Рішення

від 22.05.2018 по справі 914/378/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2018р. Справа №914/378/17

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі

колегії суддів: Фартушок Т.Б. - головуючий суддя, судді Бортник О.Ю., Манюк П.Т., при секретарі судового засідання Кірі О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівська область, м.Львів,

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РОМБ , Львівська область, м.Львів,

про стягнення боргу

ціна позову: 56730,29 грн.

Представники:

Позивача: Кравчук Л.В. - представник (довіреність від 10.01.2018р. №2302-вих-205);

Відповідача: Дубас В.М. - представник (довіреність від 21.04.2016р. б/н); Юнко І.Г. - директор.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОМБ" про стягнення боргу. Ціна позову 56730,29 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 01.03.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.03.2017р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах від 14.03.2017р., від 25.04.2017р., від 05.07.2017р., 22.11.2017р. та від 11.12.2017р. у даній справі, зокрема, у зв'язку із неявкою повноважних представників Учасників справи та невиконання ними вимог ухвал суду у справі. В судових засіданнях 04.04.2017р., 04.05.2017р., 11.05.2017р., 14.06.2017р., 16.08.2017р., 20.09.2017р., 08.11.2017р. оголошувались перерви, про що представники Учасників справи належним чином повідомлялись під розписку в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2017р. призначено колегіальний розгляд справи.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.05.2017р. визначено склад колегії: Фартушок Т.Б. - суддя-головуючий, судді Горецька З.В. та Манюк П.Т.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.05.2017р. прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 14.06.2017р.

Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 16.05.2017р. ухвалено Сихівському районному суду міста Львова надати матеріали справи №461/9842/15-а (пр.№2-а/464/25/16).

На виконання вимог ухвали Сихівським районним судом м.Львова листом від 06.06.2017р. вх.№20007/17 надано справу №461/9842/15-а.

Також, ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.05.2017р. №914/378/17 зобов'язано Львівську міську раду в строк до 01.06.2017р. надати належним чином завірену копію Ухвали Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2452 "Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності" та подальших рішень Львівської міської ради про внесення змін та доповнень до зазначеної Ухвали.

Суд зазначає, що Відповідачем заявлялось клопотання про залучення в якості третьої особи Сихівську районну адміністрацію. Судом відмовлено в клопотанні з підстав, що Відповідачем не обґрунтовано як рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки Сихівської районної адміністрації щодо однієї із сторін.

При цьому суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 16.05.2017р. зобов'язано Львівську міську раду та Сихівську районну адміністрацію надати в строк до 01.06.2017р.: - усі наявні матеріали, на підставі яких видано Паспорт №63 відкритого літнього майданчика, що є додатком до договору від 06.05.2014р. №С-63-14(П), укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОМБ" (ідентифікаційний код 20805349); - усі наявні матеріали, на підставі яких встановлені обставини згідно актів обстеження літнього майданчика ТзОВ "РОМБ" за адресою м.Львів, пр.-кт Червоної Калини, 94 від 14.10.2014р., 15.12.2016р., 15.01.2015р., 15.04.2015р., 20.05.2015р.

На виконання вимог ухвал суду Юридичним департаментом Львівської міської ради 30.05.2017р. за вх.№19261/17 та Сихівською районною адміністрацією 02.06.2017р. за вх.№19792/17 надано суду витребовувані документи, посадовою особою Сихівської районної адміністрації надано пояснення про повноту поданих документів.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2017р. у зв'язку із перебуванням судді Манюка П.Т. у відпустці, його замінено на суддю Іванчук С.В.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2017р. у зв'язку із перебуванням суддів Іванчук С.В. та Горецької З.В. у відпустці їх замінено на суддів Манюка П.Т. та Пазичева В.М.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2017р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Пазичева В.М., його замінено на суддю Бортник О.Ю.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2017р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бортник О.Ю., її замінено на суддю Іванчук С.В.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.11.2017р. прийнято справу до провадження та відкладено розгляд справи на 29.11.2017р.

У зв'язку із перебуванням на семінарі судді Іванчук С.В., 29.11.2017р. судове засідання не відбулось. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2017р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.12.2017р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.12.2017р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Іванчук С.В., її замінено на суддю Бортник О.Ю.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.01.2018р. постановлено продовжувати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відкладено підготовче засідання на 21.02.2018р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.02.2018р. суд постановив задоволити заяву Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 21.02.2018р. про виправлення описки в ухвалі (вх. №503/18) та підготовче засідання відкласти на 21.03.2018р.

Також, ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.03.2018р. суд постановив продовжити строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; підготовче засідання відкласти на 23.04.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 23.04.2018р. постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 22.05.2018р.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Сторін в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.

Заяв про відвід судді, суддів чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення по суті спору.

Представники Відповідача в судове засідання з'явились, проти позову заперечили повністю.

Позиція Позивача: Позивач просить суд стягнути з Відповідача 56730,29грн. боргу з причин та підстав, викладених у позовній заяві, відзиві на заперечення від 25.04.2017р. вх.№15140/17 та додаткових поясненнях від 14.04.2017р. вх.№21081/17.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.05.2014р. між Сторонами укладено Договір №С-63-14(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, в порушення умов якого, на відкритом літньом майданчику неодноразово самовільно встановлювались тимчасові споруди. В порядку п.4.2 Договору та на підставі Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2451 Позивачем здійснено донарахування Відповідачу.

Позиція Відповідача: Відповідач проти позову заперечив з причин та підстав, викладених у запереченнях на позовну заяві від 04.04.2017р. вх.№12872/17, заявах у справі від 04.05.2017р. вх.№16100/17 та від 11.05.2017р. вх.№16681/17.

Відповідач заперечив проти позову з наступних підстав:

Відповідач повністю виконував умови укладеного Договору та не допустив заборгованості; Позивач просить стягнути з Відповідача штрафні санкції, по яким сплив строк позовної давності, а відтак, в позові слід відмовити; Відповідач не встановлював жодних тимчасових споруд в межах літнього майданчика, але за його межами (а саме із зовнішнього боку огорожі) існує стихійний ринок, на якому невідомими особами встановлювались тимчасові споруди, з яких і здійснювалась торгівля, до чого відповідач не мав жодного відношення; дозволи на встановлення літніх майданчиків та тимчасових споруд не передбачені Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 року №3392-УІ, а за частиною 3 статті 1 цього Закону забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом; відповідно до затвердженого Ухвалою Львівської міської Ради від 03.05.2009 року №2452 Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у місті Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності у випадку виявлення дійсної невідповідності літнього майданчика погодженому проекту, районна адміністрація повинна була скласти належні акти з конкретним переліком всіх відхилень, потім направити припис чи повідомлення з вимогою щодо усунення виявлених порушень у визначений термін, а у разі невиконання цієї вимоги звернутись до суду з позовом про примусовий демонтаж літнього майданчика, відтак, згідно доводів Відповідача, Позивачем порушено вимоги Порядку; Львівський апеляційний адміністративний суд прямо зазначив, що відмова в позові мотивована виключно відсутністю юридичної обов'язкової сили у актів обстежень, складених працівниками Сихівської районної адміністрації Львівської міської Ради спільно із іншими особами, а правова оцінка цих актів підлягає з'ясуванню виключно під час розгляду позову про донарахування орендної плати за виявлені порушення, тобто у рамках даної справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідач скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

За результатами дослідження наданих Сторонами доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

03.04.2014р. за №2401-2вих-374 Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю РОМБ виготовлено Паспорт №63 відкритого літнього майданчика біля об'єкту ресторанного господарства на просп.Червоної Калини, 94 площею 144,20м 2 ; термін дії паспорту: з 01.04.2014р. до 31.10.2014р., з 01.04.2015р. до 31.10.2015р., з 01.04.2016р. до 31.10.2016р. Також, складено план та схему літнього майданчика.

06.05.2014 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавцем за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю РОМБ (Орендарем за договором) укладено Договір №С-63-14(П) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (надалі - Договір).

Відповідно до положень Розділу 1 Договору предметом цього Договору є надання Орендодавцем Орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально - культурного, торговельного та іншого призначення (надалі - Об'єкт) на умовах оренди на терміни відповідно до виданого паспорту на розміщення об'єктів соціально - культурного, торговельного та іншого призначення в межах міста Львова; невід'ємною частиною цього Договору є паспорт на розміщення об'єктів соціально - культурного, торговельного та іншого призначення, розмір орендованої площі.

За умовами п.п.2.1.1. п. 2.1. Договору Орендодавець зобов'язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності на розміщення відкритого літнього майданчика площею 144,20 кв.м (тротуар, газон, тощо) за адресою: м. Львів, просп.Червоної Калини, 94.

Підпунктом 2.2.2. п.2.2. Договору визначено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення.

В пункті 3.2. Договору Сторони погодили, що Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування об'єктом площею 144,20 кв.м щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі 1144,66грн. за місяць, у тому числі ПДВ 190,78грн.

Згідно з п.3.3. Договору конкретні розміри орендованої площі встановлюються при видачі (перереєстрації) дозволу/паспорта на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення відповідно до пункту 2 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення на підставі представленої і погодженої у встановленому порядку проектної документації.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що при невідповідності встановленого об'єкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту ставка орендної плати збільшується у десять разів на період до усунення відхилень від проекту до часу його демонтажу або отримання дозволу на його розміщення.

Розділом 7 Договору встановлено термін його дії з 01.04.2014р. до 31.10.2014р., з 01.04.2015р. до 31.10.2015р., з 01.04.2016р. до 31.10.2016р.

Договір підписано та скріплено відбитками печаток Сторін.

Згідно Акту обстеження відкритого літнього майданчика ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94 від 01.10.2014р., складеного комісією у складі начальника та головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації, начальника сектору дільничних інспекторів Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області, з виходом на місце встановлено, що на літньому майданчику ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94 самовільно встановлені тимчасові споруди, з яких здійснюється реалізація овочів та фруктів.

Згідно запису на Акті від 01.10.2014р. з Актом ознайомлений Юнко І.Г. (директор ТзОВ РОМБ ).

Відповідно до Акту обстеження літнього майданчика на предмет відповідності погодженому проекту від 14.10.2014р., складеного комісією у складі начальника та головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації, архітектора Сихівського району, встановлено, що літній майданчик не відповідає погодженому проекту; на літньому майданчику встановлені тимчасові споруди.

Згідно Акту комісійного обстеження літнього майданчика ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94 від 15.12.2014р., складеного комісією у складі начальника та головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації, інженера КП Адміністративно-технічне управління , встановлено, що тимчасові споруди, які були розміщені на літньому майданчику ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94, частково демонтовані; не демонтовані 2 альтанки.

Відповідно до Акту комісійного обстеження літнього майданчика ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94 від 15.01.2015р., складеного комісією у складі начальника та головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації, інженера КП Адміністративно-технічне управління , встановлено, що літній майданчик ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94 не функціонує; альтанки, які були самовільно встановлені на літньому майданчику, демонтовані.

Згідно Акту обстеження літнього майданчика ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94 від 15.04.2015р., складеного комісією у складі головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації, інженера КП Адміністративно-технічне управління та районним архітектором, встановлено, що відкритий літній майданчик не відповідає погодженому проекту.

Згідно запису на Акті від 15.04.2015р. з Актом ознайомлений Юнко І.Г. (директор ТзОВ РОМБ ).

Відповідно до Акту обстеження літнього майданчика ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94 від 20.05.2015р., складеного комісією у складі головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації, інженера КП Адміністративно-технічне управління та районним архітектором, встановлено, що літній майданчик приведено до погодженого проекту, тимчасова споруда, яка була розміщена на території літнього майданчика, демонтована.

Акт від 20.05.2015р. підписано директором ТзОВ РОМБ Юнко І.Г.

Комісією Позивача складено Акт від 14.04.2015р. №67, згідно якого на підставі Актів від 01.10.2014р., 14.10.2014р., 15.12.2014р. та від 15.01.2015р. відповідно до п.4.2 Договору вирішено Фінансово-розрахунковому відділу провести донарахування орендної плати по договору оренди ОКЕБ №№С-63-14(П) від 06.05.2014р. ТзОВ РОМБ за період з 01.10.2014р. до 15.01.2015р. у розмірі 39878,82грн. (в т.ч. ПДВ 6646,47грн.).

Крім того, комісією Позивача складено Акт від 30.06.2015р. №116, згідно якого на підставі Актів від 15.04.2015р. та 20.05.2015р. відповідно до п.4.2 Договору вирішено Фінансово-розрахунковому відділу провести донарахування орендної плати по договору оренди ОКЕБ №№С-63-14(П) від 06.05.2014р. ТзОВ РОМБ за період з 15.04.2015р. до 20.05.2015р. у розмірі 16844,60грн. (в т.ч. ПДВ 2807,45грн.).

Всього на підставі вищенаведених Актів ТзОВ РОМБ здійснено донарахування орендної плати на загальну суму 56723,42грн. (39878,82 + 16844,60).

Судом встановлено, що Позивачем направлено Відповідачу листа від 28.04.2015р. №2302-вих-1101 з вимогою сплатити 39878,82грн. донарахованої орендної плати.

Листом від 25.06.2015р. №2 Відповідач категорично заперечив проти вимог Позивача, зазначивши, що Відповідачем не встановлено жодних тимчасових споруд в межах літнього майданчика, Відповідач не має жодного відношення до встановлених тимчасових споруд за адресою: м.Львів, проспект червоної Калини, 94, оскільки такі встановлені за межами літнього майданчика; акти обстеження від 01.10.2014р., 14.10.2014р., 15.12.2014р., 15.01.2014р. (зазначені у листі Позивача від 28.04.2015р. №2302-вих-1101) Відповідачу не були надані та з їх змісту не вбачається переліку встановлених тимчасових споруд із наведенням доказів належності таких Відповідачу.

Листом від 20.07.2015р. №2302-2333 Позивач повідомив Відповідача, що з приводу листа Відповідача від 25.06.2015р. №2 позбавлений можливості позитивно вирішити порушені у листі питання та рекомендував Відповідачу звернутись у Сихівську районну адміністрацію.

Згідно з представленої Позивачем довідки від 02.02.2017р. №4-2302-127 заборгованість Відповідача по Договору перед Позивачем станом на 27.01.2017р. складає 56730,29грн.

З підстав несплати Відповідачем проведених донарахувань Позивачем заявлено позов.

Судом застосовано наступні права, в тому числі ті, на які посилалися Сторони, з мотивів, що такі необхідні для вирішення даного спору, регулюють спірні правовідносини та права Сторін в межах спору, а також застосовані при оцінці аргументів Сторін, висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову. Інші норми права, на які посилалися Сторони, суд не застосував з мотивів достатності застосованих норм права для вирішення спору.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України примусове виконання обов'язку в натурі може бути способом захисту цивільного права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статтей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до частин 1, 4 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Проведення обстежень відкритих літніх майданчиків у місті Львові на предмет їх відповідності погодженому проекту (паспорту) регулюється Порядком отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у місті Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженим ухвалою Львівської міської ради № 2452 від 05.03.2009 року. (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до п.п. 4.2.1 - 4.2.2 ухвали Львівської міської ради від 05.03.2009 р. № 2452 "Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності" районні адміністрації здійснюють контроль відповідності фактично встановлених літніх майданчиків погодженим проектам, звертаються до суб'єктів підприємницької діяльності з вимогою, щодо усунення порушень у визначений термін, а у разі невиконання цієї вимоги - вносять подання управлінню архітектури департаменту містобудування про скасування дозволу.

Положеннями п. 4.2.4 п. 4.2 зазначеного Порядку встановлено, що всі приписи і повідомлення про усунення порушень цього Порядку направляються суб'єктам підприємницької діяльності у письмовій формі поштою або подаються уповноваженим представникам особисто і реєструються у відповідному журналі.

Відповідно до пункту 4.2.9., 4.2.10. Порядку у разі встановлення невідповідності об'єкта погодженому проекту (про що складається відповідний акт з переліком всіх відхилень) дія дозволу на встановлення відкритого літнього майданчика призупиняється на термін до 1 місяця. Протягом цього терміну суб'єкт господарювання зобов'язаний усунути всі відхилення від погодженого проекту. У разі неприведення об'єкта у відповідність до погодженого проекту впродовж терміну призупинення дозволу він анулюється. Про призупинення або анулювання дозволу орган, що його видає, повідомляє заявника, управління комунальної власності департаменту економічної політики та районну адміністрацію.

Суд зазначає, що Позивачем не надано суду належних доказів порушення Відповідачем правил розміщення літнього майданчика у відповідності до погодженого проекту - будь-яких письмових доказів, графічних матеріалів, абрисів території чи інших документів, в Актах обстеження відкритого літнього майданчика на відповідність погодженому проекту не наведено жодних замірів, а також не вказано які саме норми порушено Відповідачем і на підставі яких будівельних норм і досліджень зроблено висновок про встановлення Відповідачем тимчасових конструкцій - альтанок.

Разом з тим, з приводу долучених копій фотографій суд зазначає, що з вказаних фотографій неможливо встановити, що на фотографії зображено саме зазначені в Актах обстеження об'єкти, дати їх виготовлення та де саме розташовано ні об'єкти. При цьому суд бере до уваги, що згідно трактування Позивачем зображень на копіях, тимчасові конструкції розміщено на відкритому літньому майданчику Відповідача; згідно ж трактування Відповідачем зображень - тимчасові конструкції розміщено поза межами відкритого літнього майданчика Відповідача. Крім того, оригінали таких фотографій чи пристрій, на якому було їх виготовлено, відсутні.

Відтак, Позивачем не представлено доказів відхилення Відповідача від Проекту в порядку п.4.9 Порядку (актів з переліком всіх відхилень).

Крім того суд зазначає, що в Актах обстеження відсутні та Позивачем не представлені докази того, що тимчасові конструкції - альтанки встановлені саме Відповідачем.

Як зазначено вище, листом від 25.06.2015р. №2 Відповідач категорично заперечив проти вимог Позивача, зазначивши, що Відповідачем не встановлено жодних тимчасових споруд в межах літнього майданчика, Відповідач не має жодного відношення до встановлених тимчасових споруд за адресою: м.Львів, проспект Червоної Калини, 94, оскільки такі встановлені за межами літнього майданчика.

Відповідач пояснив, що не встановлював жодних тимчасових споруд в межах літнього майданчика, але за його межами (а саме із зовнішнього боку огорожі) існує стихійний ринок, на якому невідомими особами встановлювались тимчасові споруди, з яких і здійснювалась торгівля, до чого Відповідач не мав жодного відношення.

З приводу доводів Позивача про встановлення в адміністративній справі №461/9842/15-а підставності складання актів та правомірності донарахування суд зазначає наступне.

Постановою Сихівського районного суду від 06.04.2016р. у справі №461/9842/15-а (пр.№2-а/464/25/16) за позовом ТзОВ РОМБ до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання неправомірними дій щодо складання актів обстеження літнього майданчика на пр.Червоної Калини, 94 у м.Львові від 01.10.2014р., 14.10.2014р., 15.12.2014р., 15.01.2015р., 15.04.2015р., 20.05.2015р. та надсилання таких до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради постановлено у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016р. у справі №876/3110/16 постанову Сихівського районного суду від 06.04.2016р. у справі №461/9842/15-а залишено без змін.

В ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016р. у справі №876/3110/16, зокрема, зазначено, що: Колегія суддів приходить до висновку, що в спірних правовідносинах акт - це документ, який підтверджує факт проведення обстеження літнього майданчика і є носієм доказової інформації про виявлені порушення. ; Акт обстеження і дії посадових осіб відповідача зі складання цього акта не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав позивача. ; Питання правомірності та обґрунтованості певних висновків, вказаних в актах перевірки, може досліджуватись і таким висновкам суд може надавати правову оцінку лише у справі про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, прийнятих на підставі актів обстеження та висновків, викладених в них, щодо донарахування позивачу орендної плати… .

Крім того, в мотивувальній частині постанови Сихівського районного суду міста Львова

від 06.04.2016р. зазначено, що питання правильності нарахування збільшеної орендної плати може бути вирішене в окремому порядку.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що вищевикладені судові рішення у справах №461/9842/15-а та №876/3110/16 не є доказом порушення Відповідачем умов Договору, як і не є доказом під ставності та правомірності висновків, зазначених як в Актах обстеження, так і в Актах про донарахування.

З приводу доводів Позивача про притягнення директора Відповідача до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.

Відповідно до протоколу від 07.05.2015р. №6-03/б, складеного КП Адміністративно-технічне управління Львівської міської ради встановлено, що директор ТзОВ РОМБ самочинно встановлено тимчасову споруду - малу архітектурну форму за адресою: просп.Червоної Калини, 94.

Постановою адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації від 11.06.2015р. №146 про накладення адміністративного стягнення накладено на Юнко І.Г. (директор ТзОВ РОМБ ) у відповідності до ст.152 КУпАП штраф. Підставою накладення штрафу у Постанові зазначено - 07.05.2015р. о 16год. 00хв. виявлено, що Юнко І.Г. допустив самочинне встановлення тимчасову споруду - малу архітектурну форму за адресою: м.Львів, просп.Червоної Калини, 94, чим порушено п.20.1.24 Правил благоустрою м.Львова.

У наведених протоколі та постанові не вказано де саме встановлені тимчасові споруди - на території відкритого літнього майданчика чи поза нею.

Відповідач зазначив, що дана постанова не стосується предмету позову, оскільки не стосується літнього майданчика.

Крім того Відповідач наголосив, що у постанові зазначено, що порушення виявлено 07.05.2015р. о 16год. 00хв., проте, жодного акту від 07.05.2015 року в матеріалах даної справи немає, тобто така постанова немає відношення до обставин даної справи.

При цьому суд зазначає, що востаннє невідповідність літнього майданчика проекту зазначено в Акті від 15.04.2015р., Актом від 20.05.2015р. встановлено відповідність літнього майданчика проекту.

Крім цього суд зазначає, що Акти обстеження від 01.10.2014р., 14.10.2014р., 15.12.2014р., 15.01.2015р., 15.04.2015р., 20.05.2015р. складено в односторонньому порядку без залучення відповідального представника Відповідача.

Наявні у двох Актах обстеження від 01.10.2014р. та від 15.04.2015р. відмітки про ознайомлення Відповідача з актами не підтверджує обставини присутності представника Відповідача при проведенні обстежень та складанні Актів.

З приводу зазначення в Актах обстеження від 01.10.2014р. та від 15.04.2015р. про ознайомлення з такими директора Відповідача суд зазначає, що ознайомлення з актом не є доказом залучення представника Відповідача до обстеження. Крім цього, ознайомлення не є доказом підтвердження Відповідачем викладеного в Актах чи вручення Актів Відповідачу. Представником Відповідача заперечено вручення йому зазначених Актів, Позивачем не надано доказів такого вручення, як і не заявлено доводів щодо вручення, на вимоги ухвал суду Сихівською районною адміністрацією також не надано доказів вручення Актів обстеження, як і не надано доказів скерування таких Відповідачеві.

Відтак, зазначені Акти обстеження, на підставі яких складено Акти донарахування, не є допустимими та належними доказами.

Також суд зазначає, що відповідно до Акту про донарахування від 14.04.2015р. №67 донарахування проведено за період з 01.10.2014р. до 15.01.2015р.; згідно Акту про донарахування від 30.06.2015р. №116 донарахування здійснено за період з 15.04.2015р. до 20.05.2015р.

Проте, відповідно до Паспорту та Розділу 7 Договору, термін їх дії з 01.04.2014р. до 31.10.2014р., з 01.04.2015р. до 31.10.2015р., з 01.04.2016р. до 31.10.2016р.

Відтак, необґрунтованим є визначення в зазначених Актах періодів донарахування, оскільки такі здійснені поза межами строку дії Договору.

Крім цього, щодо Актів донарахування суд зазначає, що у справі відсутні докази про те, чи наділив орендодавець комісію з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м. Львова повноваженнями проводити донарахувань орендної плати за договорами на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на розміщення відкритих літніх майданчиків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами та (на вимогу ухвал суду) Сихівською районною адміністрацією) не надано доказів надіслання чи вручення Відповідачем Актів обстеження від 01.10.2014р., 14.10.2014р., 15.12.2014р., 15.01.2015р., 15.04.2015р., 20.05.2015р.

Згідно доводів Відповідача такі Акти обстеження йому ні Сихівською районною адміністрацією, ні Позивачем не надавались та не скеровувались.

З приводу скерування Актів обстеження від 01.10.2014р., 14.10.2014р., 15.12.2014р., 15.01.2014р. Позивачем листом від 28.04.2015р. №2302-вих-1101 суд зазначає наступне. Відповідачем визнано факт отримання листа Позивача від 28.04.2015р. №2302-вих-1101, проте, заперечено факт отримання доданих до листа документів, про що зазначено також в листі від 25.06.2015р. №2. Крім того, доказів надсилання доданих до листа від 28.04.2015р. №2302-вих-1101 актів Позивачем не представлено та не зазначено про наявність таких.

Докази скерування чи вручення Відповідачеві Актів обстеження від 15.04.2015р., 20.05.2015р. суду не надано, Відповідачем заперечено факт отримання таких актів.

Також, Позивачем не подано доказів надсилання Відповідачеві зазначеного у листі від 28.04.2015р. №2302-вих-1101 Акту про донарахування від 14.04.2015р. №67. Відповідачем факт отримання такого Акту заперечено, в тому числі у листі від 25.06.2015р. №2.

Крім того суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Позивачем не наведені доводи та не подані докази надсилання Відповідачеві Акту про донарахування від 30.06.2015р. №116, як і відсутні докази повідомлення Відповідача про здійснені донарахування чи визначення порядку їх сплати. Відповідачем факт отримання такого Акту також заперечено.

Згідно попередження Сихівської районної адміністрації від 23.10.2014р. №34-вих-1835 директора ТзОВ РОМБ попереджено про необхідність приведення літнього майданчика до погодженого проекту.

Відповідно до попередження Сихівської районної адміністрації від 31.10.2014р. №34-вих-1875 у зв'язку із закінченням сезонного періоду власника ТзОВ РОМБ попереджено про необхідність термінового демонтажу літнього майданчика на просп.Червоної Калини, 94 у м.Львові.

Листом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 12.11.2014р. №2401-1340 Сихівську районну адміністрацію та Відповідача зобов'язано демонтувати відкритий літній майданчик на зимовий період та привести його у відповідність до погодженого проекту.

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 22.12.2014р. №505 Про демонтаж 2-х самочинно встановлених тимчасових споруд (альтанок) на літньому майданчику ТзОВ РОМБ на просп.Червоної Калини, 94 у м.Львові зобов'язано власника ТзОВ "РОМБ в добровільному порядку здійснити їх демонтаж.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Сторонами не надані докази скерування чи вручення Відповідачеві зазначених в даному абзаці попереджень, листів, розпорядження. Відповідачем заперечено факт отримання зазначених документів.

Суд бере до уваги, що, з врахуванням вимог п.4.9 Порядку, Позивачем також не надано доказів анулювання дії дозволу.

Наведене підтверджує порушення при складанні Актів та надіслання зазначених матеріалів п.п.4.2.1, 4.2.2, 4.2.4 та п.4.9 Порядку.

З приводу доводів Відповідача про те, що дозволи на встановлення літніх майданчиків та тимчасових споруд не передбачені Переліком документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 року №3392-УІ, а за частиною 3 статті 1 цього Закону забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом суд зазначає, що питання отриманого Відповідачем Дозволу на встановлення літнього майданчика законності не є предметом розгляду даної справи; в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази оскарження отриманого Дозоволу.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, в тому числі Позивачем не надано суду належних доказів порушення Відповідачем правил розміщення літнього майданчика у відповідності до погодженого проекту, беручи до уваги не доведення порушення Відповідачем п.п.4.2, 4.9 Порядку, в тому числі щодо відхилення Відповідача від Проекту, того, що тимчасові конструкції - альтанки встановлені саме Відповідачем, враховуючи те, що обстеження проведено та Акти обстеження складено в односторонньому порядку без залучення відповідального представника Відповідача; беручи до уваги необґрунтованість визначення в Актах періодів донарахування; враховуючи відсутність доказів надсилання відповідачеві приписів, Розпорядження та всіх Актів про донарахування суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог, а відтак, в позові слід відмовити

З приводу доводів Відповідача щодо того, що Позивач просить стягнути з Відповідача штрафні санкції, по яким сплив строк позовної давності, а відтак, в позові слід відмовити суд зазначає наступне.

У відзиві Відповідач зазначає, що вимоги Позивача про стягнення донараховної орендної плати є вимогами про стягнення штрафних санкцій, мотивуючи це тим, що донарахування передбачено у розділі Відповідальність укладеного Договору.

Позивач у відзиві на заперечення зазначив, що збільшення орендної плати в 10 разів у випадку відхилення орендаря при встановленні/функціонуванні відкритого літнього майданчика від погодженого для нього проекту не є санкцією в розумінні Господарського кодексу України, а встановленим п. 4.2 договору №С-63-14(П) розміром орендної плати, тобто умовою на яку Відповідач погодився при укладенні договору. До стягнення заборгованості, яка стала предметом позову застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність. Враховуючи те, що справа №461/9842/15-а завершилась 26.05.2016р. винесенням ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, новий відлік позовної давності щодо вимоги про стягнення донарахувань почався з 27.05.2016р., відтак звернувшись із позовом 27.02.2017р., про що свідчить відмітка суду, управління комунальної власності не пропустило ні однорічної, ані 3-річної позовної давності.

Суд зазначає. що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.4.2 укладеного між Сторонами Договору при невідповідності встановленого об'єкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту ставка орендної плати збільшується у десять разів на період або отримання дозволу на його розміщення.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 56730,29 грн. є вимогою про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, яка нарахована Позивачем згідно з п.3.2. Договору у десятикратному розмірі, на підставі п. 4.2. Договору, та яка не передбачена в договорі як самостійний спосіб захисту порушеного права, при цьому умовами Договору не передбачено можливості розділити окремо розмір місячної орендної плати, який підлягає сплаті за місяць коли допущено порушення, та десятикратний розмір за порушення умов договору відповідно.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

З врахуванням приписів ст.261 ЦК України в частині того, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, беручи до уваги висновки суду щодо недоведеності Позивачем порушеного права чи інтересу, суд зазначає про відсутність правових підстав до застосування позовної давності.

У позовній заяві Позивач зазначає, що ним сплачено 1600грн. судового збору.

Відповідно до платіжного доручення від 08.02.2017р. №76 Позивачем сплачено за подання позову 1600грн. судового збору.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір .

Згідно частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Нормою статті 7 Закону України Про Державний Бюджет України на 2017 рік установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту здійснення інших судових витрат Позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач наданих чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, враховуючи обставини, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі слід розподілити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та покласти на Позивача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтею 129 Конституції України, 4, 13, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 81, 86, 129, 222, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, статтями 74, 173, 174, 193, 283 Господарського кодексу України, статтями 3, 6, 11, 15, 16, 509, 510, 525, 526, 527, 530, 627, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, пунктами 4.2.1. - 4.2.9, 5.1. Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2452 від 05.03.2009р., суд -

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України до Львівського апеляційного господарського суду.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст рішення складено 30.05.2018р.

Головуючий суддя Фартушок Т. Б.

Суддя Бортник О.Ю.

Суддя Манюк П.Т.