Рішення

від 29.05.2018 по справі 826/1084/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2018 року № 826/1084/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вей Макс Київ простягнення боргу В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вей Макс Київ (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вей Макс Київ податковий борг в сумі 1 143 415,74 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 143 415,74 грн., в тому числі: основного платежу - 1 048 531,11 грн, штрафної санкції - 25 410,44 грн, пені - 69 474,19 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №826/1084/18, призначено до розгляду у судовому засіданні на 20 лютого 2018 року.

Також, вказаною ухвалою запропоновано відповідача надати суду протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові докази наявні у відповідача, проте відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 20 лютого 2018 року, суд, відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, перейшов до подальшого розгляду адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року позовну заяву на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року продовжено розгляд справи адміністративної справи №826/1084/18 в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

За Товариством з обмеженою відповідальністю Вей Макс Київ обліковується сума податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 143 415,74 грн., в тому числі: основного платежу - 1 048 531,11 грн, штрафної санкції - 25410,44 грн, пені - 69 474,19 грн., який виник на підставі самостійно поданої платником:

уточнюючої податкової декларації з плати за землю № 90338977473 від 10 березня 2015 року, відповідно до якої нараховане до збільшення податкове зобов'язання по орендній платі на 2015 рік, тому сума щомісячного податкового зобов'язання, що підлягає сплаті з орендної плати складає 46 781,37 грн за кожний місяць липень - грудень 2015 року, січень 2016 року відповідно (46781,37 грн х 6 (місяців) + 46 781,33 грн (12 місяць) = 327 469,55 грн.);

податкової декларації № 9019970840 від 18 лютого 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 01 березня 2016 року;

податкової декларації № 9026777922 від 01 березня 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 30 березня 2016 року;

податкової декларації № 9049023625 від 04 квітня 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 29 квітня 2016 року;

податкової декларації № 9071645617 від 06 травня 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 30 травня 2016 року;

податкової декларації № 9090576552 від 18 лютого 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 30 червня 2016 року;

податкової декларації № 9112910470 від 06 липня 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 29 липня 2016 року;

податкової декларації № 9134566495 від 02 серпня 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 30 серпня 2016 року;

податкової декларації № 9163190046 від 08 вересня 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 30 вересня 2016 року;

податкової декларації № 9181747394 від 03 жовтня 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 28 жовтня 2016 року;

податкової декларації № 9211315646 від 08 листопада 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 30 листопада 2016 року;

податкової декларації № 9234509634 від 07 грудня 2016 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 30 грудня 2016 року;

податкової декларації № 9027089499 від 04 січня 2017 року, відповідно до якої задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати у сумі 60 088,46 грн. та не сплачено до бюджету у термін до 30 січня 2017 року.

Тобто, загальна сума податкового зобов'язання з орендної плати, яка визначена платником до сплати за 2016 складає 721 061,56 грн (60088,46 грн х 11 (місяців) + 60088,50 грн (12 місяць), однак не сплачено до бюджету.

Також, відповідно до акта перевірки № 285-12-34585039 від 22 липня 2016 року, було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003401200 від 30 серпня 2016 року, відповідно до якого нарахована штрафна санкція у сумі 17 860,66 грн; акт перевірка № 481/34585039 від 09 грудня 2016 року, було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005421200 від 09 грудня 2016 року, відповідно до якого нарахована штрафна санкція у сумі 3 049,78 грн; акта перевірки № 1142/12/2/34585039 від 21 червня 2017 року, було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0023641207 від 05 жовтня 2017 року, відповідно до якого нарахована штрафна санкція у сумі 4 500,00 грн; відповідно загальна сума штрафних санкцій складає 25 410,44 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення та акти перевірок направлені на адресу відповідача відповідно до копій повідомлень про вручення поштового відправлення.

Позивач зазначає, що відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю Вей Макс Київ нарахована пеня у сумі 69 474,74 грн.

Заборгованість підтверджується обліковими картами платника податків з орендної плати з юридичних осіб.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2015 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі №826/14497/15 позов Головного управління ДФС у Вінницькій області задоволено. Стягнуто з рахунків в банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Вей Макс Київ" ( 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 9 корп. 42, код. ЄДРПОУ 3458503) на користь Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області заборгованість у розмірі 464 288,94 грн.

Зі змісту вищезазначених рішень вбачається наступне: Станом на 14.07.2015 року заборгованість відповідача по орендній платі з юридичних осіб становить 956 577,81 грн. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2015 року № К/800/19858/15 по справі за позовом Хмільницької ОДПІ до ТОВ "Вей Макс Київ" стягнуто заборгованість у розмірі 492 658,61 грн., яка виникла за період до 30.08.2014 року. З них до бюджету було сплачено 28 369,74 грн. Стягненню підлягає сум 464 288,94 грн. У зв'язку з несплатою визначних податкових зобов'язань позивачем виставлено податкову вимогу від 31.08.2013 року. Зазначена вимога направлена поштою 01.10.2014 року та повернута на адресу контролюючого органу з відміткою пошти про причини невручення "за закінченням встановленого строку зберігання .

Відтак, заборгованість, яка стягується в даному провадженні не була предметом розгляду та дослідження в межах адміністративної справи № 826/14497/15.

У зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань позивачем виставлено податкову вимогу від 31 серпня 2013 року № 230-17. Вказана податкова вимога була направлена відповідачу, однак не вручена у зв'язку з закінченням строку зберігання .

Загалом, як вбачається з наявної в матеріалах справи картки особового рахунку платника податків та довідці про розмір заборгованості, за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати юридичних осіб у розмірі 1 143 415,74 грн.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів , що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абзаці четвертому пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов'язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов'язання вважаються узгодженими.

Як вже зазначалось, матеріали справи підтверджують, що податкові повідомлення - рішення № 0003401200 від 30 серпня 2016 року, № 0005421200 від 09 грудня 2016 року, № 0023641207 від 05 жовтня 2017 року (відповідно загальна сума штрафних санкцій складає 25 410,44 грн.) направлені на адресу відповідача відповідно до копій повідомлень про вручення поштового відправлення.

Зокрема, податкове повідомлення - рішення № 0023641207 від 05 жовтня 2017 року відповідно до повідомлення про вручення отримано 09 жовтня 2017 року; податкове повідомлення - рішення № 0005421200 від 09 грудня 2016 року повернулось до контролюючого органу з причини відсутнє за місцем обслуговування ; податкове повідомлення - рішення № 0003401200 від 30 серпня 2016 року вручене 05 вересня 2016 року.

У зв'язку із наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 59.1статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В даному випадку, як встановлено вище судом, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, спірні грошові зобов'язання вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов'язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу, який не сплачений станом на час звернення до суду та розгляду справи.

Слід зазначити, що ДПІ у відповідності з вимогами 95.2 статті 95 ПК України виставлено відповідачу податкову вимогу. Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

З наведеного у сукупності вбачається дотримання позивачем вимог п. 95.2 статті 95 ПК України, а відтак і про дотримання встановленої ПК України процедури, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності та те, що зазначені рішення позивача не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів та є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент прийняття даного рішення) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 72 - 77, 241 - 246, 250, 251, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21036, місто Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вей Макс Київ (03680, місто Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 9, корпус 42, код ЄДРПОУ 34585039) на користь бюджету суму податкового боргу в розмірі 1 143 415,74 грн (один мільйон сто сорок три тисячі чотириста п'ятнадцять гривень сімдесят чотири копійки).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

Суддя В.В. Аверкова