокол загальних зборів учасників, якими ОСОБА_1 виключено зі складу

учасників товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” за скоєння

низки злочинів.

У відповідності до витягу серії

ІНФОРМАЦІЯ_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб України ОСОБА_1 вже не

значиться серед засновників товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи”.

За такими обставинами позивач

звернувся за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Згідно ст. 12 ГПК України

господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у

спорах між господарським товариством та його учасником (засновником,

акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками

(засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів.

Особливості регулювання майнових

відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові

зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються

ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною п'ятою статті 68 ГК

України чітко встановлено, що підприємства, які створюються у формі

господарського товариства, мають статус корпоративного.

Частина перша статті 167 ГК України

визначає поняття корпоративних прав.

Підставою для наявності у особи (

учасника господарського товариства) корпоративних прав є наявність у нього

частки господарського товариства (акцій, якщо це акціонерне товариство)

Відповідно до ст. 50 Закону України

„Про господарські товариства” товариством з обмеженою відповідальністю

визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких

визначається установчими документами.

Як свідчить п. 4.3 Статуту

товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕКС -Енерджи" від

04.10.2004р. частка ОСОБА_1 у статутному фонді товариства складає 30%, а іншого

учасника - 70% Статутного фонду товариства.

Згідно ст. 140 ЦК України

товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами

товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких

встановлюється статутом.

У відповідності до ст. 141 ЦК

України максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю

встановлюється законом.

Установчим документом товариства з

обмеженою відповідальністю є Статут.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються

до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з

відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами

державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із

законодавством України.

Пункт 5 статті 89 ГК України та

стаття 16 Закону України "Про господарські товариства" визначають, що

всі зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для

третіх осіб з часу (дня) їх державної реєстрації

За вимогами ст. 145 ЦК України вищим

органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його

учасників.

Стаття 60 Закону України „Про

господарські товариства” визначає, що збори учасників вважаються повноважними,

якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у

сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Стаття 62 Закону України „Про

господарські товариства” передбачає, що у товаристві з обмеженою

відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або

одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор.

Дирекція (директор) діє від імені

товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Відповідно до ст. 87 ЦК України для

створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи,

які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо

законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Однак Компанія „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД”

м. Лондон,  Сполучене Королівство, не

підписувало установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи”. Тобто, Компанії „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,  Сполучене Королівство не створювала ТОВ

"Енекс-Енерджи" і не уповноважувала ОСОБА_3 на створення цього товариства.

Так, пунктом 3 довіреності від

17.03.06р. передбачено право ОСОБА_3 представляти інтереси Компанії

„ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,  Сполучене

Королівство, у державних органах, у суді та арбітражному суді, підписувати

статути та офіційні документи, декларації та інші офіційні бізнес-документи з

метою заснування та реєстрації підприємства „Енекс-Україна”, а не товариства з

обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

Судом досліджено надані

сторонами  оригінали довіреностей на

предмет їх перекладу та відповідності 

вимогами законодавства.

У 1961 році в ГААЗІ (Нідерланди)

була підписана Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних

документів, до якої приєдналися більш ніж 80 країн .

Документи, складені за участю

органів державної влади та місцевого самоврядування, або такі, що від них виходять,

можуть бути використані на території іншої держави лише після відповідного їх

посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

На сьогодні найбільш поширеними є

два способи такого посвідчення. Перший - консульська легалізація офіційних

документів країн, що не приєдналися до зазначеної конвенції.

Консульська легалізація офіційних

документів - це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних

документів і справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати

підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими

скріплено документ, з метою використання його за кордоном.

Іншим способом оформлення

документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостіля,

запровадженого Гаазькою конвенцією.

Апостіль - це спеціальний штамп,

який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав -

учасників конвенції.

Він засвідчує справжність підпису

особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, яким

скріплено відповідний документ.

Згідно з положенням конвенції,

документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового

оформлення чи завірення і може бути використаний в будь-якій іншій державі

-учасниці конвенції.

Правовий статус іноземної юридичної

особи визначається за законом країни, де створено (інкорпоровано) юридичну

особу.

У разі коли письмові докази

подаються до господарського суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у

встановленому порядку переклад українською мовою. Господарський суд на підставі

статті 38 ГПК України може витребувати офіційний переклад цих документів

державною мовою України.

Слід мати на увазі, що у разі

нотаріального посвідчення перекладу нотаріус засвідчує лише оригінальність

підпису перекладача, який стоїть під документом, а не відповідність перекладу

оригіналові.

Тому якщо у господарського суду чи

учасника судового процесу виникнуть сумніви щодо автентичності перекладу

документа, суд може призначити судову експертизу і доручити її проведення

компетентному спеціалісту - перекладачу згідно вимогам статті 41 ГПК України.

На час слухання справи від сторін

не надійшло клопотань про призначення такої експертизи, у той же час судом  встановлені деякі розбіжності щодо перекладу

та наявності окремих противорич у наданих сторонами довіреностях.

Так в пункті 3 довіреності від

17.03.2004р. наданої представником позивача значиться: "Представляти

інтереси Компанії в усіх державних, судових і арбітражних установах,

розписуватися та підписувати офіційні ділові документи: такі як заяви, статути

та інші для створення та реєстрації ТОВ "Енекс - Україна".

Тоді як із змісту пункту 3 наданої

представником першого відповідача довіреності від 17.03.2004р. на

представництво зазначено наступне: "Представляти інтереси Компанії у

державних органах, у суді та арбітражному суді, підписувати статути та офіційні

документи, декларації та інші офіційні бізнес-документи з метою заснування та

реєстрації підприємства ENEX UKRAINE Ltd".

З урахуванням аналізу цих

документів випливає відсутність такого поняття як "Товариство", однак

існує таке поняття як "Підприємство".

Такі розбіжності знайшли своє

відображення в пункті 10 довіреності, що викликає сумнів  щодо повноважень осіб на вчинення певних дій

на представництво в країні.

Посилання першого відповідача на

пункти "е", "к", "g" Установчого договору

Компанії "ЕНЕКС- Енерджи ЛТД" і те, що Компанія визнає та цілком

схвалює дії ОСОБА_3 при створенні ТОВ "Енекс-Енерджи взагалі, право на

підписання їм від імені Компанії Статуту ТОВ "Енекс-Енерджи" приймається

судом до уваги і оцінюється на підставі статті 43 ГПК України зі урахуванням

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказами у справі підтверджено, що

державним реєстратором Управління Державної реєстрації Донецького Виконавчого комітету

не були з'ясовані ці обставини і було зареєстровано Статут товариства з

обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

Крім того, товариство з обмеженою

відповідальністю „Енекс-Україна” було створено 17.06.04р. (запис про реєстрацію

3341200000000197) за адресою: 07300, м. Вишгород, Київська область, вул.

Шолуденка, 1, ід. код 33007741, одним з учасників якого є саме Компанія

„ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон,  Сполучене

Королівство, що підтверджується довідкою серії АА № 931571 та витягом серії АА

№ 931559-931560 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб України.

Відповідно до ст. 6 Закону України

„Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”

державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної

одиниці проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців.

Державний реєстратор всупереч

вимогам п.11 статті 29 закону України" Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців" не залишила без розгляду документи,

які подані для проведення державної реєстрації 

товариства та змін до установчих документів юридичної особи.

А тому суд дійшов висновку, що

положення пунктів 1.3 та 4.4 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи” в часині зазначення компанії “Енекс Енержді Лімітед” (Сполучене

Королівство) як засновника та учасника товариства є недійсними, оскільки

суперечать вимогам законодавства,з окрема ст. 87 ЦК України.

Стаття 202 ЦК України визначає, що

правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних

прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 238 ЦК України

представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на

вчинення яких має особа, яку він представляє.

За приписами пункту третього цієї

статті, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він

представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої

він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших

осіб, встановлених законом.

Ця стаття встановлює обмеження на

вчинення правочинів представником. Він не може вчиняти правочини від імені

особи, яку він представляє, щодо себе особисто чи щодо іншої особи,

представником якої він одночасно є. Ці обмеження не поширюються на комерційне

представництво.

Незважаючи на це ОСОБА_3 уклав від

чужого імені договіра купівлі-продажу з своєю дружиною, тобто в своїх

інтересах.

Згідно ст. 241 ЦК України правочин,

вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє

цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного

схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі,

якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до

виконання.

Наступне схвалення правочину

особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та

обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

За вимогами ст. 237 ЦК України

представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник)

зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона

представляє.

Не є представником особа, яка хоч і

діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на

ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі

договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених

актами цивільного законодавства.

За ст. 239 ЦК України правочин,

вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки

особи, яку він представляє.

На час слухання справи представник

першого відповідача повідомив суд про те, довіреність на ім'я ОСОБА_3

передбачає представництво за законом. Однак ці доводи спростовуються наступними

обставинами.

Так статтями 242-244 ЦК України

закріплені такі види представництва:

-          представництво за законом - батьки

(усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх

дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи,

визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом,

може бути інша особа;

-          комерційне представництво -

комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає

представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької

діяльності. Комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину

допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом.

Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим

договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю;

-          представництво за довіреністю -

представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою,

уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї

юридичної особи. Довіреність є строковим правочином, тобто таким, який

вчинюється на визначений строк.

Таким чином матеріали справи підтверджують  представництво ОСОБА_3 за довіреністю,

оскільки ґрунтується на акті органу юридичної особи, ані на підставі закону, як

стверджує представник першого відповідача. 

Зміст дорученням від 17.03.04р. не

надає право ОСОБА_3 повноважень на продаж часток в статутному фонді товариства

з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

Укладення договорів купівлі-продажу

від 08.09.05р. та 27.01.06р.  часток в

статутному фонді від імені Компанії „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон, Сполучене

Королівство, що не створювала товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи”, не відповідає вимогам ст.658 ЦК України, яка передбачає, що

право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків,

встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є

його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник

не має права вимагати його повернення.

У відповідності до вимог ст. 215 ЦК

України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною вимог частини другої ст. 203 ЦК України, яка визначає, що

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної

дієздатності.

-          Цивільний кодекс (ст.215) формулює

детальні та достатньо визначені положення про підстави недійсності правочинів

та про види недійсних правочинів (нікчемні та оспорювані). Положення ст. 207 ГК

з цього ж питання, хоч і стосуються лише господарських договорів, але є більш

загальними. Виходячи із принципіального положення про Цивільний кодекс як

основний акт цивільного законодавства, при вирішенні питання про підстави

недійсності (нікчемності, оспорюваності) правочина у сфері дії Господарського

кодексу слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу.

-          відповідно до ч. 1 ст. 215 і ч. 1 ст.

203 ЦК підставою недійсності правочину є суперечність його змісту актам

цивільного законодавства. Під змістом правочину тут розуміється зміст

волевиявлення учасників правочину в цілому, тобто як волевиявлення щодо змісту

цивільних правовідносин, що мають виникнути на підставі правочину, так і

волевиявлення стосовно того, з ким ці правовідносини мають бути встановлені.

Тому правочин може бути визнаний недійсним, зокрема у разі, коли ним порушено

право третьої особи, яка відповідно до закону отримала право на укладення

договору стосовно того ж предмета за результатами конкурсу, аукціону тощо (в

зв'язку з тим, що  волевиявлення стосовно

учасника правочину, суперечить акту цивільного законодавства);

-          підставою недійсності правочину може бути

його суперечність актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203

ЦК). При застосуванні цього положення слід врахувати, що абсолютна більшість

законів та інших нормативно-правових актів формулюють норми, що належать до

декількох галузей законодавства. В багатьох випадках в одних і тих же

положеннях актів законодавства формулюються норми двох і навіть трьох галузей

права.

-          наслідки недійсності правочинів

встановлюються ст.ст. 216, 217 та іншими Цивільного кодексу. Враховуючи, що в

Цивільному та Господарському кодексах, в інших законах терміни “зобов'язання”,

“правочини” часто використовуються як тотожні, положення ст.ст. 207, 208 ГК про

недійсність зобов'язань та наслідки їх недійсності з урахуванням термінології,

що використовується у Цивільному кодексі, мають тлумачитись як такі, що

стосуються недійсності правочинів.

Спір між сторонами щодо

застосування наслідків недійсності правочинів відсутній. Тому суд не має

правових підстав зобов'язувати сторони вчинити з цього приводу певні дії.

Оскільки ОСОБА_3 на мав повноважень

на продаж часток в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи” та уклав договори купівлі-продажу від 08.09.05р. та 27.01.06р.

часток в статутному фонді товариства в своїх інтересах, суд вважає їх недійсним

як такі, що суперечать закону.

Також підлягають визнанню

недійсними положення п. 1.3 та 4.2 нової редакції статуту, зареєстрованої

13.02.06р. державним реєстратором Виконавчого комітету Маріупольської міської

ради Антипчук О.Ю. за номером 12741050001000438, в частині зазначення ОСОБА_2

як засновника та учасника товариства, оскільки порушують корпоративні права

позивача у даній справі.

Як свідчить п. 2 протоколу

загальних зборів учасників від 27.10.06р. ОСОБА_1 був виключений зі складу

учасників товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” тому, що він

є не тільки учасником, але й директором товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи”, який своїми діями перешкоджає досягненню товариством з

обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” цілей, встановлених в п.2.1 Статуту.

У той же час п.2.1 Статуту

товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” передбачає  мету діяльності товариства до якої належить

задоволення матеріальних потреб засновників (учасників) товариства, трудового

колективу товариства, та суспільства в цілому шляхом здійснення підприємницької

діяльності та іншої господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Неналежне виконання обов'язків

директора не може бути доказом неналежного виконання обов'язків учасника,

оскільки діюче законодавство не покладає на учасників товариства обов'язку

працювати директором.

Стаття 64 Закону України „Про

господарські товариства” передбачає, що учасника товариства з обмеженою

відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує

обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути

виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що

володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів

учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні

участі не бере.

З протоколу загальних зборів

учасників від 27.10.06р. не підтверджено факт систематичного та неналежного виконання

обов'язків ОСОБА_1., як учасником товариства, відповідно до пункту 2.1 Статуту

товариства.

Крім того, рішенням Приморського

районного суду м. Маріуполя від 22.09.06р. визнано незаконним рішення загальних

зборів учасників від 29.08.06р. про відсторонення ОСОБА_1 від виконання

обов'язків директора. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної

сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом

і мають значення для вирішення спору в розумінні статті 35 ГПК україни.

Прокуратурою м. Маріуполя та

Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області було

відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України

за відсутністю в діянні складу злочину.

Чинним законодавством не встановлено

вичерпного переліку випадків, коли особа, право якої порушено рішенням

загальних зборів чи органів управління товариства, може звернутися по захист до

суду.

При розгляді судом встановлено, що

спірне рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ

"ЕНЕКС-Енерджи” від 27.10.06р. не відповідає вимогам чинного законодавства

та компетенції органу, що ухвалив це рішення.

Судом встановлено факт порушення у

зв'язку з ухваленням спірного рішення прав та охоронюваних інтересів позивача

(корпоративних прав).

ОСОБА_3 не мав належних повноважень

на реєстрації товариства, обмежений у дієздатності на проведення дій від ім'я

Компанії, тому суд визнає недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ

“ЕНЕКС - Енерджи” від 27.10.06р. у частинах переобрання (обрання та

відкликання) виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи”, виключення з товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи” учасника ОСОБА_1, внесення змін до Статуту товариства з

обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

З урахуванням наведеного, суд

дійшов висновку, що позов обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному

обсязі, у зв'язку з чим слід визнати недійсними: 1) з моменту реєстрації

положень п. 1.3 та 4.3 статуту, зареєстрованого 04.10.04р. державним

реєстратором Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Антипчук О.Ю. за

номером 12741020000000432, в частині зазначення компанії “Енекс Енержді

Лімітед” (Сполучене Королівство) як засновника та учасника товариства; 2) з

моменту укладання договорів від 08.09.05р. та 27.01.06р. купівлі-продажу частки

в статутному фонді ТОВ “ЕНЕКС - Енерджи”; 3) з моменту реєстрації положень п.

1.3 та 4.2 нової редакції статуту, зареєстрованої 13.02.06р. державним

реєстратором Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Антипчук О.Ю. за

номером 12741050001000438, в частині зазначення ОСОБА_2 як засновника та

учасника товариства; 4) рішення загальних зборів учасників ТОВ “ЕНЕКС -

Енерджи” від 27.10.06р. у частинах переобрання (обрання та відкликання) виконавчого

органу товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”, виключення з

товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” учасника ОСОБА_1,

внесення змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи”.

Згідно ст. 31 Закону України „Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” у разі

постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників)

юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих

документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними

змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили

судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про

судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих

документів юридичної особи.

У задоволенні позову відносно

другого відповідача у справі Компанії „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон, Сполучене

Королівство, слід відмовити.

Витрати по держмиту та забезпечення

судового процесу покладаються на першого відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК

України.

У задоволенні клопотання першого

відповідача щодо запиту  до слідчих

органів про надання висновку судового експерта та почеркознавчої експертизи,

для встановлення підробки підпису колишнього учасника товариства ОСОБА_3 на

протоколах зборів учасників ТОВ "Енекс-Енерджи" про надання згоди на

відкриття кредитної лінії та забезпечення повернення кредиту слід відмовити, на

тих підставах, що ці данні зачіпають діяльність ОСОБА_1 як директора та

повноважень на вчинення їм певних дій передбачених статутом товариства і не

стосуються предмету спору.

З метою забезпечення об'єктивності

і повноти дослідження всіх обставин скоєння економічного правопорушення,

необхідні докази того, що предмет позову співпадає з об'єктом скоєння злочину

або предметом злочинних посягань і за таким фактом порушено кримінальну справу.

Таких доказів на час слухання

справи представник першого відповідача суду не надав.

Крім того, висновок експерта для

господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за

правилами статті 43 ГПК України.

Питання залучення або допущення

третіх сторін або зміна їх статусу на час розгляду спору вирішується судом на

його розсуд, зі урахуванням всіх обставин справи доказів на їх підтвердження та

юридичного інтересу даних осіб до справи.

У зв'язку з тим, що у судовому

засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини

рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно

статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись

ст. ст. 1, 4 Закону України „Про міжнародне приватне право”, ст. ст. 41, 42,

50, 60, 61, 62, 64 Закону України „Про господарські товариства”, ст. ст. 6, 17,

ч. 2 ст. 31 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців”, п. 2 ст. 6 КПК України, ст. ст. 87, 140, 141, 142, 143, 144,

145, 202, 215, 216, п. 1 ст. 226, п. 3 ст. 238, 241, 658 ЦК України, ст. ст.

12, 16, 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК

України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити у повному

обсязі.

2.Визнати недійсними з моменту

реєстрації положення п. 1.3 та 4.3 Статуту, зареєстрованого 04.10.04р.

державним реєстратором Виконавчого комітету Маріупольської міської ради

Антипчук О.Ю. за номером 12741020000000432, в частині зазначення компанії

“Енекс Енержді Лімітед” (Сполучене Королівство) як засновника та учасника

товариства.

3.Визнати недійсними з моменту

укладання договори від 08.09.05р. та 27.01.06р. купівлі-продажу частки в

статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

4.Визнати недійсними з моменту

реєстрації положень п. 1.3 та 4.2 нової редакції Статуту, зареєстрованої

13.02.06р. державним реєстратором Виконавчого комітету Маріупольської міської

ради Антипчук О.Ю. за номером 12741050001000438, в частині зазначення ОСОБА_2

як засновника та учасника товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

5.Визнати недійсним рішення

загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи” від 27.10.06р. у частині переобрання (обрання та відкликання)

виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

6.Визнати недійсним рішення

загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю

„ЕНЕКС-Енерджи” від 27.10.06р. у частині виключення з товариства з обмеженою

відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” учасника ОСОБА_1.

7.Визнати недійсним рішення загальних

зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи” від

27.10.06р. у частині внесення змін до Статуту товариства з обмеженою

відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”.

8.У задоволенні позову відносно

другого відповідача у справі Компанії „ЕНЕКС-Енерджи ЛТД” м. Лондон, Сполучене

Королівство, відмовити.

9.Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „ЕНЕКС-Енерджи”, 83000, м. Донецьк, проспект Ілліча, 2, ід.

код 33160739, на користь:

- ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код

НОМЕР_1, витрати по держмиту в сумі 85 грн., витрати по забезпеченню судового

процесу в сумі 118 грн., видавши наказ.

10.Рішення суду набирає законної

сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення,

оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 11.06.07р.

Головуючий суддя                                                                                                       

Судді                               Морщагіна Н.С.

МартюхінаН.О.