Рішення

від 04.06.2018 по справі 479/1179/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 р. справа № 479/1179/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, вул. Молодіжна, 31, с. Бурилове, Кривоозерський район, Миколаївська область,55150

до відповідача:ОСОБА_2 соціального захисту населення Кривоозерської районної державної адміністрації, вул. Шевченка, 57, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область,55104

про:визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_2 соціального захисту населення Кривоозерської РДА (далі-відповідач або ОСОБА_2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не присвоєння йому статусу внутрішньо переміщеної особи з 04.02.2016 р.; зобов'язання відповідача переоформити позивачу статус внутрішньо переміщеної особи з 04.02.2016 р. та нарахувати суму щомісячних виплат за час з 04.02.2016 р. по 25.01.2017 р.; відшкодувати моральні та матеріальні збитки, які позивач поніс із-за бездіяльності відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому безпідставно не оформлено статус внутрішньо переміщеної особи з 04.02.2016 р. та відповідно не нараховано щомісячні виплати у період з 04.02.2016 р. по 25.01.2017 р.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого вважає позовні вимоги не обґрунтованими, оскільки дії відповідача щодо призначення статусу внутрішньо переміщеної особи 25.01.2017 р. гуртуються на вимогах законодавства України.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

02.03.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому статусу внутрішньо переміщеної особи, до якої долучив копію попереднього паспорта громадянина України серії ЕР 005293 (вказано місце реєстрації Кримська область, Нахімовський район м. Севастополя, вул. С. Перовської,49, дата прописки 28.11.2002р., копії довідки, що підтверджують колишнє місце проживання позивача та копія з пред'явленням оригіналу паспорта громадянина України, серія ВН № 659141 виданий 17.4.2015 року без вказаного місця реєстрації.

Відповідач надав позивачу відповідь від 16.03.2016 р. № 604/04-01/06, якою позивачу повідомлено, шо згідно наданих копій документів та копії паспорта громадянина України серії ВН № 659141, виданого 17.04.2015 року Богунським РВ у м. Житомирі у УДМС України в Житомирській області неможливо видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки відсутня відмітка реєстрації місця проживання та рекомендовано було підтвердити реєстрацію в Україні за адресою АДРЕСА_1, після чого звернутися до управління соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а. с. 50).

15.12.2016 р. відповідачем направлено на адресу позивача лист, у зв'язку із змінами в законодавстві, в якому позивача повідомлено про ці зміни та запропоновано звернутись із заявою про встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи.

16.01.2017 р. позивач звернувся до ОСОБА_2 із заявою про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи.

Під час розгляду заяви позивача ОСОБА_2 встановлено подвійну реєстрацію позивача, як внутрішньо переміщеної особи, оскільки він вже перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Деснянського району м. Києва. У зв'язку з цим, відповідачем було направлено запит до управлінні соціального захисту населення Деснянського району м. Києва, яким в свою чергу 20.01.2017 р. знято позивача з обліку.

24.01.2017 р. позивач звернувся до ОСОБА_2 із заявою про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи, а з 25.01.2017 р. позивача взято на облік внутрішньо переміщеної особи, видано відповідну довідку та призначено щомісячну адресну допомогу на строк шість місяців ( з 25.01.2017 р. по 24.07.2017 р.). Для продовження шестимісячного строку виплат адресної грошової допомоги позивач звернувся до управління 03.10.2017 р. і комісією ОСОБА_2 призначено грошову допомогу позивачу на строк з 03.10.2017 р. по 02.04.2018 р., про що повідомлено позивача (а. с. 37).

Позивач вважає, такі дії відповідача протиправними та наполягає на тому, що йому статус внутрішньо переміщеної особи повинен бути призначений з 0402.2016 р.

Згідно з ст.1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - Закон), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону, підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною 7 ст. 4 Закону встановлено, що Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

Також, порядок оформлення та видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509 Про облік внутрішньо переміщених осіб .

Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (в редакції на час звернення із заявою від 02.03.2016 р.), в разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно - територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення з зв'язку з обставинами Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення ( військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач додав до заяви від 02.03.2016 р. копію паспорта, який виданий Богунським РВ у м. Житомирі у УДМС України в Житомирській області без зазначення місця реєстрації АДРЕСА_1,

Тобто, на час розгляду заяви позивача у відповідача були відсутні підстави для взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи і він правомірно відмовив позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, адже позивачем не надано до заяви підтверджуючих документів місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» і була відсутня у паспорті відмітка про місце проживання.

Відповідно до ч. 10 ст. 4 Закону, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з'явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. №352 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №509 Про облік внутрішньо переміщених осіб було встановлено, особи, які відбували (відбувають) покарання у місцях позбавлення волі та мали (мають) зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону, на дату їх виникнення, після звільнення мають право на отримання довідки, якщо не бажають повертатися до попереднього місця проживання.

Про внесення вищезазначених змін відповідачем 15.12.2016 р. було листом повідомлено позивача та запропоновано звернутись з відповідною заявою.

Позивач звернувся із відповідною заявою 16.01.2017 р., після зняття його з обліку управління соціального захисту населення Деснянського району м. Києва, відповідач 25.01.2017 р. видав йому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Таким чином, суд не вбачає протиправності у діях відповідача під час розгляду заяв позивача про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи.

Щодо призначення йому адресної грошової допомоги суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №505 (далі-Порядок), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було призначено комісією ОСОБА_2 адресну грошову допомогу строком на шість місяців у період з 25.01.2017 р. по 24.07.2014 р. та продовжено за заявою позивача від 03.10.2017 р. на період з 03.10.2017 р. по 02.04.2018 р. (а. с. 37).

Таким чином, відповідач призначав виплату адресної грошової допомоги позивачу у відповідності до вимог Порядку.

Суд зазначає, що законодавством не передбачено обов'язку Управлінь соціального захисту населення самостійно, без заяв внутрішньо переміщеної особи надавати такий статус, нараховувати та виплачувати допомогу, тобто підставою для встановлення статусу внутрішньо перевищеної особи та виплата йому протягом шести місяців грошової допомоги є його заява та долучені до неї документи, що підтверджують обставини зазначені в статті 1 Закону і Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Отже, в ході розгляду справи позивачем не доведено наявності підстав для призначення відповідачем йому статусу внутрішньо переміщеної особи з 04.02.2016 р. та виплати йому адресної грошової допомоги у період з 04.02.2016 р. по 25.01.2017 р., в свою чергу відповідачем надано достатньо доказів для підтвердження правомірності оскаржуваних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Молодіжна, 31, с. Бурилове, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55150, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до ОСОБА_2 соціального захисту населення Кривоозерської районної державної адміністрації (вул. Шевченка, 57, смт. Криве Озеро, Кривоозерський район, Миколаївська область, 55104, ідентифікаційний код 03194594) , відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз