Постанова

від 29.05.2018 по справі 826/8929/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8929/17

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши заяву Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу № 1767/7 від 23.05.2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство Канюк Олександр Валерійович (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправним дії заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації, голови Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, які полягали у виданні Наказу від 23.05.2017 №1767/7 Про відмову у задоволенні скарги фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24.04.2017 року на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 12.05.2017, який винесений неправомочним складом;

- скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.05.2017 №1767/7 Про відмову у задоволенні скарги фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24.04.2017, та, як наслідок визнання дій протиправними;

- зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути скаргу фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24.04.2017 року з урахуванням того, що скаржник при доданні цієї скарги підтвердив факт порушення його прав у результаті прийнятого рішення індексний номер 29934754 про державну реєстрацію іншого речового права за ТОВ ОЛІМП (ЄДРПОУ 32230658) на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2017 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2017 та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович задоволено частково.

Наказ Міністерства юстиції України від 23 травня 2017 року №1767/7 Про відмову у задоволенні скарги фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24.04.2017 року скасовано.

Зобов'язано Міністерство юстиції України розглянути скаргу Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович від 24.04.2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

25.04.2018 канцелярією Київського апеляційного адміністративного суду зареєстровано заяву Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович про ухвалення додаткового судового рішення.

Зазначена заява вмотивована тим, що при ухваленні Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема судового збору та понесених позивачем витрат на правову допомогу.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, частинами 1, 3 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання повернення судового збору регулює Закон України Про судовий збір № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 2 ст.139 КАС України закріплено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору

Відповідно до ч.6,7 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що сторона, на користь якої ухвалено судове рішення має право на відшкодування їй за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, понесених нею документально підтверджених судових витрат, розрахованих у відповідності до Закону № 4191-VI.

Так, заявник просив стягнути на його користь сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 2400,00 грн.

Сплата позивачем наведених сум при зверненні до суду підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями від 11 липня 2017 року №0.0.803624034.1 на суму 1600,00 грн. та від 25 січня 2018 року №0.0.949805753.1 на суму 2400,00 грн., зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перевірено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позовна заява містить три похідні немайнові вимоги, тоді як рішенням суду адміністративний позов задоволено частково, зокрема, прийнятим рішенням задоволено дві позовні вимоги.

Таким чином, відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати позивач на сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір за звернення до суду з адміністративним позовом у розмірі 1 066,67 грн. (1600,00 х 2/3); за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1 600,00 грн. (2400 х 2/3).

Стосовно, повернення витрат за надання юридичних послуг у розмірі 3700,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Положеннями ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах від 20.12.2011 р. № 4191-VI (далі - Закон № 4191-VI), який був чинним на момент постановлення судом КААС ухвали від 20.06.2017 р., розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Так, у ході розгляду справи судом першої інстанції, позивачем було подано документи про понесені ним витрати на правову допомогу, а саме: договір про надання юридичних послуг №ЮР 020317 від 02.03.2017, акт про прийняття-передачу наданих послуг за наведеним договором, який містить вартісний розрахунок за надання позивачу його представниками вказаних послуг, та загалом становить 3700,00 грн., а також квитанцію від 22.11.2017 про сплата позивачем цих коштів.

За таких обставин, понесені позивачем витрати на правову допомогу у ході апеляційного провадження підтверджуються матеріалами справи, відповідають вимогам закону та підлягали присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що заяву Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович про ухвалення додаткового судового рішення необхідно задовольнити частково та прийняти додаткову постанову, якою присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 138, 139, 229, 252, 321, 328 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович до Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу № 1767/7 від 23.05.2017 року - задовольнити частково.

Присудити на користь Фермерського господарства Канюк Олександр Валерійович (вул. Довнар-Запольського, б.4, оф.63, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 36438502) сплачений судовий збір у розмірі 1066,67 грн. (одну тисячу шістдесят шість гривень 67 коп.) на підставі квитанції від 11 липня 2017 року №0.0.803624034.1 та 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) на підставі квитанції від 25 січня 2018 року №0.0.949805753.1, а також понесені витрати на правову допомогу в розмірі 3700,00 (три тисячі сімсот гривень 00 коп.) з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено 01 червня 2018 року