Рішення

від 05.06.2018 по справі 720/83/17

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 720/83/17 Провадження № 2/724/169/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю:

секретаря судового засідання: Рижак П.С.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

представника третьої особи

ОСОБА_3: ОСОБА_4

розглянувши в загальному позовному провадженні в судовому засіданні в місті Хотин Чернівецької області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс до ОСОБА_5, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, центр надання адміністративних послуг Новоселицької РДА,ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Хотинського районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс до ОСОБА_5, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, центр надання адміністративних послуг Новоселицької РДА, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначає, що 12.10.2006р. між ОСОБА_5, ПФ Черемшина та ВАТ Сведбанк , правонаступником якого є ПАТ Сведбанк був укладений кредитний договір №27/12-Ф. Позичальники не виконали свої зобов'язання щодо сплати процентів та своєчасної сплати заборгованості по кредиту, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

28.11.2012р. між ПАТ Сведбанк та ТОВ ФК Вектор Плюс був укладений договір факторингу №15, відповідно до умов якого права вимоги заборгованості за кредитним договором №27/12-Ф від 12.10.2006р. відступлено ТОВ ФК Вектор Плюс .

В забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору №27/12-Ф від 12.10.2006р., між Банком та ОСОБА_5 був укладений іпотечний договір №27/12-Ф/1П-1 від 12.10.2006р. Відповідно до п. 2.1. Іпотечного договору ОСОБА_5 (Іпотекодавець) передав в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: житловий будинок загальною площею 332,0 кв.м., що розташований за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Глібова, 2А.

Умовами іпотечного договору передбачено право Іпотекодаржателя звернути стягнення на предмет іпотеки в тому числі шляхом передачі права власності на предмет іпотеки в порядку встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку .

09.09.2015р. ТОВ ФК Вектор Плюс звернулося до приватного нотаріуса з пакетом документів для реєстрації права власності на предмет іпотеки та набуло право власності на житловий будинок загальною площею 332,0 кв.м., що розташований за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Глібова, 2А.

Разом з тим, згідно іпотечного договору (п.2.1.) житловий будинок, що являється предметом іпотеки розташований на земельній ділянці. Рішення про приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку прийнято Новоселицькою міською радою Чернівецької області від 15.07.2006р. Згідно іпотечного договору ОСОБА_5 зобов'язався отримати державний акт на право власності на земельну ділянку до 15.01.2007р. та передати її в іпотеку.

Оскільки правовстановлюючий документ на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку відповідачем не було надано банку, то і земельна ділянка в іпотеку банку не була передана.

Таким чином з на підставі ст. ст. 120, 125 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок.

Крім того, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с.131-132)., позивач просить суд зобов'язати відділ держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області надати витяг з державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Глібова, 2А.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, зазначає що його право не визнається відповідачем, у зв'язку з чим оформити право власності на земельну ділянку в позасудовому порядку не можливо.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з тих підстав, що позивач з порушеннями вимог чинного законодавства набув право власності на житловий будинок. Крім того спірна земельна ділянка на момент укладення договору іпотеки не перебувала у власності відповідача, а також не була предметом іпотечного договору. Також додатково звертає увагу суду, що спірна земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності подружжя. Крім того, на думку представника відповідача до спірних правовідносин слід застосовувати норми Земельного кодексу України в редакції станом на 31.03.2006р., статтею 120 якого було передбачено, що право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод.

Представники третіх осіб (Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, центр надання адміністративних послуг Новоселицької РДА)в судове засідання не з'явилися, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала, оскільки вказана земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, як дружині відповідача, і дане питання є предметом судового розгляду в іншій справі. Крім того, позивач пред'являючи даний позов до суду хоче отримати земельну ділянку безоплатно, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 02.02.2018р. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 28.02.2018р., яке відкладено на 19.03.2018р.

Ухвалою суду від 19.03.2018р. підготовче судове засідання було відкладено на 02.04.2018р.

Ухвалою суду від 02.04.2018р. в задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено, а строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів.

Ухвалою суду від 19.04.2018р. відкладено підготовче засідання на 03.05.2018р.

Ухвалою суду від 03.05.2018р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаОСОБА_3, у зв'язку з чим підготовче засідання відкладено на 16.05.2018р.

Ухвалою суду від 16.05.2018р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті на 31.05.2018р.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2006р. між ЗАТ ТАС-ІНВЕСТБАНК (Банк) та ОСОБА_5, Приватною фабрикою Черемшина , які разом виступають на стороні позичальника (далі Позичальник) був укладений кредитний договір №27/12-Ф, відповідно до якого загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією склав 140000,00 Євро (а.с.9-13).

12.10.2006р. між ЗАТ ТАС-ІНВЕСТБАНК (Іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №27/12-Ф/ІП-І (а.с.14-16), відповідно до якого на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №27/12-Ф від 12.10.2006р. Іпотекодавець, як солідарний боржник, передав в іпотеку житловий будинок загальною площею 332,0 кв.м., що розташований за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Глібова, 2А.

Рішення про приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку прийнято Новоселицькою міською радою Чернівецької області від 15.07.2006р. ОСОБА_5 зобов'язався отримати державний акт на право власності на земельну ділянку до 15.01.2007р. та передати її в іпотеку (п.2.1.1 Іпотечного договору).

Відповідно до п.4.2.1. Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області 12.10.2006р. і зареєстрований у реєстрі за №3553.

28.11.2012р. між ПАТ Сведбанк , яке виступає правонаступником ВАТ Сведбанк , яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку ТАС-Комерцбанк (надалі Банк) та ТОВ ФК Вектор Плюс (надалі Фактор) був укладений договір факторингу №15 (а.с.17-20).

Відповідно до п.2.1. договору факторингу Банк відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, зазначених в реєстрі заборгованості боржників.

Зі змісту витягу з реєстру боржників №1-А від 28.11.2012р. вбачається наявність боржника ОСОБА_5, кредитний договір №27/12-Ф від 12.10.2006р., загальна сума боргу, що відступається 482544,56 Євро та 19544,59 грн. (а.с.22).

Крім того, 28.11.2012р. між ПАТ Сведбанк , яке виступає правонаступником ВАТ Сведбанк , яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку ТАС-Комерцбанк (надалі Первісний Іпотекодержатель) та ТОВ ФК Вектор Плюс (надалі Новий Іпотекодержатель) був укладений про відступлення прав за іпотечними договорами, перелік яких наведено в Додатку №1 до цього договору (а.с.23).

В Додатку №1 до договору відступлення прав за іпотечним договором містяться відомості щодо Позичальника (ОСОБА_5І.), кредитного договору №27/12-Ф від 12.10.2006р.), Іпотекодавця (ОСОБА_5І.), та іпотечного договору (зареєстрований в реєстрі за №3553) (а.с.21).

09.09.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ ОСОБА_7 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 24288139, та зареєстровано за ТОВ ФК Вектор Плюс право власності на житловий будинок загальною площею 332 кв.м., що розташований за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Глібова, 2а (а.с.24-25).

Згідно Звіту про оцінку земельної ділянки, проведеної на замовлення ТОВ ФК Вектор Плюс , загальною площею 0,0842 га, кадастровий номер: 7323010100:01:009:0207, що розташована: Чернівецька область, м. Новоселиця, вул. Глібова, 2а, вбачається, що вартість цієї земельної ділянки станом на 03.01.2017р. становить 90 100,00 грн. (а.с.26-37).

Відповідно до довідки Новоселицької міської ради від 30.11.2009р. №413 на приватизованій земельній ділянці площею 0,0842 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №334194 від 16.09.2008р. кадастровий номер 7323010100:01:009:0207), по вул. Глебова №2-А в м. Новоселиця Чернівецької області обмежень у використанні земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд немає (а.с.38).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0842 га, що розташована по вул. Глебова №2-А в м. Новоселиця Чернівецької області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №334194 від 16.09.2008р. (а.с.51).

Відповідно до ст.ст . 15 , 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Частиною 1 ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом вказаної статті позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Передумовою для застосування зазначеної статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Разом із тим слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК передбачає лише у статтях 335 і 376. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів. Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 23.12.2014 у справі №3-191гс14 та від 06.07.2016 у справі № 3-576гс16.

Таким чином, відповідний позов пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами.

Позивач обґрунтовує перехід права власності на спірну земельну ділянку одночасно із набуттям права власності на житловий будинок на підставі рішення державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.09.2015р.

До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Вищезазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права власності на земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства. Тобто з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Однак будь-яких документів на підтвердження вчинення вищезазначених дій позивачем не подано, а також не підтверджено той факт, що відповідач не визнає, заперечує або оспорює право власності позивача на спірну земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведені обставини, в задоволенні позову в частині визнання права власності на земельну ділянку слід відмовити.

Щодо іншої позовної вимоги про зобов'язання відділ держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області надати витяг з державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Глібова, 2А судом звертається увага на таке.

Відповідачем у даній справі виступає ОСОБА_5, тоді як вищезазначена позовна вимога заявлена до відділу держгеокадастру у Новоселицькому районі Чернівецької області, який замінено на Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та у даній справі виступає в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позивач своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством на залучення до участі у справі співвідповідача не скористався, а тому вимога про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати витяг з державного земельного кадастру відносно земельної ділянки, розташованої за адресою: Чернівецька область, Новоселицький район, м. Новоселиця, вул. Глібова, 2А заявлена до неналежно відповідача, що є підставою для відмови в позові в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Вектор Плюс (місцезнаходження: м. Київ, пр.-т ОСОБА_8, 28-А, код ЄДРПОУ 38004195) до ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КР №384333), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 194-а, код ЄДРПОУ 39909396), центр надання адміністративних послуг Новоселицької РДА (місцезнаходження: вул. Центральна, 37, м. Новоселиця, Новоселицький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04062044),ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КР №450700) про визнання права власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд, а якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.06.2018р.

Суддя: ОСОБА_9