Справа № 815/5974/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2018 року м.Одеса
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Аракелян М.М.,
за участю секретаря - Гуманенко В.О.
За участю представників сторін:
Від позивача - Трощеновський О.В. - за довіреністю
Від відповідача - Бутрик А.О. - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
17 листопада 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс", в якому позивач просить суд (з урахуванням уточнень) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного Управління ДФС в Одеській області (65012, Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, буд. 7; код ЄДРПОУ 39565511) щодо прийняття та реєстрації документу "Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Звітний період, що уточнюється - червень 2015 року" поданого 04.06.2016 року невстановленими особами від імені ТОВ "Рибмаркет плюс" (код ЄДРПОУ 31554925).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ Рибмаркет плюс перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Рішенням №1762 від 29.06.2016р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси була анульована реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ Рибмаркет плюс . Рішення мотивоване, серед іншого, тим, що за змістом даних автоматизованої інформаційної системи Податковий блок , яка використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань із метою здійснення податкового контролю ТОВ Рибмаркет плюс нібито подано засобами поштового зв'язку на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси документ, іменований: Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно заявлених помилок. Звітний період, що уточнюється - червень 2015 року . Оскільки директор та засновник ТОВ Рибмаркет плюс - Трощеновський О.В. не складав та не подавав засобами поштового зв'язку до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області вищезазначений документ, є всі підстави вважати, що в податковій справі ТОВ Рибмаркет плюс в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, міститься підроблений документ, який, крім іншого, впливає на права та обов'язки ТОВ Рибмаркет плюс , а також став підставою для анулювання статусу платника ПДВ. Відповідач не мав права приймати та реєструвати підроблений від імені ТОВ РИБМАРКЕТ ПЛЮС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року, оскільки податкова звітність з податку на додану вартість подається всіма платниками цього податку виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. В момент фальсифікації факту подання уточнюючого розрахунку від імені ТОВ Рибмаркет Плюс договір про визнання електронних документів не був розірваний з позивачем, а отже відповідач не мав права приймати та реєструвати податкову звітність з ПДВ у інший спосіб, окрім як електронній формі, що випливає з положень п.49.4 ст.49 ПК України.
Ухвалою суду від 20.11.2017 року адміністративний позов ТОВ Рибмаркет плюс було залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк на усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 30.11.2017 року відкрито провадження у справі №815/5974/17.
Ухвалою суду від 11.12.2017 року зупинено провадження у справі №815/5974/17 до 18.01.2018 року о 11:30 год.
Ухвалою суду від 18.01.2018 року поновлено провадження у справі та вирішено питання розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.02.2018 року.
15 лютого 2018 року судове засідання перенесено на 28.02.2018 року у зв'язку із перебуванням судді Аракелян М.М. у відпустці.
26 лютого 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому, обґрунтовуючи правову позицію контролюючого органу, представник зазначив, що 04.06.2016 року на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області надійшли уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ Рибмаркет плюс за періоди, що уточнюються - травень 2016 року, червень 2016 року, які були прийняті контролюючим органом. Посилаючись на положення ст.ст. 48, 49 Податкового кодексу України, зауважуючи на тому, що прийняття податкових декларацій є обов'язком контролюючого органу, а тому відсутні ознаки протиправності в діях посадових осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
28 лютого 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 14.03.2018 року для надання представнику позивача часу на ознайомлення з відзивом на позовну заяву представника відповідача та надання відповіді на відзив.
14 березня 2018 року судове засідання перенесено на 26.04.2018 року у зв'язку з перебуванням судді Аракелян М.М. на навчанні згідно наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року №29-ВД/ТМ/С "Про направлення суддів Одеського окружного адміністративного суду для участі у семінарі".
26 квітня 2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№11718/18), в якій, посилаючись на норми Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносини, представник зазначив, що звітність з податку на додану вартість подається в лише в електронній формі, а отже обов'язковою передумовою для прийняття такої звітності є дотримання умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітної особи - директора позивача, на той момент - Трощеновського О.В. Оскільки 12.05.2016 року в Товаристві змінився керівник, задля належного звітування ТОВ Рибмаркет плюс в особі нового директора - Трощеновського О.В. повинно було укласти з відповідачем договір про визнання електронних документів. Однак, ані у травні, ані у червні між позивачем та відповідачем такий договір не укладався, а отже і не міг бути розірваний, що б зумовлювало обставини для застосування можливості подання звітності з податку на додану вартість у паперовій формі особисто або поштою. З огляду на вищезазначене, представник позивача зауважив на відсутності правових підстав приймати документи, оскільки в даному випадку така звітність мала подаватись лише в електронному вигляді.
26 квітня 2018 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, у зв'язку з неявкою учасників справи та клопотанням представника позивача про оголошення перерви, відкладено розгляд справи на 16.05.2018 року.
16 травня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 24.05.2018 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Tовариство з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" (код ЄДРПОУ 37554925) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також судом встановлено, що 07.07.2015 року ТОВ "Рибмаркет плюс" подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси засобом електронного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, відповідно до якої позивачем задекларований обсяг постачання, що оподатковується за нульовою ставкою - 978150 грн., обсяг придбання - 964459 грн. та податковий кредит - 192892 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2016 року на адресу ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області від ТОВ Рибмаркет плюс надійшов уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період червень 2015 року, що підтверджується відміткою контролюючого органу про реєстрацію вхідної кореспонденції №13229/10 від 04.06.2018 року.
З вищезазначеного уточнюючого розрахунку, який прийнято та враховано як податкову звітність позивача, вбачається, що позивачем зменшено показник операцій з вивезення товарів за межі митної території України на суму 978150 грн., та зменшений показник розділу ІІ "Податковий кредит" на суму придбання 964459 грн. та на суму податкового кредиту - 192892 грн., внаслідок чого показники декларації з ПДВ за червень 2015 року мають позначку 0 та стали свідчити про відсутність обсягів постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Не погоджуючись з діями контролюючого органу щодо прийняття та реєстрації уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період червень 2015 року, зауважуючи на їх протиправності позивач звернувся до суду, вказуючи, що ТОВ Рибмаркет плюс не подавався уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період червень 2015 року, а наданий від імені ТОВ Рибмаркет плюс невідомими особами та у неналежний спосіб документ є підробленим, оскільки печатка та підпис на них не відповідають печатці підприємства та підпису директора підприємств Трощеновського О.В.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить; фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом; податкові агенти.
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно з п.п. 48.2., 48.3 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.
Пунктом 48.5. статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку; фізичною особою - платником податків або його представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
Відповідно до п. 48.7 п. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Згідно з п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 49.4 ст. 49 ПК України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.
Відповідно до п. 49.8, п. 49.9 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
З аналізу вищезазначених положень Податкового кодексу України суд дійшов висновків, що податковий орган зобов'язаний приймати всю податку звітність платників податків, проте звітність платників податків з податку на додану вартість у разі відсутності умов щодо розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, має подаватись та прийматись виключно в електронному вигляді з дотриманням вимог реєстрації електронного підпису відповідних посадових осіб платника податків.
Відповідно до наявних в матеріалах справи Статуту ТОВ Рибмаркет плюс , наказу №2К/2016 від 12.05.2016 року та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.05.2016р. змінено директора ТОВ Рибмаркет плюс , а саме на посаду директора призначено Трощеновського Олексія Володимировича.
Суд погоджується з доводами позивача, що для належного звітування у відповідності до положень чинного законодавства ТОВ Рибмаркет плюс мав право укласти новий договір про визнання електронних документів з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, однак станом на 04.06.2018 року (прийняття спірних документів у письмовому вигляді) такий договір не було укладено.
Договір про визнання електронних документів, укладений 02.07.2015 року між ТОВ Рибмаркет плюс в особі директора Нороха Т.І. та ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на момент прийняття контролюючим органом спірного уточнюючого розрахунку 04.06.2016 року не був розірваним в односторонньому порядку, на чому наполягає позивач та на спростування такого твердження відповідачем доказів зворотнього не надано.
Порядок подання податкової звітності в електронному вигляді та форму і строк дії договору про визнання електронних документів також визначено в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 10.03.2018 року №233 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно з типовою формою договору про визнання електронних документів закріпленою вищезазначеною Інструкцією, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. З моменту укладання цього Договору всі попередні
домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність. Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.
З урахуванням відсутності будь-яких доводів та доказів з боку суб'єкта владних повноважень на підтвердження факту одностороннього розірвання вищезазначеного договору про визнання електронних документів або закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів у суду відсутні підстави вважати, що такий договір втратив чинність.
За таких обставин, у позивача були відсутні законні підстави подавати звітність з податку на додану вартість у іншій формі, окрім як в електронному вигляді, а відповідно у відповідача не було підстав приймати такі документи, з урахуванням наявності діючого договору про визнання електронних документів між ТОВ Рибмаркет плюс та ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
З наявного в матеріалах справи листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 09.03.2016 року №5169/10/15-53-08-03-07 адресованого керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю Рибмаркет плюс , убачається, що контролюючим органом було повідомлено позивача про невідповідність податкової звітності, яка була отримана засобами поштового зв'язку (у паперовій формі) 03.03.2016 року з посиланням саме на положення ст. 49.4 ПК України, а також чітко вказано, що податкові декларації за серпень 2016 року та грудень 2015 року не визнані як податкова звітність саме у зв'язку з їх поданням не в електронній формі контролюючому органу.
Тобто, в даному випадку у діях ДПІ простежується непослідовність та правова невизначеність, адже орган, який прийняв та зареєстрував 04.06.2016 року спірну податкову звітність з податку на додану вартість у паперовій формі, раніше відмовляв у прийнятті такої звітності саме з підстав її оформлення у паперовому вигляді в силу приписів п.49.4 ст. 49 ПК України, хоча підстави для подання та загальні вимоги щодо оформлення документів податкової звітності були ідентичні.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав у контролюючого органу для прийняття 04.06.2016р. та реєстрації уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ Рибмаркет плюс за червень 2015 року.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що доводи відповідача обґрунтовані лише посиланням на положення Податкового кодексу України щодо обов'язку податкового органу приймати звітність платників податків у будь-якому вигляді без урахування спеціальних приписів, якими врегульовано порядок звітування платниками податків саме з податку на додану вартість, та не містять аргументів стосовно необґрунтованості позовних вимог саме з тих підстав, які позивач висуває як важливі та доречні доводи на користь своєї правової позиції.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, встановивши порушення прав ТОВ Рибмаркет плюс оскаржуваними діями відповідача, оскільки прийняття 04.06.2016р. у паперовому вигляді уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДІ за червень 2015 року, за яким ТОВ Рибмаркет плюс звітувало про відсутність постачання (придбання товарів) послуг, призвело, серед іншого, до анулювання реєстрації платника ПДВ рішенням ДПІ у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області №1762 від 29.06.2016р.
Разом з цим суд не бере до уваги позицію позивача щодо подання уточнюючого розрахунку невстановленими особами, підроблення підпису директора та печатки ТОВ Рибмаркет плюс , оскільки такі обставини наразі не є доведеними та їх встановлення виходить за межі компетенції адміністративного суду при розгляді даного спору.
Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставина підробки підпису та печатки (підробки документа) може підтверджуватись виключно вироком суду у кримінальній справі стосовно конкретної особи, яка вчинила відповідні дії, після чого така обставина звільняється від доказування в адміністративній справі відповідно до положення ч.6 ст.78 КАС України.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн. відповідно до квитанції №0.0.903609737.1 від 27.11.2017 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, буд. 7; код ЄДРПОУ 39565511) щодо прийняття та реєстрації документу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється - червень 2015 року, поданого 04.06.2016 року до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від ТОВ "Рибмаркет плюс" (код ЄДРПОУ 31554925).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, буд. 7; код ЄДРПОУ 39565511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, 58) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот)грн.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 01.06.2018р.
Суддя М.М. Аракелян
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2018 |
Оприлюднено | 05.06.2018 |
Номер документу | 74414018 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Аракелян М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні