АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/4203/17 Справа № 202/6169/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.
Категорія 48
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді: Посунся Н. Є.
суддів - Баранніка О.П., Пономарь З.М.
при секретарі - Гречишниковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про поділ майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати в частині рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2016 року, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає рішення в оскаржуваній частині законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.
Матеріалами справи та судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 1982 року, який рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2014 року розірвано.
В період шлюбу сторонами набуто наступне майно: квартира за адресою: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; садибний (індивідуальний) житловий будинок № 1-ж по вул. Юності у с. Піщанка, земельна ділянка площею 0,5099 га. у садівничому товаристві Трубник на території Піщанської сільської Ради; земельна ділянка площею 0,1000 га на території Вільненської сільської Ради Новомосковського району; гараж № 30 по вул. Дарницькій, 2 у м. Дніпропетровську, транспортні засоби Lexus GX 470, Renault Kangoo, Mitsibishi Lancer, Lexus ЕS 350, з яких автомобіль Lexus GX 470 було придбано ОСОБА_3 26.09.2014 року після розірвання шлюбу з позивачкою.
На час придбання відповідачем спірних квартир правовідносини між сторонами регулювалися як Кодексом про шлюб та сім'ю України 1969 року так і Сімейним Кодексом України.
Враховуючи вимоги ст. 22, 28 КпШС України, ст. 60, 70, 71 СК України, згідно яких - кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки вважаються рівними, а також те, що часом придбання квартири АДРЕСА_4 є 17.06.1997 року, гаражу №30 по вул. Дарницькій, 2 - 22.06.2001 року, - в силу положень ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, райсуд вірно визнав, що ці об*єкти нерухомості є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, підлягають поділу та визнав за кожним право власності по 1/2 частині.
Квартира АДРЕСА_5, квартира АДРЕСА_6, садибний (індивідуальний) житловий будинок № 1-ж по вул. Юності у с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, земельна ділянка площею 0,0397 га по вул. Юності, 1-ж у с. Піщанка, автомобіль Mitsibishi Lancer, автомобіль Lexus ЕS 350, авто Renault Kangoo набуті подружжям за час шлюбу за відплатними договорами, укладеними в інтересах сім'ї, а тому на підставі ст.60 і ч.3 ст.61 СК України визнані судом такими, що належать сторонам на праві спільної сумісної власності і частки їх є рівними по 1/2 частині.
Судом 1-ї інстанції також встановлено, що у порушення ст.63, ч. 1 ст. 65 СК України, згідно яких- дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою, - автомобілі Mitsibishi Lancer, Lexus ЕS 350 були продані відповідачем після розірвання шлюбу без згоди на те позивачки. Доказів щодо вартості спірних автомобілів та отриманих коштів від їх продажу, відповідач суду не надав, тому суд обгрунтовано прийняв до уваги доводи позивачки щодо неможливості проведення експертної оцінки спірних автомобілів, у зв'язку з їх продажем, та взяв до уваги визначення позивачкою середньої вартості спірних автомобілів відповідно до цін за аналогічні транспортні засоби в м. Дніпрі, а саме: ринкова вартість автомобіля Lexus ES 350 2008 року випуску в середньому становить 18 000,00 дол. США. до офіційного курсу гривні щодо долару станом на 25 липня 2016 року складає 446 580,00 грн.; ринкова вартість автомобіля Mitsubishi Lancer 2008 року випуску в середньому становить 7 000,00 дол. США, відповідно 173 670,00 грн.;
ринкова вартість автомобіля Renault Kangoo 2013 року випуску в середньому становить 11 000,00 дол. США, відповідно 272 910,00 грн.
Загальна вартість вказаних автомобілів становить 893 160,00 грн., з якої 1/2 частка складає 446 580,00 грн..
Прийшовши до вірного висновку, що позовні вимоги позивачки в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в якості компенсації 1/2 частку вартості автомобілів знайшли своє підтвердження, суд задовольнив вимоги про стягнення вказаної суми. Доводи відповідача про те, що автомобіль Mitsubishi Lancer він подарував дочці, суд вірно не прийняв до уваги, оскільки позивачка таке заперечувала, а належних доказів на підтвердження такого факту відповідачем надано не було, автомобіль значився на ньому.
Посилання апелянта у скарзі, що судом не враховано, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна, в той час як позивачкою не доведено спільної участі у придбанні спірного майна, а відповідачем надані відповідні докази отримання коштів від підприємницької діяльності, на які придбавалось спірне майно, - є безпідставними, оскільки набуття відповідачем майна за рахунок підприємницької діяльності відбулося завдяки довготривалого сумісного проживання подружжя, коли відповідач працював майстром на заводі, в результаті їх спільної праці та одержання сумісних доходів, за рахунок яких позивач відкрив свій бізнес, та, крім того, згідно ч.2 ст.61 СКУ об*єктами права спільної сумісної власності є, зокрема, заробітна плата, інші доходи, одержані одним із подружжя. Доказів того, що спірне майно було придбане за особисті кошти відповідача - не надано. Таким чином, відсутні підстави вважати незаконним рішення про поділ майна у рівних частках.
Твердження ОСОБА_3, що висновки районного суду стосовно дійсної вартості автомобілів ґрунтуються на доказах, які не відповідають вимогам ст.ст. 57, 58, 59, 64 ЦПК України, - не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування або зміни судового рішення, оскільки застосована райсудом орієнтовна вартість автомобілів була результатом незаконного продажу їх відповідачем, ненадання ним відповідних документів про продажну вартість, незацікавленість його у визначенні дійсної вартості майна, відсутність реально заявленого клопотання про проведення відповідної експертної оцінки. Такі обставини унеможливили встановити дійсну вартість автомобілів. Суд діяв у відповідності до правил ст.10 ЦПКУ.
Перевіривши усі доводи скарги, апеляційний суд не встановив законних підстав для повного або часткового скасування чи зміни рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2016 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.
Головуючий Н.Є. Посунся
Судді: О.П. Бараннік
ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2017 |
Оприлюднено | 06.06.2018 |
Номер документу | 74462830 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Посунся Н. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні