Постанова

від 31.05.2018 по справі 826/2114/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2114/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації "Ліга захисту бізнесу" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Громадська організація Ліга захисту бізнесу з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просив:

- заборонити голові Державної фіскальної служби України та будь-яким іншим особам призначати будь-яких осіб на посаду заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області за результатами конкурсу на зайняття вакантних посад, проведеного відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 12.01.2018 №39-о Про оголошення конкурсу ;

- заборонити будь-яким особам приймати на роботу на посаду заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області особу, визнану переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад, проведеного відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 12.01.2018 №39-о Про оголошення конкурсу , та укладати з нею трудовий договір, а також доручати їй тимчасове виконання обов'язків заступника Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

В обґрунтування вказаної заяви представником позивача зазначено, що Державною фіскальною службою України під час проведення конкурсу на зайняття посади заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області порушено вимоги законодавства, оскільки порушено принцип змагальності, а також порушено порядок оприлюднення інформації про такий конкурс. Вказане, за твердженням представника позивача, у разі не забезпечення позову може істотно ускладнити або ж навіть унеможливити виконання судового рішення та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів платників податків, яких позивач захищає відповідно до завдань, визначених у статуті останнього.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 року заяву представника Громадської організації Ліга захисту бізнесу про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково; заборонено Державній фіскальній службі України призначати будь-яких осіб на посаду заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області за результатами конкурсу на зайняття вакантних посад, проведеного відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 12.01.2018 р. №39-о Про оголошення конкурсу , до набрання законної сили рішенням у даній справі; в іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нову, якою відмовити в задоволені заяви про забезпечення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, прийшов до висновку, що позивачем були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, аргументуючи свою позицію наступним.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом статті 150 КАС України , суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що ДФС під час проведення конкурсу на зайняття посади заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області порушено вимоги законодавства, оскільки порушено принцип змагальності а також порушено порядок оприлюднення інформації про такий конкурс. Вказане, за твердженням представника позивача, у разі не забезпечення позову може істотно ускладнити або ж унеможливити виконання судового рішення.

Однак, у ході розгляду заявленого клопотання судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При цьому, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

У даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено, що невжиття таких заходів призведе до порушень прав, свобод та інтересів позивача до винесення рішення у справі, або ж унеможливить чи утруднить виконання рішення у майбутньому.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України , підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 року - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.