Рішення

від 21.05.2018 по справі 914/1774/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2018р. Справа №914/1774/15

Господарський суд Львівської області в складі колегії суддів: судді Бортник О.Ю. - головуюча, суддів Рима Т.Я., Стороженко О.Ф. за участі секретаря судового засідання Винника В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "Квіти Львова", м.Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства "Неопроект", м.Львів

до відповідача-2: Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району, м.Львів

до відповідача-3: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк", м.Київ

про визнання недійсними та скасування наказу і свідоцтва про право власності.

Представники сторін:

Від позивача : Яцишин А.В. - представник,

Від відповідача 1: Миколайчук О.І. - представник,

Від відповідача 2: не з"явився,

Від відповідача 3: не з"явився,

Від третьої особи: не з"явився.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство Квіти Львова , м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Неопроект , м. Львів, про визнання недійсним та скасування Наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 16.07.2010 р. № 1184-НЖ-С Про оформлення ПП Неопроект права власності на будівлі на АДРЕСА_1 , визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності № С-03978 від 16.07.2010 р. на приміщення димової труби, видане Приватному підприємству Неопроект , визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності № С-03976 від 16.07.2010 р. на будівлю гаража-майстерні з пожежним басейном, видане Приватному підприємству Неопроект . Ухвалою господарського суду від 04.06.2015 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з метою приведення діяльності акціонерного товариства Квіти Львова у відповідність до Закону України Про акціонерні товариства рішенням загальних зборів товариства від 27.04.2012 р., яке оформлено протоколом чергових загальних зборів, змінено назву позивача з Відкритого акціонерного товариства Квіти Львова на Приватне акціонерне товариство Квіти Львова . Позивач стверджує, що він відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.01.2006 р. № 9603511 є власником нерухомого майна, а саме: димової труби та пожежної водойми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Це майно набуто ним у власність на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області від 19.03.1996 р. № 570 Про перетворення в процесі приватизації ДКА Квіти Львова у ВАТ , а також на підставі Переліку нерухомого майна, яке передане у власність відкритому акціонерному товариству Квіти Львова , які є чинними. Проте відповідач 1 на підставі спірного наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 1184-НЖ-С від 16.07.2010 р. оформив право власності на вищезгадане майно та отримав Свідоцтво про право власності на це майно, яке також оспорюється позивачем. Вищезгаданий наказ № 1184-НЖ-С від 16.07.2010 р. видано на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2009 р. у справі № 19/185, протоколу № 1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Дар та акту приймання-передачі об єктів нерухомості від 23.04.2010 р. Проте згадане рішення Господарського суду Львівської області скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 р. Згідно з протоколом № 1 зборів учасників ТзОВ Гал-Дар від 12.04.2010 р. вирішено створити ПП Неопроект та сформувати його статутний капітал у вигляді майнового внеску - об єктів нерухомого майна, що знаходяться на АДРЕСА_1. Однак, у тексті протоколу загальних зборів не вказано переліку майна, яке передається у статутний капітал відповідача, та відсутні посилання на документи, на підставі яких ТзОВ Гал-Дар володіє цим майном.

Згодом, а саме: 01.07.2015 р., на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог. У цій заяві позивач просить визнати недійсним та скасувати Наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 16.07.2010 р. № 1184-НЖ-С Про оформлення ПП Неопроект права власності на будівлі на АДРЕСА_1 , а також визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності № С-03976 від 16.07.2010 р. на будівлю гаражу-майстерні з пожежним басейном, видане Приватному підприємству Неопроект .

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради у своїх поясненнях зазначає, що при виданні наказу № 1184-НЖ-С від 16.07.2010 р. воно діяло в порядку та у межах, передбачених чинним законодавством України. При цьому Управління посилається на норми Положення про порядок оформлення права власності на об єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням Львівської міської ради № 114 від 27.02.2009 р.

Приватне підприємство Неопроект у відзиві на позовну заяву визнає, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться одна пожежна водойма та одна димова труба. Відповідач вказує, що спірне майно, а саме будівля котельні, загальною площею 702,6 м кв., з димовою трубою, на підставі біржового договору купівлі-продажу об єкту нерухомості від 29.01.2004 р. № 06-04/4 відчужено ВАТ Квіти Львова ОСОБА_3 ОСОБА_3 відповідно до Договору купівлі-продажу будівлі котельні від 19.11.2004 р., що посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 4083, продав будівлю котельні з димовою трубою загальною площею 702,6 м кв. Товариству з обмеженою відповідальністю Гал-Дар , про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.09.2005 р. за номером 8357435. Товариство з обмеженою відповідальністю Гал-Дар прийняло рішення, оформлене протоколом від 12.04.2010 р. за № 1, про створення Приватного підприємства Неопроект та внесення в зв2язку з цим у його статутний капітал нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_1. Приватне підприємство Неопроект також зазначає, що позивач жодним чином не спростував факту відчуження будівлі котельні та димової труби ВАТ Квіти Львова ОСОБА_3. Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідач 1 також посилається на те, що загальна вартість котельні (п. 18 Переліку від 09 березня 2004 р.) не змінилась з урахуванням внесених до цього переліку змін 21 грудня 2005 р., з огляду на його доповнення в частині внесення нових об єктів (димова труба котельні та пожежна водойма) та зміни вартості самої котельні. Приватне підприємство Неопроект звертає увагу суду на ті обставини, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.13 у справі № 2а-5948/12/1370, яка набрала законної сили, скасовано реєстрацію права власності позивача на димохідну трубу котельні літера Д , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Сихівського районного суду міста Львова у справі № 2-2505/11 від 25.07.12, яке вступило у законну силу, позивачу відмовлено у задоволенні його позову про визнання недійсним біржового договору № 06-04/4 договору купівлі-продажу об єктів нерухомості від 29.01.04 за безпідставністю. Вказаними рішеннями судів та судовим рішенням у господарській справі № 5015/6180/11, на думку відповідача 1, встановлено дійсні обставини щодо вибуття спірного нерухомого майна із власності позивача та правомірність набуття Приватним підприємством Неопроект права власності на це ж майно.

У додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву, що надійшли на адресу суду 17.08.2015 р., відповідач 1 знову ж посилається на Біржовий договір купівлі-продажу об єкту нерухомості від 29.01.04 № 06-04/4 як на первинну підставу набуття спірного нерухомого майна у власність, а також на те, що пожежна водойма є об єктом протипожежного захисту та за своїм цільовим призначенням є складовим елементом котельні як одного цілісного об єкту нерухомого майна.

Приватним підприємством Неопроект 26.08.2015 р. подано суду заяву про застосування позовної давності, оскільки, на його думку, позивач міг довідатися про порушення свого права 16.07.10 (дата прийняття спірного наказу та Свідоцтва). На думку відповідача 1, позивачу про спірні наказ та Свідоцтво було відомо також із рішення Господарського суду Львівської області від 05.07.11 у справі № 5015/2456/11 та ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.12 у справі № 2а-14256/11/1370, рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.12 у справі № 5015/6180/11, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 25.07.12 у справі № 2-2505/2011.

Позивач у запереченнях на відзив звертає увагу суду на ту обставину, що предметом судових справ, на які посилається відповідач 1, була димова труба, а не пожежний басейн з будівлею гаража-майстерні. Позивач вказує, що пожежний басейн з гаражем-майстернею ніколи не були предметом спору між ним та відповідачем 1. Позивач вказує на те, що у спірному Наказі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 16.07.2010 року за № 1184-НЖ-С вказано вичерпний перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких його видано, а саме: рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2009 р. № 19/185, протокол № 1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Дар від 12.04.2010 р. та акт приймання-передачі об єктів нерухомості від 23.04.2010 р. Рішення суду від 25.09.2009 р. № 19/185 скасовано. Позивач зазначає, що пожежний басейн ніколи не був предметом будь-яких правочинів, у тому числі й біржового договору від 29.01.2004 р. № 06-04/4. Предметом біржового договору була котельня з димовою трубою. Позивач стверджує, що на день його звернення з позовом до суду відсутній такий об єкт нерухомого майна як цілісний майновий комплекс котельні. Приміщення котельні переобладнане під приміщення пекарні.

У додаткових поясненнях позивач вказує, що ним пожежний басейн ніколи та нікому не відчужувався, а предметом біржового договору купівлі-продажу № 06-04/4 від 29.01.2004 р. була лише будівля котельні. На підтвердження своїх доводів позивач долучив Договір № 2 про надання послуг, відповідно до п. 1 якого він, як власник, зобов язувався надавати користувачу, ТзОВ Гал-Дар , послуги з забезпечення доступу до резервного підключення пожежної водойми. Додатком до цього договору був технічний паспорт на пожежну водойму, літ. Р . Позивач та відповідач 1 ніколи не проводили реконструкції або нового будівництва та не погоджували дозвільної документації на ввід в експлуатацію будівлі гаража-майстерні з пожежним басейном, що підтверджується листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 12.09.2016 р. № 07-1704. (ТОМ ІІІ, а.с. 215). У відповідача 1 відсутній технічний паспорт на будівлю гаража-майстерні з поженим басейном, у якому б були зазначені технічні показники саме пожежного басейну. У поясненнях від 18 січня 2018 р. позивач зазначає, що просить визнати недійсними наказ та свідоцтво в цілому з тих підстав, що вказане у них майно є неподільним і скасоване судом частково свідоцтво не може існувати у зміненому вигляді. Позивач також стверджує, що пожежна водойма ним у господарській діяльності не використовується, він знаходиться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 55, пожежна водойма станом на 10 листопада 2017 р. не змінилась і візуально встановити, що на неї зареєстровано право власності відповідачем 1, неможливо.

Тотожні вищевикладеним доводи та заперечення висловлюються позивачем, відповідачем 1 та 3 у поясненнях від 30 березня 2015 р. № 30/03-16, від 01 квітня 2015 р., відзиві від 11 квітня 2015 р. на позовну заяву, додаткових поясненнях від 15 серпня 2016 р. та від 27 вересня 2016, від 10 жовтня 2016 р.

У запереченнях на заяву про застосування наслідків спливу позовної давності позивач пояснює, що про порушення свого права власності він довідався з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2015 р., взятої на офіційному сайті Державної реєстраційної служби. У Додаткових поясненнях від 10 жовтня 2016 р. позивач пояснює, що про порушення свого права власності він не міг довідатись із наведених відповідачем 1 судових рішень, оскільки вони не стосувались будівлі гаража-майстерні з пожежним басейном. Крім цього, у спірному наказі йдеться про оформлення права власності відповідача 1 на будівлю гаража-майстерні площею 672 кв. м, тоді як за позивачем у 2006 р. зареєстровано право власності на пожежну водойму під літ. Р , площею 901,4 м кв. Позивач довідався, що це тотожні об єкти лише після отримання відповіді на свій запит від ОКП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за № 866 від 08.05.2015 р. (том І, а.с. 16 )

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.07.2015 р. залучено до участі у справі іншого відповідача - Відділ державного житлового фонду Галицького району Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.10.2016 у справі № 914/1774/15, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, позов, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано Свідоцтво про право власності № С-03976 від 16.07.2010 р. на будівлю гаража-майстерні з пожежним басейном, видане приватному підприємству Неопроект . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 липня 2017 р. вищезгадане рішення суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Вищий господарський суд України не погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на норми ст. ст. 16, 21, 29, 393 ЦК України, абз. 3 ч. 2 ст. 21 ГК України. Крім цього, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що в порушення норм ст. 24 ГПК України, суд, не залучивши до участі у справі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради як іншого відповідача у справі, розглянув спір по суті, оцінивши наказ цього Управління на предмет відповідності вимогам закону, і в мотивувальній частині рішення визнав, що цей наказ прийнято з порушенням пунктів 7, 7.1. Положення про порядок оформлення права власності на об єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 27.02.2009 р. № 114. На думку суду касаційної інстанції, суд безпідставно не врахував висновків Верховного Суду України, викладених у його постанові від 30.09.2015 р. у справі № 3-553гс15. Суди не навели жодних висновків щодо підстав оскарження позивачем наказу в цілому і на інші об єкти, окрім будівлі гаража-майстерні з пожежним басейном. Суди не звернули увагу на те, що спірне майно 15.07.2013 р. передано в іпотеку ПАТ ПроКредит Банк . Тому рішення господарського суду у цій справі безпосередньо впливає на права та зачіпає інтереси ПАТ ПроКредит Банк , як іпотекодержателя цього майна. Крім цього, на думку суду касаційної інстанції, позивач також повинен був довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, а відповідач - довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Вищий господарський суд України вказав, що для правильного вирішення спору судам слід було встановити, коли саме позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Для чого судам необхідно дослідити інформацію з Державного реєстру прав (відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за заявою власника чи іншого правоволодільця державний реєстратор надає інформацію про осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на нерухоме майно, що їм належить, та обтяження таких прав) щодо всіх осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на спірне нерухоме майно (номер запису про право власності: 1645506), протягом всього часу, і в залежності від встановленого зробити висновок про дотримання чи пропуск позивачем строку позовної давності, про який заявлено стороною у спорі.

Справа № 914/1774/15 внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2017 р. передана на розгляд судді Бортник О.Ю. підстави відкладення розгляду справи, оголошення перерви викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду.

Ухвалою суду від 31.08.2017 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк , м. Київ.

Ухвалою суду від 17.10.2017 р. виключено Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради із складу третіх осіб у справі та залучено його до участі у справі як іншого відповідача. Ухвалою суду від 06.12.2017 р. призначено колегіальний розгляд справи № 914/1774/15. Внаслідок автоматичного визначення складу колегії суддів до складу колегії, крім головуючої судді Бортник О.Ю., включено суддів Рима Т.Я. та Стороженко О.Ф. Ухвалою суду від 19.02.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті відкладався з підстав, наведених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду, у судовому засіданні, призначеному на 06.03.2018 р., оголошувалась перерва до 27.03.2018 р. з підстав, наведених в ухвалі суду від 06.03.2018 р. Судове засідання 27.03.2018 р. не відбулось з підстав, викладених в ухвалі суду від 27.03.2018 р. У судовому засіданні, призначеному на 07.05.2018 р., оголошувалась перерва до 21.05.2018 р. з підстав, наведених в ухвалі суду від 07.05.2018 р.

Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк , м. Київ, у своїх поясненнях проти задоволення позову заперечує, посилаючись на перебування гаража-майстерні з пожежним басейном у іпотеці банку, та просить розглядати справу без участі його представника.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених вище. Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та додаткових поясненнях, зміст яких наведено вище, а також просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності. Відповідачі 2 та 3, а також третя особа явки своїх представників у засідання суду не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до Дубліката Переліку нерухомого майна, яке передане у власність Відкритому акціонерному товариству Квіти Львова , яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство Квіти Львова , позивачу згідно з наказом від 19 березня 1996 р. № 570 Про перетворення в процесі приватизації ДКА Квіти Львова у відкрите акціонерне товариство передано у власність котельню вартістю 1018120 тис. крб. (п. 18 Переліку, Том І, а.с. 41). Згаданий Дублікат Переліку датовано 9 березня 2004 р. Позивачем 27.01.2004 р. зареєстровано право власності на котельню площею 702,6 кв. м, літ. Г-2, за адресою: АДРЕСА_1. Вказане підтверджується Витягом про реєстрацію права власності № 2665796 (том ІІ, а.с. 48) та Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 2665902 (том ІІ, а.с. 50).

21 грудня 2005 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області видано Зміни та доповнення до згаданого вище Переліку нерухомого майна. Цими Змінами та доповненнями пункт 18 Переліку викладено у редакції, яка змінює вартість котельні з 1018120 тис. крб. на 894945 тис. крб., а також Перелік доповнено пунктами 19-25. У пунктах 19 та 20 вказано як окремі об єкти нерухомого майна: Димову трубу котельні вартістю 79899 тис. крб. та пожежну водойму вартістю 43275 тис. крб., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

18.01.2006 р. позивачем зареєстровано своє право власності на будівлі та споруди, у тому числі під літ. Р, на підставі вищезгаданого наказу № 570 від 19 березня 1996 р. Вказане підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.01.2006 р. номер 9603511 (том І, а.с. 15). З Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.03.2006 р. № 10007052 (том 2, а.с. 51) та Технічного паспорта на об єкт нерухомого майна від 24.06.2005 р. (том ІІІ, а.с. 14-16) вбачається, що будівлею під літ. Р є пожежна водойма загальною площею 901,4 кв. м.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.09.2009 р. у справі № 19/185 (том І, а.с. 24-28) визнано за ТзОВ Гал-Дар право власності на самочинно збудовані об єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі й на будівлю гаража-майстерні, позначену літ. Д-1 , площею 125,1 м кв. з пожежним басейном, позначеним літ. д , площею 672 м кв.

ТзОВ Гал-Дар 09.10.2009 р. зареєструвало за собою право власності на будівлю гаража-майстерні, літ. Д-1 , площею 125,1 кв. м з пожежним басейном літ. д , площею 672 кв. м. Підставою виникнення права власності воно зазначило рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2009 р. Наведене підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СТ № 126780, номер витягу 24095584 від 09.10.2009 р. (том ІV, а.с. 81). Зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Дар від 12 квітня 2010 р. прийнято рішення, оформлене Протоколом № 1 (том І, а.с. 21), про створення Приватного підприємства Неопроект та сформування його статутного капіталу у вигляді майнового внеску: об єктів нерухомості загальною вартістю 210 тис. грн., що знаходяться в м. Львові по АДРЕСА_1. Об єкти нерухомості, у тому числі й будівля гаража-майстерні, літ. Д-1 , площею 125,1 м кв. з пожежним басейном, позначеним літ. д , площею 672 м кв., вартістю 22000 грн. 23.04.2010 р. передано Приватному підприємству Неопроект , про що свідчить Акт приймання-передачі об єктів нерухомості від 23.04.2010 р. (том І, а.с. 22).

Наказом № 1184-НЖ-С від 16.07.2010 р. Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, яке перейменовано в Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, оформлено право власності відповідача 1 на будівлю гаража-майстерні (в технічному паспорті під літерою Д-1 ) загальною площею 125,1 кв. м з пожежним басейном під літ. д загальною площею 6,9 кв .м (п. 1.4. Наказу). Таке рішення прийнято відповідачем 3 у справі за результатами розгляду звернення відповідача 1, з урахуванням рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2009 справа № 19/185, протоколу № 1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Дар від 12.04.2010 р. та акту приймання-передачі об єктів нерухомості від 23.04.2010 р. На підставі згаданого Наказу Відповідачу 1 16 липня 2010 р. видано Свідоцтво серії САС № 856432 за № С-03976 про право власності відповідача 1 на будівлю гаража-майстерні, в тех. паспорті під літ. Д-1 , площею 125,1 м кв. з пожежним басейном, в тех. паспорті літ. д , площею 672 м кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том І, а.с. 18, 20).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 р. у справі № 19/185 (том І, а.с. 29-32), яка набрала законної сили, задоволено апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Квіти Львова , м. Львів. Судом апеляційної інстанції скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2009 р. у справі № 19/185 та прийнято нове рішення: в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Дар відмовити повністю.

Відповідно до довідки Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 18.05.2015 р. (том І, а.с. 16) згідно інвентаризаційних справ бюро за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться одна пожежна водойма (басейн).

Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23 червня 2015 р. № 23/06-15-2, підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з нормами ст.ст. 317, 318, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 ЦК України. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами у справі виник з приводу видачі відповідачем 3 Наказу про оформлення права власності відповідачу 1 та видачі відповідачем 3 Свідоцтва про право власності відповідача 1 на нерухоме майно, а саме: будівлю гаража-майстерні з пожежним басейном. Довідкою Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 18.05.15 р. (том І, а.с. 16) підтверджується наявність за адресою: АДРЕСА_1 лише однієї пожежної водойми. Право власності позивача на пожежну водойму, літ. Р зареєстровано 18.01.2006 р., що підтверджується витягом № 9603511 (том І, а.с. 15) та Технічним паспортом на пожежну водойму літера Р, площею 901, 4 м кв. (том ІІІ, а.с. 14-16). Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тому позивач обгрунтовано вважає, що вищезгадані Наказ та Свідоцтво про право власності порушують його право власності на частину пожежної водойми. Судом встановлено, що первинно право власності на пожежну водойму під літерою Р зареєстровано за позивачем 18.01.2006 р., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.01.2006 р. номер 9603511 (том І, а.с. 15). У матеріалах справи відсутні та відповідачами суду не надані належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність встановлених ст. 346 ЦК України підстав припинення права власності позивача на цю пожежну водойму. Спірні Наказ та Свідоцтво прийнято та видано на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2009 р. у справі № 19/185, протоколу № 1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Дар від 12.04.2010 р. та акту приймання-передачі об єктів нерухомості від 23.04.2010 р. Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 р. у справі № 19/185 (том І, а.с. 29-32), яка набрала законної сили, скасовано рішення господарського суду Львівської області у справі № 19/185 від 25.09.2009 р. як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права та норм матеріального права, зокрема щодо дотримання вимог ст. 376 ЦК України (Самочинне будівництво), встановлених для набуття права власності на самочинне будівництво. За таких обставин, станом на день вирішення справи у суду відсутні підстави для обгрунтованого правового висновку про те, що ТзОВ Гал-Дар на законних підставах набуло право власності на пожежну водойму площею 672 м кв. та 09.10.2009 р. зареєструвало за собою право власності на цю споруду, а також, що воно у встановлений законом спосіб та на законних підставах прийняло рішення, яким розпорядилось згаданим майном, передавши його у статутний капітал Приватному підприємству Неопроект 23.04.2010 р. (том І, а.с. 22).

Враховуючи наведене, станом на день вирішення спору право власності позивача на пожежний басейн не припинилось, що підтверджується додатково й Довідкою Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експерної оцінки за № 3/55 від 20.20.2010 р. (том ІІ, а.с. 53). Тоді як право власності ТзОВ Гал-Дар на пожежний басейн припинилось з моменту набрання законної сили постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2011 р. у справі № 19/185 про скасування рішення суду першої інстанції. Тому на день вирішення справи судом у суду відсутні підстави для висновку про те, що спірні Наказ і Свідоцтво, в частині оформлення та реєстрації права власності відповідача 1 на пожежний басейн площею 672 м кв., розташований за адресою: АДРЕСА_1, є законними й такими, що не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Станом на 21.05.2018 р. вищезазначені Наказ та Свідоцтво у наведених частинах порушують майнові права позивача, право власності якого на виникло 18.01.2006 р., з огляду на те, що на один і той самий об єкт нерухомого майна зберігається державна реєстрація права власності двох різних господарюючих суб єктів. При чому правові підстави набуття права власності на цей об єкт одним із суб єктів станом на 21.05.2018 р. відпали (рішення суду у справі № 19/185 скасовано, а тому не можуть вважатись законними й протокол № 1 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Дар від 12.04.2010 р. та акт приймання-передачі об єктів нерухомості від 23.04.2010 р.).

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування п. 1.4. Наказу № 1184-НЖ-С від 16.07.2010 р. та Свідоцтва про право власності № С-03976 від 16 липня 2017 р. в частинах, що стосуються права власності на пожежний басейн під літерою д , загальною площею 672 кв. м, є обгрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Приватного підприємства Неопроект про те, що позивач у 2004 р. на підставі Біржового договору № 06-04/4 від 29.01.2004 р. (том І, а.с. 235) відчужив спірний пожежний басейн ОСОБА_3, а ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу будівлі котельні від 19.11.2004 р. (том І, а.с. 240-241) продав цей пожежний басейн ТзОВ Гал-Дар і ТзОВ Гал-Дар у 2010 р. на законних підставах внесло його у статутний капітал відповідача 1, на думку суду є сумнівними, необгрунтованими та безпідставними, виходячи з такого.

З пункту 1 Біржового Договору № 06-04/4 вбачається, що предметом купівлі-продажу за Договорм була будівля котельні (літера Г-2), загальною площею 702,6 м кв. Право власності позивача (продавця за Договором) на зазначену котельню з димовою трубою, площею 702,6 м кв., зареєстровано 27.01.2004 р., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 2665796 (том ІV, а.с. 101). Судом встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах справи копій матеріалів інвентаризаційних справ та технічних паспортів (том ІІІ, а.с. 14-16, 197-198, том IV, а.с. 84-87, 97-110, 112-116, 119, 122-125 том а.с. ) загальна площа будівлі пожежного басейну становить 901,4 м кв., загальна площа димової труби становить 12,6 м кв. Відповідно до наявної у матеріалах справи експлікації будівлі під літерою Г-2 (том ІІІ, а.с. 148) площа котельні станом на день укладення Договору не могла бути меншою 358,1 м кв. У матеріалах справи відсутній та відповідачем 1 суду не наданий технічний паспорт на будівлю пожежного басейну площею 672 м кв. За таких обставин, відчуження позивачем та придбання ТзОВ Гал-Дар на підставі вищезгаданого Біржового Договору об єкта нерухомого майна (котельні) загальною площею 702,6 м. кв., до складу якого входить, крім приміщення котельні, площа якої не може бути меншою 358,1 м кв., димова труба площею 12,6 м. кв., пожежний басейн площею 672 м. кв. (або 901,4 м кв.), є сумнівним.

Вирішуючи спір у справі, суд також виходить з того, що право власності позивача на пожежний басейн, в силу вимог законодавства України про обов язкову державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, виникло з моменту його державної реєстрації, а саме з 18.01.2006 р. Таким чином, станом на дату укладення Біржового Договору не було передбачених законом правових підстав вважати позивача особою, у якої виникло право власності на пожежний басейн, оскільки таке право на цей об єкт за ним не було зареєстроване. З Плану-схеми території, яка передавалась в користування власнику приміщення котельні (Г-2), загальною площею 702,6 м кв., укладеної 29 січня 2004 р. між позивачем та покупцем - ОСОБА_3 (том І, а.с. 238), та наявного у матеріалах інвентаризаційної справи плану території (том ІV, а.с. 117) вбачається, що при укладенні 29.01.2004 р. Біржового договору позивач передав покупцю в користування лише територію, яка необхідна для обслуговування котельні площею 702,6 м кв. Пожежний басейн на цій території не розташований та не помічений. Він знаходиться далі на південь від території під котельнею, зазначеною на згаданому Плані-Схемі.

З наявних у матеріалах справи рішень позивача про продаж приміщення котельні під літерою Г-2, оформлених протоколами зборів кредиторів № 1/2004 та № 1/2003, Договору № 18/03-Е на проведення оцінки майна від 10 грудня 2003 р., Висновку про вартість, затвердженого 26 грудня 2003 р. (том ІІІ, а.с. 17-25), вбачається, що позивачем прийнято рішення про продаж котельні (Г-2) на відкритих торгах Товарної Біржі Українська інвестиційна за ціною не нижче за визначену експертом. Котельня була продана відповідно до п. 2 Біржового Договору № 06-04/4 за ціною 190160,79 грн. без ПДВ. Висновком про вартість цієї котельні, виконаним експертом на виконання Договору № 18/03-Е від 10.12.2003 р. на проведення оцінки майна, підтверджується, що 190160,79 грн. без ПДВ складає 130562,64 грн. вартості без ПДВ будівлі котельні та 59598,15 грн. без ПДВ вартості димової труби. Вартість пожежної водойми про проведенні оцінки вартості котельні не враховувалась та у ціну котельні при її продажі 29.01.2004 р. включена не була. Більше того, ця пожежна водойма перебувала у користуванні ТзОВ Гал-Дар на підставі Договору№ 2 від 14.02.2008 р. про надання послуг.

Нормами статей 186, 188 ЦК України передбачено можливість відчуження головних чи складних речей без їх приналежностей чи складових частин, якщо це встановлено договором.

З огляду на усе вищевикладене, суд не може взяти до уваги доводи відповідача 1 в цій частині його заперечень.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування Наказу і свідоцтва в частинах, що стосуються права власності на будівлю гаража-майстерні, то у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази, які б свідчили про порушення спірним Наказом та Свідоцтвом права власності позивача на це майно. Позивач у своїх поясненнях від 10 листопада 2017 р. вказує, що ознаки зміни пожежного басейну відсутні. У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази, що гараж-майстерню надбудовано над пожежним басейном. У матеріалах справи відсутні по позивачем суду не надані докази існування між ним та відповідачем 1 у справі спору з підстав, передбачених ст. 376 ЦК України щодо самочинного будівництва. З цих підстав не заявлено й позов у справі № 914/1774/15 в частині, що стосується гаража-майстерні. Тому позовні вимоги про визнання недійсним та скасування Наказу і свідоцтва в частинах, що стосуються права власності на будівлю гаража-майстерні станом на день вирішення справи судом не обгрунтовані й з підстав, викладених у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню й позовні вимоги про визнання недійсним та скасування Наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 16.07.2010 р. № 1184-НЖ-С в частині решти його пунктів. Позивачем у позовній заяві не наведено жодних підстав та до матеріалів справи не долучено доказів, які б свідчили, що решта пунктів цього наказу (пункти 1.1., 1.2., 1.3., 1.5., 1.6.) порушують його права та охоронювані законом інтереси.

Що стосується заяви відповідача 1 про застосування судом наслідків спливу позовної давності, то позивач про порушення спірними Наказом та Свідоцтвом свого права власності на пожежний басейн площею 901,4 м кв. зміг довідатись лише з довідки Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки № 1380 від 18.05.2015 р. У цій Довідці вперше було зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться лише одна пожежна водойма (басейн). У матеріалах справи відсутні та відповідачем 1 суду не надані докази того, що позивач міг довідатись про порушення спірними Наказом та Свідоцтвом своїх майнових прав на пожежний басейн площею 901,4 м кв., у яких внаслідок неправильних дій відповідача 1 змінено індивідуальні ознаки цього майна. У цих документах йдеться про гараж-майстерню з пожежним басейном площею 672 кв.м, а не про пожежну водойму загальною площею 901,4 кв. м, як описано цей об єкт у Витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.03.2006 р. № 10007052 (том 2, а.с. 51). Пожежна водойма площею 901,4 м кв. належить до речей, визначених індивідуальними ознаками. Відповідно до вимог ст. 187 ЦК України ця річ наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Такими ознаками у даному випадку є площа об єкта (901,4 м кв.) та спосіб його індивідуалізації через цільове призначення (пожежна водойма, а не пожежний басейн, резервуар водяний тощо). Не міг позивач довідатись про порушення свого права й з наведених відповідачем 1 у своїй заяві судових рішень, оскільки у них теж не йшлося про визначену індивідуальними ознаками річ, а саме: про пожежну водойму загальною площею 901,4 кв. м. Позивач стверджує, що ознаки використання пожежної водойми відповідачем 1 на місцевості відсутні. Візуально, за зовнішнім виглядом пожежної водойми, він не міг встановити факт прийняття спірних Наказу та Свідоцтва про оформлення та реєстрацію права власності відповідача 1 на неї. Наведені доводи позивача відповідачем 1 не спростовано. З листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 12.09.2016 р. № 07-1704. (ТОМ ІІІ, а.с. 215) вбачається, що дозвільна документація та погодження введення в експлуатацію гаража-майстерні з пожежним басейном не видавалось ані ТзОВ Гал-Дар , ані відповідачу 1.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у його постанові, суд зобов язував позивача та відповідача 1 надати інформацію з Державного реєстру прав щодо усіх осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на спірне нерухоме майно протягом всього часу відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . На виконання вимог ухвали суду від 07.012.2017 р. позивачем надано суду відповіді Управління державної реєстрації від 11.01.2018 р. № 2902-40 та Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 04.01.2018 р. № 28525/0/1-17. З цих відповідей вбачається, що за отриманням такої інформації може звернутись лише власник чи інший правоволоділець нерухомого майна. Відповіді на поставлене судом питання у них не надано. Відповідачем 1 станом на день вирішення справи судом вищезгаданої інформації теж не подано.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір у справі виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 2, 3, 13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства Квіти Львова (79011, м. Львів, вул. Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 23967029) до Приватного підприємства Неопроект (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 195, код ЄДРПОУ 37030418), до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району (79005, м.Львів, вул.Грушевського,16, код ЄДРПОУ 20818949), до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 107-А, код ЄДРПОУ 21677333) задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати Наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 16.07.2010 № 1184-НЖ-С Про оформлення Приватному підприємству Неопроект права власності на будівлі на АДРЕСА_1, в частині п. 1.4. щодо оформлення права приватної власності на пожежний басейн під літерою д загальною площею 672 кв. м.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності № С-03976 від 16.07.2010 р. в частині посвідчення права власності Приватного підприємства Неопроект на пожежний басейн загальною площею 672 кв. м.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Приваного підприємства Неопроект (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 195, код ЄДРПОУ 37030418) на користь Приватного акціонерного товариства Квіти Львова (79011, м. Львів, вул. Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 23967029) 2436 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення, у зв язку із перебуванням судді Бортник О.Ю. у відпустці, складено 04.06.2018 р.

Головуючий суддя Бортник О.Ю.,

Суддя Рим Т.Я.,

Суддя Стороженко О.Ф.