Постанова

від 29.08.2018 по справі 479/1179/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 479/1179/17

Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченко К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Кривоозерської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

20 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не присвоєння йому статусу внутрішньо переміщеної особи з 04 лютого 2016 року; зобов'язати відповідача переоформити позивачу статус внутрішньо переміщеної особи з 04 лютого 2016 року та нарахувати суму щомісячних виплат за час з 04 лютого 2016 року по 25 січня 2017 року; відшкодувати моральні та матеріальні збитки, які позивач поніс із-за бездіяльності відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю не оформлення відповідачем ОСОБА_2 статусу внутрішньо переміщеної особи з 04 лютого 2016 року та відповідно не нарахування щомісячних виплат період з 04 лютого 2016 року по 25 січня 2017 року.

Відповідач, заперечував проти позову, зазначаючи, що у нього були відсутні підстави для призначення позивачу статусу внутрішньо переміщеної особи, та відповідно призначення щомісячних виплат, з 04 лютого 2016 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідач був зобов'язаний зробити запит до управління соціального захисту населення Деснянського району м.Києва, для підтвердження його статусу внутрішньо переміщеної особи, ще у березня 2016 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

02 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому статусу внутрішньо переміщеної особи, до якої долучив копію попереднього паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (вказано місце реєстрації АДРЕСА_2, дата прописки 28.11.2002р., копії довідки, що підтверджують колишнє місце проживання позивача та копія з пред'явленням оригіналу паспорта громадянина України, серія НОМЕР_2 виданий 17.4.2015 року без вказаного місця реєстрації.

16 березня 2016 року листом № 604/04-01/06, відповідач повідомив ОСОБА_2, що згідно наданих копій документів та копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 17.04.2015 року Богунським РВ у м. Житомирі у УДМС України в Житомирській області, неможливо видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, оскільки відсутня відмітка реєстрації місця проживання та рекомендовано було підтвердити реєстрацію в Україні за адресою АДРЕСА_1, після чого звернутися до управління соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а. с. 50).

15 грудня 2016 року відповідачем направлено на адресу позивача лист, у зв'язку із змінами в законодавстві, в якому позивача повідомлено про ці зміни та запропоновано звернутись із заявою про встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи.

16 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи.

Під час розгляду заяви позивача відповідачем встановлено подвійну реєстрацію позивача, як внутрішньо переміщеної особи, оскільки він вже перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення Деснянського району м. Києва. У зв'язку з цим, відповідачем було направлено запит до управлінні соціального захисту населення Деснянського району м. Києва, яким в свою чергу 20.01.2017 р. знято позивача з обліку.

24 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи.

З 25 січня 2017 року позивача взято на облік внутрішньо переміщеної особи, видано відповідну довідку та призначено щомісячну адресну допомогу на строк шість місяців ( з 25.01.2017 р. по 24.07.2017 р.). Для продовження шестимісячного строку виплат адресної грошової допомоги позивач звернувся до відповідача 03.10.2017 р. Відповідачем призначено грошову допомогу позивачу на строк з 03.10.2017 р. по 02.04.2018 р.(а. с. 37).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб №1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон №1706-VII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною 1 ст.4 Закону №1706-VII встановлено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 цієї статті, для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Порядок оформлення та видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - постанова № 509).

Відповідно до п.4 постанови № 509, в разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно - територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення з зв'язку з обставинами Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення ( військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 при подачі 02.03.2016 до УПЗН Кривоозерської РДА заяви про взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи, додав копію паспорта, який виданий Богунським РВ у м. Житомирі у УДМС України в Житомирській області, без зазначення місця реєстрації АДРЕСА_1, а тому у відповідача були відсутні підстави для постановлення його на облік та видачі відповідної довідки.

Враховуючи викладене, відповідач правомірно, листом від 16.03.2018 року, відмовив ОСОБА_2 у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та запропонував після підтвердження реєстрації місця проживання у м.Севастополі звернутись до управління із повторною заявою.

Зазначена відмова позивачем не оскаржувалась.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. №352 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що особи, які відбували (відбувають) покарання у місцях позбавлення волі та мали (мають) зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону №1706-VII, на дату їх виникнення, після звільнення мають право на отримання довідки, якщо не бажають повертатися до попереднього місця проживання.

16 січня 2017 року позивач, на підставі повідомлення УПСЗН про вищезазначені зміни, повторно звернувся до відповідача з заявою про взяття його на облік та 25 січня 2017 року отримав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Доводи апелянта, що відповідач повинен був одразу після його заяви 02.03.2016 року звернутись до Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації і дізнатись, що позивач перебуває там на обліку з 02.02.2016 року судова колегія не приймає, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення перевіряти інформацію щодо отримання особою, що звертається відповідного статусу раніше.

Крім того, відповідно до п.2, п.5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

З наведеного вбачається, що для призначення грошової допомоги, позивач повинен був звернутись з відповідною заявою до УПСЗН. Враховуючи, що з такою заявою ОСОБА_2 звернувся лише 24.01.2018 року, та знятий з обліку в УПЗН Деснянського району м.Києва 20.01.2017, у відповідача були відсутні підстави для нарахування та виплати допомоги до 25 січня 2017 року.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 14 березня 2018 року, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 30 серпня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К В.Кравченко