Постанова

від 31.05.2018 по справі 908/2260/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 справа № 908/2260/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді Дучал Н.М. Геза Т.Д., Склярук О.І. секретар судового засідання Рудик Т.С. за участю представників сторін: від позивача від відповідача не з'явився Рошко М.О., директор розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 (повний текст складено 07.03.2018) у справі№908/2260/17 (суддя: Ярешко О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД", м.Запоріжжя простягнення 42 844, 76 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі ПАТ КБ Приватбанк ) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Круг ЛТД про стягнення заборгованості за Договором б/н від 11.12.2013 в розмірі 42 844,76 грн. (8 776,54 грн. - заборгованість за кредитом; 15 641,41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 18 426,81 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 11.12.2013р., укладеного сторонами шляхом подання та підписання відповідачем заяви від 11.12.2013р. про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, згідно з якою останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг , Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування, та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Користуючись послугою "Гарантований платіж" шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24, та проведенням за рахунок коштів Банку гарантованих платежів, ініційованих клієнтом, Відповідачем кредитні кошти вчасно та у повному розмірі не повернуті, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом у сумі 8 776,51 грн., за процентами за користування кредитом у сумі 15 641,41 грн.; за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховано пеню у сумі 18 426,81 грн.

У відзиві б/н від 19.01.2018 відповідач просив закрити провадження по справі 908/2260/17, у зв'язку з наявністю рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2015 у справі №908/3900/15, що набрало законної сили, яким суд вже вирішив спір між тими самим сторонами про той самий предмет та з тих самих підстав.

Заявою від 31.01.2018 відповідач просив про застосування строку позовної давності на підставі ст. ст. 256, 257 ГПК України, зазначивши, що заборгованість виникла з 24.03.2014, тобто позовні вимоги стосуються наявної, на думку позивача, заборгованості, право вимоги щодо якої виникло за межами трирічного строку, передбаченого законодавством.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД" задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за договором у розмірі 33 631,36 грн., з яких 8 776,54 грн. заборгованість за кредитом, 15 641,41 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 9 213,41 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Відмовлено у стягненні пені у розмірі 9213, 40 грн.

В обґрунтування прийнятого рішення, суд послався на обґрунтованість заявлених позивачем вимог, відсутність доказів на підтвердження сплати заборгованості.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд дійшов висновку про додержання сторонами письмової форми договору про збільшення позовної давності, а відтак заява відповідача щодо застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Стосовно позиції відповідача про необхідність закриття провадження у справі №908/2260/17 з підстав наявності рішення господарського суду Запорізької області у справі 908/3900/15, суд дійшов висновку, що сутність предметів спору по справі 908/3900/15 та №908/2600/17 є різною, оскільки предметом спору по справі №908/3900/15 є стягнення заборгованості на підставі договору банківського обслуговування від 11.12.2013, що виникла з правовідносин за послугою "кредитний ліміт", проте предметом спору у даній справі №908/2260/17 є стягнення заборгованості на підставі договору банківського обслуговування від 11.12.2013, що виникла з правовідносин користування послугою "гарантований платіж", що є різними за своєю сутністю.

Пославшись на рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013, приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд дійшов висновку, що розмір штрафних санкцій не є справедливим та через недобросовісні дії позивача стане важким фінансовим тягарем для ТОВ "Круг ЛТД", у зв'язку з чим зменшив розмір пені на 50%.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що станом на 24.03.2014 від'ємне сальдо по єдиному рахунку ТОВ Круг ЛТД , що був відкритий в установі позивача складало 10 000 грн. Інших грошових коштів відповідач від банку не отримував.

Вважає, що рішенням господарського суду Запорізької області від 03.09.2015 у справі №908/3900/15, яке набрало законної сили, між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішено спір щодо стягнення суми кредиту, процентів та пені на підставі заяви ТОВ Круг ЛТД про відкриття банківського рахунку від 11.12.2013, якою Товариство приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку. Посилаючись на ч.6 ст. 232 ГК України зазначив, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Натомість зазначені вимоги закону залишились поза увагою суду першої інстанції.

Апелянт наполягав на витребуванні з господарського суду Запорізької області та дослідженні матеріалів справи №908/3900/15.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД" на рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 у справі №908/2260/17; задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД" про витребування з господарського суду Запорізької області матеріалів справи №908/3900/15; ухвалено витребувати з господарського суду Запорізької області справу №908/3900/15 (для огляду).

На виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2018 з господарського суду Запорізької області надійшла для огляду справа №908/3900/15.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.05.2018 року призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД" на рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 у справі №908/2260/17 на 31.05.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.2018 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні досліджено матеріали справи №908/3900/15.

Позивач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Явка представників в судове засідання не була визнана судом обов'язковою.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 11.12.2013р. ТОВ Круг ЛТД підписано та подано до ПАТ КБ Приватбанк Заяву, датовану 11.12.2013р. про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (найменування банку Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , найменування клієнта Банку, який відкриває рахунок ТОВ Круг ЛТД ), якою висловило свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (які знаходяться на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою становлять Договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву, у порядку чинного законодавства ТОВ Круг ЛТД засвідчило свою згоду на ведення з ПАТ "КБ "Приватбанк" документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, який передбачено Умовами та Правилами надання банківських послуг. Своїм підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому.

У заяві на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 11.12.2013 відповідач погодився, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.pb.ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком). Погоджено, що під час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку та підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, які здійснено за допомогою засобів копіювання.

Заяву підписано повноважними особами позивача та відповідача, та скріплено печатками сторін.

Також, 11.12.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД" підписано та подано до Банку заяву на відкриття рахунку.

Згідно з розділом 1 Умов та Правил надання банківських послуг, банк, ПАТ КБ "Приватбанк", керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг .

Документи, розміщені на сайті банку є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Витяг з чинних на момент підписання заяви та укладення договору Умов та Правил надання банківських послуг надано позивачем на вимогу суду, повний текст договору, що був актуальний на дату 11.12.2013 міститься на офіційному сайті ПАТ КБ "Приватбанк", є публічним та перебуває у вільному доступі для ознайомлення з його умовами. Таким чином, у заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, що разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифах банку є договором банківського обслуговування, відповідач висловив згоду з Умовам та Правилами, що знаходяться на сайті банку.

Згідно з п. 3.2.3.1 Умов та правил по послузі кредит за послугою "Гарантовані платежі"( далі - Гарантовані платежі ) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці про платіж (платіжному дорученні), яким Клієнт приєднується до цих умов, далі Договір, в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками про платіж (платіжними дорученнями) з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок отримувачів, рахунки яких відкриті в Банку.

Відповідно до п.3.2.3.2 Умов за послугою "Гарантовані платежі" термін повернення кредиту зазначений в заявці про платіж (платіжному дорученні). Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - "ЦКУ") у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку не погашення Клієнтом заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці про платіж (платіжному дорученні). Під датою виконання платежу Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заяві про платіж (платіжному дорученні) Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заяві про платіж Клієнта, у термін до 30 днів з дати виконання платежу , зазначеному в заяві про платіж. За користування кредитом в період з дати ініціювання Клієнтом заяви про платіж (платіжному дорученні) до дати виконання платежу Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4 % річних від розміру кредиту, зазначеного в черговий заявці про платіж (платіжному дорученні) Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки про платіж (платіжного доручення). У період з дати виконання платежу за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28 % річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом по кредиту в строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Пунктом 3.2.3.6 Умов за послугою "Гарантовані платежі" сторони погодили, що, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити відсотки та винагороди за користування кредитом відповідно до п.п. 3.2.3.9, 3.2.3.10 цього Договору; повернути кредит у строки, встановлені у Заявці, п.п.., 3.2.3.2, 3.2.3.6.16, 3.2.3.6.17, 3.2.3.7 цього Договору; сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 3.2.3.7.5, 3.2.3.10.4 -3.2.3.10.6, 3.2.3.10.13 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2.3.6.6 Умов за послугою "Гарантовані платежі" Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків для виконання зобов'язань з погашення кредиту, а також відсотків за його використання, для виконання зобов'язань з погашення винагороди, а також неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку за цими Умовами, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Пунктом 3.2.3.10.1 Умов за послугою "Гарантовані платежі" закріплено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.3.6.2, 3.2.3.9.1 -3.2.3.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.3.2, 3.2.3.6.3, 3.2.3.6.16, 3.2.3.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.3.6.5, 3.2.3.9.4-3.2.3.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права , передбаченого п. 3.2.3.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони погодили, що розмір пені, зазначений у цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений. У разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті Договору, Банк за своїм вибором телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє Позичальника узгодженими Сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими Сторонами способами телекомунікацій є: система дистанційного обслуговування "Приват24", СМС-повідомлення, термінали самообслуговування та ін. При цьому, додаткові узгодження Сторін не потрібні.

Згідно з п. 3.2.3.10.4 Умов за послугою "Гарантовані платежі" нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.3.10.1 - 3.2.3.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до п. 3.2.3.10.7 Умов за послугою "Гарантовані платежі" строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.

Як встановлено судом першої інстанції, з інформації, що міститься на офіційному сайті позивача вбачається, що до Умов та правил надання банківських послуг щодо послуги "гарантований платіж" вносилися зміни.

Так, з 01.07.2014 була змінена відсоткова ставка з 28% до 36% річних, з 48% до 56 % - починаючи з 31-го дня (з моменту виникнення простроченої заборгованості), про що відповідач був повідомлений відповідно до виписки Приват24.

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному у заявці клієнта, в дату повернення кредиту, але не пізніше 30 днів після настання терміну повернення кредиту. В період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016 ), та починаючи з 01.02.2016 клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016). У випадку непогашення заборгованості клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт сплачує проценти в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016 ), і відсотки в розмірі 64 % річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016).

Матеріали справи свідчать, що в електронній системі інтернет-клієнт-банк Приват24 відповідачем були оформлені та подані заявки на гарантійний платіж (доручення на договірне списання) від 27.12.2013 на суму 500,00 грн. (строк повернення кредиту - 09.01.2014), отримувач Рошко М.О. підприємець, призначення платежу - повернення зворотньої фінансової допомоги; від 30.01.2014 на суму 1000,00 грн. (строк повернення кредиту - 07.02.2014), отримувач Рошко М.О. підприємець, призначення платежу - повернення зворотньої фінансової допомоги; від 14.02.2014 на суму 5000,00 грн. (строк повернення кредиту - 19.02.2014), отримувач ФОП Рошко М.О., призначення платежу - повернення фінансової допомоги; від 20.02.2014 на суму 4000,00 грн. (строк повернення кредиту - 25.02.2014), отримувач ФОП Рошко М.О., призначення платежу - повернення фінансової допомоги. Загалом на суму 10500,00 грн.

На підставі цих заявок банком оформлені платіжні доручення (згідно реквізитів вказаних в заявках), з наступним перерахуванням кредитних коштів на поточний рахунок отримувача, що фактично є кредитуванням відповідача на загальну суму 10500,00 грн. шляхом виконання заявок відповідача, що підтверджується підтвердженнями банку в системі банку та випискою по рахунку клієнта.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується банківськими виписками по рахунку клієнта, 24.03.2014 сума у розмірі 5000,00 грн. була винесена позивачем на прострочку, 28.03.2014 сума у розмірі 4000,00 грн. винесена позивачем на прострочку. 24.03.2014 відбулось часткове повернення кредиту у розмірі 61,84 грн., 12.05.2014 відбулось часткове погашення кредиту у розмірі 161,62 грн. Заборгованість по кредиту складає 8776,54 грн.

Згідно розрахунку заборгованості та банківських виписок по рахунку клієнта, за користування кредитом відповідно до п. 3.2.3.2 та п. 3.2.3.9.11 Умов банком нараховані проценти за ставкою 28% за період з 11.01.2014 по 28.03.2014, з розрахунку 360 днів у році, в загальній сумі 242,62 грн. На прострочені платежі по кредиту банком нараховані проценти за період з 28.03.2014 по 14.06.2017 за ставкою 56% річних, з розрахунку 360 днів у році, в загальній сумі 16069,95 грн. Таким чином, всього нараховано процентів в сумі 16312,57 грн. За цей період відповідачем сплачено процентів на загальну суму 671,16 грн. Залишок несплачених процентів складає 15641,41 грн.

В порушення умов договору, несплата відповідачем у встановлені Умовами строки кредиту та процентів за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 8776,54 грн., заборгованість за процентами в розмірі 15641,41 грн. стало приводом для звернення ПАТ КБ Приватбанк з позовною заявою до господарського суду. За наслідками розгляду позовної заяви винесено рішення, що оскаржено відповідачем.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір банківського обслуговування від 11.12.2013р. у частині кредитування за послугою "Гарантовані платежі", є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з виписок банку по рахунку клієнта вбачається користування відповідачем кредитними коштами за послугою банку Гарантовані платежі .

В порушення умов договору відповідачем не сплачено у встановлені Умовами строки кредит та проценти за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 8776,54 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 15641,41 грн.

Відповідачем не надано доказів сплати наявної заборгованості.

Щодо наполягання відповідача про наявність підстав для закриття провадження у цій справі №908/2260/17 у зв'язку з наявністю рішення по справі 908/3900/15, що набрало законної сили між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, судом першої інстанції вірно зазначено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, про нетотожність наведених справ.

Дослідження матеріалів господарської справи 908/3900/15 та рішення господарського суду Запорізької області від 03.09.2015 у справі №908/3900/15 свідчить, що вказаним рішенням з відповідача стягнуто заборгованість, а саме 10000,00 грн. основного боргу, 4 103,51 грн. заборгованості по процентам за користуванням кредитом, 900,00 грн. заборгованості по комісії, 1656,96 грн. пені. Заборгованість, що стягнута вказаним рішенням виникла на підставі кредитного договору від 11.12.2013, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг по рахунку 26005055710699 за послугою "кредитний ліміт". Як встановлено вказаним рішенням по справі 908/3900/15 згідно з п.п.3.2.1.1.1 Умов "Кредитний ліміт" кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт").

В справі, що розглядається, банк вимагає стягнення з відповідача заборгованості, що виникла на підставі договору банківського обслуговування у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом за послугою "гарантований платіж".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сутність предметів спору по справі 908/3900/15 та №908/2600/17 є різною.

За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 8776,54 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 15641,41 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.3.10.1 Умов послуги "Гарантовані платежі" закріплено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.3.6.2, 3.2.3.9.1 -3.2.3.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.3.2, 3.2.3.6.3, 3.2.3.6.16, 3.2.3.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.3.6.5, 3.2.3.9.4-3.2.3.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, на суму заборгованості по кредиту та по процентах за користування кредитом, банком нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 17.11.2014 по 14.06.2017 в сумі 18426,81 грн. Пеня за цей період відповідачем не сплачена.

Суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Так, заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 11.12.2013 підписана повноважною особою відповідача. При цьому відповідач не заперечує, що цим підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку складає між сторонами у справі договір про надання банківських послуг. Отже, укладання договору між сторонами відбулося на підставі ст. 634 ЦК України шляхом приєднання відповідачем до запропонованих банком Умов та Правил.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.3.10.7 розділу "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.

Оскільки сторони досягли згоди, що позовна давність, установлена законом, збільшена за домовленістю сторін до п'ятнадцяти років відповідно до п. 3.2.3.10.7 Умов договору, це відповідає вимогам ч. 1 ст. 259 ЦК України та свідчить про дотримання банком строків позовної давності.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п. 3.2.3.10.4 розділу "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.3.10.1 - 3.2.3.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Отже, безпідставними є зауваження відповідача про необхідність обмеження нарахування пені шестимісячним строком.

Твердження відповідача про його необізнаність про зміст та обсяг відповідальності, передбаченої розділом "Гарантований платіж" Умов є необґрунтованими, оскільки підписавши заяву від 11.12.2013р. про приєднання, надав згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку www.pb.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою складають Договір банківського обслуговування, який є публічним та перебуває у вільному доступі. Отже, відповідач мав можливість та обов'язок ознайомитись з його умовами та відповідно до принципу вільного волевиявлення не підписувати договір в разі незгоди.

Враховуючи все вищенаведене, суд першої інстанції визнавши вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 18426,81 грн. обґрунтованими, дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій, що були нараховані відповідачу на 50% до 9213,41 грн. з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Частиною 1 статті 2 ГПК України закріплено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" метою (цілями) діяльності Банку є здійснення банківської діяльності, спрямованої на отримання прибутку для власного розвитку та в інтересах власника. Предметом діяльності Банку є надання банківських та інших фінансових послуг на підставі ліцензій та дозволів, виданих Національним банком України та/або іншими уповноваженими державними органами, та здійснення іншої діяльності, визначеної законодавством України. Так, ПАТ КБ "Приватбанк" є специфічним та професійним суб'єктом на ринку фінансових послуг.

Як вбачається з матеріалів справи №908/2260/17 сума заборгованості, що стягується з відповідача складає 8776,54 грн., розмір заявлених до стягнення сум пені - 18426,81 грн., що є значно більшим від суми основної заборгованості. Окрім цього, стягувана сума боргу у розмірі 8776,54 грн. стала простроченою з 28.03.2014, сума пені нарахована за період з 17.11.2014 по 14.06.2017.

Звертаючись до суду з позовом у справі №908/3900/15 у червні 2015 року про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 11.12.2013 за послугою "кредитний ліміт", позивач не міг не знати про право вимоги до відповідача за послугою "гарантований платіж" за тим самим договором, однак таким правом не скористався, вимогу про стягнення заборгованості не заявив, про наявність заборгованості за послугою "гарантований платіж" відповідача не повідомив у 2015 році, відтак, суд дійшов висновку про недобросовісність такої поведінки позивача, враховуючи його професійний статус на ринку фінансових послуг.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 викладена правова позиція про те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

Приписами частини 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В даному випадку розмір штрафних санкцій є більшим ніж у два рази від розміру основної заборгованості, стягнення пені у розмірі, що заявлений позивачем, не є справедливим та через недобросовісні дії позивача стане важким фінансовим тягарем для ТОВ "Круг ЛТД". Вирішуючи питання про зменшення неустойки, судом прийнято також до уваги, що відповідачем з 2014 року не виконувалися прийняті на себе зобов'язання.

Відтак, враховуючи специфічний вид діяльності позивача, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного погашення заборгованості не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності - судом зменшено розмір пені на 50%, а тому вимоги про стягнення з відповідача пені задоволені у розмірі 9213,41 грн., у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 9213,40 грн. судом відмовлено.

Наведене вище свідчить про вірність висновку суду першої інстанції про часткове задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД" заборгованості за кредитом у розмірі 8776,54 грн., заборгованості за процентами у розмірі 15641,41 грн. та пені у розмірі 9213,41 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 (повний текст складено 07.03.2018) у справі №908/2260/17.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 (повний текст складено 07.03.2018) у даній справі покладаються на заявника.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Круг ЛТД", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 (повний текст складено 07.03.2018) у справі №908/2260/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2018 (повний текст складено 07.03.2018) у справі №908/2260/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 31.05.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 04.06.2018р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

О.І. Склярук

Надруковано 4 екз.:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - ГСЗО; 1 - у справу.