Рішення

від 30.05.2018 по справі 386/608/17

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/608/17

Провадження № 2/386/19/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ФГ "Колосок-ВТ" ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_3 та фермерського господарства Колосок-ВТ про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,

встановив:

ОСОБА_4 Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю 07.06.2017 року звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 та фермерського господарства Колосок-ВТ про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 Зоря , правонаступником якого є позивач та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі №449, за яким остання передала товариству в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,72 га., яка знаходиться на території Грузької сільської ради Голованіського району Кіровоградської області, строком на 5 років з дня набрання чинності цим договором. Державну реєстрацію договору оренди землі №449 було проведено 22.06.2009 року. 16 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 Зоря та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода до договору оренди землі №449, за якою було продовжено строк оренди земельної ділянки до 31 серпня 2016 року. Додаткова угода до договору оренди землі №449 була зареєстрована 30.03.2012 року. Позивач зазначає, що пунктом 3.2. договору оренди землі №449 погоджено, що після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у зв'язку з чим орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, що узгоджується з нормами ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 33 Закону України Про оренду землі . Позивач належним чином виконує умови договору оренди землі, вчасно розраховується та виплачує орендну плату та 14.07.2016 року направив ОСОБА_5 лист-повідомлення про намір поновити договір оренди землі до якого було долучено Додаткову угоду, в якій прописувались основні пункти договору та запропоновано збільшити орендну плату, відносно договору оренди землі №449 до рівня 7% від нормативної грошової оцінки землі, а також визначити строк дії договору до 31 грудня 2026 року. В даний час ОСОБА_5 відповідь на лист-повідомлення не надала.

Позивач в позові вказує, що він звернувся до суду оскільки дізнався про те, що 25.10.2016 року державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_6 було проведено реєстрацію договору оренди землі від 07.07.2016 року між ОСОБА_5 та ФГ Колосок-ВТ , тієї самої землі, яку вже орендує позивач. Умови договору оренди землі укладеного 07.07.2016 року між відповідачами значно гірші ніж умови запропоновані позивачем, що призвело до порушення його переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Новий договір оренди землі укладений між відповідачами на той самий об'єкт нерухомості, призвів до передачі в оренду однієї і тієї ж земельної ділянки за двома різними договорами, а тому має бути визнаний недійсним. Позивач зазначає, що відповідачами було порушено його переважне право на поновлення договору та посилаючись на ст. 33 Закону України Про оренду землі , вважає, що має бути визнана укладеною додаткова угода між позивачем та ОСОБА_5 направлена останній листом-повідомленням.

У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 07.07.2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ФГ Колосок-ВТ ; визнати укладеною між позивачем та ОСОБА_5 додаткову угоду до договору оренди землі №449 від 28.08.2008 року з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених цією додатковою угодою; судові витрати покласти на відповідачів.

Провадження в даній справі відкрито ухвалою суду від 12.06.2017 року.

Ухвалою суду від 19 липня 2017 року провадження в даній справі було зупинено за клопотанням представника позивача до залучення до участі в справі правонаступника ОСОБА_5 у зв'язку зі смертю останньої.

30 листопада 2017 року провадження в справі відновлено у зв'язку з тим, що відпали обставини, що викликали зупинення провадження в справі, а саме: минув шестимісячний термін з моменту смерті ОСОБА_5

15.12.2017 року набрав чинність Закон України від 03.10.2017 року №2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон №2147-VІІІ), яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Враховуючи вимоги підпункту 9 п. 1 Розділу ХІІІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ, за яким справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, суд продовжує розгляд справи.

21 лютого 2018 року за клопотанням представника позивача судом залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_5 - ОСОБА_3.

12 березня 2018 року правонаступник відповідача ОСОБА_3 подав до суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що укладення договору оренди земельної ділянки на умовах запропонованих орендарем не є обов'язком орендодавця, а зміст запропонованої позивачем додаткової угоди не є таким, що відповідає будь-якому типовому договору, який набув юридично обов'язкового значення в силу дії актів цивільного законодавства. Вважає, що обраний позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів не відповідає правовідносинам, що склалися між сторонами. У зв'язку з наведеним просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 124-126).

30 березня 2018 року за клопотанням відповідача ОСОБА_3 судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою у відділенні поштового зв'язку Голованівськ Цеху обслуговування споживачів № 7 смт. Голованівськ Кіровоградська дирекція ПАТ Укрпошта витребувано повідомлення про отримання ОСОБА_5 цінного листа, направленого на адресу останньої 14.07.2016 року, на виконання якої до суду надійшла відповідь про те, що надати витребуваний доказ не можливо, оскільки таке повідомлення не збереглося.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив визнати недійсним договір оренди землі від 07.07.2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ФГ Колосок-ВТ ; посилаючись на ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі - визнати укладеною між позивачем та ОСОБА_5 додаткову угоду до договору оренди землі №449 від 28.08.2008 року з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених цією додатковою угодою; судові витрати покласти на відповідачів. Пояснив, що після закінчення строку договору оренди землі, починаючи з 01.09.2016 року позивач не використовує земельну ділянку ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що дійсно позивач виконував умови договору, однак у нього, як правонаступника ОСОБА_5, відсутні наміри продовжувати договір оренди землі з позивачем; з моменту закінчення умов договору та в даний час земельну ділянку, яку успадкував після смерті матері ОСОБА_5, використовує як одноосібник та обробляє її. Він не погоджується з пропозицією позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі, не має волевиявлення на укладення такої угоди. Зазначив, що договір укладений між ОСОБА_5 та ФГ Колосок-ВТ в даний час розірвано. Просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ФГ "Колосок-ВТ" ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що договір укладений між ОСОБА_5 та ФГ Колосок-ВТ в даний час розірвано. ОСОБА_3, як правонаступник ОСОБА_5 обробляє земельну ділянку самостійно. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3 та представника відповідача ФГ Колосок-ВТ , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР №027278, належала земельна ділянка площею 2,72 га., кадастровий номер 3521480800:02:000:0278, яка знаходиться на території Грузької сільської ради Голованіського району Кіровоградської області (а.с. 87).

28 серпня 2008 року між ТОВ ОСОБА_4 Зоря та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі №449, який зареєстрований у Голованівському районному офісі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.06.2009 року за №04:09:368:00448, за умовами якого, ОСОБА_5 передала орендарю в оренду земельну ділянку загальною площею 2,72 га., яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-КР №027278 на строк 5 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 8-13).

16 серпня 2011 року між ТОВ ОСОБА_4 Зоря та ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі №449 від 28 серпня 2008 року, яка зареєстрована у ВДКЗ у Голованівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.03.2012 року за №352148084001255, за умовами якої, було визначено дію договору оренди землі №449 до 31 серпня 2016 року (а.с. 14).

Відповідно до п.3.2. договору оренди землі №449 після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач є правонаступником ТОВ ОСОБА_4 Зоря , що підтверджується витягом зі статуту позивача, затвердженого 15.08.2016 року протоколом загальних зборів учасників (а.с. 21-24).

29 травня 2017 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за №00018236529, виданим 20.06.2017 року Голованівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області та копією актового запису про смерть №13, вчиненому виконавчим комітетом Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 30 травня 2017 року (а.с. 45-47).

18 грудня 2017 року право власності на земельну ділянку площею 2,72 га., кадастровий номер 3521480800:02:000:0278, яка належала ОСОБА_5, набув ОСОБА_3, що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 18.12.2017 року приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7 (а.с. 100).

Надані позивачем довідка від 24.05.2017 року №1216 та копії відомостей видачі орендної плати продукцією/послугами за 2014-2016 роки, підтверджують факт належного виконання позивачем умов договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_5 (а.с. 7, 161-197).

Як вбачається з копій проекту додаткової угоди від 01.01.2016 року, листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 12.07.2016 року, опису вкладеного у цінний лист та фіскального чеку Укрпошти від 14.07.2016 року №2650000618588, які наявні у позивача, останнім на адресу ОСОБА_5, зазначену в договорі оренди землі №449 в с. Грузьке Голованівського району Кіровоградської області, цінним листом було направлено додаткову угоду до договору оренди землі №449 від 28.08.2008 року та повідомлено про намір позивача скористатися переважним правом на продовження договору оренди землі (а.с. 16-20).

Згідно повідомлення Кіровоградської дирекції ПАТ Укрпошта від 11.04.2018 року №118/26-04 поштове відправлення за №2650000618588 від 14.07.2016 року не збереглося, оскільки термін зберігання виробничої документації складає один рік (а.с. 151).

Враховуючи наявність у позивача фіскального чеку, опису вкладеного у цінний лист на ім'я ОСОБА_5 про направлення їй повідомлення на адресу, яка значиться в договорі оренди землі №449, суд вважає, що позивач належним чином повідомив ОСОБА_5 про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. Направлення такого повідомлення позивачем було здійснено цінним листом відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, позивач посилався на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого договором оренди землі та статтею 33 Закону України Про оренду землі , унаслідок чого останньою було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки з іншим орендарем, а саме: ФГ Колосок-ВТ .

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна об'єкта нерухомого майна за №85109295 від 14.04.2017 року, станом на дату такої довідки в реєстрі були відомості про реєстрацію 25.10.2016 року державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_6 договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3521480800:02:000:0278, укладеного 07.07.2016 року між ОСОБА_5 та ФГ Колосок-ВТ строком на 10 років з орендною платою в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (номер запису про інше речове право 17087840) (а.с. 15).

Однак, 05 травня 2017 року між ОСОБА_5 та ФГ "Колосок-ВТ" укладено угоду про розірвання договору оренди землі площею 2,72 га. за кадастровим номером 3521480800:02:000:0278, зареєстрований 25.10.2016 року, номер запису про інше речове право 17087840, про що 01.06.2017 року здійснено державну реєстрації, що підтверджується копією угоди про розірвання договору оренди землі та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №88824041 (а.с. 112-113).

Як вбачається з довідок Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 06.03.2018 року №310 та від 16.01.2018 року №85, ОСОБА_3 зареєстрований як одноосібник на земельну ділянку за кадастровим номером 3521480800:02:000:0278 площею 2,7214 га., і така земельна ділянка позивачем, після збирання врожаю в 2016 році, не використовувалась (а.с. 128-129).

За нормами ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Отже, враховуючи те, що спірний договір оренди землі від 07.07.2016 року на час розгляду справи розірваний, суд приходить до висновку, що такий договір, не створює жодних цивільних прав та обов'язків, а тому предмет спору в частині заявлених вимог про визнання такого недійсним відсутній.

Вирішуючи спір щодо визнання укладеною додаткової угоди суд виходить зі слідуючого.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд, у відповідності до ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 року по справі №594/376/17-ц.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною другою статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Законом України Про оренду землі .

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення по закінченню строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Право орендаря на продовження договору оренди землі при користуванні земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору, підлягає захисту відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Законодавець чітко визначив два види пролонгації договору оренди землі, за ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , який застосовується по закінченню строку дії договору оренди землі та за ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , який застосовується після закінчення строку дії договору оренди землі, в той час перший вид може бути реалізований лише за згодою як орендаря так і орендодавця, тоді як другий вид реалізовується незалежно від згоди орендодавця, а лише за відсутності його заперечень, і лише на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Визнання ж укладеною додаткової угоди до договору оренди землі на інших умовах та на інший строк, при відсутності волевиявлення орендодавця, призведе до порушення його майнового права, як власника своєї земельної ділянки.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував умови договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_5, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомив останню про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, однак після закінчення строку дії договору не користується земельною ділянкою. В той час ОСОБА_5 після того, як позивач належним чином по закінченню договору оренди землі (не пізніше ніж за місяць до закінчення) повідомив про намір поновлення договору, позивачу не подавала ніяких заперечень та не надавала згоди на укладення договору на новий строк та на нових умовах.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконливого висновку про те, що дії позивача були направлені на укладення договору оренди землі на новий строк на нових умовах за нормами ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , однак враховуючи відсутність згоди ОСОБА_5 на укладення додаткової угоди до договору оренди, таке право позивача не може бути реалізовано, і така додаткова угода не може бути визнана судом укладеною, оскільки зміни, запропоновані позивачем, стосуються істотних умов - орендної плати, строку дії договору, що є абсолютним правом на вільне волевиявлення ОСОБА_5

В той час, позивач мав право очікувати у поновленні договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк згідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у випадку продовження користування орендованою земельною ділянкою протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі, при дотриманні порядку, визначеного цією нормою, однак таке право у позивача не виникло, у зв'язку з тим, що земельна ділянка ОСОБА_5 після закінчення строку договору оренди землі з 01.09.2016 року ним (позивачем) не використовувалась, що підтверджується поясненнями представника позивача наданими в судовому засіданні та наданими відповідачем довідками Грузької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати слід покласти на позивача.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_3 та фермерського господарства Колосок-ВТ про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди.

Місцезнаходження позивача ОСОБА_4 Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю: с. Наливайка Голованівського району Кіровоградської області; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30702633.

Місце проживання відповідача ОСОБА_3: смт. Голованівськ Кіровоградської області, вул. Зелена, 21, поштовий індекс 26500; РНОКПП НОМЕР_1.

Місцезнаходження відповідача фермерського господарства Колосок-ВТ : с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 26509; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33649892.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05 червня 2018 року.

Суддя Гарбуз О. С.