Рішення

від 05.06.2018 по справі 826/15530/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 червня 2018 року № 826/15530/17

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Групп до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ДВ Групп (далі по тексту - позивач, ТОВ ДВ Групп ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у місті Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.09.2017 №2362615147, №2352615147, №2372615147.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акту перевірки від 17.08.2017 №131/26-15-14-07-02-10/38375057 прийнято 12.09.2017 податкові повідомлення-рішення №2362615147, №2352615147, №2372615147, які підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача Митай А.О. позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача Перепелюк О.В. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, який долучено до матеріалів справи та в якому зазначено про те, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовано в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті цілком на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на вищевказану норму, представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України 16 березня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, свідка ОСОБА_3, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається із матеріалів справи, на підставі направлень та наказів Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ДВ Групп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з TOB Телдері-Трейд (код 39814544), TOB Глад (код 32593341), TOB Глад Офіс Лайф (код 39662793), TOB Бестрейд (код 38442057), TOB Укрторгпостач Компані (код 39846644) за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено акт від 17.08.2017 №131/26-15-14-07-02-10/38375057.

Згідно вказаного акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем порушено:

- пп. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 920 311,00 грн., а саме: за 2015 рік на суму 918 778,00 грн., за 2016 рік на суму 1 533,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2016 рік на суму 247 596,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198; п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 473 297,00 грн., в т.ч. по періодах: за грудень 2016 року на суму 473 297,00 грн.

Так, актом перевірки від 17.08.2017 №131/26-15-14-07-02-10/38375057 встановлено, що TOB ДВ Групп мало взаємовідносини з TOB Глад (код 32593341), TOB Глад Офіс Лайф (код 39662793) та TOB Укрторгпостач Компані (код 39846644) за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

По взаємовідносинах TOB ДВ Групп з TOB Глад (код 32593341), TOB Глад Офіс Лайф (код 39662793) порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства ревізорами-інспекторами не виявлено.

У подальшому, не погоджуючись з висновками акта перевірки, TOB ДВ Групп подало заперечення до ГУ ДФС у місті Києві, в яких просило скасувати результати перевірки, викладені в акті.

За наслідками розгляду вказаних заперечень відповідачем висновки, викладені в акті перевірки № 131/26-15-14-07-02-10/38375057 від 17.08.2017 року залишено без змін, а заперечення без задоволення.

12.09.2017 відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №2362615147, згідно якого ТОВ ДВ Групп повинно збільшити суму об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 247 596,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №2352615147, яким нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 920 694,00 грн., з яких 920 311,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 383,00 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №2372615147, згідно якого TOB ДВ Групп повинно зменшити суму від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 473 297,00 грн.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення позивач отримав поштою 19.09.2017.

21.09.2017 TOB ДВ Групп звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою, в якій просило скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

21.11.2017 TOB ДВ Групп отримало поштою рішення Державної фіскальної служби України від 16.11.2017 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Так, п. 6.1 ст. 6 ПК України встановлено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема: з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з вимогами п.200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У пункті 198.6 ст.198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, для формування податкового кредиту має бути наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п. п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як убачається з акту перевірки, ревізорами-інспекторами контролюючого органу зроблено висновки про документальне оформлення господарських операцій між TOB Укрторгпостач Компані та TOB ДВ Групп за відсутності факту їх реального здійснення, та як наслідок встановлено заниження податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а також заниження доходів TOB ДВ Групп , за рахунок лише відображення (без фактичного здійснення) в документах бухгалтерського обліку фінансово-господарських операцій.

Так, між ТОВ Укрторгпостач Компані (виконавець) в особі директора ОСОБА_5, який діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ ДВ Групп (замовник) в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі статуту, укладено договір поставки від 20.11.2015 №20/11-2015.

Предметом договору являється поставка витратних матеріалів, офісної техніки.

Згідно вказаного вище договору виконавець приймає на себе зобов'язання на замовлення замовника надати останньому послуги (виконати роботи) з технічного обслуговування офісної техніки та відновлення витратних матеріалів (заправка картриджів та ін.).

На виконання договору поставки від 20.11.2015 №20/11-2015 було надано видаткові накладні та акт виконаних робіт, на підставі яких було виписано податкові накладні.

В акті перевірки визначено, що позивачем безоплатно отримано товар від третіх осіб, оскільки TOB Укрторгпостач Компані не могло здійснювати поставку товару, що в результаті призвело до порушення п.п. 5, 7, 10, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , оскільки TOB ДВ Групп не віднесено до інших доходів безоплатно отриманий товар на суму 8 964 964,00 грн. Відтак, відбулося заниження доходів позивача, що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 за рахунок лише відображення (без фактичного здійснення) в документах бухгалтерського обліку фінансово-господарських операцій на загальну суму 8 964 964,00 грн.

У свою чергу, як зазначено в акті перевірки та відповідно у рішенні ДФС України від 16.11.2017 про результати розгляду скарги, у постачальника TOB Укрторгпостач Компані відсутня можливість вчинення даної господарської операції через відсутність трудових ресурсів, транспортних засобів, відсутність матеріально-технічних і технологічних можливостей здійснення послуг із зберігання, транспортування товару, відсутність факту реального одержання (купівлі, імпорту) відповідного ідентифікованого товару, відсутність фактів подальшої реалізації придбаних товарів по ланцюгу постачання, що відповідачем за допомогою інформаційних баз ДФС України стосовно контрагента TOB Укрторгпостач Компані .

ГУ ДФС у місті Києві також зроблено висновок, що TOB Укрторгпостач Компані надавало послуги з підміни позицій товарних груп, що в подальшому реалізується на адресу інших суб'єктів господарювання, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Виходячи з вище викладеного, ГУ ДФС у м. Києві стверджує, що у TOB ДВ Групп не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Суд вважає також за необхідне звернути увагу на те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявний вирок Вишгородського районного суду Київської області від 29.06.2017 у справі №826/7325/17, в рамках кримінального провадження №42017000000000048, яким директора ТОВ Укрторгпостач Компані ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51 000,00 (п'ятдесят одна тисяча) гривень.

З вказаного вироку вбачається, що …Так ОСОБА_1, у невстановлений слідством день та час, у квітні 2015 року, перебуваючи у місті Києві поблизу станції метро Печерська , отримав пропозицію від невстановленої досудовим розслідуванням особи, за грошову винагороду створити суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) та стати його керівником, без подальшого здійснення фінансово-господарської діяльності, з метою прикриття законної діяльності. У зв'язку з відсутністю роботи та тяжким матеріальним становищем, усвідомлюючи, що його дії будуть мати злочинний характер з корисливих мотивів, з метою отримання грошової винагороди, ОСОБА_1 погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи. Тобто, в цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений слідством день та час, у травні 2015 року, перебуваючи у місті Києві поблизу станції метро Печерська свідомо передав невстановленій слідством особі копії власного паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 10.02.1996 року Чемеровецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння йому ідентифікаційного номеру НОМЕР_1, для підготовки установчих (реєстраційних) документів суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи).

11.06.2015 року у денний період часу ОСОБА_1, перебуваючи на центральному залізничному вокзалі міста Києва по вулиці Вокзальній, 1, зустрівся з невстановленою слідством особою з метою підписання установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи). З метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи за указаною адресою, ОСОБА_1 підписав наданий йому невстановленою слідством особою протокол № 1 Загальних зборів учасника TOB Укрторгпостач Компані від 04.06.2015 року, відповідно до якого ним прийнято рішення: 1. Створити TOB Укрторгпостач Компані за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, 6А; 2. Учасником Товариства є ОСОБА_1; 3. Затвердити Статутний (складений) капітал у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок. ОСОБА_1 володіє часткою на суму - 3000 (три тисячі) гривень, що становить 100 % Статутного капіталу; 4. Призначити директором Товариства - ОСОБА_1; 5. Затвердити та підписати Статут Товариства. Після підписання указаного протоколу ОСОБА_1 надав усну згоду невстановленій досудовим розслідуванням особі проїхати разом з нею до офісного приміщення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_3, для підписання статуту TOB Укрторгпостач Компані

...встановлено обставини використання підприємства в схемах з ухилення від сплати податків, а саме штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість шляхом документального оформлення безтоварних операцій з реалізації насіння соняшника та інших товарів (послуг) на замовлення ряду СГД TOB ВІТАФУДС (код 39368522), ПП УКРБУДПОСТАЧ 2008 (код 36240586), TOB КИЇВСОЦБУДІНВЕСТ (код 35647876). TOB ДВ ГРУП (код 38375057). TOB ГЛАД ОФІС ЛАЙФ (код 39662793), TOB ОНІКССТОР (код 37788649), TOB ЮА ПРИНТ (код 35093209), які не мали реального, товарного характеру та використовувались для прикриття протиправної діяльності, створення передумов для проведення фінансових операцій з коштами, надання законного вигляду ланцюгу постачання, а також легалізації товарів, що ввозяться на територію України поза митним кордоном.

… прикриття незаконної діяльності із використанням TOB УКРТОРГПОСТАЧ КОМПАНІ здійснювалось в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб'єктів підприємства у вигляді штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість TOB ВІТАФУДС (код 39368522), ПП УКРБУДПОСТАЧ 2008 (код 36240586), TOB КИЇВСОЦБУДІНВЕСТ (код 35647876), TOB ДВ ГРУП (код 38375057), TOB ГЛАД ОФІС ЛАЙФ (код 39662793), TOB ОНІКССТОР (код 37788649), TOB ЮА ПРИНТ (код 35093209) та ряду інших СГД...

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що у 2012 року створив компанію ТОВ ДВ Групп , директором і засновником якої являється також він. Зазначив, що на час діяльності у Товариства нараховувалось близько ста постачальників і близько десяти з яких були основними постачальниками позивача. Про ТОВ Укрторгпостач Компані позивачу сталу відомо з рекомендацій Товариства - колишнього постачальника, яке у 2015 році припинило свою діяльність. Після укладання у листопаді 2015 року договору постачання між ТОВ ДВ Групп та ТОВ Укрторгпостач Компані , за твердженнями ОСОБА_3, між вказаними Товариствами протягом двох місяців були обороти товару. Проте, у січні від податкового органу надійшов запит на перевірку Товариства, після чого у березні позивач припинив будь-які відносини з ТОВ Укрторгпостач Компані . Крім того, надаючи пояснення суду, ОСОБА_3 вказав, що він не був знайомий з директором контрагента, ніколи його не бачив та вів всі операції без залучення директора ТОВ Укрторгпостач Компані .

З урахуванням вищевказаного, судом встановлено, що оформлення ТОВ ДВ Групп первинних документів, пов'язаних із здійсненням господарських операцій з ТОВ Укрторгпостач Компані проведено без наміру здійснення господарської діяльності, реальною метою яких є надання фінансових послуг, безтоварних операцій.

Оскільки реальність здійснення господарських операцій підприємствами-постачальниками належним чином документально не доведена, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ ДВ Групп відсутні підстави для декларування витрат по операціям з придбання товарів у ТОВ Укрторгпостач Компані .

Таким чином, ТОВ ДВ Групп у порушення п. п. 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 ПК України безпідставно віднесено до складу витрат суми по взаємовідносинах з ТОВ Укрторгпостач Компані , у результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за перевірений період на загальну суму 5 360 430 грн., а саме: за 2015 рік - на суму 5 104 320 грн.; за 2016 - на суму 256 110 грн.

Одночасно, встановлено факт перерахування у 2015-2016 роках ТОВ Укрторгпостач Компані суму 8 964 964 грн., у тому числі по періодах: 2015 рік - 648 000 грн., 2016 рік -8 316 964 грн., згідно платіжних доручень, договорів та карток бухгалтерського обліку.

Операція з надання безповоротної фінансової допомоги відповідає визначенню витрат, оскільки призводить до зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів, а саме грошових коштів і відображається у складі витрат поточного періоду та враховується при розрахунку фінансового результату до оподаткування в інших витратах, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування.

Таким чином, ТОВ ДВ Групп на суму 8 964 964 грн. повинно віднести до складу Інших витрат , що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 8 964 964 грн., у тому числі по періодах: 2015 рік - 648 000 грн., 2016 рік - 8 316 964 грн.

Дане порушення вплинуло на визначення показника Фінансовий результат до оподаткування декларації з податку на прибуток підприємств за 2015-2016 роках та на визначення суми податкового кредиту з ПДВ декларації з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.012.2016.

Крім того варто зазначити, що платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, так отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Несприятливі наслідки недостатньої бережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин.

Суд наголошує на тому, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Ураховуючи те, що судом не встановлено підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 12.09.2017 №2362615147, №2352615147, №2372615147, відповідно, відсутні підстави для задоволення даних позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 8. ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень, у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 77-79, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ Групп до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити .

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко