Постанова

від 29.05.2018 по справі 809/56/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3324/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Сапіги В.П., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представників апелянта Богаченко М.П. та Овченко О.В.

представника відповідача Луцишин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Релігійної Громади Українська православна Церква села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року (ухвалене головуючим - суддею Панікар І.В. у м. Івано-Франківську) у справі № 809/56/18 за адміністративним позовом Релігійної Громади Українська православна Церква села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області до Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування розпорядження за №726 від 01.12.2017 року в частині.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідачем всупереч вимог положень Закону України Про свободу совісті та релігійні організації та реальному волевиявленню членів цієї релігійної громади, винесено розпорядження за № 726 від 01.12.2017, пунктом 2 якого, зареєстровано в новій редакції Статут релігійної громади Вмч. Юрія Української Православної Церкви села Острівець Городенківського району зі зміною ієрархічного підпорядкування з УПЦ в УПЦ Київського Патріархату.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було законих підстав відмовити у реєстрації статуту Релігійної громади Церкви Юрія Переможця Української Православної Церкви Київського патріархату с.Острівець Городенківського району Івано-Франківської області, оскільки саме її статут або діяльність не суперечать чинному законодавству.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них Факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Зважаючи на це, відповідач виявивши порушення порядку подання нової редакції статуту релігійної громади Українська Православна Церква села Острівець для реєстрації, повинен був відмовити у задоволенні вимог викладених в заяві.

Такими порушеннями чинного законодавства України на їхню думку є зокрема:

подання заяви про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громадянами у чисельності меншій ніж встановлена законом, які не можуть підтвердити свого членства в релігійній громаді та які не надали підтвердження досягнення віку з якого виникає право на звернення із відповідною заявою, всупереч вимогам ч. 1 ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації . Крім того, з поданої заяви не можливо встановити чи досягли вказані особи 18-річного віку;

відсутність повноважень у громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на представництво юридичної особи Українська Православна Церква (код ЄДРПОУ 20555792) у відносинах з третіми особами, в тому числі й з органами державної влади.

Відповідачем на апеляційну скаргу подано відзив, в якому покликається на те, що 14.10.2017 проводились збори релігійної громади за участі віруючих громадян села Острівець, які є уповноваженим органом в розумінні Закону України Про свободу совісті та релігійні громади , та мали право приймати рішення про зміну канонічної підпорядкованості та про внесення змін до статуту. З огляду на це вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін.

Представники апелянта в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та надали пояснення, просять апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 01.12.2017 відповідачем прийнято оскаржуване розпорядження за № 726 Про реєстрацію нових редакцій статутів релігійних організацій , пункт 2 якого викладено в наступній редакції: Зареєструвати в новій редакції Статут релігійної громади Вмч. Юрія Української Православної Церкви села Острівець, Городенківського району щодо зміни ієрархічного підпорядкування з УПЦ на УПЦ КП, виклавши назву статуту в такій редакції: Статут релігійної громади церкви Юрія Переможця Української Православної Церкви Київського Патріархату села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області .

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 4 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим

Згідно ст. 14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим.

Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.

Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

Статтею 15 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації встановлено, що у реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України.

Згідно ст. 30 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом:

здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них;

офіційного погодження можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю, виконання релігійних обрядів священнослужителями, релігійними проповідниками, наставниками, іншими представниками зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні;

контактів і координаційних зв'язків із відповідними органами інших держав;

забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів;

сприяння зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань;

сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.09.1991 проведено державну реєстрацію релігійної організації - релігійної громади Вмч. Юрія Української Православної Церкви села Острівець Городенківського району, утвореної рішенням парафіяльних зборів від 15.06.1991.

14.10.2017 проведено парафіяльні збори громади села Острівець з питань переходу релігійної громади з під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і Коломийського Тихона - керуючого Івано-Франківською Єпархією УПЦ, під юрисдикцію єпископа Коломийського і Косівського Юліана - керуючого Коломийською Єпархією УПЦ КП, а також питання про прийняття нової редакції Статуту громади та подання його на реєстрацію до органів виконавчої влади.

Згідно протоколу парафіяльних зборів, за рішення про перехід релігійної громади з під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і Коломийського Тихона - керуючого Івано-Франківської єпархії УПЦ, під юрисдикцію єпископа Коломийського і Косівського Юліана - керуючого Коломийської єпархії УПЦ КП, із 77 присутніх проголосувало за - 67 чоловік, проти - 1, утрималось - 1. За внесення змін та доповнень, прийняття нової редакції Статуту релігійної громади та подання його на реєстрацію до органів виконавчої влади, проголосувало 65 чоловік - за , проти - 0 та утрималось - 0. Протокол підписали: голова зборів - Джаман М.Ю., секретар зборів - ОСОБА_6, голова лічильної комісії - Пронюк П.В. та сільський голова - Юрчишин М.І., додатково засвідчивши їх проведення видбитком печатки сільської ради на протоколі зборів релігійної громади.

Також, на парафіяльних зборах визначено членів релігійної громади на подання її установчих документів на реєстрацію в органи державної влади, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6

24.10.2017 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації надійшла заява релігійної громади Юрія Переможця села Острівець, Городенківського району Івано-Франківської області від 23.10.2017, за підписом ОСОБА_5 та ОСОБА_6, (вхідний номер 8733/0/1-17/01-120) про реєстрацію нової редакції Статуту релігійної громади обговорений і прийнятий на загальних зборах віруючих, протокол зборів села Острівець від 14.10.2017 року, витяг з протоколу загальних парафіяльних зборів релігійної громади УПЦ Юрія Переможця села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області та статут релігійної громади у новій редакції.

08.11.2017 голова Городенківської районної державної адміністрації своїм листом №2678/01-35/039 повідомив Івано-Франківську ОДА зокрема і про те, що релігійна громада села Острівець Городенківського району на загальних парафіяльних зборах розглянула питання переходу з під юрисдикції єпископа Івано-Франківського і Коломийського Тихона УПЦ під юрисдикцію єпископа Коломийського і Косівського Юліана УПЦ КП, і прийняла більшістю голосів відповідні рішення про перехід. Окрім того, повідомив про підготовку нового проекту Статуту та інших необхідних документів для їх реєстрації. Не заперечив проти зміни ієрархічного підпорядкування з УПЦ до УПЦ КП.

У листі юридичного відділу Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 1351/01-16/40 від 27.11.2017 року, за підписом начальника відділу Тараса Боринського зазначено, що юридичний відділ не заперечує щодо реєстрації нової редакції статуту релігійної громади.

01.12.2017 відповідачем прийнято розпорядження за № 726 Про реєстрацію нових редакцій статутів релігійних організацій , пункт 2 якого викладено в наступній редакції: Зареєструвати в новій редакції Статут релігійної громади Вмч. Юрія Української Православної Церкви села Острівець, Городенківського району щодо зміни ієрархічного підпорядкування з УПЦ на УПЦ КП, виклавши назву статуту в такій редакції: Статут релігійної громади церкви Юрія Переможця Української Православної Церкви Київського Патріархату села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області .

Аналізуючи дії відповідача, колегія суддів зазначає, що спірне розпорядження було прийняте з дотриманням процедури та законодавства, яке регулює порядок прийняття та реєстрацію статуту релігійної громади, за наявністю всіх необхідних документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що право релігійної громади на зміну канонічної належності на парафіяльних зборах, що відбулися 14.10.2017, свідчить про дотримання визначених ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації , принципів на спільне задоволення релігійних потреб і на вільну зміну підлеглості у канонічних питаннях.

Разом з цим колегія суддів вважає доводи апелянта на те, що проведення зборів та, відповідно, прийняття на зборах рішень відбулось з грубим порушенням, є такими, що не спростовують висновок суду першої інстанції, оскільки у справі та згідно пояснень наданих під час судового засідання, встановлено, що відсутні будь-які належні та допустимі докази, про те що згадане рішення парафіяльних зборів визнане судом недійним, або таке, яке було оскаржене в судовому порядку.

Відтак, суд апеляційної інстанції не наділений правом в цьому випадку давати оцінку процедурі скликань і проведенню парафіяльних зборів 14.10.2017, оскільки рішення таких є чинними та не скасованими.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Релігійної Громади Українська православна Церква села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області залишити без задволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 809/56/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. П. Сапіга В. З. Улицький Повне судове рішення складено 04 червня 2018 року