Постанова

від 04.06.2018 по справі 913/573/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/573/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Луганській області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбудіндустрія") до Служби автомобільних доріг у Луганській області про стягнення 2 788 808 грн,

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбудіндустрія" про заміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбудіндустрія" (далі - ТОВ "Дорбудіндустрія") звернулося до Господарського суду Луганської області із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" (далі - ТОВ "Дорбудтехнологія") його правонаступником - ТОВ "Дорбудіндустрія" зі стягнення коштів із Служби автомобільних доріг у Луганській області на виконання наказу Господарського суду Луганської області від 20.10.2017 у справі № 913/573/17.

В обґрунтування заяви ТОВ "Дорбудіндустрія" посилалося на те, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.01.2018 у справі № 913/573/17, яка набрала законної сили, було здійснено заміну позивача - ТОВ "Дорбудтехнологія" на його правонаступника - ТОВ "Дорбудіндустрія", в зв'язку з чим заявник посилаючись на приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просив здійснити заміну стягувача у наказі Господарського суду Луганської області від 20.10.2017 №913/573/17 з ТОВ "Дорбудтехнологія" на його правонаступника - ТОВ "Дорбудіндустрія".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.02.2018 (суддя Яресько Б.В.) у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалу мотивовано тим, що приписами частини 5 статті 334 ГПК України передбачено можливість заміни стягувача у виконавчому листі, а не у наказі господарського суду про що просить заявник. Також місцевий суд зазначив про те, що відповідно до вимог статті 328 ГПК України внесення змін до наказу можливе лише у випадку виправлення помилки, допущеної при його оформленні або видачі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2018 (колегія суддів: Зубченко І.В., Геза Т.Д., Попков Д.О.) ухвалу скасовано, постановлено нове рішення про задоволення заяви; здійснено заміну стягувача у наказі Господарського суду Луганської області від 20.10.2017 № 913/573/17 з ТОВ "Дорбудтехнологія" (01054, м. Київ, вул. Ярославів вал, буд. 21Л, каб. 3; код ЄДРПОУ 37109372) на ТОВ "Дорбудіндустрія" (01054, м. Київ, вул. Ярославів вал, буд. 21Л, каб. 3; код ЄДРПОУ 37455974).

Постанова обґрунтована посиланнями на те, що норми чинного ГПК України не містять визначення поняття "виконавчий лист" (за винятком частини 5 статті 334 ГПК України) та переліку вимог, за яких він може бути виданий, тому зазначені положення можуть бути застосовані при внесення змін до виданого господарським судом наказу в частині заміни стягувача.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

У касаційній скарзі Служба автомобільних доріг у Луганській області посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 328, 334 ГПК України. При цьому скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції здійснив заміну сторони у виконавчому провадженні, хоча виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 20.10.2017 № 913/573/17 відкрито не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі Служба автомобільних доріг у Луганській області просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Дорбудіндустрія" зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Водночас ТОВ "Дорбудіндустрія" зазначає про помилкове ототожнення місцевим господарським судом та скаржником понять "заміна боржника або стягувача у виконавчому листі", що передбачено положеннями частини 5 статті 334 ГПК України із "внесенням змін до наказу господарського суду шляхом виправлення помилки" на підставі вимог статті 328 ГПК України.

Доводи за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій .

Згідно з частиною 5 статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Луганської області від 05.09.2017 у справі № 913/573/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017, стягнуто із Служби автомобільних доріг у Луганській області на користь ТОВ "Дорбудтехнологія" 2 788 808 грн боргу та 41 832,12 грн судового збору.

20.10.2017 Господарським судом Луганської області на виконання зазначеного рішення видано наказ № 913/573/17, виконавче провадження з виконання якого не порушено.

15.01.2018 ухвалою Господарського суду Луганської області у справі №913/573/17, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.02.2018, здійснено заміну позивача з ТОВ "Дорбудтехнологія" на його правонаступника - ТОВ "Дорбудіндустрія".

Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частинами 1, 3 статті 327 ГПК України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" до виконавчих документів віднесено, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Вимоги до виконавчого документа встановлені приписами статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої у виконавчому документі зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

У відповідності з вимогами частини 1 статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5 статті 334 ГПК України).

З правового аналізу вищенаведених норм слідує, що виконавчими документами у господарському процесі є наказ, виданий на виконання рішення суду та ухвала суду.

Виконавчий лист, як різновид виконавчих документів, передбачений лише у частині 5 статті 334 ГПК України, проте враховуючи, що інші норми ГПК України не містять підстав видачі виконавчого листа, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про можливість застосування цієї правової норми під час розгляду заяви про заміну стягувача у наказі Господарського суду Луганської області від 20.10.2017 № 913/573/17.

Твердження касаційної скарги Служби автомобільних доріг у Луганській області про порушення судом апеляційної інстанції приписів статей 328, 334 ГПК України не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, тому відхиляються колегією суддів, як безпідставні.

Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції здійснив заміну сторони у виконавчому провадженні, хоча виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 20.10.2017 № 913/573/17 відкрито не було, спростовуються приписами частини 5 статті 334 ГПК України, якою передбачено внесення змін до виконавчого документа до відкриття виконавчого провадження.

Водночас колегія суддів погоджується із доводами, наведеними ТОВ "Дорбудіндустрія" у відзиві на касаційну скаргу про помилкове ототожнення місцевим господарським судом та скаржником понять "заміна боржника або стягувача у виконавчому листі", що передбачено положеннями частини 5 статті 334 ГПК України із "внесенням змін до наказу господарського суду шляхом виправлення помилки" на підставі вимог статті 328 ГПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, оскаржувану постанову судом апеляційної інстанції прийнято з додержанням вимог процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Луганській області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі № 913/573/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір