Постанова

від 29.05.2018 по справі 902/694/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 902/694/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Грязнов В.В., Розізнана І.В. , Бучинська Г.Б.

від 19.02.2018 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

до Товариства з додатковою відповідальністю "Транс-Легіон",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1) Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк", 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД,

про зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного балансу підприємства,-

за участю представників сторін:

позивача: Спінулова В.В.

відповідача: Боченко П.С.

третьої особи-1 на стороні позивача: не з'явився

третьої особи-2 на стороні позивача: не з'явився

третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Транс-Легіон" про зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства кредиторську вимогу в загальному розмірі 990476,76 Євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 22.04.2017 року становить 40823221,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який перебуває в процесі припинення шляхом перетворення, не надав позивачу відповіді про результати розгляду поданої ним заяви про визнання кредиторських вимог до боржника за кредитним договором № 22/43-КЛ-05 від 01.07.2005 року, які він набув на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 року позов задоволено. Зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю "Транс-Легіон" в особі ліквідатора Бровченка В.Б. та членів ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в сумі 990476,76 Євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 22.04.2017 року становить 40823221,78 грн., з яких: 662761,94 Євро, що за курсом НБУ становить 19054479,34 грн, - сума заборгованості за простроченим кредитом, 327715,82 Євро, що за курсом НБУ становить 9421837,45 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами транш Євро, 7019865,43 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом транш українська гривня та 5327039,56 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами транш українська гривня.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивач звернувся до відповідача, як до майнового поручителя боржника за кредитним договором, із заявою про визнання його кредиторських вимог у встановлений законом строк для пред'явлення вимог кредиторів до боржника, що ліквідується, однак в порушення частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України кредиторські вимоги позивача ліквідаційною комісією відповідача не розглядались та не вирішувалось питання про їх визнання або відхилення, наведений позивачем в розрахунках розмір кредиторських вимог підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, відповідає вимогам чинного законодавства та не спростований відповідачем. За висновком суду, обставини, встановленні в рішенні Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 року у справі № 902/1021/14 щодо відсутності у позивача права на звернення стягнення предмет іпотеки - на належний відповідачу цілісний майновий комплекс не є підставою для відмови у позові, оскільки рішення у зазначеній справі стосується іншого предмету спору та прийнято за участю іншого суб'єктного складу учасників судового процесу, а відмова у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для припинення зобов'язання забезпеченого іпотекою в розумінні вимог статті 593 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про іпотеку". Судом прийнято до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у даній справі в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявний запис, який є діючим та не скасований про те, що іпотекодержателем майна за Іпотечним договором зазначено ПАТ "Дельта Банк" та предметом іпотеки є нерухоме майно, яке є ідентичним та тотожним майну, вказаному у Іпотечному договорі № 22/76-І-05 від 01.07.2005 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 року рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент звернення позивача з позовом у даній справі відповідач не перебував в процедурі ліквідації, а лише змінював організаційно-правову форму, проміжний ліквідаційний баланс, до якого позивач просив включити його кредиторські вимоги, не складався, а складався передавальний акт, за яким всі права та обов'язки відповідача перейшли до правонаступника - до перетвореного товариства з додатковою відповідальністю, а місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність обов'язку внести заявлену позивачем грошову вимогу до документу, який відповідачем не складався і не повинен був складатися. Крім того, за висновком суду, позивач не довів наявність у нього як іпотекодержателя права вимоги до відповідача як до іпотекодавця за зобов'язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД за кредитним договором, оскільки судовими рішеннями у справі № 902/1021/14, які набрали законної сили, встановлено обставини того, що Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" не було передано право звернення стягнення на спірний об'єкт нерухомого майна, доказів звернення Банку із позовом до боржника за кредитним договором - ТОВ "Скайтек" ЛТД матеріали справи не містять.

Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 року, а рішення Господарського суду Вінницької області від 26.10.2017 року залишити в силі. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування та порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 512, 553 Цивільного кодексу України, статті 3 Закону України "Про іпотеку", частину 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, статтю 2 та частину 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що предметом іпотеки за Іпотечним договором № 22/76-1-05 від 01.07.2015 року є єдиний майновий комплекс підприємства, а не цілісний майновий комплекс, як стверджує відповідач. Згідно із записами, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна іпотекодержателем майна за Іпотечним договором є ПАТ "Дельта Банк" та предметом іпотеки є нерухоме майно, яке є ідентичним та тотожним майну, зазначеному в Іпотечному договорі № 22/76-1-05 від 01.07.2015 року, зазначені записи в реєстрі на дату прийняття рішення у даній справі є діючими та не скасовані, відповідач, як поручитель, несе відповідальність за невиконане боржником за кредитним договором грошове зобов'язання. Також зазначає про те, що суд апеляційної інстанції надав оцінку обставинам, які відповідачем в суді першої інстанції не заявлялись.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Баранця О.М. - головуючого, Вронської Г.О., Студенця В.І. від 02.04.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 року у справі № 902/694/17. Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 року у справі № 902/694/17 на 29.05.2018 року о 10 год. 20 хв. у приміщенні Касаційного Господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.05.2018 року.

У зв'язку з відпусткою судді Студенця В.І. та запланованою відпусткою судді Вронської Г.О. було проведений повторний автоматизований розподіл справи № 902/694/17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.05.2018 року для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Ткач І.В., Мамалуй О.О.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 року залишити без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими. За твердженням відповідача, за договором уступки прав вимоги позивач не придбав право вимоги стягнення на предмет іпотеки, що свідчить про відсутність будь-яких зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем і зазначені обставини були встановлені судовими рішеннями в іншій господарській справі. Крім того, відповідач зазначає про те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №802/2270/17-а, яке набрало законної сили, були визнані протиправними дії державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу щодо внесення запису про заміну іпотекодержателя за ПАТ "Дельта Банк" за Іпотечними договором № 22/76-1-05 від 01.07.2015 року, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо заборони відчуження на нерухоме майно і зазначені обставини не підлягають доказуванню у даній справі. За твердженням відповідача розмір заявлених позивачем кредиторських вимог значно перевищує погоджену сторонами в Іпотечному договору вартість та ціну продажу предмета іпотеки, що є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про іпотеку". Звернення позивача до іпотекодавця з грошовими вимогами є порушенням вимог чинного законодавства та умов Іпотечного договору, які передбачають можливість звернення до іпотекодавця лише з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач зазначає про те, що доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень частини 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними, оскільки зазначена норма стосується лише предмета та підстав позову, які заявляються позивачем, та не стосується доводів відповідача в судовому процесі.

В судове засідання 29.05.2018 року не з'явилися представники третіх осіб, хоча відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України треті особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД (позичальник) укладено кредитний договір № 22/43-КЛ-05 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до пункту 1.1. якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 500 000 євро з повною конвертацією у гривню, а позичальник зобов'язується щомісячно погашати заборгованість в строки та в сумах, вказаних у графіку погашення заборгованості (Додаток №1), який є невід'ємною частиною договору, та повернути кредити на передбачених договором умовах.

Згідно з пунктом 3.1.5. кредитного договору у разі порушення позичальником умов договору банк має право вимагати розірвання договору, дострокового повернення кредитів і сплати процентів за фактичний час користування кредитами, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави згідно з договорами застави №22/74-З-05 від 01.07.2005 року, №22/75-З-05 від 01.07.2005 року та іпотеки №22/76-І-05 від 01.07.2005 року, звернутися до поручителів з вимогою щодо виконання зобов'язань за позичальника згідно з договором поруки №22/13-ФП-05 від 01.07.2005 року та №22/14-ФП-05 від 01.07.2005 року.

В пункті 3.4.4. кредитного договору передбачено, що повністю погасити заборгованість за кредитами позичальник повинен до 30.06.2010 року зі свого поточного рахунку на рахунок банку. Датою погашення кредитів вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок банку.

В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди до кредитного договору, якими сторони змінювали розміри комісії за обслуговування кредиту, сплати процентів, суми кредитної лінії, терміни повернення кредиту тощо.

В забезпечення виконання кредитного договору 01.07.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", як іпотекодержателем та майновим поручителем, та Відкритим акціонерним товариством "Транс Легіон", як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір № 22/76-І-05 (далі по тексту - договір іпотеки), відповідно до пункту 1.1. якого в забезпечення виконання зобов'язань боржника перед іпотекодержателем за кредитним договором іпотекодавець надає іпотекодержателю майно, а саме: єдиний майновий комплекс підприємства, в тому числі: нежилі приміщення, що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вул. Черняховського, 6, загальною площею 4813,4 кв.м. та належать іпотекодавцю на праві власності. До складу нежилих приміщень входять будівлі та споруди, а саме: будівлі літ. "А", "А1" - контрольно-технічний пункт, загальною площею 577,6 кв.м.; будівля літ. "Б" - виробничий корпус, загальною площею 1859,3 кв.м.; будівлі літ."Б1", "Б2" - адміністративно побутовий корпус, загальною площею 1290,1 кв.м.; будівля літ. "В" - приміщення котельні з підвалом, загальною площею 157,1 кв.м.; будівлі літ. "Г", "Г1", "Е" - приміщення мийки, загальною площею 559,8 кв.м.; будівля літ. "Д" - пристрій АУРА-6, загальною площею 23,8 кв.м.; будівлі літ. "Ж", "Ж1", "Ж2" - естакада, загальною площею 345,7 кв.м.; споруда № 1, № 2- паркан; споруда № 3 - майданчик асфальтований, в т.ч. "К" - вбиральня; споруда № 4, 5 - бензоколонки; споруда №6, 7, 8 - ємності; споруди № 9, 10, 11, 12 - ворота.

Пунктами 1.4., 4.3. договору іпотеки в редакції угоди від 07.11.2007 року про внесення змін до Іпотечного договору визначено, що заставна вартість майна складає 8248670 грн., а ціна продажу предмета іпотеки встановлюється у розмірі 8248670 грн.

Договором про внесення змін до іпотечного договору №22/76-І-05 від 23.10.2009 року сторони погодили строк погашення заборгованості за кредитами, у терміни визначені відповідними додатковими угодами, але не пізніше 28.06.2013 року.

27.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами пунктів 2.1., 2.3. якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитними договорами, перелік яких наведено в додатку І до договору, який є його невід'ємною частиною, та передати їх покупцю, а покупець погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем і покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.

Відповідно до додатку І до договору купівлі-продажу Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" передано права вимоги в тому числі і по кредитному договору 22/43-КЛ-05 від 01.07.2005 року, позичальником за яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД.

На виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги між його сторонами складено та підписано акт приймання-передачі прав вимоги до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року.

19.04.2017 року на річних загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон", оформлених протоколом № 1/17, прийнято рішення, зокрема про припинення Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон" шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Транс-Легіон".

29.05.2017 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. надіслало ліквідатору та членам ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон" заяву № 23.1/316 від 29.05.2017 року з грошовими вимогами до боржника, в якій просило прийняти, розглянути та визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон", який є майновим поручителем позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД за кредитним договором №22/43-КЛ-05 від 01.07.2005 року, на загальну суму 990 476,76 Євро, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 22.04.2017 року складало 40 823 221,78 грн. Також просило письмово повідомити Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про результати розгляду даних вимог та надіслати відповідне рішення у строк не пізніше тридцяти днів з дня отримання зазначеної заяви.

Однак, результати розгляду ліквідатором та членами ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон" зазначеної заяви у визначений в заяві строк на адресу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не надійшли, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом у даній справі про зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства кредиторську вимогу в загальному розмірі 990476,76 Євро, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 22.04.2017 року становить 40823221,78 грн.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Частино 1 статті 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.04.2017 року на річних загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон", оформлених протоколом №1/17, прийнято рішення, зокрема про припинення Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон" саме шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю "Транс-Легіон".

Як зазначено в статті 108 Цивільного кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Аналогічні положення містяться і в статті 87 Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, у даному випадку відбувалась не ліквідація Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон", а була здійснена зміна організаційно-правової форми зазначеної юридичної особи, у зв'язку з чим до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статей 110, 111 Цивільного кодексу України, якими визначено порядок здійснення ліквідації юридичної особи, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення встановлено в статті 107 Цивільного кодексу України, частинами 2 та 3 якої передбачено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог, комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

У статті 87 Закону України "Про акціонерні товариства" також передбачено складання передавального акта у разі перетворення акціонерного товариства.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, проаналізувавши положення статей 104 - 108, 110, 111 Цивільного кодексу України правильно зазначив про те, що проміжний ліквідаційний баланс товариства складається лише у разі ліквідації юридичної особи, а в разі перетворення товариства законодавством передбачено складання саме передавального акту, а не проміжного ліквідаційного балансу.

Врахувавши те, що припинення відповідача відбувалось саме шляхом перетворення, тобто відбувалась зміна його організаційно-правової форми, а не ліквідація, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовна вимога про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу товариства, який в даному випадку не складався і не мав складатися відповідно до вимог статей 104-108 Цивільного кодексу України та статті 87 Закону України "Про акціонерні товариства" є безпідставними.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Вінницької області від 19.02.2015 року у справі №902/1021/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 року, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 року, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Публічного акціонерного товариства "Транс-Легіон" про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №22/76-І-05 від 01.07.2005 року з огляду на те, що право звернення стягнення на спірний об'єкт нерухомого майна Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" за договором купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" передано не було.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про те, що позивач не довів наявність у нього, як у іпотекодержателя, права вимоги до відповідача, як до іпотекодавця, за зобов'язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД за кредитним договором, оскільки судовим рішенням у господарській справі № 902/1021/14, яке набрало законної сили, встановлено обставини того, що Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" не було передано право звернення стягнення на спірний об'єкт нерухомого майна. Тобто за договором уступки прав вимоги позивач не придбав право вимагати стягнення на предмет іпотеки, що свідчить про відсутність будь-яких зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем і зазначені обставини були встановлені судовими рішеннями в іншій господарській справі, про що обґрунтовано зазначив відповідач у відзиві на касаційну скаргу.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та з правильним застосуванням норм процесуального права, а твердження скаржника про порушення і неправильне їх застосування апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту відсутні.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 року у справі № 902/694/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Ткач

О. Мамалуй