Рішення

від 04.06.2018 по справі 922/285/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р.Справа № 922/285/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміт", м.Харків, про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, директора;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміт", м.Харків, протягом шести місяців з дня набрання рішенням суду законної сили забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0853 га по вул.Мало-Мясниціька, 9/11 у місті Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням з боку відповідача рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13, яке є чинним та не оскаржене в установленому законом порядку.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував повністю, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", спірна земельна ділянка вважається сформованою; рішення Харківської міської ради № 1209/13 від 03.07.2013, № 1269/13 від 25.09.2013 поширюються на орендарів земельних ділянок, а не землекористувачів; жодна з норм чинного законодавства, на яку посилається позивач у позові, не містить припису щодо покладення на відповідача обов'язку з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі; на час реєстрації прав власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці, було чотири власника будівлі, а тому неможливо сформувати земельну ділянку, на якій розташована частина будівлі. Відповідач також не погоджується з визначеним позивачем розміром спірної земельної ділянки - 0,0833 га та зазначає, що її загальний розмір становить 4083,38 кв.м. На думку відповідача, позивачем невірно обрано спосіб захисту права. Крім того, позивач зазначає, що максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору, та просить застосувати до позовних вимог наслідки спливу позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

18.10.2001 на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 07.03.2000 № 267 між Виконавчим комітетом Харківської міської ради (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сміт" (відповідач) було укладено Договір на право тимчасового користування землею, згідно п. 1.1. якого позивач надав, а відповідач прийняв у спільне тимчасове користування визначену частку на земельну ділянку, за адресою: м.Харків, вул.Мало-М'ясницька, 9/11, площею 0,0833 га (у тому числі інших угідь - 0,0833 га), згідно з планом землекористування.

Як вбачається зі змісту п. 1.2. Договору, земельну ділянку надано у спільне тимчасове користування строком до 01.01.2024 року для експлуатації та обслуговування проїзду і складської будівлі.

Відповідно до п. 2.1. Договору, плата за землю вноситься землекористувачем щомісячно у вигляді земельного податку у розмірі 528,14 грн. до 31.12.2001 року, а з 01.01.2002 року - 776,67 грн. на зазначений рахунок не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.

Договір набуває чинності з моменту його реєстрації.

Даний Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 17.12.2001 за № 2623 виконкомом Харківської міської ради.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Пунктом 1.1. вищевказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Згідно п.п. 2, 3 Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013", плата за землю на підставі даних "ОСОБА_2 документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014.

Відповідно до п. 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13, управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Пунктом 4 вищевказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:

- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);

- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;

- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м.Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

Пунктом 5 Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

На виконання вищевказаного рішення Харківської міської Департаментом земельних відносин на адресу відповідача був направлений лист за № 1058/0/225-14 від 30.01.2014, в якому повідомлено про необхідність в строк до 01.04.2014:

- забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м.Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру;

- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та надати копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації цієї земельної ділянки;

- привести розмір плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, Департамент земельних відносин попередив відповідача про те, що у разі невиконання зазначених дій у встановлений строк, Департаментом буде підготовлена пропозиція до Юридичного департаменту для вжиття заходів щодо спонукання до здійснення дій стосовно реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши всі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, суд, приймаючи рішення у даній справі, виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Відповідно до ст. 22 цього Закону землеустрій здійснюється на підставі:

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;

в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Статтею 25 Закону визначені види документації із землеустрою, зокрема, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (підпункт і статті 22 цього Закону).

Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом (ст. 30 Закону України Про землеустрій» ).

Згідно пункту г) ст. 55 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Таким чином, згідно приписів вказаних норм, розробленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки повинна бути в обов'язковому порядку надана згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем. Така згода повинна бути оформлена у формі рішення та з дотриманням порядку, встановленого Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За відсутності рішення про надання згоди на відновлення меж земельної ділянки технічна документація не може бути розроблена ТОВ "Сміт", а у разі її розроблення така документація не буде відповідати вимогам ст. 55 Закону України "Про землеустрій".

Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" (яке введено в дію з 01.01.2014), на яке позивач посилається обґрунтовуючи позов, не містить згоди на відновлення меж земельної ділянки, а містить приписи лише на укладення із розробником документації відповідного договору та забезпечення складення технічної документації у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання ним чинності, тобто до 01 березня 2014 року включно.

Таким чином, дане рішення Харківської міської ради вичерпало свою дію після 1 березня 2014 року. Доказів внесення змін до рішення Харківської міської ради як в частині строків, встановлених пунктом 4, так і в частині надання згоди користувачам на встановлення меж земельних ділянок поза межами раніше встановленого строку, яке б слугувало підставою для розроблення технічної документації, позивачем не надано.

Судом встановлено, що відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сміт" на праві колективної власності належить лише частина нежитлових приміщень по вул.Мало-М'ясницькій, 9/11, в м.Харкові, а саме нежитлові приміщення: 1-го поверху № 6, 6-А, 6-Б, 6-В, 6-Г, 7, 7-А загальною площею 479,5 кв.м.; 2-го поверху № 11 площею 541,0 кв.м. в літ. "А-3"; нежитлове приміщення № 5 в літ. "Б-1" площею 45,0 кв.м.; нежитлове приміщення № 1 в літ. "В-1" площею 109,5 кв.м., про що свідчать Свідоцтво про право власності від 01.03.2000, реєстраційне посвідчення на об'єкти нерухомого майна від 03.03.2000.

Як вбачається з наданих відповідачем копій правовстановлюючих документів, власниками нежитлових приміщень, розташованих за адресою: вул.Мало-М'ясницькій, 9/11 у м.Харкові, також є:

- Приватна фірма "ОВП" (нежитлові приміщення: підвалу № 11-15, ІІ, загальною площею 301,8 кв.м.; 1/2 частина приміщень підвалу № 18-22 загальною площею 63,45 кв.м.; 1-го поверху № 3, 3-А, 4, 12 загальною площею 148,9 кв.м.; 2-го поверху № 13, 13-А, загальною площею 12,9 кв.м. в літ. "А-3"; нежитлові приміщення № 4, 6 загальною площею 31,5 кв.м. в літ. "Б-1");

- Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Віра" (нежитлові приміщення: підвалу № 1-10, 16, 17, І, ІІІ загальною площею 305,8 кв.м., 1/2 частина приміщень підвалу № 18-22 загальною площею 63,45 кв.м.; 1-го поверху № 8, 8-А, 9, 10 загальною площею 72,0 кв.м.; 2-го поверху № 2-8, 10 загальною площею 170,2 кв.м.; 3-го поверху № 8, площею 8,8 кв.м. в літ. "А-3"; приміщення № 2 площею 12,1 кв.м. в літ. "В-1"; нежитлова будівля літ. "И-1" загальною площею 81,6 кв.м.).

Як зазначає позивач, на час реєстрації прав власності четвертим власником будівлі по вул.Мало-М'ясницькій, 9/11 було Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія", яке в подальшому відступило права власності на своє нерухоме майно іншій особі, докази на підтвердження чого у відповідача відсутні.

Таким чином, відповідач (ТОВ "Сміт") є власником лише частини нежитлових приміщень, розташованих по вул.Мало-М'ясницькій, 9/11 у м.Харкові.

Земельна ділянка, як об'єкт права власності, визначена у ст. 79 Земельного кодексу України як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно вимог ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Пунктом 2.5 ОСОБА_2 вказівок щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах, затверджених Державним комітетом по земельних ресурсах 18.05.1998 року, визначено, що межі земельної ділянки поширюються на підземний та наземний простір, який власник земельної ділянки вправі використовувати на свій розсуд, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, межі земельної ділянки поширюються на підземний та наземний простір, що знаходяться над та під поверхнею (на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд).

Тобто за договором оренди земельної ділянки її власник може передати іншій особі (орендареві) права володіння та користування на належний йому об'єкт цивільних прав - певну земельну ділянку, в тому числі на простір, що знаходиться над поверхнею ділянки та на її глибину, що також визначено у ч. 3 ст. 79 ЗК України.

Згідно приписів ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" також передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, згідно приписів земельного законодавства право користування земельною ділянкою може бути оформлено щодо земельної ділянки, на якій розташовано житловий будинок, будівля або споруда.

Законом України "Про оренду землі" регулюються відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій, що належать до державної та комунальної власності.

Використання права користування на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства.

Згідно листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 26.05.2010 року № 10046/17/4-10, надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в будинку неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для місця розташування земельної ділянки як складова поняття "земельна ділянка".

Таким чином, оформлення права користування земельною ділянкою (надання в оренду) під окремими нежитловим приміщеннями в будинку, будівлі або споруді законодавством не передбачено.

Враховуючи, що ТОВ "Сміт" є лише власником частини нежитлових приміщень по вул. Мало-М'ясницькій, 9/11 у м.Харкові, неможливо здійснити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для окремих нежитлових приміщень, оскільки неможливо сформувати земельну ділянку, як об'єкт цивільних прав та визначити її межі, які б поширювалися на підземний та наземний простір, як це визначено статтею 79 Земельного кодексу України.

Частиною 4 статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Проте, матеріали справи свідчать, що нежитлова будівля по вул.Мало-М'ясницькій, 9/11 у м.Харкові не перебуває у спільній власності юридичних осіб, право спільної власності на будівлю не зареєстровано, позивачем таких доказів до суду не надано, а тому при виготовленні технічної документації неможливо визначити право осіб (власників окремих нежитлових приміщень) на земельну ділянку пропорційно часткам у праві власності на будівлю.

Крім того, в будівлі по вул Мало-М'ясницькій, 9/11 у м.Харкові крім відповідача є інші власники нежитлових приміщень, а тому зобов'язання ТОВ "Сміт" забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка розташована під належними іншим особам на праві власності приміщеннями, є порушенням прав цих юридичних осіб на володіння та користування земельною ділянкою.

Частки кожного власника нежитлових приміщень у будівлі не визначені та не зареєстровані, у зв'язку з чим неможливо визначити право користування земельною ділянкою кожним власником нежитлових приміщень пропорційно їх часток у праві власності на будівлю, як це передбачено частиною 4 статті 120 Земельного кодексу України.

З наданого відповідачем ОСОБА_2 звіту по інвентаризації земельної ділянки по вул.Мало-Мясницькій, 9/11, виготовленого Проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро при Управлінні містобудування та архітектури у 1999 році, вбачається, що загальна площа спірної земельної ділянки - 4083,38 кв.м., яка складається з:

- ділянки "1" площею 908,05 кв.м., в межах якої знаходиться нежитлова будівля (А3), приміщення в якій належать: ТОВ "Вікторія" - 747,2 кв.м. (26%); ТОВ "ВКФ "Віра" - 620,25 кв.м., (21%); ТОВ "ОВП" - 527,05 кв.м. (18%); ТОВ "Сміт" - 1020,5 кв.м. (35%);

- ділянки "2" площею 2421,24 кв.м. - господарська територія, що забезпечує під'їзд та підхід до всіх будівель в межах землекористування;

- ділянки "3" площею 159,08 кв.м., на якій знаходяться приміщення ТОВ "Вікторія" (літ. Б1);

- ділянки "4" площею 23,98 кв.м., на якій знаходяться приміщення ПФ "ОВП" (літ. Б1);

- ділянки "5" площею 57,81 кв.м., на якій знаходяться приміщення ТОВ "Сміт" (літ. Б1);

- ділянки "6" площею 22,32 кв.м., на якій знаходяться приміщення ПФ "ОВП" (літ. Б1);

- ділянки "7" площею 93,07 кв.м., на якій знаходяться приміщення ТОВ ВКФ "Віра" (літ. И1);

- ділянки "8" площею 236,15 кв.м., на якій знаходяться приміщення ТОВ "Сміт" (літ. Б1);

- ділянки "9" площею 23,98 кв.м., на якій розташована градирня ТОВ ВКФ "Віра";

- ділянки "10" площею 137,70 кв.м., на якій знаходяться приміщення ТОВ ВКФ "Віра" (літ. В1).

Але, як зазначено у позовній заяві, розмір земельної ділянки по вул.Мало-Мясницькій, 9/11 становить 0,0833 га.

Роботи по інвентаризації земельної ділянки були виконані на підставі листа-замовлення ТОВ "Вікторія", ТОВ ВКФ "Віра", ПФ "ОВП" та ТОВ "Сміт" від 18.08.1999 за № 62, яке ґрунтувалося на Угоді від 27.01.2000, укладеній між всіма співвласниками нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, з метою встановлення розміру земельного податку для кожного із землекористувачів.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, як на підставу задоволення позову, на наявність укладеного між виконавчим комітетом Харківської міської Ради народних депутатів та ТОВ "Сміт" договору на право тимчасового користування землею з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 8, 19 чинного на той час Земельного кодексу України від 18.12.1990, орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок (ст. 19 ЗК України).

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

У даному випадку, Договір на право тимчасового користування землею укладений Виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів, а не Харківською міською радою. Проект відведення земельної ділянки відсутній і не розроблявся, межі земельної ділянки землевпорядними організаціями не встановлювалися.

Зміст зазначеного Договору не відповідає положенням ст. 14 Закону України "Про оренду землі", оскільки не містить всіх істотних умов.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, вбачається, що Договір на право тимчасового користування землею був укладений лише з метою врегулювання плати за землю, а не користування земельною ділянкою.

Таким чином, Договір на право тимчасового користування землею не відповідає положенням чинного на той час Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), положенням Земельного кодексу України від 25.10.2001, Закону України "Про оренду землі" та є нікчемним.

Відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши заяву відповідача про застосування до позовних вимог наслідків спливу строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача, а тим самим встановивши відсутність порушеного права, на захист якого позивачем спрямовано даний позов, заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

З урахуванням відмови в задоволенні позову та приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору по даній справі суд покладає на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміт" (61125, м.Харків, вул.Малом'ясницька, 9/11; код ЄДРПОУ: 30429382) про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.06.2018 р.

Суддя ОСОБА_3