Рішення

від 31.05.2018 по справі 826/11146/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2018 року № 826/11146/17

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у в письмовому провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Радосинь

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство Радосинь (надалі також - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка позивача була проведена із порушенням вимог законодавства, а саме: позивача не було повідомлено про перевірку, а сама перевірка проведена без участі уповноваженої особи ПАТ Радосинь .

Відповідачем надано суду письмові заперечення, в яких зазначив про правомірність своїх дій при проведенні позапланової перевірки, а тому доводи позивача викладенні в позові є необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

24.01.2017 Департаментом з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано наказ №33 Про проведення позапланової перевірки ПАТ Радосинь (м. Київ, АДРЕСА_1) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт від 01.02.2017, яким встановлено, що нежитлова будівля на вул. Теодора Драйзера, 8 у Деснянському районі м. Києва згідно реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям Київське міське бюро технічної інвентаризації посвідчує, що домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Радосинь на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 15-ою Київською держконторою від 27.07.1994 та записано в реєстрову книгу за реєстром №2265-1 від 27.08.1997. Так у ході перевірки, та беручи до уваги надані та пред'явлені документи головою правління ПрАТ Радосинь гр. ОСОБА_2, а саме: технічних паспорт на нежитловий будинок АДРЕСА_2, виданий Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (інвентаризаційна справа №6823, паспорт виготовлений станом на 26.12.2008) загальна площа нежитлової будівлі - 3233,2 кв.м. Одночасно перевіркою встановлено, що на замовлення ПАТ Радосинь розпочаті будівельні роботи із реконструкції нежитлової будівлі, а саме: до нежитлових приміщень АДРЕСА_1 влаштовують прибудову із металевого каркасу на рівні двох поверхів (розмірами орієнтовано 15х3), чим порушено вимоги ч.1 ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність . Категорія складності зазначеного об'єкту будівництва, відповідно до ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва , визначена як ІІІ.

За результатами перевірки Департаментом з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) складено наступні документи:

- припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 01.02.2017;

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.02.2017, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Департамент з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) листом від 01.02.2017 №073-923 повідомила позивача, що було проведено вищевказану позапланову перевірку та було надіслано оригінали акту перевірки, приписів та протоколу.

14.02.2017 Департаментом з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №07/17/073-1263, якою ПАТ Радосинь визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 144000,00 грн.

ПАТ Радосинь , не погоджуючись з постановою, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулося до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема, належать Департамент з питань державного архітекрутно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація).

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

Вказаним порядком визначено, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В пункті 13 Порядку №553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, в даному випадку, відповідач зобов'язаний був провести перевірку лише за обов'язкової участі позивача.

Згідно із пунктом 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно із пунктом 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно із пунктом 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до пункту 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Отже, обов'язковою умовою для правомірності проведеної перевірки є пред'явлення перед початком такої перевірки уповноваженій особі позивача посадовою особою відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та проведення перевірки у присутності позивача або його представника, а також оформлення результатів перевірки актом на підставі якого у разі виявлення порушень вимог законодавства виноситься припис, протокол та постанова.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач стверджує, що позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва була проведена без участі уповноваженої особи ПАТ Радосинь .

Суд погоджується з доводами відповідача, що останній не зобов'язаний завчасно повідомляти про проведення перевірки, водночас, відповідач не має права приступити до проведення перевірки без вручення уповноваженій особі суб'єкта містобудування направлення для проведення позапланової перевірки, тобто відповідач був зобов'язаний повідомити позивача про проведення перевірки перед її початком, вручивши позивачу направлення.

Проте, відповідач не надав суду копії направлення для проведення позапланової перевірки та доказів його вручення уповноваженій особі ПАТ Радосинь , тобто відповідач приступив до перевірки дотримання позивачем вимог законодавства без повідомлення останнього про таку перевірку, що суперечить Порядку №553.

Враховуючи вищенаведені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки не вручив позивачу направлення на проведення перевірки та провів перевірку без присутності уповноважених осіб ПАТ Радосинь (доказів зворотнього суду не надано), у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення при проведенні перевірки.

Доводи відповідача про те, що підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами перевірки, може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не процедурні порушення, а також посилання апелянта на практику Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України в даному випадку є недоречними, оскільки судом встановлено факт проведення відповідачем перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої позивачем особи, що також свідчить про порушення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у постанові від 25.02.2014 по справі К/800/43320/13 та Вінницький апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 13.09.2016 по справі №822/680/16.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Радосинь до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.02.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно ПрАТ Радосинь .

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.02.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт з реконструкції нежитлової будівлі по вул. Теодора Драйзера, 8 в м. Києві.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №07/17/073-1263 від 14.02.2017 про накладення на ПрАТ Радосинь штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 144000,00грн.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на користь Приватного акціонерного товариства Радосинь (код ЄДРПОУ 23379189) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6400,00 грн.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій