Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2018 р. справа №820/1960/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Творчі майстерні - Спадщина" (вул.23 Серпня, буд.27, м.Харків, 61072, код ЄДРПОУ 34390726) до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Творчі майстерні - Спадщина" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000641213, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він не погоджується з перерахунком суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зроблений під час перевірки відповідачем, а саме за січень - лютий 2017 року застосована ставка 1,6 %, за березень - вересень 2017 року застосована ставка 1%, як для будівель офісних та торгівельних. Також позивач зазначив, що не є власником будівель, з приводу яких відповідачем встановлено порушення за висновками перевірки. У зв'язку з чим, позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 №0000641213 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідачем надано відзив на позов та письмові пояснення, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та винесення його на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідачем зазначено, що позивачем занижено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, чим порушено п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України.
Правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву позивач не скористався.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві та письмових поясненнях, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік, яка надана до території обслуговування Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області Приватним підприємством Творчі майстерні - Спадщина , код за ЄДРПОУ 34390726.
За результатами проведення перевірки складений Акт від 14.12.2017 № 24633/20-40-12-13-20/34390726 (далі - Акт).
Відповідно до висновків Акту, зокрема, встановлено, що Приватним підприємством Творчі майстерні - спадщина занижена сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 квартали 2017 року за нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. 23 - го Серпня, буд. 27, загальною площею 2863 кв. м. та м. Харків, вул. Культури, буд. 9-а, загальною площею 696,80 кв. м. у розмірі 73094,56 грн, чим порушено п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України.
ГУ ДФС у Харківській області на підставі висновків Акту винесено податкове повідомлення-рішення №0000641213 від 04.01.2018, відповідно до якого встановлені порушення п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, та згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього на суму 91368,20 грн, в тому числі за основним платежем у сумі 73094,56 грн, та за штрафними санкціями у сумі 18273,64 грн.
Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем 15.01.2018 в досудовому порядку шляхом подання скарги до ДФС України.
Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 06.03.2018 №8093/6/99-99-11-03-01-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Надаючи правову оцінку правомірності оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними приписами норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
До функцій, які виконують контролюючи органи, зокрема, належить здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (п.п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст.76 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Пунктом 76.1 ст. 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Згідно з п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
З 1 січня 2017 року, до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік, встановлені таким органом самоврядування ставки податку на нерухоме майно застосовується з коефіцієнтом 0,5.
Тобто коефіцієнт 0,5 застосовується до всіх ставок податку, встановлених у 2016 році на 2017 рік, до прийняття органом місцевого самоврядування у 2017 році відповідного рішення.
Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 року збільшена та становить 3200 гривень.
На 2017 рік Харківською міською радою прийнято рішення від 22.02.2017 № 542/17 Про місцеві податки і збори у місті Харкові , яке набрало чинності з 01.03.2017.
Згідно з п. 5 Рішення Харківської міської ради від 22.02.207 № 542/17 ставка податку для будівель офісних та торгівельних, що перебувають у власності юридичних осіб встановлено у розмірі 1%.
До березня 2017 року, згідно з рішенням Харківської міської ради від 21.01.2015 № 1793/15 діяла ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1,6%.
Отже, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за січень - лютий 2017 року:
3200 * 0,5 * 1,6% = 25,60 де
3200 - мінімальна заробітна плата;
0,5 - коефіцієнт, який застосовується до всіх ставок податку, встановлених у 2016 році на 2017 року, до прийняття органом місцевого самоврядування у 2017 році відповідного рішення;
1,6 % - ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлового нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб.
Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за січень - лютий 2017 року складає:
2863 * 25,6 / 12 * 2 = 12215,47 грн.
696,80 * 25,60 / 12 * 2 = 2973,01 грн.
Отже, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень - вересень 2017 року:
3200 * 1 % = 32, де
3200 - мінімальна заробітна плата;
1% - ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб згідно рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17.
Сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за березень - вересень 2017 року складає:
2863 * 32 / 12 * 7 = 53442,67 грн.
696,80 * 32 /12 * 7 = 13006,93 грн.
Таким чином, сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 квартали 2017року складає 81638,08 грн.
Отже, перевіркою податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік від 29.03.2017 № НОМЕР_1 встановлено декларування платником податків суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 2847,84 грн. (за кожний квартал окремо) та у загальному розмірі 8543,52 грн. (за 3 квартали 2017 року).
Проте, враховуючи вищенаведений розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки повинен задекларувати та сплачувати податок у розмірі 24681,28грн. (за 1 квартал 2017 року), 28478,40 грн. (за 2 та 3 квартал 2017 року відповідно), а загальний розмір складати за 3 квартали 81638,08 грн.
Таким чином, сума заниження податкового зобов'язання з податку, належної до сплати за 3 квартали 2017 року, становить 73094,56 грн. (загальна сума).
Так, за результатами перевірки встановлено, що позивачем занижено податкові зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 квартали 2017 року за нежитлові приміщення у розмірі 73094,56 грн., чим порушено пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України.
У той же час, відповідальність платника передбачена п. 123.1 ст. 123 ПК України, яким визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, визначених, зокрема підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 04.01.2018 № НОМЕР_2 прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено чинним законодавством.
З приводу посилань позивача про те, що він не є власником нежитлових приміщень та віднесення платника податків до категорії будівлі офісні замість категорії інші будівлі , суд зазначає наступне.
Підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України визначено, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно входячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Відповідно до порядку обчислення суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, визначено пп. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 ПК України - платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Згідно із ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПК України. Пунктом 76.1 ст.76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків па перевірку га його присутність під час проведення камеральної перевірки не передбачені.
В той же час, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Щодо власників нежитлової будівлі за адресами м. Харків, вул.Культури, буд. 9-А та вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 27, суд зазначає, що згідно інформаційної системи Податковий блок підприємство Національна Спілка художників України (00015912) є засновником Харківської організації національної спілки художників України (02916631). Засновником ГІП Творчі майстерні - Спадщина (34390726) є Харківська організація національної спілки художників України (02916631).
Відповідно до зазначеної інформаційної системи позивач має наступні види діяльності: основний вид діяльності - Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; надання інших допоміжних комерційних послуг, інші види видавничої діяльності, неспеціалізована оптова торгівля, будівництво житлових і нежитлових будівель.
Із письмових пояснень представника відповідача судом встановлено, що з 2015 року платник податків ПП Творчі майстерні - спадщина подає податкову звітність з податку на нерухоме майно та у додатку 1 Відомості про наявні об'єкти житлової га/або нежитлової нерухомості вказує об'єкти нежитлової нерухомості за адресою м. Харків, вул. Культури. 9-А та м. Харків, вул. 23-го Серпня, буд. 27, документи що підтверджують право власності зазначає акт прийому - передачі від 14.03.2005 та акт прийому - передачі від 16.03.2005, за які нараховує та сплачує податок на нерухоме майно.
Представником позивача наведене не спростовано та зазначено, що декларування у межах спірних правовідносин здійснювалось помилково, проте доказів подання уточнюючої декларації позивачем до суду не надано.
Отже, ГУ ДФС проведена саме камеральна перевірка, а не документальна, а тому під час її проведення були використані відповідно до вимог ПК України виключно дані, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Суд зазначає, що позивачем до адміністративного позову додано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з додатком до неї, а саме в додатку 1 Відомості про наявні об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості зазначено в гр. 3 Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості акти прийому передачі прав на нежитлову нерухомість, а в гр. 4 Дата державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зазначена 14.03.2005 рік та 16.03.2005 рік реєстрація прав на нерухоме майно.
Зазначена податкова декларація подана засобами електронного зв'язку в електронній формі (п.49.3 ст. 49 ПК України).
Згідно з п. 36.1, п. 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44. п. 47.1 ст. 47, п. 49.1 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку.
Отже, враховуючи, що при перевірці використовувались виключно дані зазначені в податковій звітності, то відповідно підстав для неврахування зазначеної інформації у контролюючого органу не було.
Суд зазначає, що позивачем додано до позовної заяви документи, а саме акти прийому - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від Харківської організації національної спілки художників України (02916631) (який є засновником позивача) до ПП Творчі майстерні - Спадщина нежитлове приміщення за адресою вул. 23 Серпня, 27 та нежитлове приміщення за адресою вул. Культури, 9а для експлуатації.
У бухгалтерському обліку визначено поняття основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/ установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва, діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року або оперативне використання, якщо він довгий за рік.
У тому числі, що стосується віднесення позивача до категорії будівлі офісні , то ГУ ДФС зазначає, що затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 .
Згідно з розшифровкою Державного класифікатору будівель та споруд до офісних будівель відносяться: будівлі фінансового обслуговування, адміністративно - побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей.
До будівель нежитлових інших відноситься: будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (будівлі для тваринництва, для птахівництва, для зберігання зерна, будівлі силосні та сінажні, будівлі для садівництва виноградарства та виноробства, будівлі тепличного господарства, будівлі рибного господарства, будівлі підприємства лісівництва та звірівництва, будівлі сільськогосподарського призначення інші), будівлі для культурної та релігійної діяльності (церкви, собори, костьоли, мечеті, синагоги тощо, похоронні бюро та ритуальні зали, цвинтарі та крематорії), пам'ятники історичні та такі, що охороняються державою (пам'ятники історії та архітектури, археологічні розкопки, руїни та історичні місця, що охороняються державою, меморіали), будівлі інші, не класифіковані раніше (казарми збройних сил, будівлі міліцейських та пожежних служб, будівлі виправних закладів, в'язниць та слідчих ізоляторів, будівлі лазень та пралень, будівлі з облаштування населених пунктів).
Таким чином, враховуючи розшифровку Державного класифікатору будівель та споруд щодо віднесення будівлі до тої чи іншої категорії вбачається, що у позивача будівля відносить до категорії офісних .
А тому контролюючим органом за результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачем занижено податкові зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 квартали 2017 року за нежитлові приміщення у розмірі 73094,56 грн. чим порушено пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Творчі майстерні - Спадщина" (вул.23 Серпня, буд.27, м.Харків, 61072, код ЄДРПОУ 34390726) до Головного управління ДФС у Харківській області Державної фіскальної служби України (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі складено 04 червня 2018 року.
Суддя Котеньов О.Г.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2018 |
Оприлюднено | 05.06.2018 |
Номер документу | 74414222 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні